Робоча навчальна програма з інфекційних хвороб (стр. 3 )

„ 29 ” 08 2008 р., (протокол №2)

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д. мед. н.

ПЕРЕЛІК

тем з інфекційних хвороб для самостійного вивчення студентами 5 курсу медичних

факультетів №1, №2, №3 з спеціальності „Лікувальна справа”,

„Медична психологія”.

№ п/п	Т е м а	Кількість годин
1-2	Гельмінтози.	4
3 - 5	Вірусні гепатити А, В, С, Д, Е, F, G.	6
6	Риновірусні захворювання.	2
7 - 8	Цитомегаловірусна інфекція.	4
9 - 10	Ку – гарячки.	4
11	Лістеріоз.	2
12 -14	Геморагічні гарячки. Жовта гарячка. Особливо контагіозні – Ебола, Марбург, Ласса.	6
15-16	Вірусні енцефаліти.	4
17	Поворотний тиф.	2
18	Туляремія.	2
19 - 20	Бруцельоз.	4
21- 22	Сказ.	4
23 - 24	Геморагічні гарячки (Далекосхідна, Омська, Кримська).	4
25	Ящур.	2
26	Сап.	2
27	ВІЛ-інфекція. СНІД.	2

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

„ 29 ” 08 2008 р., (протокол №2)

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д. мед. н.

ЗНАННЯ ТА УМІННЯ,

які повинні засвоїти студенти 5-го курсу медичних факультетів №1, №2, №3

з спеціальності „Лікувальна справа”, „Медична психологія” та ”Педіатрія„

з інфекційних хвороб

ЗНАТИ:

1. Класифікацію інфекційних хвороб.

2. Періоди розвитку інфекційного захворювання.

3. Клінічні симптоми, симптоми інфекційних захворювань.

4. Особливість епідемічного процесу, його ланки при конкретному інфекційному

захворюванні.

5. Клінічні та епідеміологічні показники для госпіталізації інфекційних хворих.

6. Правила госпіталізації інфекційних хворих.

7. Поняття про протиепідемічний режим в лікувальній установі і при лікуванні в

домашніх умовах.

8. Основні методи діагностики інфекційних хвороб.

9. Основні ускладнення та наслідки інфекційних хвороб.

10. Принципи терапії інфекційних хвороб.

11. Принципи і методи профілактики інфекційних хвороб.

12. Організацію невідкладних протиепідемічних заходів при підозрі

на карантинну інфекцію.

13. Клінічні прояви невідкладних станів при інфекційних захворюваннях.

14.Правила ведення хворих в домашніх умовах:

а) з кишковими інфекціями;

б) з повітряно-крапельними інфекціями.

15. Клінічні прояви гельмінтозів. Методи їх діагностики.

16. Способи і препарати дегельмінтизації.

17. Функції КІЗ поліклініки.

УМІТИ:

1. Зібрати анамнез у хворого з інфекційним захворюванням.

2. Зібрати направлений епідеміологічний анамнез.

3. Виконати клінічне обстеження хворого з інфекційним захворюванням.

4. Установити та обґрунтувати попередній діагноз інфекційного захворювання.

5. Скласти план обстеження хворого з інфекційним захворюванням.

6. Оцінити результати лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних,

серологічних, біологічних та шкірно-алергічних проб).

7. Призначити адекватну етіотропну терапію, визначити разові, добові та курсові дози

антибіотиків (хіміопрепаратів) при конкретних інфекційних захворюваннях.

8. Призначити адекватну та інфузійну регідратаційну терапію, визначити склад і

розрахувати об'єм рідини.

9. Призначити адекватну дезінтоксикаційну терапію, визначити склад і розрахувати

об'єм та дозу розчинів та препаратів.

10. Призначити адекватну терапію, провести попередню десенсибілізацію.

11. Виписати необхідні лікарські препарати.

12. Установити наявність невідкладного стану і ускладнень при інфекційних

хворобах.

13. Надати необхідну лікарську допомогу при гіповолемічному, інфекційно-токсичному

та анафілактичному шоку; печінковій комі, гострій нирковій недостатності, кишковій

кровотечі, набряку легень, набряку мозку, бульбарних розладах при ботулізмі.

14. Зробити огляд випорожнень хворого.

15. Зробити взяття матеріалу від хворого для проведення бактеріологічного, вірусологічного, серологічного, біохімічного і інших досліджень (взяття і посів крові, блювотних мас, промивних вод шлунку, випорожнень, взяття і посів слизу із зіву і носа).

16. Зробити взяття відпечатків з слизової носа для експрес-діагностичних

імунологічних досліджень при грипі і ГРВІ.

17. Зробити постановку шкірно-алергічної діагностичної проби і оцінити

її результати.

18. Зробити виготовлення товстої краплі для дослідження на малярію.

19. Промити шлунок.

20. Визначити показання до ректороманоскопії та провести ректороманоскопію.

21. Визначити показання для проведення люмбальної пункції, використати

результати лабораторного дослідження спино-мозкової рідини для діагностики.

22. Скласти план ведення хворого з кишковою та повітряно-крапельною інфекцією

в домашніх умовах.

23. Скласти план ведення хворого з повітряно-крапельною інфекцією в

домашніх умовах.

24. Скласти план проведення протиепідемічних заходів у вогнищі.

2 5. Скласти план вакцинації на лікарській дільниці в поліклініці.

26. Заповнити необхідну документацію при первинному виявленні інфекційного

хворого.

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

„ 29 ” 08 2008 р., (протокол №2).

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д. мед. н.

КРИТЕРІЇ

оцінки знань з інфекційних хвороб для студентів 5-го курсу медичних факультетів №1, №2, №3 з спеціальності „Лікувальна справа”, „Медична психологія”

на перевідному іспиті.

В даний час перевірка якості підготовки студентів при проведенні перевідного іспиту закінчується виставленням оцінок за прийнятою шкалою.

Критерії оцінок знань встановлюються у відповідності з вимогами до професійної підготовки, виходячи з діючих навчальних планів та програми, а також майбутньої практичної діяльності. Критерії повинні забезпечити об¢єктивний підхід до виставлення оцінок у відповідності з прийнятою у вищій школі чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який глибоко та грунтовно засвоїв програмний матеріал, послідовно, грамотно і логічно його викладає, відповіді тісно пов¢язані з набутими практичними навиками при курації хворих, проведенні лабораторних та інструментальних методів обстеження, оформленні медичної документації. При цьому студент вільно справляється з завданнями, іншими видами використання знань, показує знайомство з монографічною літературою, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє різносторонніми навиками і методами виконання практичних робіт, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який ґрунтовно знає програмний матеріал, грамотно викладає його, не допускає істотних неточностей у відповіді на питання, правильно використовує теоретичні положення при вирішенні питань і задач, володіє необхідними навиками і способами їх виконання, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який має знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталі, допускає неточності, недостатньо вірні формулювання, порушення послідовності в викладанні програмного матеріалу, відчуває затруднення в виконанні практичних навиків, мав пропуски лекцій та практичних занять протягом семестру.

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає істотні помилки, невпевнено, з великими труднощами виконує практичні навики, не з усією серйозністю відносився до виконання своїх обов¢язків за період навчання, пропускав лекції та практичні заняття.

Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії, ендокринології

та інфекційних хвороб „ 29” _02 2008 р., (протокол №34).

Відповідальний за курс інфекційних хвороб,

д. мед. н., доцент

Завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії,

ендокринології та інфекційних хвороб,

професор О. І. Федів

Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін

„ 05 ” 03 2008 р. (протокол ).

Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

з інфекційних хвороб для студентів 5 курсу медичних факультетів №1, №2, №3

з спеціальності „Лікувальна справа”, „Медична психологія”.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

1. Визначення поняття ''інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба". Принципи побудови клінічної класифікації інфекційних захворювань.

2. Вклад вітчизняних вчених, діячів зарубіжної науки у вивченні інфекційних хвороб.

3. Періоди розвитку інфекційної хвороби.

4. Загальні клінічні прояви інфекційних захворювань. Вікові особливості перебігу інфекційних хвороб.

5. Будова, принципи роботи та режим приймального відділення інфекційного стаціонару. Засоби боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією.

6. Терміни ізоляції та правила виписки інфекційних хворих.

7. Особливості дієти та правила догляду за інфекційними хворими.

8. Роль дільничних лікарів-лікувальників (терапевтів, педіатрів) у виявленні та ранній діагностиці інфекційних хвороб.

9. Значення та оцінка результатів бактеріологічних лабораторних досліджень в діагностиці інфекційних хвороб.

10. Значення та оцінка результатів серологічних досліджень в діагностиці інфекційних хвороб.

11. Значення та оцінка результатів алергологічних та біологічних проб в діагностиці інфекційних хвороб.

12. Принципи проведення специфічного лікування інфекційних хворих (препарати, доза, методика введення).

13. Принципи проведення етіотропної терапії інфекційних хворих.

14. Принципи проведення патогенетичної та симптоматичної терапії інфекційних хворих.

15. Сироваткова терапія при інфекційних захворюваннях, методи введення сироваток та профілактика ускладнення серотерапії.

16. Сприйнятливість до інфекційних хвороб та зниження захворюваності.

17. Епідеміологічне обстеження та протиепідемічні заходи у вогнищі кишкових інфекцій (дизентерія, сальмонельоз).

18. Епідеміологічне обстеження та протиепідемічні заходи у вогнищі вірусних гепатитів.

19. Епідеміологічне обстеження та протиепідемічні заходи у вогнищі черевного тифу.

20. Екстрена профілактика інфекційних захворювань.

21. Протиепідемічні заходи при особливо небезпечних інфекціях.

22. Дезінсекція.

23. Дезінфекція.

24. Дератизація.

25. Значення диспансерного нагляду за тими, що перенесли інфекційні захворювання.

26. Правила виписки із стаціонару та диспансерний нагляд за реконвалесцентами черевного тифу.

27. Правила виписки із стаціонару та диспансерний нагляд за реконвалесцентами дизентерії.

28. Правила виписки із стаціонару та диспансерний нагляд за реконвалесцентами вірусного гепатиту.

29. Вакцини. Типи вакцинних препаратів. Загальна характеристика. Методи застосування.

30. Живі вакцини. Характеристики окремих живих вакцин для профілактики вірусних, рикетсіозних, бактеріальних інфекцій.

31. Вбиті вакцини. Характеристика окремих вбитих вакцин для профілактики вірусних, рикетсіозних, бактеріальних інфекцій.

32. Анатоксини. Загальна характеристика окремих препаратів, які використовуються для профілактики інфекційних захворювань.

33. Аскаридоз.

34. Трихоцефальоз.

35. Ентеробіоз.

36. Трихінельоз.

37. Стронгілоїдоз.

38. 0пісторхоз.

39. Теніоринхоз.

40. Теніоз і цистециркоз.

41. Гіменолепідоз.

42. Дифілоботріоз.

43. Висококонтагіозні геморагічні гарячки: Ласса, Ебола, Марбург.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ

1. Етіологія, епідеміологія, патогенез черевного тифу.

2. Клініка черевного тифу. Клінічні форми. Циклічність перебігу та клінічна характеристика періодів хвороби.

3. Ускладнення черевного тифу, їх клінічні прояви, діагностика. лікування.

4. Лікування черевного тифу. Диференціальний діагноз. Лікування.

5. Етіологія, епідеміологія, патогенез паратифу А і В.

6. Основні клінічні симптоми паратифів А і В. Особливості перебігу паратифів у порівнянні з черевним тифом.

7. Етіологія, епідеміологія, патогенез ешерихіозів.

8. Клініка, діагностика і лікування ешерихіозів.

9. Псевдотуберкульоз: етіологія, епідеміологія, патогенез.