Ревматологія. Лікарські засоби (стр. 1 )

РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

1. ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ

ЗАХВОРЮВАННЯХ КИШЕЧНИКА

2. ІМУНОСУПРЕСАНТИ

3. СТРУКТУРНІ АНАЛОГИ ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ

4. АЛКІЛУЮЧІ СПОЛУКИ

5. ПРОТИМАЛЯРІЙНІ ПРЕПАРАТИ

6. БІОЛОГІЧНІ АГЕНТИ

6.1. Інгібітори фактору некрозу пухлин α (ФНП-α)

6.2. Анти-CD-20-агенти

7. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ

7.1. НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ТА ПРОТИРЕВМАТИЧНІ ЗАСОБИ

7.1.1. Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки

7.1.2. Похідні пропіонової кислоти

7.1.3. Оксиками

7.1.4. Інші протизапальні засоби

7.1.5. Коксиби

7.1.6. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби

7.1.7. Специфічні протиревматичні засоби

7.2. Засоби, що застосуваються для лікування подагри

7.3. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток

7.3.1. Бісфосфонати

7.3.2. Стронцію ранелат

7.3.3. Препарати кальцитоніну

8. АНАЛЬГЕТИКИ

8.1. Опіоїди

8.2. Інші анальгетики та антипіретики

8.2.1. Аніліди

9. ПРОСТІ ПРЕПАРАТИ КОРТИКОСТЕРОЇДІВ ДЛЯ СИСТЕМНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

10. МІОРЕЛАКСАНТИ

10.1. Міорелаксанти з центральним механізмом дії

10.2. Інші міорелаксанти центральної дії

11. ФЕРМЕНТИ. Трипсин, комбінації

12. ІНШІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТА

13. ІНШІ КАРДІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ

13.1. Простагландини

Основні позначення та скорочення

AUC	-	площа на графіку під кривою “концентрація - час”
Смакс	-	максимальна концентрація в плазмі
рН	-	водневий показник
Hb	-	рівень гемоглобіна
T1/2	-	період напівіснування
t°	-	температура
АГ	-	артеріальна гіпертензія
АЛТ	-	аланінамінотрансфераза
амп.	-	ампула
АР	-	алергічні реакції
АСТ	-	аспартатамінотрансфераза
АТ	-	артеріальний тиск
БА	-	бронхіальна астма
в/в	-	внутрішньовенне введення
в/м	-	внутрішньом’язеве введення
ГК	-	глюкокортикостероїди
г.	-	гострий
год	-	година
ІМ	-	інфаркт міокарда
ІХС	-	ішемічна хвороба серця
капс.	-	капсули
крап.	-	краплі
КФК	-	креатинфосфокіназа
ЛЗ	-	лікарський засіб
ЛФ	-	лужна фосфатаза
МПД	-	максимально переносима доза
НПЗЗ	-	нестероїдні протизапальні засоби
п/ш	-	підшкірне введення
РА	-	ревматоїдний артрит
р/добу	-	кількість разів на добу
р-н	-	розчин
с-м	-	синдром
СНІД	-	синдром набутого імунодефіциту
табл.	-	таблетки
фл.	-	флакон
хв	-	хвилина
хр.	-	хронічний
ЦД	-	цукровий діабет
ЦНС	-	центральна нервова система
ШКТ	-	шлунково-кишковий тракт

1. ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КИШЕЧНИКА

Сульфасалазин (Sulfasalazine) * (див. також розділ «Гастроентерологія. Лікарські засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: системне лікування РА у дорослих, ювенільного полі - або олігосуглобового РА.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу підбирається індивідуально, залежно від чутливості пацієнта до препарату і відповіді на лікування; пацієнтам, які раніше не приймали препарат, рекомендується підвищувати дозу поступово протягом перших 9 днів; табл. слід ковтати цілими, переважно після їди; системне лікування РА у дорослих і ювенільного РА (при поліартриті чи олігоартриті) - початкова доза становить 500 мг/добу, її збільшують щотижня на 500 мг, до досягнення дози 2 г/добу (добову дозу слід розділити на 2-4 прийоми); у деяких пацієнтів клінічний ефект може бути досягнутий через 12 тижнів застосування препарату; якщо клінічний ефект після 12 тижнів застосування недостатній, добова доза може бути збільшена до 3 г/добу; діти (6 років і старше)(ювенільний РА): 30-75 мг/кг/добу в два прийоми; МПД становить 2 г/добу; з метою зменшення ризику можливих шлунково-кишкових небажаних ефектів лікування слід розпочинати з 1/4-1/3 запланованої підтримуючої дози та підвищувати її щотижня з досягненням підтримуючої дози протягом місяця.

2. ІМУНОСУПРЕСАНТИ

Азатіоприн (Azathioprine) * (див. також п.1.13.3. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: монотерапія або у комбінації з кортикостероїдами та/або іншими препаратами (що може включати зменшення дози або відміну кортикостероїдів) при тяжкий перебігу РА.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: загалом початкова доза становить 1 – 3 мг/кг/добу і повинна уточнюватись у цих межах залежно від клінічної відповіді (яка проявляється через тижні або місяці лікування) та гематологічної толерантності; при появі терапевтичного ефекту підтримуюча доза зменшується до рівня, при якому цей терапевтичний ефект підтримується; при відсутності терапевтичного ефекту через 3 місяці лікування слід переглянути доцільність призначення азатіоприном; підтримуюча доза може бути у межах 1 – 3 мг/кг/добу, залежно від клінічного стану та індивідуальної відповіді пацієнта, включаючи гематологічну толерантність.

Лефлуномід (Leflunomide) * (див. також п.1.13.2. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: активна фаза РА у дорослих пацієнтів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається в якості “хворобо - модифікуючого антиревматичного засобу” (ХМАРЗ); терапія лефлуномідом починається з дози насичення, яка дорівнює 100 мг 1 р/добу дорослим протягом трьох днів; надалі рекомендована підтримуюча доза становить 20 мг 1 р/добу при РА; якщо підтримуюча доза 20 мг погано переноситься пацієнтом, доза може бути зменшена до 10 мг 1 р/добу; лікувальний ефект починає виявлятися через 4-6 тижнів від початку лікування і може посилюватись протягом 4-6 місяців від початку лікування.

3. СТРУКТУРНІ АНАЛОГИ ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ

Метотрексат (Methotrexate) * (див. також п.1.2. розділу «Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень»)

Показання для застосування ЛЗ: активний РА у дорослих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза – 7,5 мг один раз на тиждень; при РА терапевтичний ефект звичайно відмічається вже через 6 тижнів, після чого стан пацієнтів продовжує поліпшуватися ще 12 і більше тижнів; якщо через 6-8 тижнів терапії ознак поліпшення, а також ознак токсичних ефектів немає, дози можна поступово збільшувати на 2,5 мг на тиждень; звичайно оптимальна тижнева доза знаходиться у межах 7,5-16 мг, але вона не повинна перевищувати 20 м; якщо ефекту немає після 8 тижнів лікування у МПД, препарат має бути відмінений; після досягнення терапевтичного ефекту дози препарату мають бути знижені до найнижчого можливого рівня; оптимальна тривалість терапії метотрексатом поки що не визначена, однак попередні дані свідчать про збереження початкового ефекту щонайменше протягом 2 років у разі прийняття підтримуючих доз; після припинення лікування метотрексатом симптоми хвороби можуть повертатися через 3-6 тижнів.

4. АЛКІЛУЮЧІ СПОЛУКИ

Циклофосфамід (Cyclophosphamide) * (див. також п.1.1. розділу «Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень»)

Показання для застосування ЛЗ: РА.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування починають із в/в введення 200 мг, 500 мг або 1 г у вигляді порошку для приготування р-ну для ін’єкцій; у разі неможливості в/в введення, а також при довготривалій терапії можна застосовувати драже; драже слід приймати ранком, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини; дозування повинно підбиратись для кожного пацієнта індивідуально; якщо не призначено інакше, для безперервної монотерапії циклофосфамідом рекомендується 1-4 драже (50–200 мг) на добу; за необхідності може бути призначена більша кількість драже; при спільному призначенні інших цитостатиків аналогічної токсичності може стати необхідним зниження дози або подовження пауз у лікуванні препаратом.

5. ПРОТИМАЛЯРІЙНІ ПРЕПАРАТИ

Хлорохін (Chloroguine) * (див. також п.5.1. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: додатковий ЛЗ при лікуванні РА, червоного вовчака, фотодерматозів та порфірії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при РА та червоному вовчаку дорослим рекомендовано приймати по 250 мг/добу; терапевтичний ефект виявляється, як правило, на 4-му тижні лікування; після досягнення максимального ефекту дозу препарату можна зменшити.

Гідроксихлорохін (Hydroxychloroquine) *

Фармакотерапевтична група: Р01В А02 - протималярійні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: терапевтичний ефект зумовлений взаємодією із сульфгідрильними групами, зміною активності ферментів; зв’язуванням з ДНК; стабілізацією лізосомальних мембран; інгібуванням створення простагландину; хемотаксисом і фагоцитозом поліморфноядерних клітин; можливо втручанням у вироблення моноцитами інтерлейкіну 1 і інгібування вивільнення нейтрофілсупероксиду; завдяки внутрішньоклітинній концентрації та підвищенню рН внутрішньоклітинних кислотних пухирців гідроксихлорохін має як антипротозойну, так і антиревматичну активність; швидко всмоктується після перорального прийому; його середня біодоступність становить близько 74 %; широко розподіляється в організмі, накопичується всередині клітин крові й інших тканин, таких як печінка, легені, нирки та очі; у печінці частково перетворюється в активні етильовані метаболіти та виділяється в основному через нирки (23-25 % - у незміненому вигляді), а також з жовчю; виділення препарату повільне, T1/2 - близько 50 днів (суцільна кров) і 32 дня (плазма; проникає крізь плацентарний бар’єр і, можливо, потрапляє в грудне молоко.

Показання для застосування ЛЗ: системний червоний вовчак; дискоїдний червоний вовчак; РА; ювенільний хр. артрит.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовувати перорально; ревматичні захворювання - для досягнення терапевтичного ефекту необхідно кілька тижнів (препарат має кумулятивну дію); якщо протягом 6 місяців стан хворого не поліпшується, застосування препарату слід припинити, так як незначні побічні ефекти можуть виявлятися відносно рано; РА - для дорослих початкова доза становить 400-600 мг/добу, підтримуюча доза – 200-400 мг/добу; ювенільний хр. артрит - доза не повинна перевищувати 6,5 мг/кг або 400 мг/добу, призначати необхідно найменшу дозу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ретинопатія зі зміною пігментації та дефектами поля зору, зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння; шкірні висипання; свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся та алопеція, бульозний висип, включаючи поодинокі випадки мультиформної еритеми та с-му Стівенса - Джонсона, світлочутливість і окремі випадки ексфоліативного дерматиту, г. генералізовані екзантематозні пустульозні висипання; ШКТ - нудота, пронос, анорексія, біль у ділянці живота, блювання; ЦНС - запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, нервозність, емоційна нестійкість, психози, судоми; нейром’язові ефекти - міопатії скелетних м’язів або нейроміопатії, слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу й аномальна нервова провідність; вплив на серцево-судинну систему – кардіоміопатія, порушення провідності (атріовентрикулярна блокада/блокада пучка Гісса) та гіпертрофія обох шлуночків є ознакою хр. інтоксикації; депресія кісткового мозку, загострення порфірії; вплив на функцію печінки - аномальні показники функції печінки, печінкова недостатність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до похідних 4-амінохіноліну; макулопатія; діти до 6 років.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 200 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° до 25°С; термін придатності - 3 роки.

Торгова назва:

ІІ. Імард, "Ipca Laboratories Limited", Індія

Плаквеніл, "Sanofi-Synthelabo Ltd.", Великобританія

6. БІОЛОГІЧНІ АГЕНТИ

6.1. Інгібітори фактору некрозу пухлин α (ФНП-α)

Інфліксімаб (Infliximab) *(див. також п.1.13.4. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: РА в активній формі за відсутності достатнього ефекту від терапії метотрексатом або без попередньої терапії метотрексатом; анкілозуючий спондиліт в активній формі для зменшення ознак і симптомів захворювання, покращання функціонального стану.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається в/в у дорослих пацієнтів (≥ 18 років) та дітей від 6 до 17 років; після введення препарату пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря щонайменше 1 год для своєчасного виявлення можливих побічних ефектів; разова доза для лікування РА становить 3 мг/кг маси тіла; препарат вводять за схемою на 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 8 тижнів; після 22 тижнів терапії доза за необхідності може бути збільшена до 10 мг/кг маси тіла; препарат слід застосовувати одночасно із застосуванням метотрексату; для лікування анкілозуючого спондиліту разова доза становить 5 мг/кг маси тіла; препарат вводять за схемою на 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 6-8 тижнів; у випадку рецидиву захворювання препарат може бути повторно застосований у період до 16 тижнів після його останнього введення; повторне застосування альтернативних формул інфліксимабу через 2 – 4 роки без застосування препарату після першого курсу не рекомендується; повторне застосування при анкілозуючому спондиліті на даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування, крім введення препарату кожні 6-8 тижнів.

6.2. Анти-CD-20-агенти

Ритуксімаб ( Rituximab) *(див. також п.1.13.4. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»)

Показання для застосування ЛЗ: активний РА у дорослих в комбінації з метотрексатом при неефективності лікування інгібіторами фактору некрозу пухлини.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: стандартний режим дозування РА - курс терапії складається з 2-х в/в введень препарату по 1000 мг; рекомендована доза - 1000 мг в/в; наступне введення препарату у дозі 1000 мг проводиться через 2 тижні; хворим на РА з метою зменшення частоти і вираженості інфузійних реакцій за 30 хв до застосування ритуксімабу необхідно вводити метилпреднізолон в дозі 100 мг в/в; перша інфузія - рекомендована початкова швидкість інфузії складає 50 мг/год, надалі її можна збільшувати на 50 мг/год кожні 30 хв, доводячи до максимальної швидкості 400 мг/год; наступні інфузії можна починати зі швидкості введення 100 мг/год і збільшувати на 100 мг/год кожні 30 хв до максимальної швидкості 400 мг/год.

7. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ

7.1. НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ТА ПРОТИРЕВМАТИЧНІ ЗАСОБИ

7.1.1. Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки

Диклофенак (Diclofenac) *, **

Фармакотерапевтична група: М01А В05 - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна, аналгетична, жарознижувальна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: основний механізм дії - гальмування біосинтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у генезі запалення, болю і пропасниці; при ревматичних захворюваннях клінічний ефект характеризується значним зменшенням вираженості таких симптомів і скарг, як біль у спокої і при русі, ранкова скутість, припухлість суглобів, а також поліпшенням функції суглобів; не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини; виявляє значний аналгетичний ефект препарату при помірному і сильно вираженому больовому с-мі неревматичного ґенезу; здатний усувати больові відчуття і знижувати вираженість крововтрат при первинній дисменореї; виявляє лікувальний ефект при нападах мігрені; після внутрішнього вживання табл., вкритих кишковорозчинною оболонкою, диклофенак швидко та повністю абсорбується; їжа скорочує швидкість абсорбції без зміни кількості діючої речовини, що абсорбується; після одноразового внутрішнього вживання дози 50 мг Смакс досягається приблизно через 2 год та становить 1,5 мкг/мл (5 мкмоль/л); у дітей концентрація диклофенаку у плазмі при застосуванні еквівалентних доз схожа з аналогічними показниками у дорослих; концентрація препарату у плазмі знаходиться у лінійній залежності від величини дози; після повторного застосування препарату фармакокінетичні показники не змінюються; за умови дотримання рекомендованих інтервалів між введеннями препарату кумуляції не відмічається; після в/м введення 75 мг диклофенаку його всмоктування починається відразу; Смакс, середнє значення якої становить близько 2,5 мкг/мл (8 мкмоль/л), досягається приблизно через 20 хв; зразу ж після її досягнення спостерігається швидке зниження концентрації препарату в плазмі; AUC після в/м введення препарату приблизно у 2 рази більша, ніж після його перорального або ректального застосування; зв’язування з білками сироватки крові становить 99,7%, воно відбувається переважно з альбуміном; проникає в синовіальну рідину, де його Смакс досягається на 2 - 4 год пізніше, ніж у плазмі крові; T1/2 з синовіальної рідини становить 3 - 6 год, через 2 год після досягнення Смакс у плазмі концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі, і її значення залишаються вищими протягом 12 год; метаболізм диклофенаку відбувається до утворення декількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється в глюкуронідні кон’югати; загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв.; кінцевий T1/2 становить 1 - 2 год, T1/2 метаболітів також нетривалий і становить 1 - 3 год; близько 60% застосованої дози препарату виводиться з сечею у вигляді глюкуронових кон’югатів незміненої активної речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких являють собою глюкуронові кон’югати; решта застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів через жовч, з калом.

Показання для застосування ЛЗ: запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань (РА, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити); больові с-ми з боку хребта; ревматичні захворювання позасуглобових м’яких тканин; лікарські форми місцевого лікування (гель, трансдермальний пластир) - з метою лікування запалення сухожиль, зв'язок, м'язів та суглобів травматичної етіології, наприклад, при розтягненні зв'язок та сухожиль, вивихах, забиттях; локалізованих форм ревматизму м'яких тканин та суглобів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують для лікування дорослих, починаючи з добової дози 100-150 мг; при нерізко виражених симптомах, а також при тривалій терапії достатньо дози 75-100 мг/добу (добову дозу частіше розподіляють на 2-3 рази); за необхідності впливати на нічний біль або на ранкову скутість на доповнення до перорального вживання препарату вдень диклофенак призначають у вигляді супозиторіїв перед сном; дорослим також рекомендовано в/м введення 75 мг (вміст 1 ампули) 1 раз на день не більше 2-х днів поспіль; при необхідності лікування може бути продовжене за допомогою таблеток або ректальних свічок; у тяжких випадках, як виняток, можуть бути проведені 2 ін’єкції по 75 мг, з проміжком у декілька год (друга ін’єкція повинна проводитися у протилежну сідничну ділянку); як альтернатива, одну ін’єкцію препарату на день (75 мг) можна комбінувати з прийомом інших лікарських форм диклофенаку (табл., ректальні свічки), при цьому максимальна добова доза становить 150 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея, спазми в животі, диспепсія, здуття живота, анорексія, шлунково-кишкова кровотеча (кривава блювота, мелена, діарея з домішкою крові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або не супроводжуються кровотечею чи перфорацією, афтозний стоматит, глосит, зміни з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур в кишечнику, порушення з боку нижніх відділів кишечнику, такі як неспецифічний геморагічний коліт, загострення неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона, запори, панкреатит; ЦНС - головний біль, запаморочення, виражене запамороченн, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезії, розлади пам’яті, дезорієнтація, безсоння, дратівливість, судоми, депресія, відчуття тривоги, нічні кошмари, тремор, психотичні реакції, асептичний менінгіт; органи чуття - порушення зору (помутніння зору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, порушення смакових відчуттів; дерматологічні реакції - шкірні висипання, кропив’янка, висипи у вигляді пухирів, екзема, мультиформна еритема, с-м Стівенса - Джонсона, с-м Лайєла (г. токсичний епідермоліз), еритродермія (ексфоліативний дерматит), випадання волосся, фоточутливі реакції; пурпура, у т. ч. алергічна; нирки – набряки, г. ниркова недостатність, гематурія і протеїнурія, інтерстиціальний нефрит; нефротичний с-м; папілярний некроз; печінка - підвищення рівня АЛТ/АСТ, гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтухою; система кровотворення - тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз; реакції гіперчутливості БА, системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи гіпотензію, васкуліт, пневмоніт; серцево-судинна система – прискорене серцебиття, біль у грудях, АГ, застійна серцева недостатність.

Протипоказання до застосування ЛЗ: виразка шлунка або кишечника; гіперчутливість до препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП (наявність в анамнезі БА, кропив’янки або г. риніту).

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 75 мг/3 мл по 3 мл в амп., табл., вкриті оболонкою, по 50 мг, по 75 мг; табл.., вкриті цукровою оболонкою, по 25 мг, по 50 мг; табл.., вкриті оболонкою, пролонгованої дії по 75 мг; табл. дисперговані по 50 мг; капс. пролонгованої дії по 25 мг, по 75 мг, по 100 мг; порошок для приготування р-ну для внутрішнього застосування по 50 мг у саше; супозиторії по 25 мг, по 50 мг, по 100 мг; гель для зовнішнього застосування 1%, 5%; пластир трансдермальний по 140 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: р - н для ін’єкцій та табл., вкриті оболонкою зберігати при t° нижче 30°С, термін придатності – 5 років; капс. зберігати при t° нижче 25°С, термін придатності – 3 роки; гель для зовнішнього застосування, супозиторії - зберігати при t° нижче 30°С, термін придатності – 3 роки; пластир - зберігати при t° не вище 25°С, термін придатності після першого відкриття упаковки - 4 місяці при t° не вище 25°С; 6 місяців при t° 2°С - 8°С (у холодильнику), термін придатності - 3 роки.

Торгова назва:

І. Диклофенак, ВАТ "ХФЗ "Червона зiрка"

Диклофенак, Диклофенак Ретард, Ортофен, ВАТ "Вітаміни"

Диклофенак натрію, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"

Диклофенак натрію, ТОВ "Львівтехнофарм"

Диклофенак натрію, ВАТ "Монфарм"

Диклофенак натрію, ЗАТ "Трудовий колектив Київського пiдприємства по виробництву бактерiйних препаратiв "Бiофарма"

Диклофенак натрію, ВАТ "Лубнифарм"

Диклофенак натрію, ВАТ "Фармак"