Про затвердження Програми захисту природних рослинних ресурсів Львівської області від фітошкідників на 2013 – 2014 роки (стр. 1 )

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

XХV сесія VI скликання

РІШЕННЯ № 000

від 20 червня 2013 року

Про затвердження Програми

захисту природних рослинних ресурсів

Львівської області від фітошкідників

на 2013 – 2014 роки

З метою оздоровлення зелених насаджень вздовж автомобільних доріг Львівської області шляхом забезпечення видалення пошкоджених омелою білою насаджень та відновлення лісосмуг для забезпечення ними сніго - та вітрозахисних, протиерозійних чи декоративних функцій; враховуючи висновок постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації; керуючись пунктом 16 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму захисту природних рослинних ресурсів Львівської області від фітошкідників на 2013 – 2014 роки (далі – Програма), згідно з додатком.

2. Львівській обласній державній адміністрації (В. Шемчук) вжити заходів щодо реалізації Програми.

3. Львівській обласній державній адміністрації (В. Шемчук) та відповідальним виконавцям Програми під час розроблення проектів обласного бюджету та кошторисних запитів передбачати кошти на реалізацію заходів відповідно до пункту 5 Програми.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань екології, природних ресурсів та рекреації (О. Балицький).

Голова обласної ради Петро КОЛОДІЙ

програма

захисту природних рослинних ресурсів

Львівської області

від фітошкідників

на 2013 – 2014 роки

Львів – 2013

Паспорт

Програми захисту природних рослинних ресурсів

Львівської області від фітошкідників

на 2013 – 2014 роки

1. Концепція Програми схвалена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області

2. Програма затверджена __________________________________________

__________________________________________________________________

3. Замовник Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області

4. Виконавці заходів Програми:

- Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області;

- районні державні адміністрації Львівської області.

5. Контроль за виконанням Програми – Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області

6. Строк виконання Програми – 2013 – 2014 роки.

Джерела фінансування	Обсяг фінансування, тис. грн	У тому числі за роками
2013	2014
Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища	699,656	299,973
Разом	699,656	299,973	0

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування

Начальник Державного управління

охорони навколишнього природного

середовища у Львівській області ’як

Вступ

У Львівській області склалася напружена ситуація зі станом зелених насаджень уздовж автомобільних доріг. Протягом тривалого часу питанню ураження насаджень фітошкідником – омелою білою – не надавалося значення, що викликало значне поширення шкідника, головним чином, на автотрасах північно-східного, східного та південно-східного напрямків.

Омела біла – це напівпаразитний кущ, який оселяється на гілках і стовбурах листяних дерев, розмножується насінням (поширюється птахами) і викликає сповільнення росту дерев, їх суховершинність аж до повного всихання. Існуючі методи боротьби з омелою (обрізання пошкоджених гілок, застосування гербіцидів) є досить коштовними і малоефективними.

Такий стан справ викликав стурбованість природоохоронних служб, і за ініціативи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та підтримки депутатів Львівської обласної ради у 2011 році було прийнято рішення про розробку плану захисту зелених насаджень уздовж автомобільних доріг області за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Замовником Програми захисту природних рослинних ресурсів Львівської області від фітошкідників визначено Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області.

Підстава для розробки програми

Підставою для розробки Програми є рішення Львівської обласної ради від 19.05.2011 № 000 «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2011 рік».

1. Нормативно-правова база формування Програми

При розробці Програми враховано вимоги таких нормативних документів:

ДБН В.2.3.-4.:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво». Київ. Мінрегіонбуд України, 2007 р.

ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». Київ. Держстандарт України, 1997 р.

Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України. П-Г.7. Затверджено наказом голови Української державної корпорації «Укравтодор» № 000 від 26.09.97 р.; п. 9.7 Догляд за насадженням, боротьба з шкідниками і хворобами рослин та небажаною деревно-чагарниковою рослинністю.

2. Обґрунтування необхідності програми

Насадження вздовж автомобільних доріг створюються для архітектурно-художнього оформлення (декоративне озеленення), захисту проїзної частини від снігових заносів (снігозахисне озеленення), а також для запобігання розмиванню доріг, зсувам, сильним вітрам і пиловим бурям (протиерозійне озеленення).

Метою благоустрою та озеленення автомобільних доріг є створення комфортних умов для учасників дорожнього руху.

Догляд за снігозахисними насадженнями передбачає, у випадку необхідності, проведення рубок догляду, санітарних рубок з видаленням пошкоджених та всохлих дерев і чагарників.

Догляд за декоративними насадженнями передбачає розпушування ґрунту та видалення бур'янів у межах пристовбурних кругів декоративних груп рослин та живоплотах, полив у засушливий період, обрізання і підстригання, боротьбу з шкідниками та хворобами.

Технологія зазначених вище робіт повинна відповідати нормам та правилам, прийнятим для зеленого будівництва і лісового господарства.

Боротьба з шкідниками та хворобами придорожніх насаджень передбачає проведення систематичного нагляду, а також профілактичних та знешкоджувальних заходів.

У випадках виявлення масових вогнищ захворювання та шкідників необхідно терміново зв'язатися з місцевими станціями захисту рослин для обробки уражених ділянок.

2.1. Аналіз стану та загальна характеристика лісосмуг уздовж автодоріг у Львівській області

Лісосмуги масово створювалися в 50-х роках минулого XX сторіччя. Вони донині відіграють велику природоохоронну, середовищозахисну та рекреаційну роль, впливаючи на суміжну територію. Зокрема, їх розташування побудоване таким чином, аби максимально позитивно впливати на дорогу, уздовж якої вони створені.

Конструкція лісових смуг дозволяє в більшості випадків не проникати вітрам крізь неї. Такі смуги називаються непродувними. Вони складаються з 3 – 5 рядів (інколи й більше), які сформовані з порівняно швидкорослих дерев (клени, ясени, вільхи, горіхи, біла акація та ін.), а частіше з швидкорослих (тополі, верби, клен ясенелистий) та одного чи кількох рядів високих кущів. Останні застосовуються для того, аби вітер не проникав крізь нижні частини дерев. Частіше це – пухироплідник калинолистий (спірея калинолиста), свидини червона та біла, черемха та ін. Нерідко замість таких кущів або чагарників висаджуються дерева, які добре піддаються підстриганню. Це, у першу чергу, біла акація та клен ясенелистий, а також граб.

Лісові смуги ажурної конструкції, що зменшують швидкість вітру на 50-55%, складаються з кількох рядів дерев або одного ряду дерев та кількох рядів кущів. Слід зазначити, що кущі висаджуються з обох сторін таких смуг.

Смуги продувної конструкції сильнопроникні знизу завдяки просвітам поміж стовбурами дерев, однак малопроникні в середній та верхній частинах дерев. Це переважно однорядні лісосмуги (рідко дворядні) з тополь: чорної бальзамічної, рідше китайської та білої, без участі кущів.

Обстеженнями лісових смуг на дорогах Львівщини встановлено, що саме на таких одно - чи дворядних смугах з тополі чорної та бальзамічної частіше зустрічається омела. Тополя китайська від неї страждає дуже рідко. Усі згадані вище тополі та верби відносяться до м'яколистяних порід.

Омела (Viscum) – це рід напівпаразитних (зелених) квіткових рослин, який включає близько 100 видів, що поширені переважно в тропіках та субтропіках, і тільки окремі з них зустрічаються в помірному поясі. Пошкоджені омелою дерева погано ростуть, слабо плодоносять, часто всихають.

У західних регіонах України в останні десятиріччя значого поширення набула омела біла (Viscum album), яка зустрічається в багатьох країнах Європи та Північної Америки. Це вічнозелений дводомний кущ, що паразитує на гілках та стовбурах багатьох листяних (менше хвойних) дерев. Кущики кулястої форми, діаметром переважно до одного метра. Стебла в них голі, зелені, мають дихотомічне галуження. Листки на гілках розташовані супротивно, овальні, товсті, шкірясті, темно-зеленого кольору. Плід – куляста ягода, при дозріванні (зимою) біла, з липкою м’якоттю. Ягоди поїдають птахи. Насіння, що викидається з екскрементами, прилипає до гілок чи стовбурів дерев і дає початок новим рослинам омели. Дерева з омелою виглядають дуже непривабливо, часто суховершинять, крона зріджується.

Існуючі способи боротьби з омелою є малоефективними, трудомісткими і дорого вартісними. Вони полягають у механічному видаленні кущів омели з уражених гілок та стовбурів дерев, на яких вони паразитують.

Інший, ще менш ефективний спосіб – знищування кущів омели з допомогою спеціальних гербіцидів.

Доцільним є уникання дуже рідких насаджень, а також підбір деревних видів, що рідко пошкоджуються омелою (граб звичайний та нові види інтродукованих порід дерев). До прикладу, дуже перспективним може бути ведмежий горіх або ліщина деревоподібна, що в багатьох містах Європи є популярною та стійкою навіть у вуличних насадженнях.

На автомобільних трасах області омела зустрічається частіше в межах населених пунктів, протяжність яких складає 8-15% від загальної довжини трас. Дерева розташовані досить рідко, це, як правило, однорядні посадки тополь та білої акації. Вік таких дерев нерідко перевищує 50 років, а середній діаметр стовбуру знаходиться в межахсм. З деревних видів найбільше потерпають від омели тополі – чорна та бальзамічна. Китайська, що зустрічається тут рідше, пошкоджується цим паразитом значно менше. Дерева діаметром менше 35 см пошкоджені омелою дуже рідко. З твердолистяних найбільше омелою заражені старі дерева білої акації. Менше – клени: гостролистий, клен-явір та сріблястий.

Із хвойних дерев, які рідко зустрічаються в лісових смугах Львівщини, пошкодження дерев цим паразитом не простежується, хоча інколи до траси примикають соснові та змішані з ялиною насадження. Правда, це переважно молодняки та середньовікові густі насадження. Так, на трасі міжнародного значення Броди – Львів (протяжність 118 км) лісові масиви з участю хвойних примикають до автотраси з обох сторін у двох місцях (неподалік Бродів – чисте соснове насадження та на ділянці Ожидів – Гумниська змішане сосново-дубове насадження з домішкою смереки та кленів. Загальна протяжність цих насаджень уздовж траси складає 11 км.

Слід зазначити, що на цій трасі в складі лісових смуг зустрічається горіх грецький, який росте однорядною посадкою з великими проміжками між деревами (понад 8 м). У кронах цих дерев (з середнім діаметром близько 35 см та віком до 40 років) не виявлено жодного пошкодженого омелою дерева.

Аналогічна ситуація і з кущами, що розрослися як у висоту (3-4 м), так і в ширину. Мова йде про свидину червону, пухироплідник калинолистий та періодично обрізуваної білої акації, що часто зростає в першому ряду від дороги. Проте ця ж сама акація, що зростає деревом, у віці понад 40 років і приблизно такого ж діаметра, досить часто страждає від омели. Кущики цього паразита частіше поселяються у верхній частині крони, дещо рідше в середній її частині. На згадуваних вище кленах омела зустрічається по всій кроні, хоча більше в середній її частині.

2.2. Інвентаризація пошкоджених омелою білою зелених насаджень уздовж автомобільних доріг Львівської області

Під час обстеження основних автомагістралей Львівської області зібрано такі дані:

1. Назва дороги

2. Категорія дороги

3. Протяжність у км

4. Кількість уражених омелою дерев діаметром:

- < 16 см

- < 24 см

- < 32 см

- 32 см

Інвентаризацію проведено на обох придорожніх смугах кожної дороги з розбивкою по кілометражу:

- 0-10

- 10-20

- 20-30

- 30-40

- 40-50

- 50-60

- 60-70

- 70-80

- 80-90

- 90-100

Результати інвентаризації зведено в загальну відомість (таблиця 1).

Результати інвентаризації стали підставою для підготовки кошторисного розрахунку вартості видалення пошкоджених фітошкідниками дерев лісосмуг вздовж автомобільних доріг, який є додатком 1 до Програми.

Зведений кошторисний розрахунок вартості видалення пошкоджених фітошкідниками дерев, складений у поточних цінах станом на 29.09.2011, наведено в таблиці 2.

Таблиця 1

Облік уражених омелою дерев у захисних насадженнях автодоріг Львівської області
Дорога	Категорія дороги	Протяж-ність, км	Кількість уражених омелою дерев діаметром	Кілометраж дороги
< 16 см	< 24 см	< 32 см	> 32 см	Разом
0-10	10-20	20-30	30-40	40-50	50-60	60-70	70-80	80-90	90-100
Львів – Шегині	E40/М11	69	0	2	4	35	41	27	9	0	0	4	0	1
Львів – Рава-Руська	Е372/М09	61	0	3	15	218	236	10	155	50	15	5	1
Київ – Чоп (до межі)	E40/М06	148	0	2	4	100	106	18	22	6	21	16	12	9	2	0	0
Львів – Краковець	М10	58	0	0	0	13	13	8	0	0	0	0	5
Жовква – Червоноград	Р15	70	0	0	2	13	15	12	2	1	0
Львів – Тернопіль (до межі області)	Н02	72	0	13	53	1281	1347	93	105	190	177	407	150	170	55
Львів – Сянки	Н13	148	0	2	7	58	67	17	6	6	19	5	14	0	0	0	0
Львів – Бібрка	Н09	48	0	4	19	496	519	97	252	155	14	1
Львів – Броди	E40/М06	96	0	22	83	2549	2654	76	604	555	314	126	239	241	269	114	116
Стрий – Самбір	Т1418	61	0	0	4	32	36	27	3	2	0	3	1
Львів – Луцьк (до межі області)	Н17	82
Разом		831					5034