Іноземний капітал в банківській системі України (стр. 3 )

У розділі 3 «Удосконалення регулювання та контролю за іноземним банківським капіталом» досліджено світовий досвід регулювання та контролю іноземного капіталу в банківських системах різних країн та обґрунтовано доцільність використання його у вітчизняній практиці. Зокрема, запропоновані наступні заходи: квотування частки банків-нерезидентів в загальному статутному капіталі або в активах національної банківської системи; квотування частки фізичних осіб-нерезидентів в складі працівників дочірнього банку і філіалу банка-нерезидента; встановлення максимального рівня участі банка-нерезидента в статутних капіталах національних банків; квотування ліцензій на відкриття дочірнього банку або філіалу банка-нерезидента; встановлення обмежень на проведення окремих банківських операцій в національній або іноземній валюті для дочірніх банків або філіалів банка-нерезидента (табл.4).

Таблиця 4

Складові елементи механізму захисту національних банківських систем

№	Елементи механізму захисту	Країни запровадження
1	Квотування частки банків-нерезидентів в загальному статутному капіталі або в активах національної банківської системи	Індія, Індонезія, Малайзія, Республіка Корея, Філіппіни
2	Встановлення максимального рівня участі банка-нерезидента в статутних капіталах національних банків	Бразилія, Індія, Малайзія, Мексика, Норвегія, Таїланд
3	Встановлення мінімального розміру капіталу для банка-нерезидента, бажаючого відкрити філіал або дочірню установу банку	Китай
4	Встановлення мінімального розміру капіталу дочірнього банку або філіалу банка-нерезидента	Практикується в більшості країн
5	Квотування ліцензій на відкриття дочірнього банку або філіалу банка-нерезидента	Індія, Філіппіни, низка штатів США
6	Оцінка економічної доцільності відкриття банка-нерезидента	Бразилія, Малайзія, Республіка Корея, Чилі
7	Встановлення обмежень на проведення окремих банківських операцій в національній або іноземній валюті для дочірніх банків або філіалів банка-нерезидента	Бразилія, Індонезія, Канада, Китай, Республіка Корея
8	Встановлення обмежень на проведення окремих транскордонних банківських операцій	Словаччина, Таїланд, Чехія, Чилі

Продовження таблиці 4

9

Квотування частки фізичних осіб-нерезидентів в складі працівників дочірнього банку і філіалу банка-нерезидента

Практикується в більшості країн

З моменту вступу України до СОТ набула чинності стаття 24 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка визначає порядок відкриття філій та представництв іноземних банків на території України. Тому подальший розвиток банківської системи видається неможливим без допуску філій іноземних банків на територію України, що потребує посилення банківського нагляду за їх діяльністю. Вважаємо за доцільне запровадити таку модель банківського нагляду, яка б давала змогу здійснювати контроль із урахуванням ризиків у діяльності філій та їх можливого негативного впливу на фінансовий сектор України. З цією метою пропонуємо створити спеціальний структурний підрозділ у системі банківського нагляду для здійснення регулювання та контролю за діяльністю філій іноземних банків.

Дисертантом запропоновано для оцінки діяльності філій іноземних банків використовувати систему SOSA (Strength-of-Supportn Assessment, у перекладі з англійської — оцінка сили підтримки). Це двокомпонентна рейтингова система, якою передбачено застосування конкретних механізмів збору, аналізу та оцінки наглядової інформації стосовно функціонування філій іноземних банків. Перший компонент рейтингової системи визначає, які фактори можуть перешкоджати наглядовій службі здійснювати наглядову діяльність та моніторинг філії іноземних банків у повному обсязі. Цей компонент відображає загальний фінансовий стан материнського банку, визначає якісний рівень нагляду за банківською установою наглядовою службою в країні місцезнаходження материнського банку. Другий компонент системи SOSA визначає, чи підтримує материнський банк необхідний рівень внутрішнього контролю у своїх іноземних філіях. Вважаємо за необхідне спростити процедуру формування капіталу кредитних організацій за рахунок коштів нерезидентів. Держава повинна приділяти значну увагу репутації та джерелам походження капіталу нерезидентів, що спрямовуються в національну банківську систему.

Обґрунтовано вимоги щодо створення дієвого механізму допуску філій іноземних банків в банківську систему України на індивідуальній основі з більш жорсткими критеріями оцінки репутації інвестора-нерезидента і джерел походження капіталу. Дисертант пропонує заборонити використовувати у вітчизняній банківській системі капітал з офшорних зон, підняти вимоги до країн-інвесторів, надавати дозвіл на відкриття філій в Україні іноземним банкам, міжнародний кредитний рейтинг яких є не нижчим «АА» за шкалою «Standard&Poor's» або аналогічним показником «Moody's».

Автором запропоновано зміни в оподаткуванні прибутку філій іноземних банків, який спрямовується на капіталізацію банку. Зокрема пропонується законодавчого врегулювати використання прибутків філіями іноземних банків: впродовж перших трьох років діяльності розміщення не менше 80 % прибутків на території України; впродовж наступних двох років - 60 % отриманого прибутку, і в усі наступні роки - 50% отриманого прибутку. Це сприятиме прискоренню темпів капіталізації банківської системи України та зменшення негативних наслідків відтоку капіталу за кордон.

Українське законодавство не передбачає обмежень щодо участі іноземного капіталу в банківському секторі країни. Надмірна активізації діяльності банків з іноземним капіталом вимагає встановлення загальної квоти іноземного капіталу у структурі статутного капіталу банківської системи Україні на рівні не більше ніж 50%, а на активні та валютні операції банків з іноземним капіталом встановлення лімітів. Необхідність такого обмеження полягає в тому, щоб поряд з розвитком банків з іноземними капіталами на території України існувала можливість розвитку та підвищення ефективності функціонування вітчизняного банківського капіталу. На випадок непередбачених ситуацій в країні (політичних чи економічних), коли іноземні банки можуть припинити свою діяльність на території України, вітчизняний банківський капітал повинен бути достатнім, щоб запобігти кризам у банківській системі та не допустити спаду економіки. Загальна квота на участь іноземного банківського капіталу в Україні повинна бути визначена законодавчо.

Автором дисертаційної роботи встановлено, що при визначенні доцільності зростання присутності іноземного капіталу у банківській системі країни необхідно керуватися стратегічними пріоритетами держави, практична реалізація яких дасть змогу забезпечити цілісність і стабільність функціонування банківської системи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у створенні сприятливого середовища для ефективної діяльності іноземного капіталу в банківській системі України. Новизна підходу дозволяє розглядати теоретичні та практичні проблеми крізь призму концепції національної економічної безпеки. Результати проведеного дослідження дозволили зробити висновки теоретико-методологічного та науково-практичного характеру.

1. На основі дослідження визначень категорії «капітал» виділено три основні підходи до його трактування: предметно-функціональний, суспільно-економічний та монетарний. Встановлено, що термін «капітал» залежить від сфери його функціонування, а складність та багатогранність цієї категорії суттєво впливає на визначення поняття «банківський капітал». Об’єктивний аналіз різних підходів та поглядів щодо сутності капіталу банку, його ознак і характеристик дає нам змогу стверджувати, що капітал банку – це частина банківських ресурсів, яка спрямована в обіг і є сукупністю власних, залучених та позичених коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для формування матеріальних, нематеріальних та фінансових активів у грошовій формі для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.

2. На основі дослідження визначено внутрішні та зовнішні чинники, які впливають на зростання кількісних та якісних параметрів іноземного банківського капіталу. До зовнішніх чинників належать: інвестиційна привабливість банківського бізнесу, членство держави у Світовій організації торгівлі та інших світових фінансових структурах. До внутрішніх чинників відносять: розмір ВВП країни, рівень інфляції в країні, розмір власного капіталу банків, рівень оподаткування банківського бізнесу, порядок створення резервних фондів, валютне регулювання.

3. Виокремлено дві групи суб’єктів-учасників входження іноземного капіталу в банківську систему України - це прямі, які безпосередньо беруть участь у здійсненні іноземної банківської діяльності і від них залежить можливість здійснення банківської операції і отримання прибутків, та суб’єкти непрямого впливу, такі як Базельський комітет, Національний банк України, регулюючий банківський орган країни походження капіталу, їни, Міністерство закордонних справ, Податкова служба України, Антимонопольний комітет України опосередковано впливають на діяльність банків з іноземним капіталом, шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату в банківській системі.

4. Встановлено, що нарощення капіталу банку шляхом капіталізації прибутку залежить від ефективності державного регулювання та управління банківською діяльністю, а саме: стимулювання капіталізації прибутку через удосконалення оподаткування банківських установ; зниження норми резервування коштів комерційних банків.

5. Обґрунтовано, що присутність іноземних інвесторів сприяє консолідації банківського капіталу в результаті злиття та поглинання банків. Головним фактором привабливості національної банківської системи для іноземних банків є отримання більш високого прибутку із врахуванням прийнятного ризику. За підсумками передкризового 2007 року обсяги угод щодо злиття та поглинання за участю іноземних інвесторів склали суму 4,4 млрд. доларів США, а середньозважений мультиплікатор продажу банків за коефіцієнтом «priceto-book value» (відношення ринкової вартості банку до капіталу) склав 5,2 капіталу. Це сприяло зростанню розміру власного капіталу банківської системи, збільшенню обсягів активних та пасивних операцій, розширенню спектру послуг.

6. Визначено, що зростання прибутків від передачі банку під контроль іноземного капіталу складає мінімум 6% до попереднього періоду, але це стосується тих кредитно-фінансових установ, які до продажу займали провідні позиції на ринку банківських послуг. Доведено, що прибутковість банківського бізнесу в Україні, у передкризові 2007 та 2008 роках, була спричинена зростанням фінансового левериджу, яке визначається рівнем зовнішніх запозичень. А банки з іноземним капіталом сприяють трансмісії ризиків до національної економіки, спричинених намаганням материнської структури банку отримати високі прибутки на ринках країн з перехідною економікою.

7. Виявлено, що перспективним є вироблення державної концепції взаємодії вітчизняного та іноземного банківського капіталу в національній економіці. При цьому запропоновано розширити капітальну базу вітчизняних банків шляхом трансформації заощаджень у довгостроковий акціонерний капітал, що дозволить банківським установам з вітчизняним капіталом спрямовувати кошти на підтримку українського бізнесу.

8. Досліджено, що іноземний капітал в банківській системі нашої держави представлений 23 країнами світу, та визначена частка кожної з них у структурі іноземного капіталу. Це переважно європейські країни такі як: Австрія (17%), Росія (21), Італія (15%), Франція (12%), о. Кіпр (9%), Нідерланди (3%), Німеччина (3%). Дещо меншою часткою представлені банки з іноземним капіталом країн Північної Америки – США (1,5%) та Канада (0,1%).

9. Обґрунтовано, що для забезпечення фінансової безпеки держави в умовах зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України слід здійснити наступні заходи: частково обмежити участь іноземного капіталу у банківському секторі України, зокрема запровадити квоту на рівні не більше 50% статутного капіталу банківської системи України; ввести зобов’язання для іноземних банків щодо надання пільгових кредитів підприємствам високотехнологічного сектору економіки; запровадити заходи щодо підвищення нормативу адекватності капіталу до 12% для банків з іноземним капіталом;.

10. Запропоновані додаткові заходи контролю філій іноземних банків, зокрема: надавати дозвіл на відкриття філій іноземним банкам, із врахуванням міжнародного кредитного рейтингу який може бути не нижчим «АА» за шкалою Standard&Poor's або аналогічним показником Moody's, це дозволить в деякій мірі захисти українську банківську систему від несумлінної конкуренції, пов'язаної з появою в країні філій іноземних банків з сумнівною репутацією; посилити вимоги до публічної інформації про фінансовий стан іноземних банків та їх власників; законодавчо врегулювати застосування санкцій та ліквідації філій іноземних банків; проводити банківський нагляд із врахуванням ризиків в діяльності філій іноземних банків та їх негативного впливу на фінансовий сектор України.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМАТИКОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Фінансове посередництво: проблеми і перспективи розвитку: колективна монографія/ [, Шульга І. П., , Осадчий Є. С., І., та ін.]; за заг. ред. професора . – Черкаси: Вид-во ПП – 2009. – 450 с. (56,25 друк. арк.; особисто автору належить 0,7 друк. арк.: частина розділу 3 (пп. 3.3., 3.4.) – «Банківські установи як фінансові посередники» – роль банків з іноземним капіталом в забезпеченні зростання рівня посередницької функції на банківському ринку України).

У наукових фахових виданнях:

2. Осадчий Є. С. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України// Є. С. Осадчий, М. І. Диба. – Фінанси України – Міністерство фінансів України. – №6, 2008 р. с.77 – 88.

3. Осадчий Є. С. Мотиви збільшення іноземного капіталу в банківській системі України// Фінанси, облік і аудит – збірник наукових праць. К.:КНЕУ – №12, 2008 р. с.104 – 110.

4. Осадчий Є. С. Вплив іноземного капіталу на економічні процеси в Україні// Є. С. Осадчий, М. І. Диба. – Фінанси України – Міністерство фінансів України. – №11, 2009 р. с.35 – 46

5. Осадчий Є. С. Етапи та форми входження іноземного банківського капіталу в Україну// Фінанси, облік і аудит – збірник наукових праць. К.:КНЕУ – №14, 2009 р. с.142 – 150

6. Осадчий Є. С. Ефективне функціонування власного капіталу та забезпечення стійкості банку/Є. С. Осадчий, Т. І. Осадча// Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Науковий журнал. – Черкаси – 2009. – №2 (6). С.148 – 157.

7. Осадчий Є. С. Світовий досвід контролю за іноземним банківським капіталом // Фінанси, облік і аудит – збірник наукових праць. К.:КНЕУ – №15, 2010 р. с.154 – 163

8. Осадчий Є. С. Інтернаціоналізація банківської системи України// Є. С. Осадчий, М. І. Диба. – Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка право). – №1 (48), 2010 р. с.35 – 41.

В інших виданнях:

9. Осадчий Є. С. Навчально-методичні матеріали щодо організації та проведення між предметного тренінгу «Оцінка діяльності банків за системою «CAMELS» за магістерською програмою «Регулювання банківської діяльності»»/ Уклад.: , Є. С. Осадчий, . – К. : КНЕУ, 2010. – 96с.

10. Осадчий Є. С. Управління кредитним портфелем банку – один із методів управління банківськими ризиками // Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності: Мат. міжнар. наук.-прак. конф. 11 жовтня 2007 р./ Відп. за вип. М. І. Диба. – К.: КНЕУ, 2007. – 320с.;

11. Осадчий Є. С. Зменшення кредитного ризику за допомогою фінансових деривативів// Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: Мат. міжнар. наук.-прак. конф. 15-16 листопада 2007 р./ Відп. за вип. єлєєва – Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2007. – 287 с.

12. Осадчий Є. С. Причини зростання присутності банків з іноземним капіталом в банківській системі України// Становлення і розвиток банківської системи України в умовах ринкових перетворень в економіці: Мат. всеукраїнської наук.-прак. конф. 21-22 травня 2008 р./ Відп. За вип. – Тернопіль: Астон, 2008. – 256 с.

13. Осадчий Є. С. Роль капіталізації у підвищенні надійності банківської системи // Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції : Мат. Міжнародної науково-практичної конференції 19 – 20 лютого 2009 р./ Відповідальний за ред. . – Полтава.: ПолтНТУ, 2009. – 195 с..

14. Осадчий Є. С. Форми входження іноземного банківського капіталу в Україну/ Є. С. Осадчий// Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика. Збірник тез доповідей. IV Міжнародної наук.-прак. конф. (21-22 травня 2009 р.): у 2 т./ Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – Т. 1. – 182 с.

15. Осадчий Є. С. Консолідація та концентрація банківського капіталу в умовах глобалізації/Є. С. Осадчий, М. І. Диба. //Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізацій них процесів: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції в 2 ч. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2010. – 488 с. – Ч. 1.

16. Осадчий Є. С. Перспективи впровадження в банківській системі України світового досвіду регулювання іноземного капіталу/ Є. С. Осадчий//Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КНЕУ, 2010. – 519 с.

АНОТАЦІЯ

Осадчий Є. С. Іноземний капітал в банківській системі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. – гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена питанням входження і ефективного функціонування іноземного капіталу в банківській системі України. З позиції теорії та методології фінансової науки, розкрита роль, етапи та форми входження іноземного капіталу до вітчизняної банківської системи. Запропоновано авторське визначення «банку з іноземним капіталом», як банк у якому хоча б один із його власників є нерезидентом, незалежно від частки участі у статутному капіталі банку (а не тільки 10% та більше як це визначено в сучасному законодавстві).

Обґрунтована необхідність розробки, і здійснення комплексу заходів, направлених на зростання капіталізації в середині банківської системи і зміцнення конкурентоспроможності українських комерційних банків. У центрі цієї стратегії повинні знаходитися зміцнення правових інститутів і стабільність регулювання, стимулювання зростання ефективності і надійності банків, зниження витрат, оптимізація оподаткування, забезпечення притоку в банківську систему довгострокових інвестиційних ресурсів.

Доведена необхідність створення дієвого механізму допуску філій іноземних банків в банківську систему України на індивідуальній основі з більш жорсткими критеріями оцінки репутації інвестора-нерезидента і джерел походження капіталу. Дисертантом запропоновано Національному банку України та Міністерству економіки України в умовах відкриття філій іноземних банків в Україні та враховуючи недостатній рівень кредитування наукоємного сектору економіки, розглянути можливість введення зобов’язань для іноземних банків щодо надання пільгових кредитів підприємствам високотехнологічного сектору економіки.

На основі узагальненого світового досвіду дисертантом запропоновано Національному банку України та Верховній Раді України матеріали роботи використати, як загальні рекомендації при підготовці нормативно-правової бази (для регулювання та контролю участі іноземного капіталу в банківській системі України) та для створення Концепції економічної безпеки банківської діяльності.

Ключові слова: іноземний капітал, капіталізація, кредитна експансія, філії іноземних банків, лібералізація умов допуску іноземного капіталу, регулювання та контроль іноземного капіталу в банківській системі України.

АННОТАЦИЯ

Осадчий капитал в банковской системе Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – деньги, финансы и кредит. – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованиям вхождения и эффективного функционирования иностранного капитала в банковской системе Украины. С позиции теории и методологии финансовой науки, раскрыта роль, этапы и формы вхождения иностранного капитала в отечественную банковскую систему. Предложено авторское определение «банка с иностранным капиталом», как банк в котором хотя бы один из его владельцев является нерезидентом, независимо от доли участия в уставном капитале банка (а не только 10% и более как это определено в современном законодательстве).

Обоснована необходимость разработки, и осуществления комплекса мер, направленных на рост капитализации в середине банковской системы и укрепления конкурентоспособности украинских коммерческих банков. В центре этой стратегии должны находиться укрепления правовых институтов и стабильность регулирования, стимулирования роста эффективности и надежности банков, снижение затрат, оптимизация налогообложения, обеспечение притока в банковскую систему долгосрочных инвестиционных ресурсов.

Доказана необходимость создания действенного механизма допуска филиалов иностранных банков, в банковскую систему Украины на индивидуальной основе, с более жесткими критериями оценки репутации инвестора-нерезидента и источников происхождения капитала. Диссертантом предложено Национальному банку Украины и Министерству экономики Украины в условиях открытия филиалов иностранных банков в Украине и учитывая недостаточный уровень кредитования наукоемкого сектора экономики, рассмотреть возможность введения обязательств, для иностранных банков о предоставлении льготных кредитов предприятиям высокотехнологичного сектора экономики.

На основе обобщенного мирового опыта диссертантом предложено Национальному банку Украины и Верховной Раде Украины материалы работы использовать, как общие рекомендации при подготовке нормативно-правовой базы (Для регулирования и контроля участия иностранного капитала в банковской системе Украины) и для создания Концепции экономической безопасности банковской деятельности.

Ключевые слова: иностранный капитал, капитализация, кредитная экспансия, филиал иностранных банков, либерализация условий доступа иностранного капитала, регулирование и контроль иностранного капитала в банковской системе Украины.

ANNOTATION

Osadchiy E. S. Foreign capitals in the Ukrainian banking system. – Manuscript.

The dissertation for obtaining of a scientific degree of a candidate of economics in specialty 08.00.08. – money, finance and credit. – SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2010.

The processes of globalization in the world of economy and financial system is predetermined by transference of the most positive and negative phenomena of the outer world in the Ukrainian terms. It will influence the development of financial and banking systems in our country. The concentration of capital and search of ways of its increasing and saving from inflation were the basic factors, which urged on the processes of globalization.

The author researched some theoretical and practical aspects of spreading of the expansion presence of foreign bank capital on the Ukrainian’s banking market. One of the major tasks is the determination of the optimum share of foreign capital in the capital’s structure of the Ukrainian banks. The object of our dissertation is to investigate the basis of foreign capital and its role and significance; to analyze the problems and perspectives of development bank of foreign capital in Ukrainian.

In the first chapter of my dissertation we have to open the main and role of banking capital and banking resources, the classification of banking capital, the general conditions and different theoretical opinions. In the same chapter one of the major task is to give the determination of capital concentration. The capital concentration and searching the ways of its increase and saving from inflation are the basic factors, which have influenced the processes of globalization.

In the second chapter we have to analyze the activity of the Ukrainian Banking System with foreign capital. Foreign banks credits and deposit operation, their relations with the government of Ukraine, the National bank of Ukrainian, International Financial Structures and participants of the business.

In the third chapter of my dissertation one considers the method of determination of the optimum part of foreign capital in the banking system. Also we must examine how the banks with foreign capital in Central and East Europe develop. One of most important task is the development of the real practical recommendations for defining the optimum part of foreign capital in the structure of capital of the Ukrainian banks, which would create a healthy competition for national banks and integration of the national financial banking system in the world financial space and would not destroy its stability.

The presence of banks with foreign capital in the Ukrainian banking system answers the interests of development of the national financial system, contributes to the involvement of foreign investments, to the expansion of resource base, social and economic development. At the same time it should be painted at the number of financial risks. Which can (result into) bring to the loss of sovereignty in the sphere of monetary policy.

That is why the solution of such a question as forms and scales of foreign bank capital expansion on the domestic market of bank services, will influence the: social and economic development of the country, the increase of national competitiveness and economic security. That is why the research of the influence of foreign capital on the work of the financial Ukrainian system is actual.

Key words: foreign capital, capitalization, credit expansion, a branch of foreign banks, the liberalization of access of foreign capital, management and control of foreign capital into the banking system of Ukraine.