«Обгрунтування параметрів та розробка конструкції захоплювача для круглих лісоматеріалів в умовах Боярської лісо-дослідницької станції» (стр. 5 )

3.5.26. Підсування (підкочування) колод накатами за допомогою канаті дозволяється здійснювати за відсутності з боку їх розташування людей або тварин. Працівники, яким доручають бути сигнальниками, повинні стояти за межами можливого скочування колод. Підсування колоди слід здійснювати рівномірно, щоб вона весь час займала положення, близьке до горизонтального.

3.5.27. У разі, якщо підтягування канатів ведеться кіньми, обидва канати слід прикріплювати до однієї упряжки.

3.5.28. Під час підсування (підкочування) колоди за допомогою канатів висота бортів (стояків) транспортного засобу з боку перебування працівників або коней повинна бути такою, що унеможливлювало б скочування колоди у їх бік.

3.5.29.Якщо транспортний засіб установлений у капонірі або якщо колоди навантажуються із естакади дозволяється переміщувати їх накатами, відкочуючи у напрямку "від себе" за допомогою важелів довжиною 1,1...1,3 м.

3.5.30.У разі використання такої технології навантажування колод естакади слід будувати так, щоб поверхня кожної з них виступала за межі торців сортиментів не менше як на 1 м з кожного боку. Колоди масою до 100 кг дозволяється відкочувати (насувати) на транспортні засоби з землі або з естакад на висоту не більше 1,8 м ланкою у складі двох працівників. При цьому працівники повинні пересуватись поруч з торцями колод, не заходячи між накати.

3.5.31. Підсування, насування, підкочування та відкочування колод на

транспортний засіб слід здійснювати у такій послідовності, за якої товщі колоди розміщувались би на ньому знизу, а тонші зверху. На колодах, які навантажуються, необхідно попередньо обрубати (обпиляти) сучки врівень із заокругленою поверхнею колоди.

3.5.32. Поправляння колод на автомобілях або причепах повинне здійснюватись за допомогою багрів із землі або з естакади. При цьому працівникам слід стояти за межами площини можливого падіння колод з транспортного засобу.

3.5.33. Працівники, які ув'язують колоди або поліна на транспортних засобах, повинні переміщуватись на об'єкті із використанням приставних драбин. Переходити з драбини на колоди (сортименти), а також переносити по драбинах вантаж не дозволяється.

Розділ IV

4. Техніко - економічне обгрунтування проектних рішень

Пропонуємо конструкція грейфера призначена для використання різних вантажопідйомних механізмів, працюючих при завантажуванні і розвантажуванні круглих лісоматеріалів. Недоліком грейферів напірної дії, які використовуються в даний час при зачерпуванні колод є наявність великого опору при лобових зіткненнях ножа щелипи грейфера з колодами , що підвищує енергоємність процесу, знижує коефіцієнт заповнення грейфера і грузопідйомного механізму. Представлена конструкція, як показало теоретичне і експетементальне дослідження, дозволяють на 10-15% зменшити енергомісткість процесу зачерпування, підвищити експлуатаційні показники вантажопідйомних машин. В приведених розрахунках дано техніко - економічне обгрунтування грейфера з шарнірно - упругими щелепами на автопоїзді - самонаватажувачі, обладнаного краном типу ПЛГ - 0,8.

№ п/п	Н Найменування показника	Позна Зчення	Базо новий варіант	Новий варіант
			Величина	Інфор Інформація і метод розрахунку	Величина
1	2	3	4	5	6
1.	Агрегату­вання	КБ572		Проект системи автомобілів. Пушкіно 1986р.	КБ 572А
2.	Оптова иіна	Ц	142000	По цінам 2005р.	142000
3.	Наванта­ження на рейс, м3	0	12	Інформаційний листок "Лісмаш"	12
4.	Середньо­зважена відстань вивозу, км	L	15	По даним Держкомлісу	15
5.	Технічна швидкість руху авто потя- гу, км/год	V	30	Технічна характеристика	30
6.	Продуктив­ність за 1 годину змінного часу, м^	Wcm	6,37	60 * 12	7,6
				120 * 15 / 30 * 5 * 12 * 121,8 * 12
7.	Річне зава­нтаження агрега­ту, год.	Ггод.	1700	Нормативно-довідкові матеріали. М. 1984 ЦНИИТЕ	1700
8.	Річний на-робіток ав­томобіля. м3	Гн	8670	Г=ГЧ*\¥=1700*5,1	11560
9.	Продуктив­ність за 1 год. Екс­плуатацій­ного часу, м	Wг	5,1	Wч= Wc*0,8=6,37*0,8	6,08
10.	Кількість обслугову­ючого пер­соналу		1	Технічна характеристика	1
11.	Денна та­рифна став­ками.	Тс	24,5	Типові н. в. і на рубки догляду. М. 1982 ч. 1	24,5
12.	Відраху­вання по агрегату на амортиза-цію, поточні ремонти і Т. О.,%	А	17,7	Норми амортизаційних відрахувань М.1974	17,7
13.	Витрати палива	Р	15	Норми витрат палива в лісном господарст-ві. К.1984	15
14.	Ціна 1кг. Комплекс­ного палива з врахування мастильних матерыаів	с	6,20	Данні Н. Д. і Дормаш	6,20
	15.	Норматив­ний коефі-цієнт ефек­тивності	Ем	0,15	Методика опр. екон. ефективності К.198?	0.15

№ п/	Наймену­вання по-	Позначен­ня	Метод розрахунку		базовий варіант		Новий варіант
Вели-		Вели-
п	казникиків			чина	Джерело інформації	чина	Джерело інформації
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Заробітня плата. фн..	Тc	Див. табл. 1	24,5	Табл.1	24.5	Табл.1
	Змінна про-
2.	дуктив­ність^3	Wд=\Wг*у	W=8* WГ	40,8	5,1*8	48,4	5,3*8
	Заробітня плата в пе-
3.	рерахунку на одиницю наробітку, фн/м^	Qз		0,60	2	0,50	2
	Величина
4.	амортизи-ціонних відрахувань на одиницю	Ам		2,89	14200 * 1* 1700 * 5.1	1,96	14200*17.7
100* 1700*5.1
	наробітку фн/ м3
	Витрата па-
5.	лива на одиницю наробітку фн/м3	q		2,94	15 * 8 40,80	2,88	15 * 8 42,4
	Вартість палива на
6.	одиницю наробітку фн/м^	Р	Р=с*q	0,59	0.20*2,94	0,57	0,20*2,83
	Заголом прямих експлуата-
7.	ційних ви­трат на одиницю наробітку фн/ м	U	U=Qз+Ам+р	2,85	1,97+0,29+0,59	2,67	1,90+0,196+0,57

№ п/п	Найменування показникиків	Метод розрахунку	Базовий варіант	Новий варіант
Величина	Розрахунок	Величина	Розрахунок
1	2	3	4	5	6	7
1.	Прямі експлуата­ційні затрати на одиницю наробіт-ку, грн./м3	U=О3+Ам+р	2,85	1,97+0,29+0,5 9	2,67	1,90+0,196+0,52
2.	Зниження прямих експлуатаційних за­трат на одиницю наробітку, грн./м3	Uб*Uн	0,19	2,85-2,56	-	-
3.	Ступінь зниження прямих експлуата­ційних затрат на одиницю наробіт-ку, грн./м"		6.6	0,19/2,85*100	-	-
4.	Питомі капітальні вложення на одини­цю наробітку	ц/гн=кц	1,64	14200/8670	1,58	14200/9010
5.	Приведені питомі капітальні уложен- ня, річний об'єм	Ег=Ен*Ку	0,246	0,15*1.64	0,225	0,15*1,58
6.	Сумма приведених витрат, річний об'єм	П=U+ЕГ ПГ=П*WГ	3,	2,85+0,246 3,096*8670	25099	2,895*8670
7.	Річний економічний ефект, грн	з=п6-пн	17430		-	-

Розрахунок витрат праці
1.	Витрати праці на одиницю наробітку		0.196	1/5,1	0,188	1/5,3
2.	Зниження витрат праці, люд/год на 1 м3	3т. б.- 3т. н.	0,008	0,196-0,188	-	-

3.	Ступінь зниження витрат праці,%		4,08	0.008/0,196*1 00	-	-
4.	Витрат праці на річ­ний об'єм ро-біт, люд/год	3\WГ	16990	0,196*8670	16290	0,188*8670
5.	Зниження річних ви­трат пращ при вико­ристанні нового ва­ріанту	Зб~Зн	70		-	-

Висновок

Навантажувольно - розвантажувальні роботи є одними з найбільш тудом ними в лісовій промисловості та в інших галузях народного господарства. За оцінками різних спеціалістів на цих роботах зайнятість від 20% до 30% робочої сили, більшість випадків навантажувольно - розвантажувальні робіт застосовують в якості вантажно захватних пристроїв : стропи сталевого ланцюга або іншого типу для обслуговування таких пристроїв потрібно три, чотири стропольщики. Ця робота також пов’язана з великою небезпекою ( падіння вантажу ). Під час постачав споживачу лісових круглих матеріалів перевантажування на шляху доставки відбувається 3-4 рази тому перед кострукторами лісової галузі стоїть задача по розробці систем вантажо захватних механізмів для працівників та навантажувачів, які б могли дати змогу проводить навантажувольно - розвантажувальні роботи без застосування важкої праці і ризику стропольщиків Одним з таких напрямків є впровадження в галузь грейферних захоплювачів. Зробивши відповідний аналіз грейферних механізмів ми прийшли до висновку що значні розробки в цьому напрямку здійснюються на кафедрі механізації лісового комплексу НУБіПу. За останні роки тут було розроблено і експерементально перевірено ряд схем конструкцій і механізмів для круглих лісоматеріалів. Розглянувши ці конструкції ми вважаємо, що для нашої роботи заслуговує уваги конструкція а. с. № 000 та № 000 та патенту 54231 тому у своїй роботі ми зробили аналіз таких механічних схем з метою обгрунтування параметрів конструкції. Ми провели силовий аналіз ( удосконалення грейферний механізм за допомогою шарнірів і пружин) це дає змогу щелепі грейфера рухатися тому, що віна складається двох частин спосучених між собою в одному місці шарнірно, а в іншому за допомогою пружин, цим ми знижуєм опір щелеп при лобовому зіткненні з круглим і матеріалом. Зробивши відповідні розрахунки ми бачимо що конструкція грейфера з щарнірно упругими щелипами з керованою траекрорією руху щелеп дає можливість зменшити опір лобового зіткнення з колодою на 30-40 %,це дає можливість зменшити енергоміцність процесу ( витрати енергії на 1 м кубічний захоплювальної деровини) покращити процес захоплення лісоматеріалу (штабельне розпадається) і в кінцевому результаті підвищити продуктивність навантажувально - розвантажувальних машин і зменешити собівартість цих робіт. Важливим є те, що розглянуті конструкції заслуговують на увагу для подальших розробок і впровадження в виробництво.

Перелік графічних матеріалів

Лист 1. Схема класифікації захоплювачів.

Лист 2. Технологічна схема роботи грейфера.

Лист 3. Силова схема роботи грейфера.

Лист 4. Загальна конструкція механізму.

Лист 5.Основні елементи конструкції.

Лист 6.Основні елементи конструкції.