Джерела кримінального права України (стр. 1 )

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права та кримінології

Укладач: доц.

ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 8.030401 „Правознавство”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 6

від „18”січня 2013 р.

Завідувач кафедри

проф.

Декан факультету

Гриценко І. С.

КИЇВ – 2013

Робоча навчальна програма з дисципліни «Джерела кримінального права України».

Укладач: доцент Задоя Костянтин Петрович

Лектор: доцент Задоя Костянтин Петрович

Викладач: доцент Задоя Костянтин Петрович

Погоджено

з науково-методичною комісією

«25» січня 2013 р.

Голова НМК факультету

проф. Безклубий І. А.

ВСТУП

Дисципліна „Джерела кримінального права України” є дисципліною вільного вибору навчального закладу, що вивчається студентами спеціальності „Правознавство”, денної форми навчання, ОКР „магістр”, 1 курсу, спеціалізації „Кримінальне право”, читається в II семестрі 1 року навчання, в обсязі 2 кредитів, в тому числі – 34 години аудиторних занять (з них – 18 годин лекцій, 16 годин семінарських занять) і 38 годин самостійної роботи. Вивчення дисципліни завершується заліком.

Мета: формування у студентів знань та особистісної концепції щодо джерел кримінального права України.

Завдання: формування у студентів знань про джерела кримінального права України, їх ієрархію, „взаємодію” між ними, особливості, передбачених в них нормативних положень, а також власної особистої позиції з цих питань

Предмет: джерела кримінального права України

Студент повинен знати:

1. наукові підходи до поняття джерела права;

2. наукові погляди на систему джерел кримінального права України;

3. ієрархію джерел кримінального права України;

4. особливості взаємодії між нормативними приписами окремих джерел кримінального права України;

5. особливості змісту окремих джерел кримінального права України;

Студент повинен вміти:

1. вирішувати питання про дію окремих джерел кримінального права України в просторі та часі;

2. вирішувати питання про пріоритетність одного джерела кримінального права щодо іншого;

3. тлумачити положення одного джерела кримінального права у системному зв’язку з положеннями інших джерел кримінального права України;

4. відмежовувати правові акти, які є джерелами кримінального права України, від правових актів, які такими не є.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна „Джерела кримінального права України” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”.

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна „Джерела кримінального права України” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 1 модуля.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.

Форми поточного контролю: а) усні відповіді на семінарських заняттях (оцінюються домашні самостійні завдання, виконані студентами, а також завдання, виконані ними під час семінарських занять); б) науковий колективний проект.

Усні відповіді на семінарських заняттях

За усну відповідь на одному практичному занятті студент може отримати від 1 до 5 балів (максимальна сума балів, яку студент може одержати за даною формою поточної успішності становить 35 балів). При оцінюванні усних відповідей до уваги беруться: рівень знань (нормативного матеріалу, правозастосовчих орієнтирів, теоретичних джерел), продемонстрований студентами у виступах та відповідях, активність на семінарському занятті, вміння використовувати знання при вирішенні практичних завдань та задач, вміння критично осмислювати положення нормативних, правозастосовчих та теоретичних джерел. Одержані в межах відповідних форм оцінювання поточної успішності оцінки не перескладаються.

Викладач забезпечує студентам можливість одержати в позааудиторний час однієї додаткової оцінки як складової форми поточної успішності „Усні відповіді на семінарських заняттях” (до моменту написання залікової роботи та за умови, якщо студент одержав під час аудиторних занять менше 35 балів).

Студент, що пропустив практичне заняття (або був неготовий до заняття), може відпрацювати його під час чергування на кафедрі викладача, який веде практичні заняття у його групі. Відпрацювання здійснюється до моменту написання залікової роботи.

Обставинами (підставами), які свідчать про невиконання студентом навчального плану, є невідпрацювання ним у встановлені терміни 3-х і більше пропущених практичних занять (або занять, до яких він був неготовий) та/або відсутність студента на 4-х і більше лекційних заняттях.

Індивідуальні науково-практичні завдання

Упродовж семестру (до написання залікової роботи) студенти можуть одержати до 25 балів, виконавши три науково-практичні завдання: 1) написання меморандуму щодо повноти та коректності імплементації в кримінальне законодавство України певного положення кримінально-правового характеру одного із обов’язкових для України міжнародних договорів (до 5 балів); 2) написання меморандуму щодо можливих напрямків міжнародного співробітництва між Україною та іншою державою під час кримінального провадження з приводу певної кримінально-правової ситуації (до 10 балів); 3) написання проекту звернення до Конституційного Суду України (конституційного звернення) про необхідність офіційного тлумачення положення (положень) Кримінального кодексу України (до 10 балів).

Для виконання першого індивідуального науково-практичного завдання викладач, що веде семінарські заняття, визначає, якого положення міжнародного договору має стосуватись робота кожного студента групи. Меморандум виконується у довільній формі, але з урахуванням мінімальних вимог, які додатково визначаються викладачем. Граничний термін виконання даного завдання – не пізніше, аніж за три тижні до останнього семінарського заняття.

Для виконання другого індивідуального науково-практичного завдання викладач, що веде семінарські заняття, формулює фабулу кримінально-правової ситуації. При написанні меморандуму студент повинен продемонструвати знання національного законодавства України, міжнародних договорів, обов’язкових для України, а також рішень Європейського Суду з прав людини. Меморандум виконується у довільній формі, але з урахуванням мінімальних вимог, які додатково визначаються викладачем. Граничний термін виконання даного завдання – не пізніше, аніж за два тижні до останнього семінарського заняття.

Виконуючи третє індивідуальне науково-практичне завдання, студенти повинні самостійно виявити неоднозначність застосування певного положення Кримінального кодексу України судами України за допомогою матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень. Проект конституційного звернення виконується відповідно до вимог, визначених Закону України „Про Конституційний Суд України” та секретаріатом Конституційного Суду України. Граничний термін виконання даного завдання – не пізніше, аніж за тиждень до останнього семінарського заняття.

Виконані завдання подаються перевірку викладачу в електронній (а за його рішенням – і в письмовій) формі. При оцінюванні завдань враховуються: змістовна складова виконання завдання (80 % оцінки) та оформлення (20 % оцінки). У разі необхідності викладач може провести співбесіду зі студентом. Метою співбесіди є перевірка самостійності виконаного завдання, а також усунення певних неоднозначності його змісту, якщо такі мають місце.

Технічні вимоги до оформлення завдань: формат А4, книжкова орієнтація, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5; поля: верхнє та нижнє – 1,5 см, ліве – 2,5 см, праве – 1 см.

Оформлення списку використаних наукових та науково-практичних джерел (якщо посилання на них мають місце) здійснюється відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”. Джерела у списку розміщуються у порядку появи посилань в тексті.

Посилання в тексті на відповідне джерело оформлюється шляхом вказівки на його порядковий номер у списку використаних джерел та відповідну сторінку й виділяється двома квадратними дужками. Приклад: „...[4, с. 45; 6, с. 13-17; 7, с. 18].”.

При оцінюванні оформлення завдань до уваги беруться: додержання студентом технічних вимог, правильність оформлення списку використаних джерел та посилань на них, наявність або відсутність орфографічних та пунктуаційних помилок.

При оцінюванні змістовної складової завдань враховуються: логічність та стиль викладення матеріалу, вміння студента аналізувати, узагальнювати та критично осмислювати положення нормативних, правозастосовчих та теоретичних джерел, здатність студента формулювати власні висновки, точність та конкретність у вирішенні поставленого перед студентом завдання.

У випадку, якщо більше 10% тексту завдання становить запозичений студентом матеріал (в т. ч. матеріал з мережі Інтернет) без посилання на автора та джерело, студент одержує за виконання такого завдання 0 балів. Такі ж наслідки настають для студентів, тексти яких за наслідками виконання другого індивідуального науково-практичного завдання збігаються більше, аніж на 30 %, або для студентів, в текстах яких за наслідками виконання третього індивідуального науково-практичного завдання йде мова про необхідність тлумачення одного й того самого положення (положень) Кримінального кодексу України, яка підтверджується одними й тими самими рішеннями судів України.

Модульний контроль: підсумкова кількість балів за змістовий модуль являє собою суму балів за усіма поточними формами контролю (див. вище), передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни.

Семестровий контроль: вивчення дисципліни завершується заліком, який являє собою підсумкову кількість балів з дисципліни, що визначається як сума балів за поточною успішністю та підсумковою комплексною контрольною роботою (заліковою роботою).

Підсумкова комплексна контрольна робота (залікова) робота виконується студентами у письмовій формі.

Компонентами залікової роботи (див. зразки нижче) є:

а) задача щодо застосування нормативних положень про дію кримінального закону в часі при кримінально-правовій кваліфікації;

б) завдання з визначення меж караності злочину з урахуванням нормативних положень про дію кримінального закону в часі;

в) завдання з визначення меж зворотної та ультраактивної дії в часі положень кримінального закону при вирішенні питань кримінально-правової кваліфікації та меж караності вчиненого злочину;

г) завдання з визначення кримінально-правових наслідків зворотної дії кримінального закону в часі щодо особи, засудженої до реального відбування покарання;

ґ) задача з написання фрагменту резолютивної частини ухвали про виконання вироку суду іноземної держави (про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України).

За виконання залікової роботи студент може отримати до 40 балів.

ТАБЛИЦЯ РОЗПОДІЛУ БАЛІВ

МІЖ ФОРМАМИ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО ТА СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль	Модульний контроль	Семестровий контроль
Усні відповіді на семінарських заняттях	до 35 балів	Модульний контроль=сума балів за обома формами поточного контролю (до 60 балів)	Семестровий контроль (до 100 балів)=підсумкова комплексна контрольна робота (залікова робота) (до 40 балів) + сума балів за всі форми поточної успішності*
Індивідуальні науково-практичні завдання	до 25 балів

* - при цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-59 балів за 100-бальною шкалою – „не зараховано” за національною шкалою;

60-100 балів за 100-бальною шкалою – „зараховано” за національною шкалою.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ План ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ теми	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота
1	Поняття та система джерел кримінального права України	1	-	3
2	Особливості „функціонування” Конституції України як джерела кримінального права України	1	-	3
3	Кримінальний закон – основне джерело кримінального права України	4	6	9
4	Некримінальні закони як джерела кримінального права України	3	2	3
5	Підзаконні нормативно-правові акти як „аномальні” джерела кримінального права України	-	-	2
6	Міжнародно-правові договори в системі джерел кримінального права України	2	4	5
7	Особливості „взаємодії” вітчизняного та іноземного кримінальних законів у національній правовій системі України	1	-	2
8	Особливості рішень Конституційного Суду України як джерел кримінального права України	2	2	3
9	Рішення Європейського Суду з прав людини як джерела кримінального права України	2	2	3
10	„Квазіджерела” кримінального права України	2	-	5
Всього	18	16	38

Загальний обсяг годин – 72 год,.

в тому числі:

лекції – 18 год.;

семінарські заняття – 16 год.;

самостійна робота - 38 год.

ТЕМА 1. Поняття та система джерел кримінального права України

Лекція 1.

Різні значення словосполучення „джерела права”.

Джерела права як зовнішня форма права. Форма права: її філософсько-правова сутність та співвідношення зі змістом права.

Основні теоретичні концепції джерел кримінального права України. Концепція „моноджерельності” кримінального права України: її історичні витоки, зміст та нормативне відображення. Концепція „багатоджерельності” кримінального права України: зміст та нормативне відображення.

Загальна характеристика системи джерел кримінального права України. Підстави систематизації джерел кримінального права України.

Завдання для самостійної роботи:

1. Різні значення поняття „джерела права” в юридичній науці.

2. Джерела права як юридичний феномен.

3. Погляди на систему джерел кримінального права у вітчизняній кримінально-правовій науці.

4. Система джерел сучасного кримінального права України.

ТЕМА 2. Особливості „функціонування” Конституції України як джерела кримінального права України

Лекція 1.

Положення ч. 1 ст. 3 КК України як орієнтир для розуміння кримінально-правового значення Конституції України.

Систематизація положень Конституції України, які мають кримінально-правове значення.

Режими „функціонування” Конституції України як джерела сучасного кримінального права України.