Зміст (стр. 2 )

На півдні України, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24,6 тис. кв. км розкинулися землі Миколаївської області.
З трьох сторін світу область межує з іншими регіонами України, а на півдні її територія займає кілька сот кілометрів берегової лінія Чорного моря та його лиманів. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бугський, Бугський, Березанський та Тілігульський лимани, які створюють дивовижне плетиво водяних плес.
За особливістю природних умов територія області належить до степової зони. Клімат помірно-континентальний з м'якою малосніжною зимою і жарким посушливим літом. Пересічна температура січня – -4,5°C, липня – +22,2°C. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області. Висота снігового покрову 9-11 см. Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства.
По території області протікають 85 річок завдовжки понад 10 км. Головною рікою, що перетинає територію області з північного заходу на південний схід є Південний Буг з притоками Iнгул, Кодима та інші. На сході області протікає приток Дніпра – Iнгулець. В межах області споруджено багато ставків та водосховищ, загальною площею водного дзеркала понад 13 тис. гектарів. Річки і ставки використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських рослин та рибництва.

3. Визначення коефіцієнта запасу міцності

Міцність дорожнього одягу оцінюється коефіцієнтом запасу міцності, який визначається, як відношення фактичного модуля пружності дорожньої конструкції в розрахунковий період року до модуля пружності потрібного, який має бути при існуючому русі автомобільною дорогою

де - фактичний модуль пружності дорожнього одягу, МПа;

де p – питомий тиск колеса розрахункового автомобіля на покриття (для автомобіля групи А p = 0,6 МПа, для автомобіля групи Б p = 0,5 МПа); D – діаметр кола рівновеликого сліду відбитку колеса розрахункового автомобіля (для групи А – 33 см, для групи Б – 28 см); lпр – величина пружного прогину покриття під колесом розрахункового автомобіля, см; μ – коефіцієнт Пуассона (для асфальтобетону й чорного щебеню – 0,3); Епотр – потрібний модуль пружності, що визначається за інтенсивністю і складом руху згідно з ВБН В.2.004 «Дорожній одяг нежорсткого типу».

Для розрахунку міцності дорожнього одягу необхідно приймати такі навантаження на одну найбільш завантажену вісь транспортного засобу: для доріг державного значення – 115 кН, для доріг місцевого значення – 100 кН, для доріг місцевого значення з полегшеним типом дорожнього одягу – 60 кН.

Дорожні конструкції задовольняють вимогам за міцністю, якщо Км ≥ Ктin.

Таблиця 7

Мінімальні значення коефіцієнта запасу міцності нежорстких

дорожніх одягів

Тип одягу та покриття	Категорія дороги	Значення кmin
Одяги капітального типу з удосконаленим покриттям	I, II, III	0,95
Одяги полегшеного типу	III, IV	0,90
Одяги перехідного типу	IV	0,80
Одяги нижчого типу	V	0.75

Км=0,79< Ктin=0,95 – міцність не забезпечена

4. Визначення коефіцієнта рівності покриття

Стан проїзної частини за рівністю оцінюється величиною фактичного показника рівності, що знаходиться за допомогою поштовхоміра і приведений до базового показника. При експлуатаційній оцінці рівності проїзної частини використовують шкалу відповідно до таблиці 2 рівності покриттів за показниками поштовхоміра.

Рівність покриття оцінюють коефіцієнтом рівності

,

де Sдоп - допустиме значення рівності покриття при вимірюванні поштовхоміром, см/км;

- фактичне значення рівності, визначене поштовхоміром, см/км.

Таблиця 8

Показники рівності автомобільних доріг різних категорій

Категорія дороги	Тип покриття	Допустимі значення рівності, см/км
І - ІІ	Асфальтобетон Цементобетон	80 100
ІІІ	Асфальтобетон Цементобетон Щебеневе, оброблене вяжучими	100 130 200
IV - V	Щебеневе необроблене, бруківка	250

Ділянка а

- рівність покриття незадовільна, потрібен терміновий ремонт.

Ділянка б

- рівність покриття добра; терміни призначення ремонтних робіт на кінець розрахункового періоду.

Ділянка в

- рівність задовільна, ремонтні роботи плануються на найближчі 1-2 роки.

Ділянка г

- рівність задовільна, ремонтні роботи плануються на найближчі 1-2 роки

5. Визначення коефіцієнта зчеплення покриття

Стан проїзної частини за зчіпними якостями оцінюється коефіцієнтом зчеплення.

Коефіцієнтом зчеплення називають відношення величини реактивної сили, що діє на колесо автомобіля в площині її контакту з покриттям, до величини вертикального навантаження, що передається колесом на покриття.

При цьому допустимий коефіцієнт зчеплення автомобільного колеса з дорожнім покриттям повинен забезпечувати безпечні умови руху при дозволеній правилами дорожнього руху швидкості і бути не меншою ніж 0,3, при його вимірюванні динамометричним причепом з шиною без малюнку протектора.

Кількісно зчіпні якості покриття оцінюють коефіцієнтом відносного зчеплення

,

де - фактичне значення коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям;

- допустиме значення коефіцієнта зчеплення.

Ділянка а

– зчіпні якості незадовільні, потрібен терміновий середній ремонт. Ділянка б

зчіпні якості незадовільні, потрібен терміновий середній ремонт.

Ділянка в

зчіпні якості незадовільні, потрібен терміновий середній ремонт.

Ділянка г

– зчіпні якості незадовільні, потрібен терміновий середній ремонт.

6. Визначення коефіцієнта завантаження

Ступінь завантаження проїзної частини рухом оцінюють коефіцієнтом завантаження (Z). Він визначається як відношення фактичної інтенсивності () в авт/год (приведеної до легкового автомобіля) до пропускної здатності (Р) в легкових автомобілях за годину

,

де - фактична інтенсивність руху, приведена до легкового автомобіля, авто/добу;

Р - пропускна здатність автомобільної дороги, авт/год.

Таблиця 9

Коефіцієнти приведення транспортних засобів до легкового автомобіля

Тип транспортного засобу	Коефіцієнт приведення
Мотоцикл без коляски та мопед	0,5
Мотоцикл з коляскою	0,75
Легковий автомобіль	1,0
Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т:
до 1	1,0
від 1 до 2	1,5
від 2 до 6	2,0
від 6 до 8	2,5
від 8 до 14	3,0
понад 14	3,5
Автопоїзд вантажопідйомністю, т:
до 12	3,5
від 12 до 20	4,0
від 20 до 30	5,0
понад 30	6,0
Колісний трактор з причепом вантажопідйомністю, т:
до 10	3,5
понад 10	5,0
Автобус	3,0
Автобус зчеплений (здвоєний)	5,0
Примітка 1. При проміжних значеннях вантажопідйомності транспортних засобів коефіцієнти приведення визначають інтерполяцією. Примітка 2. Коефіцієнти приведення для спеціальних автомобілів приймають як для базових автомобілів відповідної вантажопідйомності.

Пропускну здатність автомобільної дороги визначають за формулою

,

де - середня габаритна довжина одиниці рухомого складу, м.

- час реакції водія, с, (1 с)

- швидкість на даній ділянці, км/год.