Краєзнавчі шляхи слобожанщини (стр. 2 )

УМОВИ ОБЛАСНОГО ЕТАПУ

Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції

учнівської та студентської молоді «Шляхами подвигу і слави»,

присвяченій 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні

Обласний етап Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді «Шляхами подвигу і слави» (далі - акція), проводиться в рамках руху учнівської молоді за збереження та примноження традицій, звичаїв, обрядів українського народу «Моя земля - земля моїх батьків», Міжгалузевої програми «Пізнай свою країну» та Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти».

Обласний етап акції на Харківщині проходить під назвою «Слобожанські дзвони Перемоги».

Акція передбачає проведення збору конкурсних матеріалів, які містять спогади ветеранів, свідків подій, встановлені імена загиблих, результати обласного огляду музеїв історичного профілю при навчальних закладах.

І. Мета та завдання акції

Головною метою акції є активізація пошуково-дослідницької роботи учнівської молоді з увічнення бойових подвигів захисників Батьківщини та вшанування трудівників у роки боротьби з фашизмом, виховання молоді на прикладах подвигів старших поколінь в ім’я миру, волі українського народу і незалежності нашої держави.

Основні завдання акції передбачають:

– збереження та пропаганда наступним поколінням спогадів, вражень учасників подій Великої Вітчизняної війни про визволення Харківщини від німецько-фашистських загарбників у 1943 р.;

– вивчення героїчних і трагічних подій Великої Вітчизняної війни з позиції об’єктивності та історичної правди;

– поглиблення знань учнів з історії свого краю, складних суспільно-політичних процесів 40-х років ХХ ст.;

– удосконалення пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької роботи музеїв навчальних закладів Харківщини;

– увічнення пам’яті загиблих;

– виявлення, вивчення кращого досвіду краєзнавчої діяльності музеїв військово-патріотичного, історичного профілю навчальних закладів Харківщини;

– сприяння підвищенню ролі родинного виховання, поглиблення ролі духовної єдності поколінь;

– участь учнівської молоді у складанні ІІІ-го тому історико-меморіального багатотомного наукового видання «Книга Пам’яті України. Харківська область. Переможці»;

– проведення обласного етапу Всеукраїнського огляду музеїв історичного профілю навчальних закладів.

ІІ. Термін проведення акції

Акція проводиться з листопада 2009 р. до травня 2010 року. Подання матеріалів на обласний етап конкурсу проводиться до 1 квітня 2010 р.

Матеріали кращого музею історичного профілю надсилаються для розгляду обласної комісії до 1 березня 2010 р.

Роботи, які будуть надані пізніше зазначеного терміну, КАТЕГОРИЧНО НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ.

Районний етап конкурсу робіт визначається організаторами на місцях.

ІІІ. Керівництво акцією

Керівництво обласним етапом Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді «Шляхами подвигу і слави» – «Слобожанські дзвони Перемоги» здійснюється Головним управлінням освіти і науки Харківської облдержадміністрації.

Безпосередня робота з організації та проведення акції покладається на Харківську обласну станцію юних туристів.

ІV. Учасники акції

До участі в акції запрошуються педагогічні, учнівські та студентські колективи загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, громадські організації ветеранів війни та праці України, осередки Національної спілки краєзнавців на місцях, колективи державних та відомчих музеїв, архівних установ Харківщини.

V. Зміст акції

Учасники акції здійснюють екскурсії+, краєзнавчі експедиції, туристські подорожі місцями боїв, працюють в архівах і бібліотеках; упорядковують місця поховань захисників Вітчизни, надають у співпраці з органами місцевої влади допомогу одиноким ветеранам та учасникам війни, людям літнього віку. Зібрані матеріали використовуються у навчально-виховному процесі, поповнюють державні архіви та музейні колекції, експонуються на виставках.

Матеріали проведеної пошукової роботи подаються по таким напрямах акції:

І напрям. Вивчення історичних подій II-ї світової та Великої Вітчизняної війн.

Учасники акції вивчають історичні події війни рр. під час проведення позаурочної та позашкільної роботи за змістом:

- вивчення бойового шляху військових частин і формувань, які обороняли чи визволяли міста, села, райони, дій партизанських загонів і підпільних груп, які сприяли армії в боротьбі за звільнення України від загарбників;

- дослідження основних аспектів створення радянського підпілля та партизанських формувань, виникнення національно-визвольного руху в Україні, їх місце та історичне значення для України;

- пошук нових джерел з історії війни: документи, щоденники, епістолярій, речові свідоцтва воєнної доби, картографічні матеріали, ілюстрації, фотодокументи тощо;

- складання усної історії людського виміру війни шляхом документування усних спогадів:

- фронтовиків, учасників Руху опору, працівників тилу, військовослужбовців та осіб вільнонайманого складу, що працювали при Наркоматах зв’язку, шляхів сполучення, охорони здоров’я, внутрішніх справ тощо; осіб, які працювали в колгоспах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів тощо;в’язнів нацистських таборів; остарбайтерів; людей, що проживали на окупованій території – мешканців населених пунктів, де проживають учасники Акції;

- дітей війни: синів та вихованців полків, юнг; неповнолітніх осіб, що були призвані або добровільно вступили до лав Червоної армії та Військово-Морського флоту; учасників Руху опору; учнів ремісничих, залізничних училищ та закладів професійно-технічної освіти, шкіл; дітей-сиріт, батьки яких загинули або пропали безвісти; дітей, що мешкали на окупованій території – мешканців населених пунктів, де проживають учасники Акції;

- встановлення імен загиблих воїнів, що поховані в Братських могилах українських міст і сіл, та налагодження зв’язків з їх родинами;

- дослідження долі своєї родини в роки війни та в період відбудови народного господарства країни, створення родинних літописів;

- проведення конкурсів творчих та науково-дослідницьких робіт на теми, пов’язані з подіями II-ї світової та Великої Вітчизняної війн;

- визначні бойові операції 1-го, 2-го, 3-го, 4-го Українських, 1-го, 2-го Білоруських фронтів, Чорноморського флоту та 3-х військових річкових флотилій під час визволення території України, остаточного вигнання гітлерівських окупантів з території СРСР та їхній бойовий шлях на території європейських держав;

- вплив Другої світової війни на формування повоєнної світової політичної системи;

- український рахунок: втрати і здобутки;

- долі репресованих націй і народностей;

- біографії Героїв Радянського Союзу, Героїв України, повних кавалерів ордена Слави, кавалерів трьох та більше медалей «За відвагу», що походять з населених пунктів, де проживають учасники Акції;

- створення фільмів про пошукові дослідження та пам’ятні події на території району (населеного пункту) під час Великої Вітчизняної війни (форма вільна), які будуть оцінюватися окремо.

Матеріали пошукової роботи подаються у друкованому вигляді необмеженим обсягом та у вигляді тез в електронному варіанті. Вимоги щодо оформлення пошукових матеріалів подані у додатку 1.

ІІ напрям. Складання біографій ветеранів (збір матеріалів до ІІІ-го тому історико-меморіального багатотомного наукового видання «Книга Пам’яті України. Харківська область. Переможці.»)

На конкурс подаються заповнені анкети у друкованому та електронному варіантах біографії ветеранів Великої Вітчизняної війни, які повернулися з фронтів (Див. дод. 1). До анкети додається фото учасника війни у паперовому конверті (на фото та конверті вказати його прізвище, ім’я, по батькові), які закріплюються в папці. За наявністю можна подавати копії військових квитків, орденських книжок та інших військових документів. Титульний лист зробити за вимогами, поданими у додатку 1.

На урочистому зборі, який буде проведений за результатами акції, матеріали напряму будуть передані співробітникам обласної пошуково-видавничої наукової редакції Книги Пам’яті України.

ІІІ напрям. Обласний огляд музеїв історичного профілю навчальних закладів.

Організатори акції на місцях проводять огляд музеїв історичного профілю навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, що висвітлюють події Другої світової та Великої Вітчизняної війн.

Комісії, що створюються при районних, міських відділах і управліннях освіти, вивчають, оцінюють і роблять висновки про роботу зазначених музеїв, згідно з наказом Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації № 000 від 24.09.09 р. «Про проведення обласного етапу Всеукраїнського огляду музеї історичного профілю навчальних закладів».

В інформації-характеристиці (до 5 стор.) необхідно розкрити роботу музею відповідно до основних показників додатку 3; навести кращі приклади роботи пошукових груп за останні два роки. Крім того, дані матеріали бажано ілюструвати фотографіями, доповнити схемами, фотоматеріалами, розробками тематичних історико-краєзнавчих маршрутів, експедицій, витягами з польової документації про виконану краєзнавчу роботу, путівниками по рідному краю, складеними юними пошуковцями в процесі роботи, публікаціями в пресі. Відповідно додатку 4 вказати кількість організованих виставок, проведених екскурсій, кількість нових експонатів нового фонду, проведення польових експедицій.

Матеріали подавати в друкованому та електронному вигляді.

VІ. Підведення підсумків та нагородження

Організатори акції на місцях проводять конкурс робіт у районах міста, області та надсилають матеріали до Харківської облСЮТур.

Якісно оформлені роботи та тези (в електронному вигляді), які відповідають вимогам акції, надсилаються не пізніше 1 квітня 2010 р. за адресою станції юних туристів: 61091, Харків, вул. Танкопія 15/2.

Тези роботи в електронному вигляді можна надсилати на адресу облСЮТур: [e-mail]

За результатами обласного етапу акції планується видання збірки тез та проведення урочистого збору.

VII. Фінансування

Витрати на проведення районних, міських етапів за рахунок місцевих бюджетів, витрати на проведення обласного етапу акції – за рахунок Харківської обласної станції юних туристів.

Додаток 1

Вимоги до оформлення тез

пошукової роботи

в електронному варіанті

І-го напряму «Вивчення історичних подій II-ї світової та Великої Вітчизняної війн»:

Ø Матеріали подаються на дисках CD-R/RW. Ім’я файлу має відповідати прізвищу автора або назві гуртка та навчального закладу, які беруть участь;

Ø Максимальний обсяг – до 3 друкованих сторінок формату А-4 (шрифт – 10 pt, інтервал – 1,5) без додатків.

Ø Назва роботи оформлюється прописними літерами. Через один інтервал, нижче – по правому краю, необхідно подати повні відомості про автора за такою послідовністю: прізвище, ім’я (жирним шрифтом), клас (назва гуртка), повна назва навчального закладу, прізвище, ім’я, по-батькові керівника, інші регалії;

Ø Матеріали, подані з порушенням викладених вимог – не будуть надруковані.

Вимоги до оформлення

друкованої пошукової роботи

І-го напряму «Вивчення історичних подій II-ї світової та Великої Вітчизняної війн»:

Ø На титульному листі обов’язково міститься: назва конкурсу, вибраний напрям, назва роботи, дані автора або авторського колективу, керівника, вчителя.

Ø Анкета учасників акції (повні дані: учнів, вчителів, навчального закладу, фото учасників, додаткова інформація про діяльність).

Ø Текстова частина – вільна у виконанні.

Ø Додатки: копії старих фотографій, архівних документів, сучасні фотографії місцевості тих подій, карти, схеми тощо.

Ø Диск у конверті з тезами кріпиться до роботи.

(не заповнюється) Буква алфавіту

Додаток 2

ОБЛІКОВА КАРТКА

на учасника бойових дій у Великій Вітчизняній і Другій

світовій війні, який проживає в місті, районі для занесення

до Книги Пам'яті

Прізвище ____________________Ім'я_______________По батькові ________________________

Рік народження ________ Місце народження____________________________________________

___________________________________________________________________________________

Звання і посада на час звільнення у запас __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Освіта і діяльність до війни_______________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

Участь у ВВВ і Другій світовій війні ___________________________________________________________________________________

(з якого і по який час, фронт, частина, військове звання, посада)

___________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Нагороди (бойові, трудові) _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

за вислугу років: ____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Вид діяльності після війни:

_____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

Інші відомості:____________________________________________________________________________

Адреса рідних: ____________________________________________________________________________________

Джерело інформації:_________________________________________________________________________

Картку склав _______________________________________________________________________

(прізвище, ініціали) (дата) (підпис)

Додаток 3

основні крітерії оцінки діяльності музеїв

при навчальних закладах

1. Відповідність музею вимогам п. 3.3 Положення «Про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04.09.2006р. № 000.

2. Забезпечення обліку та відповідних до Положення умов збереження фондів музею.

3. Наявність в експозиціях оригінальних матеріалів, зібраних учнями в походах, експедиціях та за підсумками пошукової роботи протягом часу проведення Акції.

4. Організація виставок (пересувних, стаціонарних), просвітницька робота з місцевим населенням.

5. Використання музею в навчально-виховному процесі навчального закладу, науково-дослідницька діяльність учнів на базі музею.

6. Співпраця навчального закладу з установами культури, державними музеями, архівами.

7. Проведення польових експедицій місцями бойових дій на території рідного краю; розробка тематичних історико-краєзнавчих маршрутів; збір фото-, фоно-, кінодокументів, реліквій військової пори.

8. Підготовка публікацій в пресі, виступи на радіо і телебаченні.

Додаток 4

ІНФОРМАЦІЯ

про діяльність __________________________музею

______________________________________________

(назва навчального закладу)

_______________________________________________

(назва районної ради)

№	Напрям роботи	Кількість
2008 рік	2009 рік
1	Організовані виставки
2	Проведені екскурсії
3	Нові експонати основного фонду
4	Нові експонати допоміжного фонду
5	Проведені польові експедиції

ІІ. Інформаційні матеріали організаторам краєзнавчого руху

2.1. Харків у роки Великої Вітчизняної війни

Страшним випробуванням для населення Харківщини стала Велика Вітчизняна війна, що почалася 22 червня 1941 року. За планом «Ост», розробленим фашистами, вся територія України підрозділялася на чотири окупаційні зони. Однією з них була територія Харківської області.

Харківщина та м. Харків мали важливе політичне, економічне й воєнно-стратегічне значення і займали в планах Гітлера значне місце. Гітлер називав Харків «замком, що закриває українські землі». Харків, як важливий залізничний вузол був тісно зв'язаний з багатьма економічними районами. Через місто проходили шляхи на Донбас і Кавказ.

Із всіх обласних центрів України більше всіх постраждав Харків. По харківській землі під час війни пройшли 4 хвилі боїв стратегічного призначення - це значить, що по Харкову чотири рази проходила лінія фронту.

З перших днів війни всі фабрики і заводи Харкова перешикувалися на військовий лад (швейна фабрика ім. Тінякова почала шити одяг для армії, лікеро-горілчаний завод освоїв виробництво запальних сумішей і т. д.).

Але фашисти наступали дуже швидко, тому що Гітлер кинув на Радянський Союз 190 добірних дивізій особливого призначення, 5,5 млн. солдат, 5 тисяч літаків, 3700 танків, більше 50 тисяч снарядів і мінометів. Стримати такий натиск було неможливо й уже в перші місяці війни в оточення потрапило до 6 млн. радянських солдатів. Фашисти наближалися до Харкова, виникла погроза окупації. 19 серпня 1941 р. у Харків прибув ін, що особисто керував евакуацією заводів.

З початком війни створювалися добровільні формування збройних сил для допомоги регулярній армії - загони народного ополчення, які поєднувалися в дивізії по районах міста (усього 9 дивізій).

З першого дня війни почалася мобілізація в Червону Армію. У Харківській області було організовано 42 батальйони (по 250-300 чол.) для боротьби з ворожими диверсантами - парашутистами. Такі батальйони воювали під Богодуховом, Люботином, Ізюмом, Харковом. Навколо Харкова було споруджено 300 кілометрів протитанкових ровів і укріплень.

Евакуація великих промислових підприємств (70 підприємств), навчальних закладів, сільгосппідприємств, культурних і наукових закладів на схід СРСР (Урал, Сибір, Поволжя) проходила в 2 етапи: 1-й - вересень - жовтень 1941 р., 2-й - у травні-червні 1942 р.

Наприкінці вересня 1941 р. фашистські війська вийшли на підступи до Харкова. З 22 жовтня гітлерівці штурмували Харків із заходу й південно-заходу. Головний удар прийняли на себе частини 216 стрілецької дивізії, війська НКВС і ополчення. 23 жовтня 1941 р. фашистські війська прорвалися в район Холодної гори, а ранком 24 жовтня в центр міста. Бої йшли за кожний квартал, кожний будинок. Але ополченців було мало, і вони були погано озброєні й це послаблювало оборону міста. Деякі будинки в центрі міста, площа ім. Дзержинського (нині майдан Незалежності) й площа ім. Руднєва кілька разів переходили з рук у руки.

24 жовтня 1941 р. почався новий відлік часу - часу німецько-фашистського окупаційного режиму в Харкові. Харківщина була частиною рейхскомісаріату «Україна» на чолі якого стояв гауляйтер Пруссії Эріх Кох. Нацистську політику геноциду на окупованій території Харківщини проводили як військові, так і цивільні окупаційні органи влади.

Страта покладалася за:

- протидію грабежу окупантів;

- за зберігання зброї;

- за допомогу партизанам і підпільникам;

- за використання електроенергії;

- за забруднення доріг;

- осіб небажаної національності;

- душевнохворих;

- інвалідів та ін.

У місті й області постійно діяла комендантська година: по вулицях дозволялося ходити з 5 ранку до 8 вечора (за порушення цього правила - розстріл на місці).

«Режим жаху» - стали впроваджувати масові страти людей. Прикладом масової страти був розстріл 4 тисяч чоловік у Лісопарку біля села Сокольники із червня 1942 р. по червень 1943 р.

На Холодній горі був концтабір. А всього в Харківській області було 22 концтабори. Доля радянських військовополонених стала трагедією величезного масштабу.

Перед відступом у лютому 1943 р. фашисти вивезли з міста велику групу військовополонених, змусили їх рити собі могили й партіями по 350-500 чоловік розстрілювали. Більше того, значна кількість їх були кинуті у вогонь і спалені заживо. У січні 1942 р. уперше в Харкові фашисти застосували газові машини - «душогубки». У них було знищено 30 тисяч жителів міста й області, у т. ч. 1000 хворих.

На тлі загального лиха в місті розігралася страшна трагедія харківських євреїв. Наприкінці 30-х років у Харкові проживало 130 тис. євреїв ( 6-та частина населення Харкова). Третя частина єврейського населення знаходилась на окупованій території.

З початку грудня 1941 р. було проведено реєстрацію всього населення Харкова. Єврейське населення реєструвалося окремо - на аркушах паперу жовтого кольору. Усього в «жовті списки» потрапило 10271 чоловік. Більше 75% єврейського населення Харкова були старі, жінки й діти. 14 грудня 1941 р. німецький комендант міста генерал Путкамер наказав виселити всіх євреїв з міста в бараки верстатобудівного заводу (ХТЗ). Було зігнано 16 тисяч чоловік. Була зима, сильні морози, багато з людей загинуло від голоду й холоду. У бараках, розрахованих на 60-70 чоловік розміщали 700-800 чоловік. Їх тримали там 3 тижні, а тих, що потім залишилися живими, стратили в Дробицькому яру. На місці колишнього гетто в 1992 р. була встановлена Стіна Плачу. На меморіальній дошці напис «Тут у грудні 1941 року було єврейське гетто, в'язні якого знищені в Дробицькому яру». Дробицький яр знаходиться в 20 км від Харкова по Чугуєвській трасі.

Холокост (з англ. катастрофа) - політика знищення єврейського населення. Але знайшлися люди, які вкривали євреїв. У Харкові їх залишилося 12 , а було 66. В усьому світі таких людей називають Праведники народів Миру. Нині в місті відкритий Харківський музей Холокоста - єдиний в Україні.

У Харкові, біля Стіни Плачу, відкритий перший у країнах СНД пам'ятник Праведникам Народів Миру. У день Катастрофи й Героїзму 23 квітня 1998 р. був відкритий пам'ятник «Жертвам Холокоста», при в'їзді в Дробицький Яр споруджено Менору - Древо життя. Всі пам'ятники входять до складу меморіалу «Дробицький яр».

Головною метою фашистської економічної політики було одержання як можна більшої кількості продуктів харчування й палива для збагачення Німеччини й винищування населення шляхом голодної смерті й непосильної праці. На території окупації було введено примусову трудову повинність (12-, 14-, 16 годинний робочий день).

При невиході на роботу: 1-й раз - штраф 50 рублів, 2-й раз - 25 ударів різками, у випадку саботажу - розстріл. Населення було в положенні худоби.

Страшним наслідком економічної політики окупантів був масовий голод. Відомий академік архітектури помер у Харкові восени 1941 р. від голоду в холодній квартирі.

Також на примусові роботи в Німеччину з Харкова й області окупанти вивезли 167 тисяч чоловік.

Збитки, нанесені Харкову окупантами.

Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941 р. по 23 серпня 1943 р. з місячною перервою в лютому - березні 1943 р.

Міста й села перетворилися в руїни. Було пограбовано й зруйновано 500 промислових підприємств, електростанції, залізничний транспорт. Було вивезено в Німеччину електротехнічне устаткування, станції, трактори, 230 тисяч тонн зерна, сотні тисяч голів худоби. Спеціальна державна комісія визначила загальний збиток наукових і культурно-освітніх організацій у розмірі 1,5 млрд. карбованців.