Методологічні аспекти візуальної діагностики алмазів (стр. 3 )

Таблиця 3 – Рівень pH в досліджуваних зразках шампуню

№ зразка	Вимоги згідно з ГОСТ 29188.2-91 «Вироби косметичні. Метод визначення водневого показника, (pH)»	Інформація на маркуванні щодо рівня рН	Рівень рН
1	0,5-5,5	не вказано	4,5
2	6
3	5,5
4	7,5
5	7,7
6	3,9

Виходячи з результатів досліджень, можна зробити висновок, що кількісний вміст хлоридів в досліджуваних зразках шампунів відповідає вимогам ГОСТ «Шампуні для догляду за волоссям і для ванн. Метод визначення вмісту хлоридів». Результати досліджень зразків шампунів за показником рівня рН показали, що зразки № 1, 3, 6 відповідають вимогам ГОСТ 29188.2-91 «Вироби косметичні. Метод визначення водневого показника, (pH)», а зразки № 2, 4, 5 мають підвищений рівень рН.

Отже, виробникам шампунів необхідно зменшити кількість шкідливих компонентів у продукції або замінити їх на натуральні складові. Також необхідним заходом є зазначення виробником інформації щодо рівня рН шампунів при їх маркуванні.

Науковий керівник - , асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ,

ВИГОТОВЛЕНИХ НА ОСНОВІ ВИНА

Напої на основі вина – алкогольні напої, виготовлені на основі виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів, соків плодово-ягідних зброджених, зброджено-спиртованих та спиртованих із додаванням купажних компонентів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у торговельній мережі (згідно з ДСТУ 6038:2008 «Напої на основі вина. Загальні технічні умови»). Слід зазначити, що Законом України від 16 червня 2005 р. «Про виноград та виноградне вино» заборонено виготовляти таку продукцію в приміщеннях, де виробляються винні вироби.

Останніми роками дещо підвищений попит у споживачів мають вермути – алкогольні напої, що виготовляються з вин або виноматеріалів із додаванням пряно-ароматичних сумішей, зокрема полину. Саме есенція полину складає до 43% екстракту, яким ароматизуються виноградне вино при виробництві вермутів.

Якість вин як сировини для вермутів регламентується ДСТУ 4806:2007 «Вина. Загальні технічні умови», а виноматеріалів – ДСТУ 4805:2007 «Виноматеріали оброблені. Технічні умови».

Згідно з ДСТУ 6035:2008 «Вермути. Технічні умови» та ДСТУ 6038:2008 «Напої на основі вина. Загальні технічні умови», до органолептичних показників при проведенні дослідження якості вермутів відносяться: зовнішній вигляд, колір, смак і аромат.

Серед фізико-хімічних показників у діючих стандартах зазначено: масова концентрація цукрів (у перерахунку на інертний), титрованих кислот (у перерахунку на винну кислоту), летких речовин (у перерахунку на оцтову кислоту), приведеного екстракту, сірчистої кислоти. Крім того, регламентується вміст токсичних елементів, радіонуклідів, до окремої групи показників відносяться мікробіологічні.

При проведенні дослідження маркування вермутів, що представлені на вітчизняному ринку визначено, що не всі виробники включають до складу своєї продукції необхідні пряно-ароматичні суміші, відсутня інформація про походження та сорт вин і виноматеріалів.

Перспективами подальших досліджень є встановлення відповідності вермутів, що представлені на ринку України, вимогам нормативної документації в винній галузі.

Teplyakova A. V.

Donetsk National University of Economics and Trade

named after M. Tugan-Baranovsky

THE INTRODUCTION OF TECHNOLOGICAL EXPERIENCE OF THE EU COUNTRIES ON ISOTOPE IDENTIFICATION AND AUTHENTICATION OF WINES IN THE WINE INDUSTRY OF UKRAINE

Winemaking in Ukraine is a significant part of the country's agriculture. It has the potential to improve the stability of the economy of Ukraine. Particularly to become an busines incubator for the development of small-scale enterprise of quality products geographically identified, especially given the unique climate and source of raw materials. Implementation of this project will ensure sustainable agricultural development in Ukraine.

However, the national wine market there is a significant amount of counterfeit wine production, which by the organoleptic physicochemical parameters correspond to the current state standards and, thus, gets out of control. Existing methods of analysis and quality control of wine in Ukraine does not meet the requirements of the EU countries. One of the major disadvantages is the lack of wines certification by geographic origin.

It is known that the ratio of isotopes of hydrogen/deuterium depends on the ecological and geographical factors of growing grapes and is fairly unique and specific characteristics of wine. Leading winemakers EU countries use «passports» wines of deuterium that carry information about their authenticity and geographical origin. Unfortunately, in Ukraine, such methods are not popular due to historical reasons: the presence of a small supply of NMR studies on the national market, the lack of regulations and standards for the respective methods, low level of practical knowledge of winemakers about the benefits of using of isotopic mapping of wines.

With the advent in recent years in Ukraine NMR spectrometers create such high-resolution deuterium passports of domestic wine production became possible. Database of wines with geographical origin should be formed of 3-5 years in order to obtain average data and be used as a model for the production of high quality wines, competitive on the European and world wine markets.

Introduction of deuterium certification of wines in the activity of individual wineries Ukraine will give an opportunity to:

– ensure a high level of quality wine products;

– demand for the product from customers;

– significantly different from the mass-production of wines other manufacturers;

– popularize the national wine-growing regions;

– in the future to go out and compete in the markets of the leading countries of winemakers.

Научный руководитель – , к. т.н., доцент

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

ИДЕНТИФИКАЦИЯ В ПРОВЕДЕНИИ СЕРТИФИКАЦИИ ТОВАРОВ

Идентификация как процедура отождествления широко применяется в науке и различных областях деятельности. Объектами идентификации могут быть события, факты, информация, материальные объекты, процессы, услуги и др. В условиях рыночной экономики важным объектом идентификации становится продукция, в идентификации которой раньше не было необходимости. Увеличение числа фальсифицированных товаров на рынке вызвало практическую необходимость проведения работ по идентификации.

В Правилах по проведению сертификации, утвержденных в 1999 г., дано определение: «Идентификация продукции – процедура, посредством которой устанавливается тож­дественность представленной на сертифи­кацию продукции ее наименованию и дру­гим характерным признакам, позволяющим однозначно соотнести сертифицируемую продукцию с выданным на нее сертификатом соответствия». Идентификационная деятельность, на­правленная на решение практических задач путем исследования причинности и уста­новления тождества объектов по их харак­теристикам и информации об объекте, должна основываться на принципах и рас­полагать процедурами, критериями, методами.

Одним из основных принципов иденти­фикации является разграничение сходства и тождества сравниваемых объектов. При этом полное тождество может отсутст­вовать, что необходимо учитывать при идентификации.

В торговой практике важным является идентификация товара характеристикам, приведенным в сертификате соответствия. По правилам заполнения бланка сертификата соответствия в нем должны быть указаны основные идентификационные харак­теристики (наименование, название, фирма-изготовитель, объем или масса фасовки), классификационный код товара, нормативный документ, со­держащий требования к товару. В случае если проводилась сертификация партии, в сертификате дополнительно указывают дату изготовления и размер пар­тии. Все указанные характеристики являются критериями идентификации. Поэтому, идентификация товара на соответствие сертификату в основном не представляет сложности, однако для ее проведения необходимо располагать НД, классификато­рами продукции, а также образцом товара.

Выбор критериев идентификации конкретных товаров проводят на первом этапе работ путем анализа товаросопроводитель­ных документов, маркировки, упаковки това­ра и его содержимого.

При выборе показа­телей идентификации и методов для их оп­ределения придерживаются принципа дос­таточности и оптимальности. Для этого из комплекса свойств, присущих товару, вы­бирают только те показатели (свойства), которые необходимы и в то же время дос­таточны для подтверждения тождества. При этом первоначально при идентификации используют более простые и дешевые ме­тоды – органолептические, экспресс-методы и другие.

Рис. 1 Последовательность этапов проведения идентификации товаров

Из рис. 1. видно, что в зависимости от цели и вида товара первоначально опреде­ляются критерии идентификации, а затем выби­раются ее средства. Для целей идентифика­ции возможно использование ряда методов, применение которых определяется выбран­ными критериями.

Таким образом, в работе приведены сведения об идентификации товаров во время проведения их сертификации. Рассмотрен выбор критериев идентификации товаров. Показана связь идентификации с сертификацией продукции.

Литература:

1. Полікарпов І. С., Ідентифікація товарів: Підручник, – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 344 с.

2. Вилкова подходы к идентификации потребительских товаров. // Стандарты и качество. – 2003. – № 3. – С. 49-52

Туренко І. О.

Науковий керівник − , к. х.н., доц.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВУ РИНКУ ПИТНОЇ ВОДИ УКРАЇНИ

Вступ. Світовий ринок питної води налічує сторіччя, тоді як український ринок цього продукту є відносно молодим, вік якого нараховує близько 12 років. При цьому від початку свого існування до недавнього часу ринок питної води в Україні істотних змін не мав. Основний вид продукції − бутильована очищена чи доочищена вода, що доставляється до офісу чи дому покупця.

Виклад основного матеріалу досліджень. Сьогодні ринок питної води розділений на кілька сегментів, а саме: газована чи негазована вода у ємностях до 2-х літрів, негазована вода у ємностях 5, 6 та 10 літрів, негазована вода у ємностях 19,5 літра та продаж води у ємності покупця наливом з кіоску чи автоцистерни.

Український ринок фасованих вод сьогодні на стадії активного росту – темпи становлять в середньому 20–25 % на рік. Збільшується асортимент і якість продукції, що випускається.

В Україні перші компанії з доставки бутильованої води (Home & Office delivery – HOD) з'явилися в м. Києві завдяки наявності більш платоспроможного населення і більшої кількості потенційних клієнтів, ніж в будь-якому іншому місті країни. Тому не дивно, що близько 60 % всього HOD-ринку припадає якраз на столицю нашої країни. Ті постачальники води, кому столиці здається мало, активно розвивають бізнес в регіонах.

В 1990-і роки бутильована вода в офісі була скоріше елементом престижу і підтвердженням статусу компанії. Спочатку такі послуги вважалися елітними, але з роками якість питної води погіршувалася і власники багатьох компаній, які піклуються про стан здоров’я своїх робітників, були змушені вирішувати цю проблему. Становлення ринку довелося на роки. Вже до 2008 року ніша доставки води в офіси була заповнена на 90 %. У кризу ситуація змінилася, так як багато компаній стали відмовлятися від цієї послуги.

Український ринок послуг з доставки питної води так і не встиг випробувати на собі всі тяготи кризового провалу реалізації, що спостерігався на інших товарних ринках. Незначне скорочення обсягів збуту в 2009 році знову змінилося стійким зростанням, як і прогнозували учасники ринку. Зростання ринку в 2010 році склало 8-10 %, що повернуло реалізацію на рівень 2008 року: близько 220 млн. літрів. При цьому в грошовому еквіваленті наслідок інфляції та загального підвищення цін ринок, звичайно, виріс помітніше (в порівнянні з 2008 роком майже в 2 рази в гривневому вираженні). Однак основними подіями на ринку в 2010 році стали зовсім не збільшення обсягів реалізації, а значні структурні зрушення та зміна складу гравців.

З кінця 2009 року в різних регіонах України почали масово з'являтися оголошення про продаж невеликих компаній з доставки природної води в будинки і офіси. Основною причиною спроб позбавитися від бізнесу власники називають скорочення в період кризи кількості клієнтів, що є юридичними особами. Деякі підприємці на піку зростання економіки набули франшизи HOD. Але потім же масовий відхід клієнтів-юросіб змусив їх уважніше оцінити витрати на роботу на умовах франшизи.

Виявляється, що придбані у франчайзера виробничі комплекси можна купити значно дешевше, а участь у витратах на розкручування торгової марки і необхідність платити роялті (зазвичай 3-5 % обороту) з'їдає майже весь прибуток компанії. Але прозріння підштовхнуло деяких невеликих операторів (у тому числі і тих, хто працював по франшизі) диверсифікувати діяльність, тому що попит на очищену питну воду перевищує пропозицію, і на ринку постійно відкриваються вільні ніші. Поряд з послугою з доставки води HOD відкрилися і роздрібні точки з продажу питної води на розлив. При цьому клієнт так само купує фасовану питну воду, але втрачає послугу з доставки.

І все-таки причини того, що дрібні HOD-компанії почали «терпіти лихо», варто пошукати і в загальній економічній ситуації в країні, і в зміненій політиці великих гравців ринку. Варто згадати, що невеликим підприємцям вдавалося конкурувати з лідерами ринку в основному завдяки низьким цінам на свою воду. Якість очищення такої води залишалась під великим питанням, але подібні пропозиції привертали споживачів з відносно низькими доходами.

У результаті зниження доходів під час кризи частина домогосподарств просто відмовилася від води HOD, а на ту, що залишилася клієнтурою регіональних операторів, почали полювання великі компанії, які кардинально переглянули свою стратегію: на перший план у них вийшли завдання по залученню клієнтів-домогосподарств. Частка домогосподарств у загальному обсязі реалізації збільшилася до 25-30 % у натуральному вираженні (в середньому по ринку частка зросла до 35 %).

На ринку України занадто багато операторів − близько чотирьохсот, а власні лінії розливу є чи у кожного десятого (в будь-якій з країн Європи максимум 50 гравців). І це при тому, що, наприклад, в Польщі споживається 11 літрів води HOD на людину в рік, в Російській Федерації – 4 літри, а в Україні − лише 1,4 літри. Але можна прогнозувати, що ці відмінності згладяться в найближчі три-п'ять років.

Висновки. Ситуація в світі і в Україні така, що запаси прісної води постійно зменшуються. Крім того, в Україні проникнення послуги HOD поки настільки незначно, що ринок можна вважати повністю несформованим. Тому з часом в український ринок підуть серйозні і внутрішні, і іноземні інвестиції. Слід сказати, що в до кризовому 2008 році крупні зарубіжні компанії вже намагалися вийти на вітчизняний ринок. Як перспективу можна прогнозувати, що перерваний світовою економічною кризою процес приходу в Україну міжнародних «водних» гігантів скоро відновиться. Але, незважаючи на вже вжиті заходи, в деяких торгових мережах України, в тому числі й в м. Донецьку, відзначаються перебої постачань води деяких торгових марок. Для того, щоб такого не відбувалось, учасникам ринку слід наростити виробничі потужності.

Науковий керівник: Реміга А. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ЕКСПЕРТИЗА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТУАЛЕТНИХ МИЛ,

ЩО НАДХОДЯТЬ НА РИНОК УКРАЇНИ

Сучасний асортимент вітчизняного ринку туалетних мил стабільно розширюється та оновлюється за рахунок імпортної продукції. На сьогодні в Україні діє лише чотири підприємства з виробництва туалетного мила. Серед них: Харківський миловарний завод, Вінницьке миловарне виробництво та два підприємства з іноземними інвестиціями – Донецьке підприємство «Українські промислові ресурси» (Йорданія) та «Proctel & Gamble» (США), що знаходиться в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Така ситуація сприяє насиченню вітчизняного ринку продукцією іноземного походження, яка досить часто є недоброякісною та навіть погрожує здоров’ю людини. Тому дослідження показників якості туалетних мил є актуальним питанням.

Для проведення дослідження було обрано п’ять зразків туалетного мила іноземного виробництва, що користуються підвищеним попитом у споживачів, а саме: Dove (Німеччина), Nivea (Туреччина), Duru (Туреччина), Johnson’s (Греція), Бархатні Ручки (Польща).

Експертизу показників якості зразків було здійснено за такими показниками, що визначаються органолептичними та фізіко-хімічними методами:

- консистенція – визначається на дотик легким натисканням пальців; при цьому деформація шматка мила не допускається;

- колір – визначається візуально;

- запах – визначається безпосередньо після розрізання шматка мила на частини;

- форма – визначається візуально.

Результати оцінки показників якості досліджуваних зразків органолептичними методами наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 – Показники якості туалетних мил, визначені органолептичними методами

Назва показника	Зовнішній вигляд	Колір	Запах	Форма
1	2	3	4	5
Dove (Німеччина)	однорідне, поверхня гладка, тверда консистенція, без тріщин, штамп чіткий	білий, без сторонніх включень та плям	приємний запах косметичних засобів	правильна
Nivea (Туреччина)	однорідне, поверхня гладка, тверда консистенція, без тріщин, штамп чіткий	рожевий, без сторонніх включень та плям	приємний запах тропічних фруктів	правильна

Продовження табл. 1

1	2	3	4	5
Duru (Туреччина)	однорідне, поверхня гладка, тверда консистенція, без тріщин, штамп чіткий	біло-зелений (смугастий), без сторонніх включень та плям	приємний запах екстракту зеленого чаю	правильна
Johnson’s (Греція)	однорідне, поверхня гладка, тверда консистенція, без тріщин, штамп чіткий	фіолетовий, без сторонніх включень та плям	приємний запах лаванди	правильна
Бархатні Ручки (Польща)	однорідне, поверхня гладка, тверда консистенції, без тріщин, штамп чіткий	білий, без сторонніх включень та плям	приємний запах косметичних засобів	правильна

За результатами проведення органолептичної оцінки встановлено, що всі досліджувані зразки туалетних мил відповідають вимогам ДСТУ «Мило туалетне тверде. Загальні технічні умови».