Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
ТакжеПорядком проведения проверок соблюдения требований законодательства о ценных бумагах относительно профессиональной деятельности на фондовом рынке и деятельности саморегулирующихся организаций профессиональных участников фондового рынка, утвержденным решением Комиссии от 01.01.2001 N 161 и зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины от 01.01.2001 за N 377/22909 (далее - Порядок N 161), установлен единыймеханизмосуществления Комиссией проверок соблюдения требований законодательства о ценных бумагах относительно профессиональной деятельности на фондовом рынке и деятельности саморегулирующихся организаций профессиональных участников фондового рынка путем проведения плановых и внеплановых проверок.
Кроме того, указанным Порядком N 161 предусмотрены основания для проведения Комиссией плановых и внеплановых проверок.
Учитывая указанное выше, Комиссия имеет право проводить проверки субъектов проверки за любой период деятельности профессиональных участников рынка ценных бумаг, но с учетом полномочий, оснований, определенных Законом и Порядком N 161.
Член Комиссии | Е. Воропаев |
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1 |
***
НКЦПФР повідомляє про зупинення внесення змін до систем депозитарного обліку цінних паперів

Додаток
***
Анонси подій
***
24 грудня 2013 відбудеться засідання Комітету депозитарної діяльності ПАРД
Учасники засідання плнують розглянути проект Рекомендацій щодо порядку надання депозитарними установами інформації про фінансову послугу своїм клієнтам та ухвалити Звіт Комітету за 2013 рік.
Матеріали
***
25 грудня 2013 року о 15:00 у приміщенні ПАРД відбудеться засідання Правового комітету ПАРД
Учасники засідання розглянуть такі питання:
Щодо визначення поняття «правочин щодо цінних паперів»
Щодо порядку звернення стягнення на заставлені цінні папери
Щодо порядку відмови від права власності на цінні папери
Матеріали
***
26 грудня 2013 відбудеться засідання Торгового комітету ПАРД
Учасники засідання підіб'ють підсумки роботи Комітету у 2013 році, розглянуть проект Стратегії розвитку фондового ринку на роки та законопроекти щодо внесення змін до Подактового кодексу України.
***
Судова практика
***
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
У Х В А Л А
18 грудня 2013 року м. Київ К/800/23456/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
,,,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Фондова біржа ПФТС», ТОВ «Паритет Інвестмент», ТОВ «Сортіс» про скасування рішення від 20.11.2012 № 000 та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2012 року ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» звернулось в суд з вказаним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому просило:
визнати протиправними дії щодо прийняття рішення № 000 від 20.11.2012;
скасувати рішення № 000 від 20.11.2012;
зобов'язати припинити дії, пов'язані з виконанням рішення № 000 від 20.11.2012;
зобов'язання невідкладно повідомити ВАТ «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ ) та зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери позивача, у депозитарній системі України - про скасування рішення № 000 від 20.11.2012 та припинення дій, пов'язаних з виконанням такого рішення;
зобов'язати поновити первинне становище позивача, яке існувало до прийняття рішення № 000 від 20.11.2012, а саме: відмінити зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів наступного емітента: ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» (код за ЄДРПОУ ) та поновити кліринг і укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів наступного емітента: ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» (код за ЄДРПОУ ); дозволити ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ ), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ ) та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери позивача, у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів позивача; відмінити заборону здійснення клірингу за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів позивача; зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ ), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ ) довести до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери позивача у депозитарній системі України, інформацію про скасування рішення № 000 від 20.11.2012.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Форекс Емемсіс Груп», посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У запереченні на касаційну скаргу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що 20.11.2012 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення 1670 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі - продажу цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обігу цінних паперів, випущених ПАТ «Форекс Емемсіс Груп», відповідно до якого на підставі пунктів 16 та 30 частини 1 статті 8 Закону України «Про держане регулювання ринку цінних паперів в Україні» у зв'язку з виявленням Комісією дій, що можуть мати ознаки маніпулювання цінами на цінні папери ПАТ «Форекс Емемсіс Груп», та з метою захисту інтересів інвесторів, яким вирішено:
1. Зупинити з 20.11.2012 терміном на 12 місяців кліринг та укладання договорів купівлі - продажу цінних паперів ПАТ «Форекс Емемсіс Груп».
2. Заборонити ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ ), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ ) та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у пункті 1 рішення, у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітента, зазначеного у пункті 1 рішення.
3. Заборонити здійснення клірингу за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів емітента, зазначеного у пункті 1 рішення.
4. Зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ ), Відкрите акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ ) невідкладно довести до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у пункті 1 рішення, у депозитарній системі України, рішення державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.12.2012.
5. ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (код за ЄДРПОУ ), ВАТ «Національний депозитарій України» (код за ЄДРПОУ 3037та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента, зазначеного у пункті 1 рішення, у депозитарній системі України, у триденний термін з моменту отримання цього рішення повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про його виконання.
6. Департаменту контрольно - правової роботи (ОСОБА_5) протягом трьох робочих днів забезпечити відправлення у встановленому порядку копії цього рішення ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» (код за ЄДРПОУ ), та відповідним учасникам Національної депозитарної системи України.
7. Відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій (ОСОБА_6) забезпечити опублікування цього рішення в офіційному друкованому виданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили з наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 000/96-ВР від 30.10.1996 (далі - Закон).
У частині 1 статті 5 Закону зазначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
За змістом статті 6 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Одним із основних завдань Комісії, як визначено у пунктах 3, 4 частини 1 статті 7 Закону, є здійснення державного регулювання та контролю за випуском та обігом цінних паперів, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Згідно з вимогами пунктів 16, 30 статті 8 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів; для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення
Судами спростовані доводи позивача відносно того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні підстави для застосування вимог пунктів 16, 30 Закону та зазначено, що оскаржуване рішення від 20.11.2012 № 000 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» є запобіжним заходом з метою захисту прав та інтересів держави та інвесторів.
Статтею 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлені ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку, зокрема: неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта; здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.
Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.06.2011 № 000 затверджено Порядок запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.09.2011 за № 000/19783.
Порядок встановлює механізми та визначає дії учасників біржових торгів та фондової біржі, направлені на запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах.
Так, судом встановлено, що Асоціація «Українські Фондові Торгівці» листом від 15.10.2012 №08/1-230 звернулась до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з приводу систематичного порушення ТОВ «ММСІС Інвестментс», яке є професійним учасником фондового ринку норм статті 25 Закону України «Про рекламу», а саме у власній рекламі поширює інформацію, зазначення якої прямо заборонено законодавством.
Крім цього, в листі мова йде про те, що поширювана ТОВ «ММСІС Інвестментс» інформація може призвести до введення в оману потенційних інвесторів та такі дії можуть мати ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.
На вищезазначене звернення ТОВ «ММСІС Інвестментс» надало лист-пояснення від 25.10.2012 №1/25/10/2012 яким звернула увагу на договір купівлі-продажу цінних паперів ПАТ «Інтернет Глобал Текнолоджі» від 09.12.2011 укладений між ТОВ «ММСІС Інвестментс» та громадянином ОСОБА_8, яким «начебто» підтверджується можливість отримати дохід більше ніж 100 % річних.
Комісія на виконання покладених повноважень здійснила перевірку фактів, викладених у листі Асоціації «Українські Фондові Торгівці» від 15.10.2012 №08/1-230 та листі-поясненні ТОВ «ММСІС Інвестментс» від 25.10.2012 №1/25/10/2012, за результатами якої було встановлено наступне.
Торговець цінними паперами - ТОВ «Паритет Інвестмент», починаючи з 09.12.2011 подавав заявки та укладав угоди на купівлю або продаж однакової кількості акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» з торговцем цінними паперами - ТОВ «Сортіс». Одночасно ТОВ «Сортіс» подавав зустрічні заявки на купівлю або продаж однакової кількості акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» та укладав відповідні угоди з торговцем цінними паперами ТОВ «Паритет Інвестмент».
Заявки на купівлю та продаж акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» торговцями цінними паперами ТОВ «Паритет Інвестмент» та ТОВ «Сортіс» подавалися майже одночасно (з різницею в секунди), в однаковій кількості та за однаковою ціною.
Усі угоди купівлі та продажу акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» укладалися зазначеними торговцями цінних паперів від свого імені та за свій рахунок неодноразово протягом торговельного дня, за якими кожен з учасників торгів виступав як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості.
За цей час заявок на купівлю або продаж акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» з боку інших торговців цінними паперами не надходило.
На думку відповідача, такими діями торговці цінними паперами ТОВ «Паритет Інвестмент» та ТОВ «Сортіс» штучно підняли ціну акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи».
Відповідно до адміністративних даних ПАТ «Фондова біржа ПФТС», наданих відповідно до Положення про порядок оприлюднення інформації та подання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, затвердженого рішенням Комісії від 11 червня 2002 року № 000 (у редакції рішення Комісії від 21 травня 2007 року № 000), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2002 року за № 000/6984, ціна однієї акції ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» зросла з 95грн. станом на 08.12.2011, до 555,17грн. станом на 08.11.2012.
Відповідачем в діях ТОВ «Паритет Інвестмент» та ТОВ «Сортіс» під час здійснення операцій з купівлі/продажу та надання заявок з купівлі/продажу акцій ПАТ «Інтернет Глобал Технолоджи» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» встановлені ознаки маніпулювання, передбачені пунктами 1 та 5 статті 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та порушені справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «Паритет Інвестмент» та ТОВ «Сортіс» відповідно.
За результатами розгляду відповідачем справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «Паритет Інвестмент» та ТОВ «Сортіс» прийнято наступне.
Постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 13.12.2012 -УП-Т у відношенні ТОВ «Сортіс» за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 170000 грн.
Постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12.12.2012 -УП-Т у відношенні ТОВ «Паритет Інвестментс» за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 170000 грн.
Вказане свідчить, що ТОВ «ММСІС Інвестментс» пропонує фізичним особам цінні папери, ціна яких була штучно завищеною.
ТОВ «ММСІС Інвестментс» за період своєї діяльності здійснювало операції купівлі-продажу з цінними паперами наступних емітентів:
- ПАТ «Інтернет Глобал Текнолоджи» (код за ЄДРПОУ - );
- ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» (код за ЄДРПОУ - ).
Стосовно рекламних матеріалів, ТОВ «ММСІС Інвестментс» листом від 25.10.2012 вих. №1/25/10/2012 повідомив Комісію, що цінні папери, які придбав у 2011 році клієнт ТОВ «ММСІС Інвестментс» - громадянин ОСОБА_8, (пакет акцій ПАТ «Інтернет Глобал Текнолоджи») за 10 місяців зросли в ціні на 160 %.
За результатами опрацювання копії наданого ТОВ «ММСІС Інвестментс» до Комісії Договору купівлі-продажу цінних паперів від 09.12.2011 року №Д-2/09/12/2011 відповідачем встановлено, що між ТОВ «ММСІС Інвестментс» та ОСОБА_8 було укладено дилерський договір.
Відповідно до розділу II Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 12.12.2006 № 000 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за №52/13319:
- дилерський договір - договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів або інших фінансових інструментів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок;
- клієнт - особа, в інтересах та за рахунок якої діє торговець на підставі відповідного договору.
Таким чином, ОСОБА_8 не є клієнтом ТОВ «ММСІС Інвестментс», оскільки він виступає другою стороною за дилерським договором (Договір купівлі-продажу цінних паперів від 09.12.2011 №Д-2/09/12/2011).
Тобто, після виконання ТОВ «ММСІС Інвестментс» зазначеного договору жодних зобов'язань у зазначеного товариства перед контрагентом не існує.
Вищезазначені обставини мають місце і у випадку з ПАТ «Форекс Емемсіс Груп», а саме: торговець цінними паперами - ТОВ «Паритет Інвестмент» подавав заявки та укладав угоди на купівлю або продаж однакової кількості акцій ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» з торговцем цінними паперами - ТОВ «Сортіс».
Таким чином, суди дійшли висновку, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 20.11.2012 № 000 «Щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі - продажу цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обігу цінних паперів, випущених ПАТ «Форекс Емемсіс Груп», а відтак про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вчинити певні дії, суди зазначили наступне.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 вбачається, що під дискреційними повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше це призведе до порушення принципу розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Таким чином, безпідставними є решта позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, оскільки їх зміст полягає у втручанні в дискреційні повноваження Комісії та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу ПАТ «Форекс Емемсіс Груп» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст. ст. КАС України.
Судді:
***
Проекти Законів України
***
Таблиця зареєстрованих у Верховній Раді України проектів Законів України щодо регулювання фондового ринку та акціонерних товариств
№ п/п | Назва проекту Закону | Реєстраційний номер | Статус проекту | Стислий зміст | ||
1. | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств | 6434 | 20.05.2011 року прийнято в першому читанні Очікує на друге читання. Вручено таблицю поправок-2 15.11.2011 року | Серед іншого даним законопроектом заплановано внесення змін до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» щодо створення Кабінетом міністрів України юридичної особи для ведення реєстрів акціонерних товариства у яких державна частка становить 50 і більше відсотків акцій. Аналогічні зміни заплановані і до Закону України «Про управління об’єктами державної власності». ПАРД звернувся до Комітету ВРУ з питань забезпечення правоохоронної діяльності (головний комітет) до Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, а також до ДКЦПФР з обґрунтуванням для відхилення даних пропозиції. | ||
2. | Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку) | 7051 | Зареєстровано 27.08.2010р. Готується на повторне перше читання. Передано на доопрацювання в Комітет 30.11.2010р. Комітетом враховано пропозиції 11.01.2011року. | Метою розробки зазначеного законопроекту є запровадження додаткових вимог щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку. Такі додаткові вимоги, зокрема, стосуватимуться необхідності додержання філіями та представництвами професійних учасників фондового ринку вимог щодо організації фінансового моніторингу за межами України. Крім того, законопроектом передбачені норми з метою законодавчого врегулювання питання недопущення володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимість за злочини у фінансовій та службовій сферах. З цією метою, проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності професійних учасників фондового ринку» пропонується внести зміни до статей 16 та 27 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо: - передбачення умовою отримання ліцензії та здіснення професійної діяльності на фондовому ринку - відсутність володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимість за злочини у фінансовій та службовій сферах. | ||
3. | Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій) | 9470 | Зареєстровано 17.11.2011 року Прийнято в першому читанні (17.05.2012) | Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій розроблений Міністерством фінансів на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.08.2011 № 000/17/1-11 до листа Адміністрації Президента України від 15.08.2011 №02-01/2170 з метою створення механізму здійснення міжнародними фінансовими організаціями операцій з кредитування у національній валюті України шляхом випуску облігацій на території України. | ||
4. | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку та підвищення надійності фінансових установ | 10632 | Зареєстровано 18.06.2012 року. Передано на розгляд керівництву (18.06.2012). Прийнято в першому читанні (04.07.2012) | Проектом Закону передбачається врегулювати відносини, пов’язані із випадками необхідності розкриття певної інформації щодо діяльності та стану учасників фондового та інвестиційного ринків, використання в регуляторних цілях рейтингових оцінок шляхом внесення відповідних змін до ряду законів України. З цією метою у проекті Закону містяться положення щодо внесення необхідних змін до Законів України: «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про недержавне пенсійне забезпечення». Змінами до законів передбачено: - чітке визначення випадків розкриття інформації населенню про фінансовий стан суб’єктів господарювання, які залучають кошти фізичних осіб; - можливості використання кредитних рейтингів в регуляторних цілях; - встановлено коло осіб, яким необхідно отримувати та оновлювати кредитний рейтинг; - визначені заходи впливу та контролю за діяльністю учасників фондового та фінансового ринків при залученні коштів від фізичних осіб. Значна увага в проекті приділена встановленню випадків та обов’язку проведення та визначення кредитного рейтингу при залученні учасниками фінансового та фондового ринків коштів від фізичних осіб з метою їх захисту. Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності фінансових установ та мінімізації ризиків на фінансовому ринку удосконалено інформаційну складову процесу. Передбачено розкриття інформації щодо дійсного стану учасників фінансового ринку, у тому числі шляхом оприлюднення чинного кредитного рейтингу, та вільному дозволу до такої інформації, у тому числі шляхом встановлення обов’язку розкриття цієї інформації. У частині діяльності зберігача, передбачається запровадження наступної норми: «Банк, який є зберігачем активів ІСІ (крім венчурного фонду) у формі цінних паперів, повинен мати кредитний рейтинг не нижче інвестиційного рівня, що визначений уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством, кредитні рейтинги якого використовуються у сфері банківського регулювання та нагляду, за Національною рейтинговою шкалою. У разі якщо кредитний рейтинг банку, який є зберігачем активів ІСІ (крім венчурного фонду) у формі цінних паперів, знизився до спекулятивного рівня за Національною рейтингового шкалою або втратив чинність, ІСІ (крім венчурного фонду) протягом трьох місяців з дня зниження рівня кредитного рейтингу або втрати ним чинності зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону в порядку, встановленому Комісією.» | ||
5. | Проект Закону про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг | 11060 | Зареєстровано 02.08.2012 року, 10.08.2012 року надано для ознайомлення Прийнято в першому читанні (18.09.2012) Вручено таблицю поправок-2 (16.10.2012) | Проект Закону розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 І, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Відповідно до статті 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг” (далі – Закон) фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їхньої компетенції. На сьогодні спостерігаються випадки здійснення суб‘єктами господарювання діяльності з надання послуг, які за своєю суттю є фінансовими, але не підпадають повністю під жодний конкретний вид, врегульований законом повною мірою. Відсутність регулювання такої діяльності призводить до послаблення захисту споживачів фінансових послуг, внаслідок чого для громадян збільшується ризик бути залученими до участі в схемах, які за своєю суттю є шахрайськими або побудованими як «фінансова піраміда». Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. | ||
6. | Проект Закону про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг | 0972 | Одержано Верховною Радою (12.12.2012) 27.12.2012 року надано для ознайомлення Вручено таблицю поправок-2 (21.05.2013) Закон прийнято (10.10.2013) Закон направлено на підпис Президенту (18.10.2013) Повернуто з підписом від Президента (04.11.2013) | Проект Закону розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 І, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Відповідно до статті 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг” (далі – Закон) фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їхньої компетенції. На сьогодні спостерігаються випадки здійснення суб‘єктами господарювання діяльності з надання послуг, які за своєю суттю є фінансовими, але не підпадають повністю під жодний конкретний вид, врегульований законом повною мірою. Відсутність регулювання такої діяльності призводить до послаблення захисту споживачів фінансових послуг, внаслідок чого для громадян збільшується ризик бути залученими до участі в схемах, які за своєю суттю є шахрайськими або побудованими як «фінансова піраміда». Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. | ||
7. | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку та підвищення надійності фінансових установ | 0971 | Одержано Верховною Радою (12.12.2012) 27.12.2012 року надано для ознайомлення | Проектом Закону передбачається врегулювати відносини, пов’язані із випадками необхідності розкриття певної інформації щодо діяльності та стану учасників фондового та інвестиційного ринків, використання в регуляторних цілях рейтингових оцінок шляхом внесення відповідних змін до ряду законів України. З цією метою у проекті Закону містяться положення щодо внесення необхідних змін до Законів України: «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про недержавне пенсійне забезпечення». Змінами до законів передбачено: - чітке визначення випадків розкриття інформації населенню про фінансовий стан суб’єктів господарювання, які залучають кошти фізичних осіб; - можливості використання кредитних рейтингів в регуляторних цілях; - встановлено коло осіб, яким необхідно отримувати та оновлювати кредитний рейтинг; - визначені заходи впливу та контролю за діяльністю учасників фондового та фінансового ринків при залученні коштів від фізичних осіб. Значна увага в проекті приділена встановленню випадків та обов’язку проведення та визначення кредитного рейтингу при залученні учасниками фінансового та фондового ринків коштів від фізичних осіб з метою їх захисту. Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності фінансових установ та мінімізації ризиків на фінансовому ринку удосконалено інформаційну складову процесу. Передбачено розкриття інформації щодо дійсного стану учасників фінансового ринку, у тому числі шляхом оприлюднення чинного кредитного рейтингу, та вільному дозволу до такої інформації, у тому числі шляхом встановлення обов’язку розкриття цієї інформації. | ||
8. | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків акціонерного товариства | 1174 | Зареєстровано 26.12.2012 року Передано на розгляд комітету (26.12.2012) Надано для ознайомлення (28.12.2012) | Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків)" підготовлено з метою відновлення права власності та соціальної справедливості у відношенні міноритарних акціонерів акціонерних товариств, особливо в умовах фінансово-економічної кризи, та з метою припинити здійснення тіньових схем ухиляння від сплати податків шляхом навмисного неприйняття справедливого рішення про розподіл прибутку загальними зборами акціонерного товариства. | ||
9. | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств | 2037 | Зареєстровано 17.01.2013 року Передано на розгляд керівництву (17.01.2013) Надано для ознайомлення (22.01.2013) Вручено подання комітету про розгляд (18.04.2013) Прийнято в першому читанні (18.06.2013) Вручено таблицю поправок-2 (03.12.2013) | З метою комплексного удосконалення законодавчих норм щодо діяльності акціонерних товариств Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» в частині: удосконалення механізму визначення ринкової вартості цінних паперів; запровадження механізму повідомлення акціонерів через депозитарну систему України; заборони акціонерним товариствам придбавати власні акції під час їх розміщення; зобов’язання публічного акціонерного товариства, що пройшло процедуру включення акцій до біржового списку, залишатися у такому списку хоча б на одній фондовій біржі; удосконалення питання щодо проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі питань щодо голосування на загальних зборах акціонерного товариства, щодо діяльності лічильної комісії та скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, складення протоколу про підсумки голосування та проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування); запровадження механізму обов’язкового прийняття рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження у разі припинення повноважень голови виконавчого органу; запровадження механізму функціонування корпоративного секретаря акціонерного товариства; удосконалення питання щодо реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій тощо. Також, Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», «Про аудиторську діяльність». Крім того, з метою спрощення процедури та скороченню витрат часу при приватному розміщенні акцій Законопроектом пропонується запровадження механізму обмеження переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про відмову від використання переважного права. Слід також зазначити, що запровадження можливості обмеження переважного права акціонерів за рішенням загальних зборів є приведенням національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, а саме до статті 29 Директиви № 77/91/ЄС від 13.12.1976 «Про координацію захисних положень, які для забезпечення захисту інтересів учасників та третіх сторін вимагаються державами-членами від компаній відповідно до положень параграфу другого Статті 58 Договору стосовно створення публічних компаній із обмеженою відповідальністю, їх діяльності та змін у їхньому капіталі для того, щоб досягти еквівалентності таких положень», впровадження норм якої включено до Плану заходів щодо виконання у 2012 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 . | ||
10 | Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерного товариства з метою забезпечення стабільного інвестиційного режиму в Україні) | 2035 | Зареєстровано 17.01.2013 року Передано на розгляд керівництву (17.01.2013) Надано для ознайомлення (22.01.2013) | Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про акціонерні товариства” (щодо зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерного товариства з метою забезпечення стабільного інвестиційного режиму в Україні) є галузевим законом та направлений на встановлення процедури реалізації законодавчо встановленого права простої більшості голосів акціонерів товариства приймати участь в управлінні та безпосередньо в діяльності господарських товариств, учасниками яких вони є через прийняття рішень на загальних зборах акціонерів. Проектом пропонується внести зміни до статті 41 Закону України „Про акціонерні товариства”, зазначивши, що загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 50 відсотків голосів. | ||
11 | Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики) | 2006-1 | Зареєстровано 31.01.2013 року Надано для ознайомлення (31.01.2013) Вручено подання комітету про розгляд (19.03.2013) | Проектом передбачено внесення змін до низки законодавчих актів. Зокрема, проектом пропонується запровадити інститут «керуючого юридичною особою»для чого внести зміни до Цивільного кодексу України (далі – ЦК) та інших Законів України. Враховуючи, що відносини з призначення виконавчого органу іншої особи носять фідуціарний характер та, як і здійснення функцій виконавчого органу (чи його члена), ближче за все до відносин представництва та доручення, пропонується доповнити ЦК після глави 68 «Доручення» новою главою 68-1, у §1 якої врегулювати відносини особи, що здійснює повноваження щодо призначення членів виконавчого органу юридичної особи (керуючого юридичною особою) з цією юридичною особою (яка, враховуючи схожість з відносинами з договору доручення, названа довірителем). | ||
12 |
| 2282 | Зареєстровано 12.02.2013 Надано для ознайомлення (14.02.2013) Вручено подання комітету про розгляд (20.03.2013) Прийнято в першому читанні (04.04.2013) | Проект Закону розроблено Міністерством юстиції з метою забезпечення принципу незалежності органу, який здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, відповідно до вимог Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року стосовно захисту фізичних осіб у питаннях обробки персональних даних і вільного обігу цих даних. Метою проекту Закону є визначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини уповноваженим органом у сфері захисту персональних даних. Так, проектом Закону планується внести до Закону України «Про захист персональних даних» зміни, які, окрім визначених Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», наділять Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зокрема такими повноваженнями: - проведення планових та позапланових, виїзних та безвиїзних, перевірок володільців та/або розпорядників персональних даних; - направлення до володільця та/або розпорядника персональних даних подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вжиття ними заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства про захист персональних даних; - надання рекомендації у сфері захисту персональних даних; - внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері захисту персональних даних в порядку, визначеному законодавством; - здійснення моніторингу нових практик, тенденцій та технологій захисту персональних даних; - погодження корпоративних кодексів поведінки; - підготовка та оприлюднення щорічної доповіді про стан дотримання законодавства про захист персональних даних в Україні. Міністерство юстиції продовжуватиме виконувати функції головного органу у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних. А на Державну реєстраційну службу пропонується покласти функцію державної реєстрації баз персональних даних. У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується визначити, що протоколи за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних складатимуть представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (замість Державної служби з питань захисту персональних даних) та передаватимуть їх на розгляд до суду. Окрім цього, проектом Закону передбачено удосконалення статті 18839, якою встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних. Проектом Закону пропонується встановити перехідний період строком на 6 місяців з моменту його опублікування з метою приведення всіх законодавчих актів у відповідність до нього, а також задля надання можливості Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини підготуватись до реалізації нових повноважень. До участі у розробці проекту Закону Міністерством юстиції були залучені представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. | ||
13 | Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування фондового ринку | 2697 | Зареєстровано 02.04.2013 року Передано на розгляд керівництву (02.04.2013) надано для ознайомлення (05.04.2013) Вручено подання комітету про розгляд (11.10.2013) | Метою розробки проекту Закону України є вдосконалення функціонування фондового ринку шляхом: - передбачення єдиного переліку документів, які необхідно подавати для отримання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії, а також уточнення та уніфікації зазначеного переліку документів; - передбачення обов'язкового підтвердження українською аудиторською фірмою копії аудиторського висновку аудитора іноземної держави, що подається для отримання ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичною особою, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку та засновником якої є іноземна юридична особа; - заборони передачі ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку третім особам, а також юридичним особам, які утворилися внаслідок припинення такого учасника; - передбачення уніфікації строку видачі ліцензію на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії; - удосконалення процедури проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб - професійних учасників фондового ринку, - удосконалення порядку вчинення операцій з неемісійними цінними паперами. Законопроектом передбачено внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» із урахуванням змін, внесених Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року І, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 4 липня 2012 року І і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» від 16 жовтня 2012 року , а також до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» із урахуванням змін, внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 4 липня 2012 року І і «Про депозитарну систему України» від 6 липня 2012 року І. Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачають: - обов'язковість отримання державним реєстратором від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про відсутність нескасованих випусків цінних паперів, у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - емітента цінних паперів та про відсутність чинних ліцензій на здійснення певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичної особи, у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - професійного учасника фондового ринку - доповнення переліку підстав залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають: - вилучення із Закону норми, що передбачає повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлювати перелік документів, необхідних для отримання ліцензії; - обов'язковість повідомлення особою, яка має істотну участь у професійному учаснику фондового ринку, такого професійного учасника фондового ринку про зміни розміру частки такої істотної участі, про структуру власності (для юридичних осіб) або відомості про своїх асоційованих осіб (для фізичних осіб); - доповнення переліку документів, які юридична особа, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку, подає Комісії для отримання ліцензії на провадження відповідного виду такої діяльності, аудиторським висновком аудиторської фірми про фінансовий стан юридичної особи на кінець останнього повного кварталу (крім юридичних осіб державна реєстрація, яких була проведена протягом поточного кварталу); - обов'язковість підтвердження українською аудиторською фірмою копії аудиторського висновку аудитора іноземної держави, що подається для отримання ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку юридичною особою, яка має намір провадити професійну діяльність на фондовому ринку та засновником якої є іноземна юридична особа; - заборону передачі ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку третім особам, а також юридичним особам, які утворилися внаслідок припинення такого учасника; - уніфікацію строку видачі ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку чи відмови у видачі такої ліцензії; - уточнення норм щодо змісту операцій з неемісійними цінними паперами, які можуть проводитись без участі або посередництва торговця цінними паперами; - інші редакційні уточнення. | ||
14 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури стосовно фінансових векселів | 2845 | Зареєстровано 17.04.2013 року Прийнято за основу із скороч. строку підготовки (18.04.2013) Вручено таблицю поправок-2 (23.05.2013) | Законопроект підготовлено з метою комплексного вирішення питання законодавчого врегулювання механізму використання інституту фінансового векселя. Шляхами досягнення зазначеної мети є внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та законів України „Про обіг векселів в Україні”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про Державний бюджет України на 2013 рік”. Зокрема, законопроектом пропонується у законах України „Про обіг векселів в Україні” та „Про цінні папери та фондовий ринок” надати визначення термінів „фінансовий банківський вексель” та „фінансовий казначейський вексель” та відповідно передбачається, що Порядок видачі, обігу, погашення та стягнення за фінансовими банківськими векселями затверджується Національним банком України, а Порядок видачі, обігу та погашення фінансових казначейських векселів, що випускаються центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджується Кабінетом Міністрів України у відповідності до закону про Державний бюджет на відповідний рік. Уточнюється, що фінансовий казначейський вексель видається в документарній формі або в формі електронного документа та визначається порядок підписання векселя, складеного у формі електронного документу. При цьому пропонується визначити, що видача фінансових казначейських векселів України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У Податковому кодексі пропонується встановити, що до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманих висновків відповідних органів державної податкової служби із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, можуть відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік” за заявою платників податків видавати їм зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування шляхом видачі фінансових казначейських векселів у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 цього Кодексу. З метою приведення у відповідність до норм Закону України „Про бюджет на 2013 рік” пропонується встановити, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства сплачується до загального фонду державного бюджету. | ||
15 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів | 2903 | Зареєстровано 23.04.2013 року Направлено на розгляд комітету (23.04.2013) Вручено подання комітету про доопрацювання (02.07.2013) | Метою прийняття проекту Закону України є вдосконалення законодавчих актів, що регулюють питання припинення повноважень та звільнення посадових осіб юридичної особи та посилення їх матеріальної відповідальності. Нова редакція частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачає усунення нечіткості і розбіжностей у тлумаченні стосовно можливості негайного припинення або тимчасового призупинення повноважень виконавчого органу товариства, а також узгодження з Законом "Про акціонерні товариства" (зокрема із Засади цивільно-правової відповідальності, у відповідності із пунктом 22 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України. З метою реалізації зазначених конституційних положень, а також враховуючи, що відповідальність у вигляді обов’язку відшкодувати завдану шкоду та порядок притягнення до відповідальності імперативно встановлені чинним законодавством, проектом вносяться зміни стосовно відповідальності як членів наглядової ради акціонерного товариства (ч. 3 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства", при цьому усувається внутрішнє протиріччя із ч. 2 ст. 63 Закону) так і загалом посадових осіб будь-якого господарського товариства Одним з головних правових бар’єрів на шляху розвитку практики притягнення посадових осіб до майнової відповідальності є розповсюдження на регулювання відносин між посадовими особами та товариством норм Кодексу законів про працю України. Проектом Закону України пропонується внести до Кодексу відповідні зміни, які дозволять скасувати обмеження щодо обрахування розміру завданої шкоди (ст. 130 КЗпП), забезпечивши можливість включати до неї неодержані доходи та суттєво зменшити випадки застосування до менеджерів обмеження майнової відповідальності посадової особи (ст. ст. 132, 133 КЗпП), зокрема, виключивши з переліку такі поширені випадки зловживань, як "зайві виплати", "розкрадання" та "випуск недоброякісної продукції". Також пропонується передбачити таку підставу для звільнення, як припинення повноважень посадових осіб (ст. 41 КЗпП), забезпечивши можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб. При цьому, в якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб, пропонується законодавчо встановити мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (ст. 44 КЗпП). Проектом передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про акціонерні товариства". Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України. | ||
16 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів | 2013а | Зареєстровано 15.05.2013 року Надано для ознайомлення (17.05.2013) Вручено подання комітету про розгляд (02.07.2013) Прийнято в першому читанні (17.09.2013) Вручено таблицю поправок-2 (05.11.2013) Передано на повторне друге читання (19.11.2013) | Законопроектом пропонується внесення доповнень до законодавства з метою введення одного з найефективніших інструментів захисту учасниками товариств своїх порушених прав – похідного позову. Механізм похідного позову полягає у наданні кожному учаснику (акціонеру) господарського товариства права звернутися в суд від імені товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані їх незаконними діями. Як свідчить практика розвинених країн, саме механізм похідного позову дозволяє притягнути до відповідальності недобросовісних посадових осіб, які діють всупереч інтересам товариства і при цьому користуються підтримкою контролюючого учасника (акціонера), або здатні заблокувати роботу загальних зборів у випадку відсутності частини учасників (акціонерів). З метою передбачення можливості звернення до суду в інтересах товариства у випадках визнання недійсними значних правочинів, правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість Законопроектом запроваджується норма щодо можливості звернення учасником (акціонером) до суду у випадку нанесення посадовою особою товариства своїми діями (бездіяльністю) збитків такому товариству. Запропонована узагальнена норма надає можливість звертатися учасникам (акціонерам) до суду в інтересах товариства як у випадках визнання недійсними значних правочинів, правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість, так і будь-якому іншому можливому випадку, в результаті якого посадова особа товариства може задати збитків цьому товариству. При цьому, у Законопроекті передбачені норми, що до суду із позовом в інтересах товариства можуть звернутися учасники (учасник), які сукупно є власниками 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (акціонери (акціонер), які сукупно є власниками 5 і більше відсотків простих акцій товариства). | ||
17 | Проект Закону про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб | 3132 | Зареєстровано 28.08.2013 року Направлено на розгляд комітету (30.08.2013) Надано для ознайомлення (02.09.2013) | Проект Закону України "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб" розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС. Директива 94/19 ЄС Європейського Парламенту і Ради від 30 травня 1994 року «Щодо схем гарантування депозитів» та Директива 97/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 березня 1997 року "Про схеми компенсації інвесторам" передбачає, що усі держави-члени повинні мати схеми компенсацій для вкладників та інвесторів, які б гарантували узгоджений (гармонізований) мінімальний рівень захисту, принаймні, для невеликого вкладника та/або інвестора – фізичної особи, у випадку, коли фінансова установа буде неспроможною виконати свої зобов'язання перед таким своїм клієнтом. Розроблення проекту Закону України "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб" обумовлено необхідністю створення Фонду, метою діяльності якого буде здійснення відшкодування неповернених вкладів та компенсаційних виплат інвесторам - фізичним особам, які втратили свої кошти внаслідок недостатності коштів учасника Фонду та за умови настання одного з наступних випадків: 1) набрання чинності рішенням щодо анулювання ліцензії учасника Фонду, крім випадків анулювання ліцензії за заявою учасника Фонду; 2) порушення учасником Фонду законодавства щодо напрямів використання вкладів та/або інвестицій, вимог інвестиційної декларації чи іншого документа, що визначає напрями використання вкладів та/або інвестицій; 3) прийняття рішення про ліквідацію строкового інституту спільного інвестування раніше закінчення строку, на який він створений; 4) нездійснення інститутом спільного інвестування відкритого або інтервального типу, емісія цінних паперів якого здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення викупу таких цінних паперів у разі отримання від інвестора заявки на викуп; 5) порушення провадження у справі про банкрутство учасника Фонду. Необхідно зауважити, що фінансові установи, що здійснюють діяльність з управління цінними паперами, провадять управління цінними паперами, грошовими коштами та іншими активами, які належать на праві власності іншим особам. При цьому, обсяг активів, якими управляють фінансові установи, як правило, у десятки разів перевищують обсяги їх власних активів. У зв'язку з цим, законопроектом пропонується створити Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб, за рахунок коштів якого будуть здійснюватися відшкодування вкладникам та компенсаційні виплати інвесторам - фізичним особам у разі втрати вкладів та/або інвестицій - коштів та цінних паперів, переданих фінансовій установі на підставі відповідних до професійної діяльності фінансової установи договорів. Учасниками Фонду гарантування інвестицій мають стати банки, кредитні спілки, установи накопичувального пенсійного забезпечення, торговці цінними паперами, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління цінними паперами, компанії з управління активами, що здійснюють управління активами пайового інвестиційного фонду, емісія інвестиційних сертифікатів якого здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення та корпоративні інвестиційні фонди, емісія акцій яких здійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення інвестиційні фонди і компанії. Законопроектом пропонується встановити, що джерелами формування коштів і майна Фонду є: 1) початкові збори з учасників Фонду; 2) регулярні збори з учасників Фонду; 3) спеціальний збір до Фонду; 4) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України; 5) доходи, одержані у вигляді процентів, нарахованих Національним банком України за залишками коштів на рахунках Фонду, відкритих в Національному банку України; 6) кошти Державного бюджету на день створення Фонду та кошти, що були внесені Національним банком на день створення Фонду; 8) кредити і позики, залучені відповідно до законодавства; 9) кошти, одержані за програмами міжнародної фінансової допомоги; 10) благодійні внески, гранти, технічна допомога, у тому числі від іноземних осіб; 11) кошти, одержані від продажу майна ліквідованих учасників Фонду, в розмірі проведених компенсаційних виплат; 12) інші надходження. | ||
18 | Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування адміністративних послуг, які надаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку | 3144 | Зареєстровано 29.08.2013 року Надано для ознайомлення (02.09.2013) Вручено подання комітету про розгляд (21.11.2013) | Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування адміністративних послуг, які надаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» передбачає внесення змін до статей 7 та 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статей 48 та 49 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статей 6, 9, 47, 52 та 55 Закону України «Про інститути спільного інвестування» з метою узгодження повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які є адміністративними послугами, із повноваженнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визначеними іншими законами та нормативно-правовими актами з питань функціонування фондового ринку. Законопроектом пропонується передбачити на рівні закону повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які в даний час передбачені та надаються відповідно до нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Це стосується, насамперед, видачі дублікатів, копій та переоформлення документів, які видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, - ліцензій, свідоцтв про реєстрацію випуску цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію об'єднання професійних учасників фондового ринку та про надання статусу саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку та інших документів. | ||
19 | Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення управління державними підприємствами та суб'єктами господарювання) | 3164 | Зареєстровано 03.09.2013 року Надано для ознайомлення (05.09.2013) | Проектом передбачено внесення змін до низки законодавчих актів. Зокрема, проектом пропонується внести наступні зміни до Господарського кодексу України (далі – ГК). У ч.7 ст.73 та ч.7-1 ст.78 пропонується встановити бланкетні норми, які дозволять припиняти або зупиняти повноваження керівника державного або комунального унітарного підприємства так само, як у випадку товариства. Це відкриє шлях для застосування механізму, передбаченого наразі у ч.3 ст.99 ЦК, вірність якого підтверджена Конституційним Судом України. Водночас пропоновані норми є загальними, тобто законами можуть бути встановлені певні особливості або додаткові підстави припинення або зупинення повноважень керівника державного або комунального унітарного підприємства. При цьому враховано, що ч.7 ст.73 у чинній редакції не створює жодного регулювання: законом і так можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства, якщо Верховна Рада визнає це за потрібне, а жодного «дозволу» на це, що наразі міститься у ч.7 ст.73, не потрібно. Відтак зберігати цю частину у чинній беззмістовній редакції не слід. У ч.6 ст.73 та ч.7 ст.78 пропонується уточнити, що керівник є не будь-яким органом управління, а саме виконавчим органом (тобто йому не належать, зокрема, права на внесення змін до статуту, зміни статутного фонду тощо, бо такі повноваження належать власнику). Виходячи з юридико-технічних міркувань передбачається також викласти ці частини одноманітно з використанням однакових формулювань. У ч.2 ст.89 пропонується уточнити, що голова виконавчого органу входить до складу виконавчого органу, аби до голови застосовувалися всі вимоги і правила, встановлені до членів виконавчого органу. Пропонується також термін «спостережна рада» замінити терміном «наглядова рада», аби прибрати неузгодженість із Законом «Про акціонерні товариства». У ч.4 ст.89 криються одразу дві різнонаправлені можливості для зловживань. Перша - можливість установчими документами обмежити розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами, та передбачити якийсь дивний «порядок» відшкодування. Це може бути використано мажоритарними учасниками, які негласно дають вказівки менеджерам діяти всупереч інтересам товариства, для убезпечення їх від відповідальності. Друга – можливість, навпаки, установчими документами встановити захмарний розмір шкоди, що відшкодовується менеджерами. При цьому останні не можуть вплинути на внесення змін до установчих документів, та й не завжди можуть ознайомитись з ними. Тож виявляється, що розмір їх відповідальності може бути довільно змінений товариством в односторонньому порядку. Тому пропонується цю частину виключити. У Цивільному кодексі України (далі – ЦК) пропонуються такі зміни. Усуненню нечіткості у регулюванні правового режиму виконавчого органу товариства та усуненню колізій має слугувати запропоноване проектом виключення ч.1 ст. 99 ЦК. Так, на практиці викликає труднощі застосування незрозумілого терміну «створення» виконавчого органу (замість його обрання чи призначення), до того ж його компетенція і склад визначаються в свою чергу законом та установчими документами, а не окремими рішеннями загальних зборів. Крім того, викликає непорозуміння імперативність норми в частині «створення» виконавчого органу саме загальними зборами товариства, хоча чинним законодавством передбачені випадки, коли виконавчий орган товариства формується іншим шляхом, ніж обрання загальними зборами (в акціонерних товариствах). Водночас редагувати цю частину нема потреби з огляду на загальне правило ч.1 ст.98, за яким загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх без винятку питань діяльності товариства (навіть з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу). Тому і повноваження щодо обрання чи призначення виконавчого органу за цим загальним правилом належить зборам. Тож пропоноване проектом виключення ч. 1 ст. 99 ЦК призведе до того, що виконавчий орган обиратиметься загальними зборами відповідно до згаданої ч.1 ст.98, якщо спеціальним законом (зокрема, Законом «Про акціонерні товариства») не передбачене інше. У ч.3 ст.99 пропонується врахувати всі можливі ситуації, передбачені наразі чинним законодавством (зокрема, п.10 ч.2 ст.52, ч. ч.2, 3 ст.61 Закону «Про акціонерні товариства»), коли член виконавчого органу позбавляється повноважень. Відтак пропонується поділити їх на два види: припинення повноважень (остаточне усунення від виконання своїх обов'язків) та зупинення повноважень (тимчасове усунення від виконання своїх обов'язків). Зупинення повноважень може бути необхідним, наприклад, якщо остаточне вирішення питання належить до компетенції іншого органу (як це може бути в акціонерних товариствах), або якщо для прийняття виваженого остаточного рішення уповноважений орган (наприклад, збори ТОВ) вважає необхідним вчинити певні дії (наприклад, провести аудит, внутрішнє розслідування, замовити експертизу, одержати консультацію тощо). Крім того, у цій частині пропонується надати можливість органу, який зупинив повноваження члена виконавчого органу, призначити тимчасово виконуючого його обов’язки. Це може бути необхідним, якщо інші члени виконавчого органу не в змозі виконувати його обов’язки, якщо неможливо забезпечити необхідний кворум тощо. Якщо відповідно до ч.3 ст.99 право припинення (зупинення) повноважень члена виконавчого органу є беззастережним, то у ч.3-1 ст.99 воно обмежується необхідністю обрання нового голови чи складу цього органу або осіб, тимчасово виконуючих їх обов‘язки, у тому випадку, якщо йдеться про припинення (зупинення) повноважень голови або виконавчого органу у повному складі. Тож ч.3-1 ст.99 є спеціальною по відношенню до ч.3 ст.99 і слугуватиме запобіганню втрати товариством дієздатності. Кореспондуючі зміни вносяться і до п.3 ч.4 статті 145, при цьому з огляду на правило ч.3 ст.99 немає потреби зазначати про можливість припинення (зупинення) повноважень менеджера, але слід уточнити, що його може бути обрано або призначено. Чинна редакція ч.4 ст.653 ЦК не дозволяє повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Це спричиняє значні труднощі у правозастосуванні і викликає справедливі нарікання з боку практикуючих юристів, у тому числі суддів (див.: Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України /Під редакцією , - К.: Реферат, 2005, С. 165). Зокрема, ця норма заважатиме товариству, яке сплатило менеджеру, який працює за цивільно-правовим договором, надмірну суму (можливо, з вини цього ж менеджера) чи певну суму авансом до розірвання договору. Скоріш за все, у згаданій частині малося на увазі встановити правило щодо так званих «триваючих договорів», які передбачають здійснення сторонами час від часу зустрічного виконання (наприклад, періодичні поставки товарів, оренда). За цим правилом не підлягає поверненню лише те, за що вже було одержано зустрічне виконання до моменту зміни або розірвання договору (тобто якщо зобов’язання в цій частині припинено виконанням). Водночас не слід намагатися прописати це у ч.4 ст.653 ЦК, бо розірвання договору на майбутнє не може вплинути на зобов’язання в частині, що вже припинене виконанням в минулому. Тому ч.4 ст.653 ЦК пропонується виключити. Однією з найбільших проблем, що негативно впливає на бізнес клімат України та робить українські корпорації непривабливими, є труднощі при звільненні менеджерів та відсутність практики притягнення менеджерів до відповідальності. Одним з головних правових бар‘єрів на шляху розвитку практики притягнення посадових осіб до майнової відповідальності є недоліки та прогалини Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Хоча у ч.3 ст.99 ЦК у чинній редакції і міститься загальна норма, згідно з якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, її застосування на практиці стикається з труднощами. Так, до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі /2010[1] не всі суди розмежовували поняття «відсторонення від роботи» (ст.46 КЗпП) і «усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу товариства» (ч.3 ст.99 ЦК). КСУ підтвердив необхідність можливості усунення від виконання обов'язків членів виконавчого органу і роз’яснив, що таке усунення «є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності», причому воно «не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України». Водночас усунення від виконання обов'язків (припинення чи зупинення повноважень) менеджера не тільки не означає відсторонення його від роботи, а й не означає його звільнення. Внаслідок такого усунення (припинення чи зупинення повноважень) лише призупиняється робота менеджера, бо він не може виконувати її із-за відсутності організаційних умов, необхідних для виконання роботи (відсутності необхідних повноважень. Таке призупинення роботи називається простоєм (ч.1 ст.34 КЗпП). Водночас якщо такий простій не є тимчасовим (тобто якщо повноваження менеджера не тимчасово зупинені, а припинені) необхідним є і припинення трудового договору з менеджером. Водночас підстави для припинення трудового договору з менеджером у разі припинення його повноважень наразі законом не передбачені. Цю прогалину пропонується заповнити, доповнивши ст.36 КЗпП новим пунктом 5-1. В якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб пропонується встановити для них значні гарантії – мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв‘язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (зміни до ст. 44 КЗпП). При цьому всю статтю пропонується викласти у новій редакції, бо зміни, внесені до неї, визнано неконституційними. Пропонується також суттєво зменшити випадки застосування до менеджерів обмеження майнової відповідальності посадової особи (ст.133 КЗпП), виключивши з переліку такі поширені випадки зловживань, як «зайві виплати», «розкрадання» та «випуск недоброякісної продукції», зробивши застереження про неумисність порушень, та уточнивши, що йдеться про звйві виплати лише працівникам, а не контрагентах. У новій ст.138-1 КЗпП передбачається встановити спеціальне правило відповідальність посадових осіб у розмірі заподіяних збитків. Визначення збитків при цьому не дається, бо воно вже є у ст.22 ЦК, а відповідно до ч.1 ст.9 ЦК положення ЦК застосовуються, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. До Закону України «Про акціонерні товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Зокрема, у п.8 ч.2 ст.52 нема потреби писати про припинення повноважень, бо проектом передбачена загальна норма у ст.99 ЦК, а про припинення повноважень йдеться у пропонованій редакції п.10 цієї частини, до якого вносяться відповідні зміни; у п.9 ч.2 ст.52 та ч.5 ст.58 пропонується врахувати, що з менеджерами можуть укладатись не тільки контракти, а й договори. Пропонується також нова редакція ст.61, у якій враховується, що повноваження щодо припинення членів виконавчого органу можуть належати не наглядовій раді, а загальним зборам. До ст.41 Закону України «Про господарські товариства» вносяться зміни, що кореспондують іншим передбаченим проектом змінам. Необхідність внесення змін у цю статтю диктується тим, що відповідно до Закону України від 17.09.2008 р. вона втратила чинність лише у частині, що стосується акціонерних товариств, а для інших господарських товариств її чинність зберігається (зокрема, на неї є посилання у ст.59 цього Закону. | ||
20 | Проект Закону про ліквідацію надмірного регулювання | 3256 | Зареєстровано 17.09.2013 року Надано для ознайомлення (19.09.2013) | Законопроектом передбачено: - скорочення кількості регуляторних документів; - забезпечення державою безпеки споживачів та захисту права власності; - усунення зайвого регулювання господарської діяльності. | ||
21 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери | 3423 | Надано для ознайомлення (18.10.2013) Вручено подання комітету про розгляд (03.12.2013) | Змінами до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачається, зокрема, покладення на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку завдання щодо встановлення порядку ведення Реєстру кваліфікованих інвесторів в цінні папери та визначення критеріїв ризикованості цінних паперів з метою обмеження доступу інвесторів, які не мають статусу кваліфікованих інвесторів, до ризикових операцій з такими цінними паперами. Змінами до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зокрема, передбачається законодавче введення поняття «кваліфіковані інвестори в цінні папери» та механізму набуття зазначеного статусу. Нормами законопроекту передбачено встановлення обмеження на здійснення розміщення (видачі) та обігу цінних паперів, які віднесенні до ризикових відповідно до критеріїв ризикованості, серед некваліфікованих інвесторів та запровадження механізму забезпечення такого обмеження. Також, нормами законопроекту, якими доповнюються Закони України «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про інститути спільного інвестування» передбачається визначення особливостей емісії цінних паперів, що здійснюється шляхом приватного розміщення виключно серед кваліфікованих інвесторів в цінні папери. | ||
22 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах | 3441 | Надано для ознайомлення (22.10.2013) | Законопроектом пропонується запровадити механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95 відсотків акцій товариства, який у випадку зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне зобов’язаний бути запропонованим власником 95 відсотків акцій такого товариства. Проект передбачає: - удосконалення механізму визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів; - запровадження механізму зобов'язання власника пакету акцій акціонерного товариства у розмірі більше ніж 75 відсотків простих акцій, запропонувати всім акціонерам цього товариства придбати у них прості акції; - передбачення можливості прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про право запровадження механізму обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95 відсотків акцій товариства, який у випадку зміни типу товариства з публічного на приватне є обов’язковим до застосування.
| ||
23 | Проект Закону про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо захисту інтересів споживачів) | 3689 | Надано для ознайомлення (29.11.2013) | Проект Закону передбачає внесення змін до статей 41 та 43 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, які пропонується доповнити положеннями, які встановлюють відповідальність за ненадання клієнту передбаченої частинами першою та другою статті 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” інформації про умови надання фінансових послуг та за створення перешкод для виконання посадовими особами Нацкомфінпослуг покладених на них обов’язків. | ||
24 | Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків | 3757 | Внесено 16.12.2013 Закон прийнято (19.12.2013) | Цим Законом підрозділ 4 Перехідних положень Податкового кодексу України доповнюється новим пунктом 32 такого змісту:
«Установити, що від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, сформований станом на 1 січня 2014 року, не враховується при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами за результатами звітних (податкових) періодів 2014 року».
Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року. | ||
25 | Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставок окремих податків та податкових пільг) | 3757-1 | Питання заслухано (19.12.2013) | Передбачає коригування визначення платників особливого податку, таким чином, що не підлягатимуть оподаткуванню тільки акції ПрАТ, а не всі акції як передбачено змінами, внесеними Законом , що набирає чинності з 01.01.2014. Крім того, пропонується змінити ставки особливого податку таким чином: ◦0,3 відсотка від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику; ◦0,3 відсотка від суми операції з деривативами на фондовій біржі; ◦0,5 відсотка від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі та операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими не розраховано біржовий курс фондовою біржею на дату проведення операції на такій біржі; ◦1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі; ◦5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею. З переліку цінних паперів, операції з якими не підлягають оподаткуванню пропонується виключити інвестиційні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, цільові облігації підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Операції з урахування векселів пропонується оподаткувати особливим податком. Проектом передбачено виключення з переліку неоподатковуваних операції емітента цінних паперів ІСІ відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу. Натомість, передбачено виключення для операцій з активами недержавних пенсійних фондів. Уточнюється, що датою виникнення податкових зобов’язань є дата переходу права власності на цінні папери. А у випадку, якщо податковий агент не може визначити дату переходу прав власності, то датою виникнення податкових зобов’язань може бути дата укладення такого договору. | ||
26 | Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків | 3757-2 | Питання заслухано (19.12.2013) | Передбачає виключення ПрАТ з переліку цінних паперів, операції з якими не підлягають оподаткуванню особливим податком. При цьому акції як вид цінних паперів не підлягатимуть оподаткуванню цим податком після набрання чинності змінами, внесеними Законом . |
***
[1] справа за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (справа /2010 від 12 січня 2010 року).
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 |


