Дипломна робота на тему: Методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства (ТзОВ „Уніплит”) (стр. 4 )

Також цей метод може використовуватись при обліку запасів в оптовій торгівлі;

- в Іспанії запаси оцінюються за загальною фіксованою ставкою, якщо вони постійно оновлюються, а їх загальна вартість та структура змінюється несуттєво;

- в Швейцарії в консолідованій звітності запаси можна оцінювати на основі фактичних поточних витрат, відновлювальної вартості або на основі аналогічних витрат;

- в Італії для довгострокових контрактів незавершені вироби обліковуються або після завершення контракту, або за процентним виконанням робіт;

- у Великобританії заборонено використовувати методи ФІФО та базового запасу. Довгострокові контракти за незавершеними проектами обліковуються за методами “частки виконання”, “завершення контракту”;

- у США при виконанні методу ЛІФО в обліковій політиці обов’язково потрібно визначити суму поточної відтворювальної вартості (вартості руху) запасів, а також вплив на результати діяльності зменшення партії запасів.

В США використовується метод ЛІФО-долар, за яким вартість запасів обліковується, виходячи з індивідульних цін одиниці запасів. При використанні методу оцінки запасів базового року вони перераховуються в долари, а ті запаси, які надходять у наступні періоди, для них використовуються цінові індекси. При цьому базовий рік приймається на 100.

Крім широкого вибору методів оцінки запасів передбачено також можливість використання двох систем їх обліку – періодичної та постійної.[24]

1.3. Нормативно –правова база з обліку та

аудиту виробничих запасів

При організації бухгалтерського обліку та аудиту виробничих запасів необхідно користуватись законодавчими та нормативними документами України, їх характеристика наведена в табл.1.5.

Таблиця 1.5

Характеристика нормативно – правової бази з обліку і

аудиту виробничих запасів

№	Назва нормативного документу	Ким і коли затверджений	Коротка характеристика змісту норм. документу
1	2	3	4
1.	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”	№ 000-XIV ВР від 16 липня 1999р.	Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Україні.
2	Закон України „Про аудиторську діяльність”	ІІ від 22 квітня 1993р.	Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні
3	Закон України „Про податок на додану вартість”	№ 000/97-ВР від 3 квітня 1997р. Із змінами і доповненнями	Визначає платників податків, об’єкти, базу і ставки оподаткування, порядок обліку звітності та сплати податку до бюджету.

Продовження табл. 1.5

4	Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”	№ 000/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами і доповненнями.	Визначає порядок оподаткування прибутку підприємств
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”	Наказ Міністерства фінансів №83 від 31.03.1999р.	Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
6	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”	Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.	Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
7	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансовий результати”	Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.	Визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей.
8	Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 „Запаси”	Наказ Міністерства фінансів України № 000 від 20.10.1999р. із змінами і доповненнями від 27.12.05р.	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та їх розкриття у фінансовій звітності.
9	Інструкція „Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку ” План рахунків бухгалтерського обліку та інструкції.	Наказ Міністерства фінансів України № 000 від 20 жовтня 1998р. Та від 30.11.99р. № 000	Визначає основні рахунки та субрахунки обліку виробничих запасів.
10	Інструкція „По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.”	Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.94р. №69 із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. № 000	Визначає порядок проведення інвентаризації виробничих запасів, та основні вимоги, щодо оформлення результатів інвентаризації.
11	Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей.	Наказ Міністерства фінансів №87 від 16.05.1996р.	Визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
12	Постанова Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”	Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.99р. № 000	Визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
13	Порядок проведення до оцінки залишків матеріальних цінностей	Наказ Міністерства фінансів №69 від 11.08.1994р.	Регулює порядок проведення до оцінки залишків матеріальних цінностей
14	Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів”	Наказ Міністерства статистики України № 000 від 21.06.96р.	Визначає перелік та форму типових первинних документів, які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів.
15	Наказ Мінфіну України „Про кореспонденцію рахунків”	Наказ Міністерства фінансів № 000 від 28.03.2002р.	Визначає типові бухгалтерські проведення пов’язані з обліком надходження, вибуттям та виробництвом виробничих запасів.
16	Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку.	Наказ Міністерства фінансів № 000 від 29.12.2000р.	Надає методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку з обліку виробничих запасів.

Основою бухгалтерського обліку є Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до цього закону бухгалтерський облік ґрунтується на таких принципах : обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичність.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про товарно-виробничі запаси та розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 „Запаси”, загальна структура якого наведена на рис.1.5.

Рис. 1.5. Характеристика П(С)БО 9 „Запаси”[25]

При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку, оскільки Україна з 2007 року планує перейти на міжнародні стандарти.

Національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 „Запаси” має ряд спільних моментів з Міжнародними стандартами фінансової звітності 2 „Запаси” МСФ 2 „Запаси”, зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов’язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності. Однак, поряд з цим можна виділити наступні відмінності у положеннях (табл.1.6)

Таблиця 1.6

Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів

Ознака	П(С)БО 9 „Запаси”	МСФЗ 2 „Запаси”
Оцінка запасів
При надходженні	Собівартість формується з таких витрат: 1.При придбанні у постачальника. Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно заготівельні витрати; інші витрати. 2.При виготовлені власними силами. Витрат, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 „Витрати”. 3.При внесенні до статутного капіталу. Справедливої вартості, погоджена із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника. 4.При безоплатному отриманні. Справедливої вартості. 5.При отриманні у результаті обміну на подібні активи. Балансової вартості переданих запасів. 6.При отримані в результаті обміну на неподібні активи. Справедливої вартості отриманих запасів. До собівартості не включаються витрати: понаднормові витрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати.	Собівартість формується з таких витрат: 1.Витрати на придбання. Ціни придбання ; мита, та інших податків; витрати на транспортування; вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат. 2.Витрати на переробку. Витрати, безпосередньо пов’язанні з одиницею виробництва. 3.Інші витрати. Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану. До собівартості не включаються : понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж

Продовження табл.1.6

При витрачанні	Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість.
Нормативні затрати; ціни продаж	Собівартість останніх за часом надходжень (ЛІФО)
На дату балансу	Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.	Чиста вартість реалізації
Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності.
Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації.
Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів.	Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів, переданих як застава для гарантії зобов’язань.

Отже, щоб зберегти об’єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки – у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації – в європейських країнах.

1.4. Загально-економічна характеристика ТзОВ „Уніплит”, як базового підприємства

В 2000 році на базі ВАТ „Вигодський лісокомбінат” створено товариство з обмеженою відповідальністю „Уніплит”.

ТзОВ „Уніплит” – самостійний господарський суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює комерційно-виробничу діяльність.

Товариство при здійсненні своєї діяльності керується Законами України „Про підприємства України”, „Про господарські товариства”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, „Про податок та додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку, інструкціями постановами КМУ та наказами Мінфіну України, а також внутрішніми документами.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації і має право: