Олег Ольжич – герольд нескореного покоління (стр. 18 )

[27] Основні віхи життя і творчості Олега Ольжича. // Баган. О., Українські письменники-націоналісти. «Празька школа». Жидачів, 1993.– С. 52.

[28] Героїчність духу (поет і лицар Олег Ольжич). // ОУН: минуле і майбуття. К., 1993.– С. 76.

[29] Основні віхи життя і творчості Олега Ольжича.– C.53.

[30] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 381.

[31] Iльницький М. Олег Ольжич. // Самостійна Україна, квітень-червень 1994. Ч. 2/452.– C.55.

[32] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 378.

[33] Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 343.

[34] Слово з висот героїчності. // Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича. К., 1994.– С. 11.

[35] Поет боротьби й вселюдських ідеалів. // Маланюк Є. Земна Мадонна. Братислава–Пряшев–Лондон, 1991.– С. 32.

[36] Основні віхи життя і творчості Олега Ольжича. // Українські письменники-націоналісти. «Празька школа». Жидачів, 1993.– С. 52.

[37] Слово з висот героїчності.– С. 11.

[38] На білому коні. // Дзвін № 2–3. Львів, 1993.– С. 32.

[39] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 368.

[40] Основні віхи життя і творчості Олега Ольжича. // Українські письменники-націоналісти. «Празька школа». Жидачів, 1993..– С. 53.

[41] Україна і Німеччина у другій світовій війні. Париж–Нью-Йорк–Львів, 1993.– С. 67

[42] Націоналізм і націоналістичний рух. Iсторія та ідеї. Дрогобич, 1994.– С. 124.

[43] Перше правило Декалогу (десять заповідей українського націоналіста) (прим. автора).

[44] Див. книгу В. Iванишина «Нація. Державність. Націоналізм». Дрогобич, 1992.– С. 112–167 (розділ «Нація і націоналізм») (прим. автора).

[45] На білому коні. // Дзвін, № 1. Львів, 1993.– С. 34.

[46] Героїчність духу (поет і лицар Олег Ольжич). // ОУН: минуле і майбуття. К., 1993.– С. 77.

[47] Українська Національна Рада. К., 1993.– С. 28–29.

[48] Україна і Німеччина у другій світовій війні. Париж–Нью-Йорк–Львів, 1993.– С. 555.

[49] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 406.

[50] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.–С. 393–394.

[51] «Я камінь з Божої пращі». // Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 413.

[52] У грудні 1943 року О. Олесеві виповнилося 65 років, на цей же час припало також і 40-ліття його літературної творчості. Академія на честь Олеся мала відбутися 5 грудня в Празі в залі міського театру (прим. автора).

[53]

[54] Див. розділ «Мельниківець чи бандерівець?» (прим. автора).

[55] Основні віхи життя і творчості Олега Ольжича. // Українські письменники-націоналісти. «Празька школа». Жидачів, 1993.– С. 54.

[56] Теорія літератури. За редакцією Ф, В'язовського Г. К., 1975.– С. 91.

[57] Муза мужности й боротьби. // Цитаделя духа. Братислава–Пряшев–Лондон, 1991.– С. 7.

[58] Незнаному Воякові. К., 1994.– С. 322.

[59] Ерот – у Давній Греції бог кохання, який своїми стрілами пробуджував любов у серцях богів і смертних (прим. автора).

[60] Скрипник Микола (1872–1933) – український радянський політик, націонал-комуніст. Будучи наркомом освіти, запровадив українізацію зрусифікованих українців в УРСР. Покінчив життя самогубством у 1933 році (прим. автора).

[61] Затонський Володимир (1888–1937) – український радянський політик, націонал-комуніст. У 1933 році став наркомом освіти. Розстріляний у 1937 році (прим. автора).

[62] Так називається збірник критичних есе Ю. Липи: «Бій за українську літературу». Варшава, 1935 (прим. автора).

[63] Клич доби. Лондон, 1968.– С. 59.

[64] Ніцше Ф. Так казав Заратустра. К., 1993.– С. 188.

[65] Філософія мілітанс. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 50.

[66] Там же. С. 55.

[67] Там же. С. 57.

[68] Тронує – панує (прим. автора).

[69] Еклектики – люди, в яких відсутня оригінальність і самостійність суджень (прим. автора).

[70] Кон'юнктура – сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (прим. автора).

[71] Філософія мілітанс. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 57–58.

[72] Там же. С. 49.

[73] Iспит історії і соціалістичні кастрати. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 60.

[74] Там же. С. 64.

[75] Пушкіна (прим. автора).

[76] Iспит історії і соціалістичні кастрати. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 65.

[77] Iспит історії і соціалістичні кастрати. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 66.

[78] Там же. С. 67.

[79] Див. містерію Тараса Шевченка «Великий льох» (прим. автора).

[80] Iспит історії і соціалістичні кастрати. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 69.

[81] Філософія мілітанс. // Клич доби. Лондон, 1968.– С. 55.

[82] Штука – мистецтво (прим. автора).

[83] Ривалізація – змагання, суперництво, протиборство (прим. автора).

[84] Квієтизм – пасивність, непротивлення, споглядальне ставлення до дійсності (прим. автора).

[85] Криза нашої літератури. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991. C. 66–67.

[86] Там же. С. 66.

[87] Там же. С. 66.

[88] Бій за українську літературу. // Український засів, № 8. Харків, 1993.– С. 13–14.

[89] Санчо Панса в літературі і житті. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 130–131.

[90] Там же. С. 131.

[91] Там же. С. 133.

[92] Там же. С. 136.

[93] Там же. С. 137.

[94] Санчо Панса в літературі і в житті. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 152–153.

[95] Трагічні оптимісти. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 284–285.

[96] Там же. С. 285.

[97] Iсторія української літератури ХХ століття. Книга перша. К., 1993.– С. 345–346.

[98] Лист до літераторів. // Літературна Україна. Київ, 5 серпня 1993.

[99] Українсько-совєтські псевдоморфози. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 106.

[100] , Пулинець літературознавчих термінів. К., 1971.– С. 427.

[101] Філософський словник під редакцією В. I. Шинкарук. К., 1986.

[102] Естетика декаденсу. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 195–196.

[103] Філософський словник під редакцією В. I. Шинкарук. К., 1986.

[104] Наше літературне гетто. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 207.

[105] Трагічні оптимісти. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 285.

[106] Трагічні оптимісти. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 279.

[107] , Пулинець літературознавчих термінів. К., 1971.– С. 428.

[108] Націоналізм. Лондон–Торонто, 1966.– С. 230.

[109] Естетика декаденсу. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 181.

[110] Естетика декаденсу. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 178.

[111] Трагічні оптимісти. // Дві літератури нашої доби. Львів, 1991.– С. 282.

[112] Там же. С. 284.

[113] Єфремов С. Муза гніву та зневір'я. // Єфремов С. Літературно-критичні статті. К., 1993.– С. 154.

[114] Апофеоз духу (ідея і чин Олега Ольжича). // Українські письменники-націоналісти. «Празька школа». Жидачів, 1993.– С. 35.

[115] Муза мужности й боротьби. // Цитаделя духа. Братислава–Пряшев–Лондон, 1991.– С. 13.

[116] Героїчність духу (поет і лицар Олег Ольжич). // ОУН: минуле і майбуття. К., 1993.– С. 78.

[117] Передчуття зустрічі з Ольжичем. // Українське слово. Київ, 3 лютого 1993.

[118] Олег Ольжич як поет. // Новий шлях. Торонто, 1994.– С. 71.

[119] Там же. С. 74.

[120] Тут і надалі твори цитуються за найповнішим виданням творів О. Ольжича: Незнаному Воякові. К., 1994. (прим. автора).

[121] У Череватенка (упорядника «Незнаного Вояка») цей вірш немає назви, а у Неврлого (упорядника «Цитаделі духа») він вміщений під назвою «Рінь». Див.: «Незнаному Воякові», с. 63 і «Цитаделя духа», с. 32. (прим. автора).

[122] Український Радянський Енциклопедичний Словник. Т.3. К., 1987.– С. 104.

[123] Iванишин В., Радевич- Мова і нація. Дрогобич, 1994.– С. 84.

[124] Аннали – літописи у Стародавньому Римі і деяких країнах Західної Європи в середніх віках, записи по роках найважливіших подій (прим. автора).

[125] Леонід Череватенко мабуть помилково вказує в «Незнаному Воякові» іншу дату написання циклів «Камінь», «Бронза», «Залізо» – 1932 р. (див. С. 51, 55, 57), а сам автор в листі до Д. Донцова за серпень 1931 р. вже пише про їхнє існування (прим. автора).

[126] Упорядковані листи Олега Ольжича до Дмитра Донцова (числом 43) люб'язно надіслала нам Галина Сварник. Зацікавлені зможуть прочитати їх в 4-му номері «Українських проблем» за 1994 р. (прим. автора).

[127] Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. К., 1992.– С. 5.

[128] Iсторія північної чорноморщини. Торонто, 1969.– С. 9–10.

[129] Призначення України. Львів, 1992.– С. 104.