Економіка та менеджмент: перспективи розвитку (стр. 8 )

В зв’язку з цим доцільно, використовуючи зарубіжний досвід створити, з відповідним законодавчим врегулюванням, спеціальні фонди поводження з відходами з акумулюванням коштів за рахунок виробників відходів, а також стимулювати приплив інвестицій у сферу поводження з відходами, розвиток інфраструктури ринку вторинних ресурсів, залучення у цю сферу малого й середнього бізнесу з перспективою створення на цих засадах галузі зі збору і перероблення відходів у товарну продукцію.

проблемы модернизации промышленности

Республики Беларусь и пути решения

Яшева Г. А., д-р. экон. наук, доц.

Витебский государственный технологический университет, Беларусь

В результате негативных последствий мирового финансово-экономического кризиса, начиная с 2011 г. в Республике Беларусь происходит снижение темпов роста. Среднегодовой прирост объемов промышленного производства в 2011 г. составил – 109,1% , в 2012 г. – 105,7%, в 2013 г. – 97,9% [2, с. 88-89]. Запасы готовой продукции на складах промышленных предприятий Беларуси по итогам 2012 года запасы выросли на 77%. Соотношение запасов готовой продукции и среднемесячного объема производства на 1 февраля 2013 года достигло 67,9% против 56,5% на 1 января текущего года [2, с. 123].Анализ состояния основных средств предприятий Беларуси показал высокую степень износа и низкие коэффициенты обновления. В 2012 г. уровень износа основных средств в промышленности Беларуси составил 42,9%, [2, с. 79]. Коэффициент обновления в среднем составил 5% в год, однако при такой изношенности активной части основных средств таких темпов обновления не достаточно.

Проблема финансирования программ модернизации в Республике Беларусь осложнена неудовлетворительным финансовым состоянием организаций, неразвитостью механизмов и инструментов финансирования. Так, коэффициент обеспеченности собственными оборотными средствами в целом по реальному сектору Беларуси в 2011 г. снизился и составил «минус» 6,1. Кредиторская задолженность организаций за 2гг. возросла на 101,6 трилл. руб., задолженность по кредитам и займам возросла на 119,8 трилл. руб. или в 4 раза в текущих ценах [1, 189].

Выводы:

1. Актуальность модернизации производства в Беларуси обусловлена высоким износом основных средств и низкой степенью обновления;

2. Возможность модернизации за счет собственных источников у предприятий снижается;

3. Для обеспечения модернизации экономики Беларуси должны использоваться диверсифицированные источники.

Источники финансирования модернизации производства подразделяются на прямые и косвенные.

Прямые источники: республиканский бюджет; местный бюджет; внебюджетные фонды; собственные средства организаций; заемные средства других организаций; иностранные инвестиции; кредиты банков.

2. Косвенные источники (льготы, гарантии, снижение тарифов и др.).

Анализ выявил недостаток прямых источников и ограниченность косвенных. Поэтому предлагается одно из направлений финансирования модернизации белорусских предприятий –государственно-частное партнерство.

Государственно-частное партнерство (ГЧП) «Рublic private partnership» (PPP) представляет добровольное сотрудничество представителей общественного (государственного) и частного (негосударственного) секторов, в ходе которого все участники соглашаются о взаимодействии для достижения общей цели или решения определенных задач социально-экономического развития страны и предприятий.

В качестве таких целей могут выступать цели по модернизации. Примерами проектов модернизации в Беларуси являются:

1. проект модернизации льноперерабатывающих организаций при их одновременном техническом переоснащении – закупке и установке современных технологических комплексов по переработке льнотресты.

2. проект модернизации производства на РПУП «Витебский меховой комбинат» – строительство новой зверофермы на 30 тыс. голов для обеспечения потребности предприятия в сырье и оптимизации его структурного состава.

ГЧП не означает простое сложение ресурсов. Каждая из сторон партнерства имеет собственные цели, решает свои конкретные задачи, стороны имеют различные мотивации. Экономический и социальный эффектгосударственно-частного партнерства для Беларуси:

- экономия средств государственного бюджета Республики Беларусь;

- повышение инвестиционной активности;

- снижение рисков инвестирования в капиталоемкие объекты;

- ускорение реализации приоритетных инвестиционных и инновационных проектов;

- увеличение налоговых поступлений за счет получения прибыли частными инвесторами;

- улучшение состояния производственной и транспортной инфраструктуры для расширения экономической деятельности;

- улучшение состояния инженерных сетей жилищно-коммунального хозяйства и социально-культурной инфраструктуры;

- увеличение деловой активности и повышений занятости населения.

Мотивация участия в партнерстве частного сектора экономики:

- возможность получения более высокой прибыли;

- новые возможности для активизации инноваций;

- получение государственного финансирования;

- доступ к результатам исследований и разработок государственного сектора;

- доступ к государственной инфраструктуре, а также информации и оборудованию.

Для реализации механизма государственно-частного партнерства в проектах модернизации промышленности необходимы следующие формы государственной поддержки:

- возмещение части издержек, связанных с реализацией проекта;

- предоставление субсидии для эксплуатации проекта государственно-частного партнерства либо предоставление прав на доходы из других источников;

- предоставление частному партнеру земельного участка требуемого размера для строительства объектов, предусмотренных проектом государственно-частного партнерства, на праве аренды без проведения аукциона;

- предоставление частному партнеру доступа к объектам, входящим в состав соглашения и другим сопутствующим объектам;

- обеспечение основной инфраструктурой на строительных площадках, включая водо-, тепло-, электро-, газоснабжение;

- установление льготных ставок арендной платы за пользование имуществом, находящимся в государственной собственности;

- размещение заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государственных нужд.

Использование диверсифицированных источников и инструментов финансирования модернизации позволит белорусской экономике обеспечить выход из кризисной ситуации.

1. Регионы Республики Беларусь. Том 1 «Социально-экономические показатели. Статистический сборник. Национальный статистический комитет Республики Беларусь. [электронный ресурс]. – 2013. – Источник доступа: http://www. belstat. .

2. Социально-экономическое положение Республики Беларусь в январе-июле 2013 г.: статистический сборник. – 2013. – Национальный статистический комитет Республики Беларусь. [электронный ресурс]. – 2013. – Источник доступа: http://www. belstat. .

ІННОВАЦІЇ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

ИННОВАЦИИ И ИНВЕСТИЦИИ

INNOVATIONS AND INVESTMENTS

_________________________________________________________________

ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПАСІВ ТОВАРНИХ ІННОВАЦІЙ

Біловодська О.А., канд. екон. наук, доц.

Сумський державний університет, Україна

На рис. 1 автором запропоновано тривимірна матриця АВС&XYZ&VEN-аналізу.

Рис. 1 – Тривимірна матриця АВС&XYZ&VEN-аналізу

У тривимірній системі координат висвітлено схему застосування трьох методів АВС, XYZ та VEN. Залежно від ваги одного з них, пари, або всіх трьох здійснюється обрання суміщених груп, що фактично дає змогу обирати один з 27 засобів вирішення проблем:

AXV BXV CXV AXE BXE CXE AXN BXN CXN

AYV BYV CYV AYE BYE CYE AYN BYN CYN

AZV BZV CZV AZE BZE CZE AZN BZN CZN

Наприклад, товарні позиції, які потрапили в групу AXV мають високу споживчу вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів.

Група BХV має середню споживчу вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів.

Група CXV має низьку споживчу вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів.

Група AYV має високу споживчу вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів.

Група BYV має середню споживчу вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів.

Група CYV має низьку споживчу вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання, а також є товарами для основних клієнтів і т. д.

Звісно, що щільність матриці при наближенні до першого квадрату суттєво збільшується, що взагалі може характеризувати надійність обраної політики. Але така ситуація як «випадок» може взагалі віднести вибір в бік CZN, коли перший стає останнім.

На рис. 2 наведено алгоритм проведення АВС&XYZ&VEN-аналізу.

Рис. 2 – Алгоритм проведення суміщеного АВС&XYZ&VEN-аналізу

Таким чином, даний підхід щодо оцінки асортименту дозволяє ефективно розподіляти велику кількість товарів по різних категоріях, що не тільки забезпечує об’єктивність і прозорість даного процесу, а й підвищує ефективність формування системи запасів на підприємстві.

ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Гайдай Р. Ф., Митрофанова А.О.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ», Україна

Проблемам фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств присвячено чимало праць відомих вчених, а саме роботи О. І. Барановського, , М. Герасимчука, А. Загороднього, В. І. Кравченка, та інших дослідників

Серед основних проблем фінансування інвестиційної діяльності в Україні основне місце займає нерозвиненість чи недосконалість функціонування таких сучасних інструментів:

1) банківського кредитування;

2) страхових послуг;

3) венчурного фінансування;

4) участі в інвестиційних фондах тощо.

Метою дослідження є визначення основних проблем фінансування інвестиційної діяльності на підприємствах України, а також надання рекомендацій стосовно їхнього розв’язання.

В умовах інфляції та спричиненої фінансовою кризою неплатоспроможності багатьох підприємств комерційні банки утримуються від видачі кредитів на строк вище трьох місяців, якого не вистачить для реалізації переважної більшості інвестиційних проектів.

Проблемним на сьогоднішній день залишається залучення довгострокових кредитів банківських установ, що зумовлено високим ступенем ризику вітчизняних інвестиційних проектів, а також слабкістю ресурсної бази вітчизняних банків. Також ситуація ускладнюється відсутністю в Україні спеціалізованих інвестиційних банків.

Лише незначна частка підприємств користується послугами страхових компаній, маючи сумніви стосовно надійності та ефективності таких добровільних видів страхування як страхування кредитів, страхування інвестицій чи страхування фінансових ризиків через нерозвиненість страхового ринку в Україні.