Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі шкільної бібліотеки - підрозділу ресурсного інформаційно-методичного центру (стр. 2 )

Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

30% recurring commission
Выплаты в USDT
Вывод каждую неделю
Комиссия до 5 лет за каждого referral

Під час уроків бібліотекарі розповідають дітям про бібліотеку, її призначення, про джерела інформації, які тут є. Знайомлять з назвами обладнання інформаційного центру, такими поняттями, як „стелаж”, „каталожний ящик”, „книжкова виставка”, „абонемент”, „читальна зала”, „книгосховище”, „пошуковий апарат”,„комп’ютер”, „монітор”, „комп’ютерна мережа”, „Інтернет” тощо.

Бібліотечний урок з першокласниками проводить

завідуюча бібліотекою

Отже, завдяки проведеній роботі учні молодших класів спеціалізованої школи № 6 до переходу в середню школу вже вміють самостійно вибрати книгу, розповісти, намалювати те, про що вони в ній прочитали. І навіть зробити коротенький запис у своєму читацькому щоденнику.

У травні цього року учні молодших класів брали участь у Всеукраїнському конкурсі „Хочу читати”, де показали навички самостійної роботи з книгою. Цей вид роботи показав, що до переходу в середню школу вони успішно опанували основи інформаційної культури читача.

Починаючи з п’ятого класу на бібліотечних уроках разом з вчителями, бібліотекарі вводять учнів у світ інформаційно-довідкових матеріалів.

Сучасні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно добувати знання, вести пошук інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми. Це завдання наступного етапу виховання інформаційної культури.

З п’ятикласниками актив бібліотеки проводить уроки, де розповідає про довідковий апарат книги – зміст та покажчики до творів (якщо такі є), вивчає роботу зі словниками, словниками-довідниками, знайомить їх з дитячими енциклопедичними виданнями.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

У середніх – шостих, сьомих класах діти закріплюють свої знання по знаходженню інформації в довідковому апараті бібліотеки.

Восьмикласники вчаться працювати з енциклопедіями, а також з тематичними картотеками та алфавітним каталогом. Вони вже намагаються знайти додаткову інформацію з різних предметів і в „Енциклопедії сучасної України”, і в „Енциклопедії для дітей” (видавництво „Аванта+”), і в „Британській енциклопедії”.

Дев’ятикласникам розповідають про тематичну та рекомендаційну бібліографію, вчать елементарним правилам бібліографічного опису творів друку. Та головне – це самостійно знаходити потрібне в каталогах, у базах даних комп’ютера, у фонді, на різних інтернетовських сайтах.

Отже, закінчуючи школу, випускники вже вільно орієнтуються в морі бібліотечної інформації.

Учні десятих та одинадцятих класів – це користувачі різноманітних наукових та науково-популярних джерел. Навички пошуку та використання інформації бібліотекарі розширюють, навчають застовувати нові телекомунікаційні технології.

У вихованні інформаційної грамотності значна роль належить новітньому засобу отримання інформації - Інтернету. Тому , пішли шляхом залучення медіаресурсів з мережі Інтернет до комплектування бібліотеки, навчальних лазерних дисків з довідковими та іншими виданнями. Необхідно відмітити, що створення медіатеки без підтримки адміністрації школи та праці учнів було б неможливим.

Пошук необхідної літератури

в одній з віртуальних бібліотек.

Зараз на лазерних дисках медіатеки записані сотні творів художньої та науково-популярної, навчальної, довідкової літератури, музичні твори, навчальні фільми тощо.

Ці надбання використовують і учні, і вчителі під час проведення уроків і підготовки до них.

Викладачам біології, фізики, астрономії, географії, історії стають у пригоді CD-диски „Вся фізика”, „Біологія”, „Енциклопедія персонального комп’ютера”, „Хімія. Репетитор”, „Оксфордська дитяча енциклопедія наук”, „Космос” тощо.

У своїй роботі вчителі використовують відеокасети:

Ø „Всесвітня історія”;

Ø „Живопис”;

Ø „Ці загадкові тварини”;

Ø „Людина”;

Ø „The Matrix”;

Ø „The Outsiders”;

Ø „Historic sights of Great Britain on video”;

Ø „Brussels”та інші.

А наявність комп’ютерів вдома дає змогу учням не тільки користуватися інформацією на електронних носіях в бібліотеці, але й переписати її на диск і взяти для роботи додому.

4. Бібліотечний моніторинг

Важливу роль для виявлення перспективи розвитку шкільної бібліотеки має аналітична діяльність, аналіз існуючої практики та рівня роботи бібліотеки. Суть бібліотечного моніторингу – спостереження за змінами в роботі бібліотеки, інноваційними процесами. Це дає змогу оцінити рівень бібліотечної діяльності та з урахуванням цих даних планувати розвиток окремих напрямків роботи, аналізувати динаміку розвитку показників діяльності центру. Джерелами отриманої інформації є різноманітна бібліотечна документація: планова, звітна, інформаційна, а також матеріали семінарів, масових заходів, які проводяться.

У 2004 р. серед старшокласників було проведено дослідження на тему: „Яким пріоритетам у розвитку шкільної бібліотеки ви віддаєте перевагу?”

- 85% опитаних правильно розуміють, що випереджальним фактором і гарантом подальшого розвитку бібліотеки є комп’ютеризація та впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій.

- 68 % вважають, що встановлення в бібліотеці терміналу Internet поширило доступ до інформації.

- 45% користувачів віддають перевагу автоматизації окремих бібліотечних процесів, а саме встановлення копіювальної техніки.

- 35 % висловились за удосконалення

комплектування бібліотеки. Для них книга – основне джерело інформації та знань.

- 10% вважають, що бібліотека ефективно задовольняє інформаційні потреби завдяки різним носіям інформації: відеоматеріалам, дискам, комп’ютерним програмам.

З метою удосконалення інформаційної роботи проведено експрес-опитування педагогічних працівників. За результатами ранжування вони звертаються з приводу:

Ø підвищення професійної майстерності;

Ø саморозвитку;

Ø атестації педагогічної праці.

Можна зробити висновок, що в роботі шкільного бібліотечно-інформаційного центру створені всі умови для задоволення інформаційних потреб педагогічного та учнівського колективів.

В проведенні моніторингових досліджень

беруть участь учні старших класів

5. Використання інформаційних технологій в бібліотечному краєзнавстві

У РІМЦі школи №6 склалась певна система роботи з краєзнавчою літературою. Саме бібліотека формує особистість на грунті історії, культури, традицій народу. Сьогодні, в час духовного відродження України, значно збільшився інтерес юнацтва до її історичного минулого, славних сторінок, проблем та досягнень українського народу.

Бібліотечно-інформаційний центр будує свою краєзнавчу діяльність, як культурно-просвітницький центр. Вдосконалено довідково-бібліографічний апарат фонду краєзнавчої літератури: картотеку, фонд бібліографічних посібників. Збільшився обсяг і різноманітність виконаних краєзнавчих довідок. Багато запитань пов’язано з участю учнів в роботі Малої академії наук.

З метою популяризації літератури організовані виставки:

Ø „Моя земля – земля моїх батьків”;

Ø „Місто з 1000 -літньою історією”;

Ø „Прекрасне місто над Сулою”;

Також створено фонд „Літературна Лубенщина”.

Бібліотека співпрацює з кабінетом історії та українського народознавства школи, де зібрано матеріали історії краю, побуту лубенчан, що відображають їх звичаї та традиції. На допомогу вчителям та учням оформлені тематичні папки: „Місто бойової слави” (до 65-річчя Великої Перемоги), „Лубни в XX столітті” й інші.

За допомогою комп’ютера створено електронні папки:

Ø „Мгарський Спасо-Преображенський монастир”;

Ø „Раїна Вишневецька”;

Ø „Лубенщина в житті ”;

Ø „Історія Лубен у поштових картках. XIX століття”.

Іх можливо редагувати, доповнювати, компактно зберігати, здійснювати швидкий пошук та презентувати зміст.

Краєзнавча робота має велике освітнє й виховне значення. До неї залучені діти різного віку. Вона стимулює розумовий розвиток учнів, підвищує загальну культуру, пробуджує інтерес до різних джерел інформації, в тому числі книги.

Робота загону „Interlink” по збору інформації в рамках

пошукової експедиції „In the realm of Ukrainian and British names”. Керівник Кочергіна С. О.

6. Бібліотечно-інформаційний центр і майбутнє

Шкільна бібліотека – це місце, де формується певна соціальна роль підлітка. Переступаючи поріг бібліотеки, дитина замінює свій соціальний статус учня на статус читача. Саме у шкільній бібліотеці вперше в житті вона зустрічається з новою соціальною установою, в якій існують свої закони, поняття, правила поведінки.

Більшість випускників спеціалізованої школи № 6 користуються її фондами. Бібліотечно-інформаційний центр проводить систематичну роботу з метою полегшення соціальної адаптації випускників у сфері нової для них діяльності.

Шкільна бібліотека працює у контексті сучасної концепції культурологічної освіти. Якщо книга стає постійним супутником молодої людини, її другом, порадником, то у цьому є і частка роботи бібліотечного колективу.

Таким чином, шкільна бібліотека розвиває творчі думки, здібності, таланти, пізнавальні інтереси учнів, сприяє успішному засвоєнню навчальних програм, підвищує методичну та педагогічну майстерність учителів.

Як неможливо розірвати процес навчання з процесом виховання, так і не слід відокремлювати проблеми освіти, школи і бібліотеки. Тому бібліотечно-інформаційний центр продовжує свою діяльність у тих напрямках, за якими працює школа.

Саме до РІМЦу ідуть випускники, що стали студентами різних вузів України. Адже тут вони завжди можуть отримати потрібну інформацію, пораду, просто поспілкуватися, поділитися своїми думками, знаючи, що їх обов’язково вислухають і зрозуміють.

РІМЦ у школі став дійсністю, тому саме тут реалізовуються найважливіші принципи освіти майбутнього.

Майбутнє бібліотечно-інформаційного центру твориться сьогодні.

Енциклопедії – дорога до знань

Бібліотечний урок (8-9 класи)

Мета: ознайомити учнів із енциклопедіями, як одним із видів довідкової літератури. Продемонструвати енциклопедії різної тематики, вивчити їх структуру. Навчити дітей користуватися цими довідковими виданнями.

Обладнання:

виставка „ Енциклопедії – дорога до знань”;

плакат „Складові

довідково-інформаційного фонду”;

комплект енциклопедій різної тематики;

картки із запитаннями.

План уроку

З історії створення енциклопедій. Види енциклопедій. Структура енциклопедій. Групова практична робота. Домашнє завдання.

Хід уроку

Бібліотекар: У процесі навчання окремі слова, питання, теми потребують пояснення. Де знайти правильну відповідь? У таких випадках необхідно звернутися до довідково-інформаційного фонду. Яка література входить до його складу?

Учні: Словники, енциклопедії, довідники.

Бібліотекар: Так. Коли потрібно дізнатися, як правильно написати слово або пояснити його значення, зробити переклад із однієї мови на іншу, ми звертаємося до словників. Щоб отримати детальну і водночас коротку інформацію – гортаємо сторінки довідників. Ширші пояснення відшукуємо в енциклопедіях - найбільших за вмістом інформації довідкових виданнях.

„Енциклопедія” – слово грецького походження, означає навчання „по всьому колу знань”. Значення терміну протягом століть постійно змінювалось.

В античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв (граматика, риторика, логіка, геометрія, арифметика, музика, астрономія ).

Історія енциклопедій сягає в глибини тисячоліть. Перші книги енциклопедичного характеру з’явилися в Китаї ще в XII – X ст. до н. е.

В XIV ст. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. Відомо багато праць довідкового характеру на арабській мові.

У XVIII ст. в Європі з’явилася „Енциклопедія”, автором якої був відомий письменник, філософ Дені Дідро. Він залучив до написання „Енциклопедії” таких прогресивних письменників Франції як Вольтер, Руссо, Монтескьє.

У Росії у 1985р. московський видавець Селиванський видав „Енциклопедію” в 45-ти томах.

У 1880р. в Петербурзі з’явився відомий „Енциклопедичний словник „Брокгауза і Ефрона” в 62-ох томах. Тут були зібрані статті з усіх галузей знань.

Поступово термін „енциклопедія” набув сучасного значення. У нинішньому тлумаченні – це наукове видання, яке повідомляє найбільш суттєві відомості з усіх галузей знань і практичної діяльності(універсальні) або з однієї якої-небудь галузі(галузеві).

Енциклопедії є універсальні, національні, галузеві, регіональні.

Універсальні енцикловедїї містять зведені знання з усіх галузей знань. До них належать:

· Велика Радянська Енциклопедія (СРСР);

· Мала Радянська Енциклопедія;

· Британська енциклопедія (США та Великобританія);

· Великий Брокгауз (Німеччина);

· Великий Ларус (Франція);

· Еспаса (Іспанія) та інші.

Вивчаємо структуру енциклопедії „Britannica”.

Галузеві енциклопедіїї містять зведені знання з окремих галузей та практичної діяльності. Наприклад:

Велика медицинська енциклопедія;

Енциклопедія елементарної математики;

Дитяча енциклопедія;

Дитяча енциклопедія (видавництво „Аванта+);

Коротка енциклопедія домашнього господарства;

Коротка літературна енциклопедія.

Національні енциклопедії – універсальні науково-довідкові видання, створені в усіх республіках та державах світу.

Українська Радянська енциклопедія;

Білоруська радянська енциклопедія та інші.

Регіональні енциклопедії – енциклопедії окремого регіону,

області, міста.

Структура енциклопедій.

1. Як правило, багатотомні видання, але вони можуть складатися з декількох томів і навіть однієї книги.

2. Розташування матеріалу:

· Алфавітне (матеріал розташовується в алфавітному порядку назв);

· Систематичне або предметне.

Алфавітне розташування матеріалу труднощів під час пошуку

не викликає, статті розташовані в алфавітному порядку.

Систематичне або предметне розташування становить певні труднощі при пошуку потрібної статті. Матеріал у таких

енциклопедіях систематизується за темами. Для полегшення роботи назви тем виділяються жирним шрифтом, іноді іншим кольором.

Отже, в енциклопедіях із систематичним розташуванням назв

знаходять основну тему статті, а потім розглядають підтеми, які цікавлять читача.

У дитячих енциклопедіях використовують кольори: основна тема – один колір, підтема – інший.

3.Роль ілюстрацій. Вони інформативні, супроводжують розділи, теми, статті. Таким чином полегшують сприйняття наукової інформації.

4. Наявність схем, карт, графіків.

Дають наглядну довідкову інформацію.

5. Довідковий відділ.

Існує довідковий відділ до всього видання та до кожного тому

окремо. Він містить:

Передмову до всього видання чи тому;

Вступні статті;.

Довідковий апарат (зноски, скорочення, покажчики, списки)

Довідковий відділ допомагає читачеві в користуванні енциклопедіями.

Розглянемо для прикладу одну з енциклопедій.

Энциклопедия для детей. Все обо всем. - М: „Аванта +”,- 1993.

Це перша велика енциклопедія сучасної Росії. Ця енциклопедія рекомендована Міжнародним центром навчальних систем і міжнародною кафедрою юнеско як навчальний посібник. Кожен її том присвячений окремій галузі знань.

v Біологія

v Всесвітня історія

v Географія

v Геологія

v Історія Росії

v Література

v Людина

v Математика

v Мистецтво

v Релігії світу

v Суспільство

v Техніка

v Фізика

v Хімія та інші.

Ознайомимось детальніше з томом 7 „Дитячої енциклопедії”.

Энциклопедия для детей. Т 7. Искусство. ч1.-2-е изд.,испр/ Глав. ред. :-М.:Аванта+, 2001.-688с.:Ил.

Сьомий том складається з 2-х частин:

Ч.1 Архитектура, изобразительное искусство с древнейших

времен до эпохи Возрождения.

Ч.2 Архитектура, изобразительное и декоративно - прикладное

искусство XVII-XX веков.

Розташування матеріалу в частині 1-ій предметне. Матеріал систематизований за темами. Назви тем виділені жирним шрифтом. Курсивом виділені основні поняття й терміни мистецтвознавства.

Ілюстрації в книзі яскраві. Вони супроводжують кожну статтю, є на кожній сторінці.

Також велике значення карт:

· „Киевская Русь”;

· „Италия в эпоху Возрождения”;

· „Средневековая западная Европа” та інші.

Довідковий відділ включає:

Ø передмову до тому;

Ø післямову;

Ø довідковий апарат:

o система зносок до ілюстрацій;

o словник термінів;

o покажчик імен.

Практична робота

Я нагадаю вам як правильно робити бібліографічний опис книги, зокрема енциклопедії. Розділіться на дві групи, кожна з яких виконає 3 письмових завдання на картках .

Картка №1

v За допомогою відповідної енциклопедії охаракте-ризувати тваринний світ сучасної Індії.

v Зробити бібліографічний опис книги, якою користувалися.

Картка №2

v За допомогою відповідної енциклопедії знайти інфор-мацію про кишковопорожнинних.