Підготовка гравців в студентських баскетбольних командах з акцентом на застосуванні тактичних вправ (стр. 3 )

де Т1-час роботи з першою таблицею; Т2- із другою; ТЗ - із третьою; Т4- з четвертою; Т5- з п'ятою.

Ступінь впрацюємості (ВР) обчислюється за формулою:

Результат менше 1,0 - показник гарної впрацюємості, відповідно, чим вище даний показник, тим більше випробуваному потрібно часу на підготовку до основної роботи. Психічна стійкість (витривалість) обчислюється за формулою:

Показник результату (ПС) менше 1,0 говорить про гарну психічну стійкість і відповідно, чим вище даний показник, тим гірше психічна стійкість випробуваного до виконання заданої роботи. Після завершення роботи результати тестування автоматично заносяться в базу даних.

3. Дослідження здатності до зосередження методом коректурної проби (Тест Бурдона) [9].

Мета. Дослідження ступеня концентрації і стійкості уваги.

Обстеження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами букв, розташованих у випадковому порядку. Перед початком тесту вводиться буква (кирилиці), яку необхідно відзначати в таблиці. Результати проби оцінюються по кількості пропущених не закреслених знаків, за часом виконання або по кількості переглянутих знаків. Важливими показниками є характеристики якості і темпу виконання (виражається числом пророблених рядків і кількістю допущених помилок за часовий інтервал роботи). Концентрація уваги оцінюється за формулою:

К=Схс/п

де С - число рядків таблиці, переглянутих випробуваним; п - кількість помилок (пропусків або помилкових закреслювань зайвих знаків). Помилкою вважається пропуск тих букв, що повинні бути виділені, а також неправильно виділені букви. Стійкість уваги оцінюється по зміні швидкості перегляду протягом усього завдання. Результати підраховуються за формулою:

А=S/t,

де А - темп виконання; S - кількість букв у переглянутій частині коректурної таблиці; t - час виконання.

За результатами виконання методики за кожен інтервал може бути побудована "крива мізерності", що відбиває стійкість уваги і працездатності в динаміці. Показник перемикаємості обчислюється за формулою:

де So - кількість помилково пророблених рядків, S - загальна кількість рядків у проробленій випробуваним таблиці.

2.5.2. Методи визначення швидкості реакції, почуття часу, частоти рухів [9].

Крім перерахованих тестів визначалися також показники почуття часу, швидкості простої і складної реакції на світлові і звукові подразники. Застосовувалися наступні тести:

1. Проста реакція на світловий вплив.

У процесі тестування на екрані комп'ютера з'являються колірні плями на чорному тлі, на яких випробувані повинні відреагувати натисканням клавіші "пробіл" (до закінчення тесту). Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації для кожного випробуваного.

2. Проста реакція на звуковий вплив

У процесі тестування з'являється звук, на який необхідно відреагувати натисканням клавіші «пробіл». Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіацій для кожного випробуваного.

3. Складна реакція розрізнення

Під час тестування на чорному екрані виникають сполучення з трьох фігур (хрест, ромб, трикутник, квадрат, коло, зірка) різних кольорів . Потрібно реагувати на сполучення кольорів фігур, а не на їхню форму. При виникненні 2х фігур одного кольору, червоного або зеленого, необхідно натискати клавішу «стрілка вправо», у всіх інших випадках – клавішу «стрілка вліво».

Визначається швидкість реакції на наявність ознаки і швидкість реакції на відсутність ознаки. Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіацій для кожного випробуваного.

4. Тепінг-тест.

Тестування відбувається, протягом 120 с (4*30 с). У процесі тестування необхідно з максимальною частотою натискати "DOWNARROW" (стрілка вниз). Фіксується частота рухів за кожні 30 с і середня частота рухів за суму чотирьох спроб.

5. Відтворення заданого інтервалу часу.

На початку тесту виникає розмічена область екрана; випробуваному необхідно натисканням клавіші "пробіл" почати зафарбовування розміченої області і зупинити його натисканням "пробіл" не раніш вертикальної мітки. Потім потрібно відтворити цей інтервал запропоновану кількість разів (таким же способом, як і відміряли). Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення.

6. Скорочення заданого інтервалу часу наполовину

На початку тесту виникає розмічена область екрана; випробуваному необхідно натисканням клавіші "пробіл" почати зафарбовування розміченої області і зупинити його натисканням "пробіл" не раніш вертикальної мітки. Потім потрібно по пам'яті відновити половину заданого інтервалу запропоновану кількість разів. Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення.

7. Відтворення заданого інтервалу часу по звуку.

На початку тесту необхідно натисканням клавіші "пробіл" активувати звук, потім зупинити його натисканням "пробіл" і запам'ятати звуковий інтервал. Потім потрібно відтворити цей інтервал запропоновану кількість разів (таким же способом, як і відміряли). Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення.

8. Скорочення заданого інтервалу часу наполовину по звуці

На початку тесту необхідно натисканням клавіші "пробіл" активувати звук, потім зупинити його натисканням "пробіл" і запам'ятати звуковий інтервал. Потім потрібно по пам'яті відновити половину заданого інтервалу запропоновану кількість разів.

2.6. Методи математичної статистики

При математичній обробці первинних матеріалів даного дослідження крім обчислення первинних статистик проводився порівняльний аналіз середніх, котрий здійснювався по t - критерію Стьюдента і F-критерію Фішера. Обробка показників здійснювалася за допомогою сучасних комп'ютерних програм - "EXСEL" і "SPSS" [21].

2.7. Організація дослідження

Дослідження проводилося в період з вересня 2006 року по грудень 2008 року.

На першому етапі дослідження (вересень 2006 - грудень 2006 р.) вивчалася науково-методична література, вибиралися методи дослідження, формувалися завдання роботи.

На другому етапі (лютий 2006 р., - квітень 2007 р.) проводилися експериментальні дослідження.

На третьому етапі (квітень 2007 р. - вересень 2007 р.) здійснювалася математико-статистична обробка результатів експерименту.

На четвертому етапі (жовтень-грудень 2007 р.) проводилося узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків і практичних рекомендацій, оформлення й апробація роботи.

В експерименті взяли участь 23 гравця жіночої збірної команди з баскетболу ХНПУ ім. , 12 з них склали контрольну групу і 11 - експериментальну. Розподіл гравців на контрольну й експериментальну групи проводилося таким чином, щоб групи були ідентичними по показниках тестування й ігрової ефективності. Групи порівнювалися до і після проведення формуючого експерименту за показниками ігрової ефективності і показниками спеціальної фізичної і технічної підготовленості. Методика, що була розроблена на підставі результатів констатуючого експерименту, представлена в розділі 3.

РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ І ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТСЬКИХ БАСКЕТБОЛЬНИХ КОМАНД

3.1. Зміст експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд

Методи застосування сучасних інформаційних технологій для активізації образного сприйняття елементів тактики баскетболу студентами. Методи для активізації сприйняття елементів тактики баскетболу розроблялися на основі сучасних інформаційних технологій [35]. Оскільки при розробці даних методів застосовувалися технології, що є новими для практики наочного піднесення матеріалу в області спорту, зупинимося на них більш докладно.

Сучасні інформаційні технології застосовували в даному дослідженні з декількох напрямків:

· Створення поліграфічних посібників, що відбивають особливості техніки виконання різних прийомів у баскетболі;

· Застосування фільмів виробництва Каліфорнійського університету для забезпечення динамічної наочності біомеханічних особливостей виконання технічних прийомів у баскетболі;

· Створення мультиплікаційних фільмів, що дозволяють акцентувати визначені особливості техніки і тактики баскетболу.

Розглянемо ці технології більш детально.

Методика виготовлення і застосування поліграфічного наочного приладдя. Для підготовки поліграфічних посібників застосовувалася відеозйомка виконання кваліфікованими баскетболістами технічних прийомів з наступною комп'ютерною обробкою даних. Матеріали знімалися за допомогою відеокамери, потім переводилися в комп'ютер за допомогою TV-тюнеру. Відеоматеріали розкладалися на кадри за допомогою програми «Adobe Premier». Після цього вибиралися потрібні кадри, і видалявся фон за допомогою програми «Adobe Photoshop». Видалення фона вироблялося з метою забезпечення контрастності і кращого наочного сприйняття технічних елементів. Створені таким чином відеограми виводилися на друк і надавалися кожному студентові для самостійного вивчення. Нижче приведені деякі приклади розроблених таким чином відеограм і малюнків (рис. 3.1-3.4).

Рис. 3.1. Приклад наочного приладдя для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок – прохід)

Рис. 3.2. Заслін гравцю без м’яча

Наочні приладдя видавалися кожному спортсмену на необмежений термін. У збільшеному форматі дані посібники розвішувалися перед спортивним залом.

Методика виготовлення і застосування динамічного мультиплікаційного наочного приладдя. Для забезпечення безпосереднього наочно-образного сприйняття при вивченні й удосконаленні техніки і тактики баскетболу були розроблені динамічні посібники. У них були відбиті основні деталі техніки і тактики баскетболу. Для створення динамічних посібників був застосований метод мультиплікації з ряду причин:

1. Мультфільми завжди залучали і залучають людей різного віку;

2. За допомогою мультиплікації можна створювати будь-які динамічні схеми в залежності від завдань навчання;

3. Сучасні інформаційні технології дозволяють досить швидко й ефективно створювати необхідні динамічні сюжети, що без наочного відтворення часто важкі для розуміння;

4. Сучасні технічні засоби дозволяють відтворювати мультфільми, створені в програмі «Flash», як на персональних комп'ютерах, так і на видеоплейерах і навіть мобільних телефонах.

У нашій роботі для створення навчальних мультфільмів застосовувалася програма «Macromedia Flash MX 2004» [36]. Ця програма забезпечує інструментальне середовище візуальної розробки мультимедійних документів, що містять анімаційну графіку, звук, відео, елементи користувальницького інтерфейсу і здатних підтримувати інтерактивність. Ця програма призначена для створення додатків з мультимедійним змістом усілякого призначення. Програма дозволяє створювати мальовані мультфільми, додавати до них відеокліпи і звук, отримані з інших джерел. Створені документи можуть експортуватися в інші програми і транслюватися в них.

Приводимо приклади створених таким чином навчальних мультфільмів.

На рисунках 3.3 і 3.4 показано фрагменти процесу створення мультфільмів по навчанню індивідуальним тактичним діям баскетболу. На часовій шкалі над зображеннями в робочій області представлена послідовність кадрів для динамічної ілюстрації технічних прийомів. У правому куті знаходиться бібліотека символів, серед яких є різні зразки звукових супроводів (музика, дикторський текст і ін.). Ці символи попередньо створюються або імпортуються з інших файлів і вставляються в мультфільм у залежності від розв'язуваних за його допомогою завдань.

Рис. 3.3. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок – прохід)

(четвертий кадр)

Рис. 3.4. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок – прохід) (останній кадр)

Після того, як мультфільм створений у програмі «Macromedia Flash MX 2004», він експортується в програму відтворення мультфільмів - «Macromedia Flash Player» [36]. На рисунках 3.5-3.6 показані деякі кадри при відтворенні мультфільму в програмі «Macromedia Flash Player».

Рис. 3.5. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок – прохід) (один з кадрів)

Рис. 3.6. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок – прохід) (деякі з кадрів)

Застосування створених таким чином мультфільмів дозволило наочно продемонструвати основні особливості індивідуальних тактичних дій в баскетболі.

Методи мультиплікації застосовувалися також для ілюстрації групових тактичних взаємодій.

На рисунку 3.7 показано фрагмент процесу створення мультфільмів по навчанню тактиці групових дій баскетболу. У даному випадку проілюстрований процес виконання групової тактичної взаємодії в нападі «Трійка». Мультфільм відтворюється під маршову музику, у якості гравців представлені мальовані фігурки. Це створює гумористичну спрямованість мультфільму, що, у свою чергу, викликає інтерес і, відповідно, підвищує якість засвоєння матеріалу.

Рис. 3.7. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації групової тактичної взаємодії в нападі «трійка» (перший кадр)

Кадри при відтворенні мультфільму «Трійка» у програмі «Macromedia Flash Player» аналогічні звичайному мультфільму [36].

Таким чином, шляхом застосування сучасних інформаційних технологій забезпечувався процес наочності, що впливає на наочно-образне, художнє сприйняття студентів.

Зразкові вправи для вивчення і вдосконалення тактики гри

Тактика нападу

Вправа 1 (Рис. 3.8). Нападаючий 2 робить фінт на рух до лицьової лінії, примушуючи зміститися захисника, коротким ривком у зворотному напрямі відкривається і отримує м'яч від нападаючого 1. Захисник 2 протидіє, захисник 1 переходить в протилежну колону, нападаючий 1 стає захисником, вправа продовжується і так далі.

При неправильній позиції або пасивних діях захисника нападаючий має право увірватися в обмежену зону штрафного майданчика, отримати м'яч і провести кидок в кільце, що вабить зауваження захисникові. Вправа виконується в різних варіантах розташування гравців по відношенню до кільця.

Рис. 3.8. Ілюстрація вправи 1

Вправа 2 (Рис. 3.9). Нападаючий без м'яча робить рух до нападаючого з м'ячем або у бік корзини. Гравець з м'ячем виконує хитрощі на передачу, що примушує захисника зміщуватися у бік м'яча. Далі, зробивши ривок мимо захисника, нападаючий отримує м'яч за спиною захисника або перед захисником, завершуючи вправу кидком по кільцю.

Рис. 3.9. Ілюстрація вправи 2

Після виконання вправи нападаючі міняються колонами, захисники міняються після декількох повторень по вказівці тренера. Вправа виконується в різних варіантах розташування нападаючих по відношенню до кільця.

Вправа 3 (Рис. 3.10). Половина баскетбольного майданчика умовно ділиться на 4 частини. У кожній з них знаходяться нападаючий і захисник. Нападаючий 1, володіючи м'ячем, при активній протидії захисника 1 виконує фінти і повороти, прагнучи передати м'яч гравцю, що вийшов у вільний «квадрат» нападаючому 2, який також долає активний опір захисника 2. Нападаючий 2, зловивши м'яч, починає виконувати вишагування і повороти, прагнучи передати м'яч нападаючому 3, що виходить в «квадрат», що звільнився, і так далі

Рис. 3.10. Ілюстрація вправи 3

У міру освоєння вправа може виконуватися п'ятьма парами і двома м'ячами з діленням майданчика на 6 частин.

Вправа 4. Учбова гра 3х3, 4х4, 5х5 на 1 і 2 кільця без застосування ведення.

Вправа 5 (Рис. 3.11). Гравець 2 переміщається між стійками, отримають м'яч від гравця 1 і негайно повертає його назад. У той час, поки гравець 2 біжить до іншої стійки, гравець 1 виконує ті, що крокують і повороти з м'ячем.

Рис. 3.11. Ілюстрація вправи 5

Вправа 6 (Рис. 3.12). Перешкода (стійка, стілець) розташована в 2-х метрах від корзини. Дріблінг правою – подвійний крок навколо перешкоди, виконавши хитрощі, - кидок – оволодіння м'ячем і повернення з дриблингом в початкове положення.

Рис. 3.12. Ілюстрація вправи 6

Вправа 7 (Рис. 3.13). Дві стійкі під корзиною злегка розставлені в сторони. Ведення до першої стійки, стрибок вперед-управо до іншої стійки, спертися на ліву ногу і зробити кидок правою рукою; оволодіти м'ячем і повернутися у вихідну позицію.

Рис. 3.13. Ілюстрація вправи 7

Вправа 8 (Рис. 3.14). Три групи гравців. На пару – один м'яч, гра на одне кільце: передача – дриблинг – хитрощі під час подвійного кроку і кидок в корзину. Після кожного кидка гравець виводить м'яч із зони або передає партнерові, що стоїть поза зоною, після чого займає вихідну позицію.

Рис. 3.14. Ілюстрація вправи 8

Вправа 9. Група ділиться на 2 колони (Рис. 3.15). Гравець 1 з м'ячем виконує передачу, робить хитрощі, обіграє перешкоду (стійка, стілець), після чого уривається в зону, отримує м'яч від гравця 2, виконує кидок в кільце. Гравець 2 підбирає м'яч. Після цього гравці міняються колонами. Вправа може виконуватися в різних розташуваннях по відношенню до кільця. У міру освоєння вправи перешкода замінюється на захисника.

Рис. 3.15. Ілюстрація вправи 8

Вправа 10 (Рис. 3.16). Три гравці розташовуються, як показано на Рис. 3.16. Виконуються швидкі передачі між гравцями спочатку без зміни місць, пізніше – із зміною місць. У міру освоєння вводяться 2 захисники. Вправа може виконуватися і у вигляді гри: за попадання – 1 очко; за підбір захисників – 1 очко; за підбір нападаючих – рахунок без зміни. Гра ведеться до 7 очок.

Рис. 3.16. Ілюстрація вправи 9

Вправа 11 (Рис. 13.17). Нападаючий 1 ставить заслін захиснику 2, звільняючи нападаючого 2. Далі: а) нападаючий 2 ставить заслін гравцеві, протилежної колони; б) нападаючий 2 імітує вхід в зону і йде в протилежну колону. Захисники переходять в кінець колони, що ставлять заслін стають захисниками.

Рис. 3.17. Ілюстрація вправи 10

Вправа 12 (Рис. 3.18). Те ж, що і вправа 11, але заслін внутрішній.

Рис. 3.18. Ілюстрація вправи 11

Вправа 13 (Рис. 3.19). Те ж, що і вправа 11, але перед тим, як поставити заслін, нападаючий 2 робить передачу нападаючому 1, який виконує ведення і кидок в русі.

Рис. 3.19. Ілюстрація вправи 12

Вправа 14 (Рис. 3.20). Група шикується в колону у середньої лінії. Гравець 1 підбігає до першої перешкоди (стійка, стілець), робить хитрощі вліво і проходить управо дуже близько від другої перешкоди.

Рис. 3.20. Ілюстрація вправи 15

Вправа 15. Варіант 1. (Рис. 3.21). Те ж, що і вправа 14, але виконується з використанням ведення і завершується кидком по кільцю. У міру освоєння вводиться захисник. Вправа виконується в різних положеннях по відношенню до кільця.

Рис. 3.21. Ілюстрація вправи 15 (варіант 1)

Варіант 2. Гравець з м'ячем 1 виконує передачу партнерові 2 і ставить заслін захисникові (Рис. 3.22). Гравець 2 виконує прохід з атакою кільця обумовленим тренером способом, сам підбирає м'яч і, використовуючи ведення, стає в колону гравців без м'ячів, гравець 1 стає захисником, і так далі

Рис. 22. Ілюстрація вправи 15 (варіант 2)

Вправа 16 (Рис. 3.23). Група ділиться на трійки. Трійки шикуються в заслони у середньої лінії навколо штрафного майданчика, як показано на малюнку, ставляться імітатори захисників (стійкі, стільці). Гравець 1 виконує ведення, не доходячи 1,5 м до перешкоди, передає м'яч гравцеві, що вийшов, 2 і ставить заслін, звільняючи гравця 3, який уривається до кільця, отримує м'яч і проводить кидок. Гравці трійки спрямовуються на підбір м'яча. Підібравши м'яч, повертаються на вихідні позиції, помінявши місця в колонах. Далі вправу виконує наступна трійка і так далі У міру засвоєння вправи ставляться захисники, спочатку пасивні, пізніше – що грають в повну силу.

Рис. 3.23. Ілюстрація вправи 16

Вправа 17 (Рис. 3.24). Група ділиться на 2 колони і шикується на середній лінії. Як показано на малюнку, виставляються перешкоди. По сигналу тренера гравці, що стоять попереду колон, роблять рух до бічних ліній, стосуються перешкоди рукою і оббігають третю перешкоду перетином, після чого переходять в протилежні колони. Вправа може виконуватися на бічних лініях штрафного майданчика.

Рис. 3.24. Ілюстрація вправи 17

Вправа 18 (Рис. 3.25). Група ділиться на 2 колони і шикується у середньої лінії. На лінії штрафного кидка, лицем до гравців колон мається в своєму розпорядженні центровий 3. Гравець з м'ячем 1 виконує передачу гравцеві 2, останній передає центровому 3 і пробігає мимо зліва, гравець 1 справа. Центровий передає м'яч одному з них, вправа завершується кидком по кільцю. Гравці 1 і 2, підібравши м'яч, стають в протилежні колони. Вправа може виконуватися в різних розташуваннях щодо кільця.

Рис. 3.25. Ілюстрація вправи 18

Тактика захисту

Вправа 19. Група ділиться на трійки. На одному щиті працюють три нападаючі і трьох захисників, які розташовуються, як показано на малюнках (Рис. 3.26) і (Рис. 3.27). Нападаючі виконують передачі за типом взаємодії «трикутник». Нападаючий 3, отримавши м'яч, може почати ведення (Рис. 3.26) або зробити спробу передачі гравцеві 1. Захисники здійснюють підстраховування, як показано на малюнках. Зміна ролями.

Рис. 3.26. Ілюстрація вправи 19(1)

Рис. 3.27. Ілюстрація вправи 19(2)

Вправа 20. Нападаючий 1, використовуючи ведення м'яча, наводить захисника 1 на свого партнера 2, якого опікає захисник 2. Захисники виконують: а) прослизання; б) перемикання (Рис. 3.28); в) відступання за завданням тренера (Рис. 3.29). У міру засвоєння вправи захисники самостійно вибирають спосіб взаємодії залежно від ситуації.

Рис. 3.28. Ілюстрація вправи 20(а, б)

Рис. 3.29. Ілюстрація вправи 20(в)

Вправа 21 (Рис. 3.30). Нападаючий 1 веде м'яч від лицьової лінії, прагнучи пройти і забити м'яч. Проти нього 2 захисники. Захисник 1 направляє його до бічної лінії, захисник 2 зустрічає у середньої лінії. Обидва захисники прагнуть зупинити нападаючий, як показано на малюнку, організовуючи груповий відбір м'яча.

Рис. 3.30. Ілюстрація вправи 21

Вправа 22 (Рис. 3.31). Група гравців з м'ячами у лінії штрафного кидка, інша – без м'ячів за середньою лінією. По сигналу тренера команда з м'ячами просувається вперед, а інша щонайшвидше займає місця в штрафному майданчику. Дріблери намагаються пройти через штрафну зону і покласти м'ячі за лицьовою лінією. Захисники прагнуть відтіснити дриблеров і відібрати м'ячі. Зміна ролей. Захисники займають позиції в розстановках 3-2, 2-3, 2-1-2, 1-2-2, 1-3-1 за завданням тренера.

Рис. 3.31. Ілюстрація вправи 22

3.2. Результати перевірки ефективності застосування експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд

Проведене дослідження переконливо показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Про це свідчать результати порівняльного аналізу показників тестування контрольної й експериментальної груп до і після проведення експерименту. Розглянемо результати впливу експериментальної методики на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості, ігрової ефективності, розвиток психофізіологічних можливостей.

Спеціальна фізична підготовленість. По показниках спеціальної фізичної і технічної підготовленості до проведення експерименту контрольна й експериментальна групи статистично не розрізнялися між собою (табл. 3.1). При порівнянні середніх значень показників тестування контрольної й експериментальної груп застосовувався тест Стьюдента для незалежних вибірок. Результати статистичної обробки даних показали, що значення t - розрахункового для всіх аналізованих показників спеціальної фізичної і технічної підготовленості баскетболісток менше t-критичного (р>0,05), що свідчить про відсутність статистично значимих розходжень між контрольною й експериментальною групами до проведення експерименту (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Показники спеціальної фізичної підготовленості баскетболісток контрольної й експериментальної груп до проведення експерименту (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)

№	Назва тесту	група	±σ	t - критерій Стьюдента	t –критич	p
1	Біг 6м (с)	контр.	1,19±0,02	0,21	2,02	>0,05
експер	1,21±0,01
2	Біг 2*28 м (с)	контр.	9,53±0,08	0,06	2,02	>0,05
експер	9,69±0,07
3	Стрибок з місця (см)	контр.	55,5±3,33	0,23	2,02	>0,05
експер	57,1±2,38
4	Стрибок з розбігу (см)	контр.	69,17±5,15	0,87	2,02	>0,05
експер	66,5±9,14
5	Швидкісна стрибучість (кількість разів)	контр.	32,13±3,88	0,36	2,02	>0,05
експер	31,3±2,59
6	Швидкісна техніка (с)	контр.	12,52±0,89	0,32	2,02	>0,05
експер	12,87±0,48
7	Метан. наб. м’яча з розбігу (м)	контр.	17,27±1,42	0,84	2,02	>0,05
експер	17,33±1,09
8	Метан. наб. м'яча з місця (м)	контр.	15,52±0,88	0,63	2,02	>0,05
експер	15,16±1,01
9	Швидкість зах. пересувань (с)	контр.	23,41±1,29	0,16	2,02	>0,05
експер	23,52±0,36
10	%влучень кидків зі серед. дистан.	контр.	44,33±18,81	0,63	2,02	>0,01
експер	45,23±5,47
11	%влучень штр. кидків	контр.	56,33±8,76	0,55	2,02	>0,05
експер	57,25±8,53
12	Швидкісна витрив. Сума 3- х спроб (с)	контр.	82,8±5,94	0,64	2,02	>0,05
експер	83,52±4,36

Порівняння середніх значень показників тестування до проведення експерименту і після проведення експерименту показали, що практично за всіма показниками спеціальної фізичної і технічної підготовленості результати спортсменок експериментальної групи вірогідно покращилися, у той час як показники тестування контрольної групи покращилися недостовірно або не так явно, як в експериментальній групі (табл. 3.2, рис. 3.32).