Аналіз технологічності конструкції деталі (стр. 2 )

Вимоги відносного розташування оброблених поверхонь вказані у відповідності з їх службовим призначенням, також можуть бути забезпеченими при механічній обробці, оскільки геометричні похибки верстатів, на яких виконується обробка, нижчі цих відхилень.

Вказані на кресленні розміри деталі можуть бути проконтрольовані безпосередньо, перешкод для контролю не існує.

Серед поверхонь деталі є такі, які можуть бути використані при базуванні (вказані вище) і тому застосування штучних технологічних баз не є виправданим, оскільки існує достатня кількість баз для встановлення на них деталі під час механічної обробки.

Заготовка, з якої виготовляється деталь, може бути виготовлена методом пластичного деформування. Виходячи з конструктивних особливостей та програми випуску деталі, що аналізується, найбільш оптимальним способом є штампування на кривошипних гарячештампувальних пресах. Цей спосіб дозволяє отримати низьку шорсткість, порівняно з іншими способами штампування, а також забезпечує добрий економічний ефект.

Кількісний аналіз

Таблиця 3.3 - Визначення коефіцієнту уніфікації

Лінійні розміри	Діаметральні розміри	Кутові розміри	Шорсткість	Різь метрична
150 *	Æ280*	60° *(10 пов.)	12,5 * (20 пов.)	М10-7Н *
125 *	Æ225	54° (2 пов.)	6,3 * (17 пов.)
115	Æ170h8-0,063*	45° *	3,2 * (2 пов.)
63 *	Æ162,4		1,6 * (3 пов.)
50 *	Æ140 *
136	Æ116Н8+0,035
28Н9 *	Æ21 * (10 пов.)
15 *	R7 * (2 пов.)
9 * (10 пов.)
6+0,1 *
5 *
4 *
Sзаг. = 21	Sзаг. = 18	Sзаг. = 13	Sзаг. = 42	Sзаг. = 1
Sуніф. = 19	Sуніф. = 15	Sуніф. = 11	Sуніф. = 42	Sуніф. = 1

Примітка: позначення «*» мають уніфіковані розміри.

Qye – кількість уніфікованих елементів;

Qe – загальна кількість елементів.

Таблиця 3.4 - Визначення коефіцієнта точності обробки

Квалітет (розміри)	Кількість поверхонь	Розрахунок
8 (Æ170h8-0,063; Æ116Н8+0,035)	2	8×2 = 16
9 (28Н9)	2	9×2 = 18
10 (125)	1	10×1 = 10
12 (150 – 2 поверхні; 9 – 10 поверхонь; Æ21 – 10 поверхонь; 5×50 – 3 поверхні; 6+0,1 – 2 поверхні; R7 – 2 поверхні; Æ162,4, М10-7Н, 4×45º, Æ280, Æ140, 15, 136 – 1 поверхня)	36	12×36 = 432
Сума	41	476

де

де Ті – квалітет точності оброблюваних поверхонь даної деталі;

nі – кількість поверхонь деталі з точністю відповідно за 0..17 квалітетами.

Таблиця 3.5 - Коефіцієнт шорсткості поверхні

Шорсткість (розміри)	Кількість поверхонь	Розрахунок
1,6 (Æ170h8-0,063; Æ116Н8+0,035; 125)	3	1,6×3 = 4,8
3,2	2	3,2×2 = 6,4
6,3 (Æ280, 140, 15, М10-7Н, Æ162,4, 136, 4×45º - 1 поверхня; 6+0,1, 150, R7 – 2 поверхні; 5×50 – 3 поверхні)	16	6,3×16 = 100,8
12,5 (Æ21 – 10 поверхонь; 9 – 10 поверхонь)	20	12,5×20 = 250
Сума	41	362

де Шср – середня шорсткість поверхні, мкм;

де Ші – шорсткість оброблюваних поверхонь даної деталі, мкм;

nі – кількість поверхонь, що мають шорсткість, яка відповідає числовому значенню параметра Ra, мкм.

Висновок: Ку=0,93>0,6; Кт=0,91>0,8; Кш=0,113<0,32. Отже деталь за кількісними показниками є технологічною.

Порядок виконання роботи

1. Одержання завдання для виконання роботи.

2. Проведення якісного аналізу технологічності конструкції деталі.

3. Виконання кількісного аналізу технологічності конструкції деталі за коефіцієнтом уніфікації, точності, шорсткості.

3.1. Розгляд оброблюваних поверхонь та їх запис у вигляді розмірів.

3.2. Заповнення розрахункової таблиці (з розподілом оброблюваних поверхонь по видах – зовнішні діаметральні поверхні, отвори, різьбові поверхні тощо).

3.3. Вибір уніфікованих елементів та занесення відповідного позначення в розрахункову таблицю (наприклад *).

3.4. Розрахунок коефіцієнта уніфікації.

3.5. Заповнення розрахункової таблиці та визначення коефіцієнта точності поверхонь деталі.

3.6. Заповнення розрахункової таблиці та визначення коефіцієнта шорсткості поверхонь деталей.