ПРОГРАМА

психологічно-педагогічного всеобучу батьків

для 5-9 класів

5-й клас

1. Психолого-педагогічний консиліум за участю батьків, вчителів-редметників, вчителя початкової шко­ли, психолога, представників медичної служби.

2. Батьківські збори на тему: «Мої учні: які вони?»

3. Батьківські збори на тему: «З молодшого шкільного віку — в підлітковий».

4. Засоби і методи родинного виховання підлітка (обмін думками).

6-й клас

1. Батьківські збори разом з дітьми на тему: «Азбука спілкування в сім'ї».

2. Вихована дитина — яка вона? (Дискусія).

3. Роль батька у вихованні дітей. (Бесіда з батьками).

4. Батьківські збори на тему: «Виховання у дітей інтересу до навчання».

5. Засідання батьківського комітету на тему: «Домашні обов'язки дітей».

7-й клас

1. Кодекс честі сім'ї. (Обмін думками).

2. Батьківські збори разом з дітьми на тему: «Мої пози­тивні й негативні риси характеру».

3. «Батьківська любов: яка вона?» (Бесіда).

4. Яким має бути вихователь? (Обмін думками).

5. Батьківські збори на тему: «Батьківський авторитет і шляхи його утвердження».

8-й клас

1. Позитивні й негативні вчинки дітей. (Анкетування з аналізом на батьківських зборах).

2. Пріоритети сучасної сім'ї. (Дискусія).

3. Батьківські збори на тему: «Сімейні традиції, ор­ганізація дозвілля дітей».

4. Звідки виникає у дітей егоїзм і невдячність. (Обмін думками).

9-й клас

1. «Чи завжди справедливі дорослі?» (Ділова гра).

2. Батьківські збори на тему: «Взаємодопомога і взаєморозуміння в сім'ї».

3. «Як запобігти шкідливих звичок старшокласників?» (Бесіда).

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

4. «Ми робимо спільну справу!» (Збори батьків, вчи­телів, адміністрації).

5. «Наші діти стали дорослими». (Круглий стіл).

Анкета для учнів та батьків після завершення

«Дня родинної науки»

Для учнів:

1. Що ви відчули на уроках сьогодні?

2. Чи було напруження, пов'язане з присутністю батьків?

3. Коли ви відчуваєте себе впевненіше: в присутності батьків, чи коли їх немає?

4. Який висновок ти зробив для себе: залишитись на тому ж рівні чи намагатися вчитись краще?

Для батьків:

1. Ви задоволені роботою своєї дитини на уроках?

2. Ви витратили половину робочого дня, — не жалкуєте?

3. Який висновок ви зробили для себе?

4. Чи може ваша дитина вчитися краще, що їй зава­жає?

Анкета для батьків і учнів,

мета якої співставити думки і погляди батьків і дітей

1. Які головні риси характеру (твої, дитини)?

2. Які труднощі відчуваєте, пов'язані зі школою?

3. Скільки часу витрачається на домашні справи?

4. Що, на ваш погляд, треба було б змінити у школі?

5. Чи відчуваєш ти образу на вчителя, який поставив тобі справедливу двійку?

В. Як ти вважаєш, ти вже дорослий?

7. Згадай приємний вчинок, яким ти здивував рідних.

8. Найперше, що я роблю, прийшовши додому...

РОДИННО-ПЕДАГОГІЧНА СВІТЛИЦЯ

«Моя сім'я»

(СЦЕНАРІЙ)

Учасники. Батьки, учні, вчителі, класний керівник.

Батьки і діти! Діти і батьки! Нерозділиме і довічне коло. Ми засіваємо житейське поле не на день майбутній на віки! Міме нас не ляжуть вирвами роки, Бо наша кров пульсує в нашій долі. Батьки і діти... Діти і батьки, Нам нічого ділить на спільнім полі.

[Б. Олійник]

Для нашої розмови ми запросили декілька родин, які протягом багатьох років мають пряме відношен­ня до школи. Перед вами сім'я Селецьких. Зв'язок зі школою самий прямий, в ній працював дід Олени, бабусі, вчились мата і татусь, зараз навчається ону­ка. З цією родиною ми обговоримо питання: «Хто я і яка я?» Девізом цієї родини стали слова: «Сама ве­лика перемога — перемога над самим собою».

1. Запитання до Олени:

— Ти собою задоволена?

— Що тобі більше всього подобається в собі?

— А що хочеться змінити?

2. Запитання до однокласників:

Як ти думаєш, Олена вміє бути хорошою по­другою?

— Вона добра?

3. Запитання до матері:

Як ви заохочуєте свою доньку?

— Як наказуєте?

— Що приносить більший результат?

4. Запитання до батька:

У вас бувають тупикові ситуації?

5. Запитання до бабусі:

— Кому ви більше приділяли і приділяєте уваги у ви­хованні й підготовці до уроків, дітям чи онучці?

За другим столом сидять вірні школі й любимі школою люди, сім'я Красовських.

Батько: Юрій Вікторович, інженер заводу.

Мати: Євгенія Михайлівна, лікар.

їх діти: Юрій, Віра, Євген.

Благородство, велика любов до дітей і школи до­помагають добиватись великих результатів.

1. Запитання до матері:

Ви задоволені школою?

— Що ви хотіли б змінити в ній?

— Донька приходить із школи, ділиться своїми враженнями про дії однокласників, вчителів? Що більше всього насторожує вас?

— Є такий вислів: «Мудрість батьківської любові». Як ви це розумієте?

2. Запитання до батька:

— З ким із дітей, сином чи дочкою, вам легше спілкуватися?

— Ви займаєтесь вихованням дітей в поганому настрої?

3. Запитання до Юри:

— Ти в цьому році закінчуєш школу. Які поради ти можеш дати своїй сестрі та її однокласникам?

4. Запитання до Жені:

Коли тобі необхідна допомога у виконанні до­машніх завдань, до кого ти звертаєшся частіше, до сестри чи до брата?

«Коли ми робимо добро людям, ми знаходимо своє особисте щастя», — ці слова стали девізом ще однієї прекрасної родини — родини ………….. В нашій школі вчився їх старший син, нині студент; …………..— учень …-го класу; …………….— учень …. класу.

1. Запитання до Сашка:

Добре бути маленьким, коли тебе жаліють?

— Як у вас розподілені обов'язки вдома?

— Ти хотів би, щоб мама не працювала?

— З якими питаннями ти звертаєшся до батьків, старших братів?

2. Запитання до батька:

— Чи були у вас такі хвилини в житті, коли вас пе­реповнювало почуття гордості за свою сім'ю, дітей?

— Що для вас є школа?

3. Запитання до матері:

Який із трьох синів потребує більше всього уваги, в чому це проявляється?

— Хто із синів вам більше всього допомагає і близький вам в діях і вчинках?

Родину Мелекесцевих зв'язують зі школою два сини, які вчаться в ній. Батьки додержуються дум­ки, що виховати дитину — це не розваги, а завдан­ня, яке потребує капіталовкладень, великих пере­живань, неспокійних ночей і нескінченних думок.

1. Запитання до матері:

Лідія Василівно, як ви гадаєте, в якій школі — державній чи приватній, вчителі більш відповідальні?

2. Запитання до Іванка:

В тебе є особисті гроші? А хотів би ти їх мати? Скільки? Як би ти їх витратив?

3. Запитання до батька:

Син приходить із школи і просить у вас гроші для шкільних справ. Це викликає у вас невдоволен­ня?

— В чому ви бачите недоліки сучасної школи?

А зараз я хочу познайомити вас ще з однією ро­диною, яка зуміла виховати розумних, добрих дітей. Наталія Григорівна — випускниця нашої школи, яка закінчила її з «золотою медаллю».

1. Запитання до Олексія:

Яке сімейне свято ти більше всього чекаєш?

2. Запитання до матері:

Які сімейні традиції ви перенесли із свого ди­тинства в дитинство своїх дітей?

3. Запитання до батька:

Який самий великий подарунок ви хотіли б зробити своїм дітям?

— Як ви гадаєте, хто більше поважає своїх батьків, ви в дитинстві своїх, чи вас — ваші діти?

— Який у вас самий поширений метод виховання?

4. Запитання до дідуся:

Ви були батьком хорошої учениці, а тепер ви дід хорошого онука. Як ви гадаєте, в школі щось змінилось, чи все залишилось, як було?

Родина Зюзікових стверджує, що вони виховують свого сина навіть тоді, коли їх немає вдома. Повірте, судячи з вихованості сина, вони близькі до істини.

1. Запитання до Андрія:

Ти хотів би брати участь в роботі якоїсь дитячої організації?

— У тебе багато друзів? Як ти іх вибираєш?

— Ти міг би сказати, що школа — твій другий дім?

2. Запитання до матері:

— Ви з задоволенням ходите в школу?

— Як ви гадаєте, що заважає нашим дітям бути вихованими?

3. Запитання до батька:

Хто у вашій родині більше приділяє уваги си­нові, ви чи дружина?

— Що таке батьківський авторитет?

— Ваша донька буде навчатись у першому класі нашої школи?

Тільки що ви познайомились лише з деякими сім'ями і одержали відповіді на деякі запитання і дійшли до короткого висновку: «Якщо не ми, то хто?»

А зараз ми проведемо екзамен для батьків.

1. Ранок, Ви і діти. Через годину їм треба бути в школі? З чого почнемо?

2. Ваша дитина приходить із школи, а вам потрібно зараз же йти у важливих справах. Ви зай­метесь дітьми, чи підете?

3. Гарний сонячний день. У ваших дітей вихідний. Як ви його проведете?

4. Вас запросили до школи, дитина здійснила про­ступок. Ваша реакція по відношенню до вчителів і ди­тини, якщо ви гадаєте, що нічого особливого не ста­лось і вчитель у вас не викликає симпатій?

5. В сім'ї складний матеріальний стан, а у вашої дитини день народження. Як ви вчините?

6. Ви прийшли з роботи стомлений, а в домівці багато друзів вашої дитини. Ваші дії?

Батьки за правильну і дотепну відповідь одержують звання: «Самий добрий», «Самий уважний», «Самий вимогливий».

Родини, які приймали участь, демонструють при­сутнім свої сімейні страви, пригощають їх.

Родина Красовських пропонує бути учасниками сімейної старовинної гри «Фанти». Вечір завер­шується гімном сім'ї.

«МАЛЮНОК СІМ'Ї»

Матеріал: для роботи необхідно використати аркуш білого паперу розміром 15x20 см чи 21x29 см, ручку, олівець, ластик.

Інструкція 1.0. до тесту «Малюнок сім'ї»: «Намалюй свою сім'ю». При цьому не рекомендується роз'ясню­вати, що означає слово «сім'я», а якщо виникають за­питання «Що намалювати?», слід лише ще раз повтори­ти інструкцію. Під час індивідуального обстеження термін виконання завдання, як правило, становить близько ЗО хвилин. При груповому виконанні тесту час переважно обмежують 15—30 хвилинами.

Застосування тесту передбачає (припускає) вико­ристання додаткових завдань, записаних у наступних інструкціях.

Інструкція 2.0. «Намалюй свою сім'ю, де всі зайняті звичною справою».

Інструкція 3.0. «Намалюй свою сім'ю, як ти собі її уявляєш».

Інструкція 4.0. «Намалюй свою сім'ю, де кожен член сім'ї зображений у вигляді якоїсь істоти».

Інструкція 5.0. «Намалюй свою сім'ю у вигляді ме­тафори, якогось образу, символу, який відображає особливості вашої сім'ї».

Під час індивідуального тестування слід відзначити у протоколі:

а) послідовність малювання деталей;

б) паузи понад 15 сек.;

в) стирання деталей;

г) спонтанні коментарі дитини;

д) емоційні реакції їх зв'язок із змістом, що відображається.

Після виконання завдання слід прагнути одержати максимум додаткової інформації (вербальним шляхом). Як правило, пропонується відповісти на запитання:

1. Скажи, хто тут намальований?

2. Де вони знаходяться?

3. їм весело чи сумно? Чому?

5. Хто із намальованих людей найщасливіший? Чому?

6. Хто із них найнещадніший? Чому?

Останні два запитання провокують дитину на відверте обговорення почуттів, що не кожна дитина схильна робити. Тому, якщо вона не відповідає на них чи відповідає формально, не слід наполягати на експліцитній (явній) відповіді.

Під час опитування педагог (психолог) пови­нен намагатися з'ясувати смисл намальованого дитиною: почуття до окремих членів сім'ї, чому дитина не намалювала кого-небудь із членів сім'ї (якщо таке сталося). Слід уникати прямих запитань, не наполягати на відповіді, бо це мо­же індукувати тривогу, захисні реакції. Часто продуктивними виявляються проективні запи­тання (наприклад: «Якщо б замість пташки була намальована людина, то хто б це був?», «Хто б виграв у змаганнях між братом і тобою?», «Кого мама покличе йти із собою?» і ін.).

Можна запропонувати дитині для вибору рішення 6 ситуацій. Три з них мають виявити негативні почуття до членів сім'ї, три — позитивні.

1. Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кому б ти запропонував йти з тобою?

2. Уяви, що вся твоя сім'я йде в гості, але один із вас захворів і має залишитись вдома. Хто він?

3. Ти будуєш із конструктора дім (вирізаєш паперове плаття для ляльки), і в тебе щось не виходить. Кого ти покличеш на допомогу?

4. Ти маєш... квитів (на один менше, ніж членів сім'ї) на цікавий кінофільм. Хто залишиться вдома?

5. Уяви собі, що ти потрапив на безлюдний острів. З ким би ти хотів там жити?

6. Ти одержав у подарунок цікаве лото. Вся сім'я сіла грати, але один із вас зайвий. Хто не буде грати?

Для інтерпретації також потрібно знати: а) вік ди­тини, що досліджується; б) склад сім'ї, вік братів і се­стер; в) якщо можливо, мати відомості про поведінку дитини в сім'ї, дитячому садку чи школі.

Опрацювання тесту «Малюнок сім'ї» проводиться за схемою.

Під час виконання завдань за даними інструкціями оцінюється наявність чи відсутність спільних зусиль в тих чи інших ситуаціях, що зображені, яке місце зай­має сама дитина, виконуючи тест і т. ін.

Інтерпретація тесту «Малюнок сім'ї»

На основі особливостей зображення можна визначити:

1. Рівень розвитку культури зображення, стадію зображуваної діяльності, на якій знаходиться дитина. Примітивність зображення або чіткість і виразність образів, витонченість ліній, емоційна виразність — ті характерні якості, на основі яких можна розрізнити малюнки.

2. Особливості стану дитини під час малювання. Наявність сильного штрихування, маленькі розміри часто свідчать про несприятливий фізичний стан ди­тини, рівень напруженості, скованості і т. ін., тоді як великі розміри, застосування яскравих кольорів часто свідчать про зворотне: розкованість, відсутність на­пруження і втоми.

3. Особливості внутрісімейних відносин і емоційне самопочуття дитини в сім'ї можна визначити за рівнем виразності позитивних емоцій у членів сім'ї, рівнем їх близькості (стоять поруч, взявшись за руки, роблять щось разом чи хаотично зображені на пло­щині аркуша, далеко стоять одне від одного, сильно виражені негативні емоції і т. ін.).

№ п/п

Виділені ознаки

Відмітки про наявність ознак

1.

Загальний розмір малюнка (його площа)

2.

Кількість членів сім'ї

3.

Відповідні розміри членів сім'ї

мати

батько

сестра

брат

дідусь

бабуся і т. ін.

4

Відстань між членами сім'ї

Наявність яких-небудь предметів між ними

5.

Наявність тварин

6.

Про види зображення:

схематичне зображення

реалістичне зображення

естетичне зображення

в інтер’єрі, на фоні пейзажу і т. ін.

метафоричне зображення

в русі, дії

7.

Рівень прояву позитивних емоцій (в балах 1, 2, 3...)

Рівень прояву негативних емоцій (в балах 1, 2, 3...)

Рівень акуратності виконання

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3