Методологічні аспекти візуальної діагностики алмазів (стр. 1 )

Науковий керівник: старший викладач

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІЗУАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ АЛМАЗІВ

Нині алмаз є найпопулярнішим дорогоцінним камінням у світі. Він використовується в ювелірному мистецтві, а також у промисловості. В ювелірній справі цінуються тільки безбарвні камені без відтінку, за винятком блакитного, і без вад – так звані алмази «чистої води». Кількість, яка використовується в ювелірній галузі налічує 10-15% видобутих каменів. Більшість споживачів при купівлі виробів з дорогоцінного каміння не звертають певної уваги на його якість та справжність. Це ґрунтується на наявності певних знань та умінь про властивості дорогоцінних каменів, яких не має простий споживач. Тому для вирішення даної проблеми ми розглянемо характеристики та діагностичні ознаки справжніх діамантів, так як діаманти користуються найбільшим попитом у споживачів серед дорогоцінного каміння.

Алмаз – це природний мінерал, який складається з вуглецю (до 99,8%), має щільне пакування атомів і у зв’язку з цим володіє високою густиною, але зазвичай містить невеликі домішки різних хімічних елементів, що входять в кристалічну структуру. За блиском, красою та твердістю він перевищує всі мінерали. Алмаз має ще одну велику перевагу серед інших каменів – він ніколи не втрачає свого кольору і вигляду, коли, наприклад, рубіни, сапфіри – потребують поновлення через кожні сто років.

Без огранювання алмаз виглядає не дуже привабливо, і не може використовуватись в ювелірних виробах в необробленому вигляді. Поверхня видобутих з землі кристалів в більшості випадків шорсткувата і покрита напівпрозорою сірою плівкою. Лише за допомогою обробки додається спеціальна форма, так зване діамантове огранювання, яке максимально розкриває оптичні властивості каменю. Такий камінь має назву – діамант.

Алмаз вже має сформульовані діагностичні ознаки, і лише володіючи ними можлива візуальна оцінка властивостей цього каменя. Найбільш важливими визначальними естетичними перевагами алмазу, які спостерігаються при візуальному огляді, є: прозорість, складний ефект «алмазного блиску», дисперсія, мерехтіння вогню – «гра світла».

При здійснені візуальної оцінки алмаз проявляє наступні характеристики:

· Від поверхні алмазу відбивається більше світла, ніж від будь-якого іншого безкольорового каменя. У справжніх алмазів яскравим блиском спалахує верхня грань, а нижня світиться металевим блиском.

· Висока твердість алмазу надає можливість створити чіткі, рівні ребра та ідеально відполіровану поверхню, внаслідок цього при нахилі діаманта на його поверхні можна спостерігати відбиття форми предмета без викривлень.

· Якщо дивитися через діамант, який знаходиться в лапчастій обіймі каблучки на пальці руки, то побачити їх не можливо, через повне внутрішнє відбиття.

· При перегляді через площинку високий показник заломлення створює ілюзію значно меншої товщини каменя, ніж є насправді.

· Під дією променя білого світла діамант внаслідок дисперсії займається спалахами чистих кольорів спектра на більш дрібних гранях верхівки. Ці кольорові іскри в алмазі в поєднанні з винятковою прозорістю каменя є однією з головних діагностичних ознак.

Алмаз має додаткові діагностичні ознаки, які встановлюються органолептично. До них відносяться:

· Наявність найфів. При експертизі якості за допомогою лупи можливо виявити невеликі поверхні необроблених природних граней алмазу – нейфів на боковинці.

· Включення графіту. Найбільш розповсюдженим включенням є виблискуваті цятки графіту або інших форм вуглецю.

· Масляна плівка на поверхні. Алмаз добре змочується жирами, тому після того, як діаманти брали руками, на його поверхні залишається масляна плівка.

· Низька температура за будь яких обставин. Справжній алмаз ніколи не приймає тепла руки людини, скільки б його не тримали в руці. Теплопровідність алмазу при кімнатній температурі більша за теплопровідність срібла, металокерамічних твердих сплавів, надтвердих сплавів. Вона в 2-5 разів вища за метали.

· Не здатність діаманту до потіння. Якщо діамант справжній при видиху на нього він не пітніє.

· Здатність викривлення прямої смуги. Справжній діамант має високий показник заломлення. Якщо через діамант подивитись на пряму смугу він її зламає – це є характерною особливістю цього каменя.

Таким чином перераховані характеристики якими володіє дорогоцінне каміння стануть у нагоді споживачам які хочуть купувати якісні та дійсно гідні по виконанню ювелірні прикраси. Наявність знань в діагностиці каміння алмазу дасть змогу уникнути придбання підробок або імітацій дорогоцінного каміння. Але при знанні органолептичних властивостей справжнього дорогоцінного каміння визначення споживачем недоброякісної продукції стає можливим.

Використана література

1. Діагностика та експертиза коштовностей [Текст]: підручник / Т. М. Артюх ; КНТЕУ. – К. : Альтерпрес, 2003. – 448с. – ISBN -1 2. Шубін О. О Ринок непродовольчих товарів України: реалії та перспективи [Текст]: монографія: в 3 т. Т1/ ін, та ін.– Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. –576 с. – ISBN -189-1 3. Логинов товары и часы: (Товароведение): учеб. для проф.-техн. уч-щ / спец. ред. .-4-е изд., перераб. – М., «Экономика»,1989.–205с.–ISBN -5

І.

Науковий керівник — , ст. викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

АНАЛІЗ ЯКОСТІ ДИТЯЧИХ КРЕМІВ

Вступ. У сучасному світі косметичні засоби відіграють дуже важливу роль в житті людини. Сьогодні всі світові виробники пропонують широкий асортимент косметичних товарів: засоби для догляду за шкірою, декоративна косметика, засоби для догляду за волосся, засоби для догляду за зубами та інші. Разом з цим на ринку широко представлені косметичні засоби для дітей: дитячі парфуми, креми, дитяча декоративна косметика тощо. Метою даної роботи є оцінка якісних характеристик дитячих кремів.

Виклад основного матеріалу досліджень. Згідно ДСТУ 2472:2006 Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення понять дитячий крем – це косметичний крем із умістом спеціальних жирових складників та біологічно активних речовин для доглядання за шкірою дітей. Відмічено, що заспокійливо діє та підсушує шкіру дітей, утворюючи захисну плівку на шкірі дітей.

Дитячі креми виділені в особливу групу, оскільки їх використовують для ніжної шкірі малюків. Вони можуть бути різного призначення: від зіпрілості; для пом'якшення всього тіла дитини; комплексної дії.

До якості дитячих кремів встановлюють вимоги викладені в нормативних документах України, що регламентують якість парфумерно-косметичних виробів ДСТУ 2472:2006 Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення понять; ДСТУ 5009:2008 Вироби парфумерно-косметичні. Правила приймання, відбирання проб, методи органолептичних випробувань; ДСТУ 5010:2008 Вироби парфумерно-косметичні. Пакування, маркування, транспортування і зберігання.

Для проведення досліджень були обрані три зразки дитячих кремів різних виробників і призначення:

1. Крем дитячий протизапальний ТМ «Ушастый нянь», виробник ВАТ «Невська косметика», Росія;

2. Дитячий крем з обліпихою ТМ «Бархатные ручки», виробник ВАТ «Калина», Росія;

3. Дитячий крем гігієнічний вітамінізований з екстрактом ромашки, вітамінами А і Е, виробник ТОВ «Фітодоктор», Україна.

Дослідження проводилися органолептичними методами за такими показниками: зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція, поглинання шкірою, однорідність. Результати товарознавчої оцінки представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники якості дитячих кремів

Показники	Вимоги згідно ДСТУ4765:2007	ТМ «Ушастый нянь», косметика», Росія	ТМ «Бархатные Ручки», , Росія	Дитячий крем виробника ТОВ «Фітодоктор», Україна
Зовнішній вигляд	Однорідна маса без сторонніх домішок	Однорідна маса без сторонніх домішок	Однорідна маса без сторонніх домішок	Однорідна маса без сторонніх домішок
Колір	Властивий даному виду крему	Білий, без сторонніх відтінків. Властивий даному виду крему	Світло-жовтий, відповідає наявності у складі екстракту обліпихи	Білий, без сторонніх відтінків. Властивий даному виду крему
Запах	Властивий даному виду крему	Без запаху	Легкий фруктовий запах	Слабкий запах гліцерину
Консистенція	Властива даному виду крему	Мазеподібна	Мазеподібна	Мазеподібна
Поглинання шкірою	Властива даному виду крему	Добра	Добра	Задовільна, залишає жирну плівку

Висновки. Встановлено, що всі креми, придбані в роздрібній торговельній мережі м. Донецька відповідають вимогам нормативної документації. Всі три зразки пройшли сертифікацію як в Україні, так і в Росії. Це говорить про те, що дана продукція відповідає вимогам нормативної документації ДСТУ та ГОСТ Р .

Література:

1. Технологія парфумерно-косметичних продуктів / [, Бавіка Л. І., Демидов І. М]; – К.: [Центр учбової літератури], 2007. – 376 с.

2. Креми косметичні. Загальні технічні умови: ДСТУ 4765-2007. – Чинний від . – К. : Держстандарт України, 2009. – 12 с. – (Державний Стандарт України).

3. Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення понять: ДСТУ 2472:2006 . – Чинний від . – К. : Держстандарт України, 2008. – 70 с. – (Державний Стандарт України).

4. Вироби парфумерно-косметичні. Правила приймання, відбирання проб, методи органолептичних випробувань: ДСТУ 5009:2008 . – Чинний від . – К. : Держстандарт України, 2009. – 8 с. – (Державний Стандарт України).

5. Вироби парфумерно-косметичні. Пакування, маркування, транспортування і зберігання: ДСТУ 5010:2008 . – Чинний від . – К. : Держстандарт України, 2009. – 11 с. – (Державний Стандарт України).

Научный руководитель – , ст. преподаватель

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

ОЦЕНОЧНАЯ ЭКСПЕРТИЗА МАТЕРИАЛЬНЫХ объектов, выступающих в качестве залога В ЛОМБАРДАХ

Вступление. Актуальным вопросом для населения является получение временно доступных денежных средств на определенное количество дней с достаточно малым процентом. В международной практике кредитования одной из форм получения таких ссуд является выдача денежных средств под залог материальных объектов. Для этого существуют ломбарды.

Целью работы является рассмотрение порядка проведения оценочной экспертизы товаров, сдаваемых в качестве залога в ломбарды.

Изложение основного материала исследований. Для большей конкретики необходимо сформулировать понятие самого ломбарда. Ломбарды — кредитно-финансовые организации, выдающие ссуды под залог движимого имущества, осуществляющие хранение заложенных товарно-материальных и иных ценностей, при необходимости проводящие торговые операции по продаже заложенного имущества на комиссионных началах.

Ломбарды оказывают услуги, главным образом, физическим лицам. На хранение принимаются предметы личного пользования и домашнего (семейного) потребления; производственно-технического назначения; ювелирные и бытовые изделия из драгоценных металлов и драгоценных камней, жемчуга, янтаря и иные материальные и нематериальные ценности.

Ломбард не вправе принимать имущество, включенное в перечень объектов, относительно которых по причине их исторической, культурной или иной ценности либо в целях обеспечения государственной безопасности применение залога не допускается. Имущество принимается только от совершеннолетних граждан при предъявлении документа, удостоверяющего личность. Эти условия распространяются и на выдачу имущества.

Что касается оценки товара, то имущество, сдаваемое в ломбард, оценивается по соглашению сторон с участием товароведа-оценщика. Оценку изделий из драгоценных металлов, камней осуществляют товароведы, сдавшие технический минимум по опробованию ювелирных изделий и их лома. Товаровед-оценщик должен изучить действующие стандартные, технические условия на ювелирные изделия, драгоценные, полудрагоценные и поделочные камни. Существует специальная методика по опробованию и оценке изделий, лома и сплавов из драгоценных металлов. Все предлагаемые ценности, независимо от наличия клейм, пробы, проходят опробование, при этом имеются особенности в подходах к оценке разных видов изделий.

Одним из рисков при принятии подержанных товаров является то, что эти вещи могут быть поддельными. Если предмет является подделкой, такой например как поддельные часы Rolex, он может иметь лишь небольшую часть от реальной стоимости подлинного товара.

Именно поэтому одним из этапов оценочной экспертизы товаров, сдаваемых в ломбард в качестве залога, является оценка их аутентичности. После установления того, что оцениваемый товар является подлинным и не является украденным, и что этот товар можно будет позже реализовать, ломбард предлагает клиенту определенную сумму за это.

Для стоимостной оценки предметов, предлагаемых в качестве залога, ломбарды используют различные каталоги, поисковые системы сети Internet, а также собственный опыт, чтобы объективно оценить предложенный товар.

При оценке товара во внимание принимается его состояние, степень износа – морального и технического (т. е. год производства товара), а также рыночная стоимость товара на данный момент. Более высокую оценку товара можно получить, если есть возможность продать его вместе с оригинальной упаковкой, чеком за покупку, который также является гарантийным талоном и т. д. Лучшую оценку товара можно получить также, если приложить к нему его аксессуары, например, мобильный телефон продать вместе с зарядкой, наушниками, USB кабелем и т. д.

По мнению экспертов, около 90 % украинцев, воспользовавшихся услугами ломбардов, возвращаются за предметом залога.

Сумма, выдаваемая ломбардом, зависит от работоспособности и ликвидности взятого под залог товара. Особенно это актуально для товаров потребительской электроники – компьютеров, мобильных телефонов, видео - и фотокамер – подверженных сильному моральному старению. При оценке таких залогов ломбарды закладывают риски по невозврату кредита, от чего стоимость даже новой электроники занижается в разы. Для бытовой техники и мобильных телефонов в каждом ломбарде есть специальный прайс-лист с указанием оценочной стоимости той или иной модели (система индикативных цен).

Сумма ломбардного займа может достигать и 70 – 75 % от оценочной стоимости залога, если в качестве последнего выступают изделия из драгоценных металлов. По мнению экспертов, на стоимость, например, золота влияет вес, проба и состояние изделия. За пользование такими ссудами нужно будет платить до 0,5 - 0,9 % в сутки (или около 15 – 27 % в месяц).

Выводы. Таким образом, при оценке того или иного товара во внимание принимается его внешний вид, технические характеристики, год выпуска и ряд других факторов, влияющих на цену изделия. Не маловажным является тот факт, что оценку товара должен производить оценщик, который имеет опыт работы в этом деле. Чаще всего эти оценщики имеют квалификацию товароведа-эксперта, который имеет фундаментальную образовательную базу в области экспертизы различных групп товаров.

Как правило, клиентами такого типа заведений является население со средней материальной обеспеченностью, которым необходимы в срочном порядке денежные средства на что-либо. Их особенностью является то, что они дорожат своим товаром, изделием, и готовы его забрать через определенный срок, уплатив за него ломбарду определенный процент.

Науковий керівник – Поліщук Л. В., доц., к. т. н.

ВНЗ УКООПСПІЛКИ «Полтавський університет економіки і торгівлі»

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЛЯНОЇ СИРОВИНИ ТА ВИРОБІВ З НЕЇ У МИТНИХ ЦІЛЯХ

Вступ. Актуальність теми полягає в проблемі ідентифікації лляної сировини та виробів з неї у митних цілях на етапі входження України до Світової організації торгівлі та з можливим розширенням ринків збуту. Це стосується в першу чергу продукції з лляних волокон, оскільки: Україна має вікові надбання щодо вирощування та переробки льону і завдяки унікальному комплексу властивостей льону існує постійний попит на продукцію з льону, функціонує два потужних підприємства з виробництва лляних тканин (ВАТ “Рівнельон” м. Рівне та ВАТ “Льонотекс” м. Житомир).

Метою даної роботи є методологія ідентифікації лляної сировини та виробів з неї у митних цілях.

Виклад основного матеріалу дослідження. Об’єктом дослідження є лляна сировина та вироби, які з неї виготовляються, у зв’язку з проблемами, які виникають під час їх контролю та митного оформлення. Перш за все, проблеми в митному оформленні виникають в контексті класифікації та визначення відповідного коду за УКТ ЗЕД.

При ідентифікації лляної сировина та виробів із неї необхідно знати, що лляні волокона отримують з лубу рослини льону. Довжина комплексних лляних волокон може бути рівною довжині стебла. Довжина тіпаного комплексного лляного волокна коливається в межах 170-250мм, елементарних – 10-26 мм. Лінійна густина лляних волокон в межах: комплексних – мтекс, елементарних – 125-556 мтекс. Розривне навантаження комплексних волокон становить 200-400 сН/волокно, елементарних – 15-20 сН/волокно. Відносне подовження – 1,5-2,5%. Пружність лляного волокна невелика, а жорсткість – висока. У стандартних умовах гігроскопічність лляних волокон становить 11-12%. Із лляних волокон виготовляють тканини, трикотажні, неткані полотна, мотузки, канати, троси, сітки та інші плетені вироби із них.

Встановити ідентичність (тотожність) або, навпаки, відмінність конкретного товару із льону від інших можна шляхом проведення ідентифікації або «встановлення збігу». Саме так в тлумачному словнику української мови трактується термін «ідентифікувати – встановлювати збіг», а «ідентичний – тотожний, повністю співпадаючий».

Розглянемо процес дослідження під час ідентифікації лляної сировини та виробів із неї з метою доведення їх повного співпадання з оригінальними зразками. Цей процес умовно можна поділити на окремі процедури, а саме, попередню ідентифікацію; порівняльне, детальне дослідження (випробування) і оцінювання результатів порівняння та їх документальне оформлення.

Для попередньої ідентифікації необхідно використати вибрані дослідником загальні критерії для конкретного виду продукції (товару). До загальних критеріїв, як правило, відносять групу матеріалу виробу, назву, фірму (підприємство) – виробника, їх відповідність супровідним документам. Тобто, апріорі відомі ознаки супровідної документації аналізу зовнішнього вигляду. Багато із них наведені в маркуванні самої продукції (товару). Для аналізу реквізитів маркування текстильних матеріалів варто керуватись вимогами наступних технічних регламентів: Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, Технічний регламент щодо екологічних критеріїв для еко-маркування текстильних виробів.

При детальному дослідженні в процесі ідентифікації продукції (товарів) із лляної сировини необхідно скористатись специфічними ознаками зовнішнього вигляду як достатніми показниками критеріїв, характерних лише для них. Наприклад, для групи одягових лляних тканин такими показниками критеріїв їх ідентифікації може бути фактура (характер поверхні), яка може бути самою різноманітною, але за наявності лляної пряжі проглядається нерівномірність товщини цієї пряжі. Блиск теж може бути критерієм, так як він відрізняється певним ступенем прояву на лляній фактурі тканини. Характерною ознакою зовнішнього вигляду лляної тканини є її жорсткість і низький показник драпірування. Особливою ознакою лляних тканин є надто низька стійкість до зминання і при дії неорієнтованої сили зминальність проявляється особливими морщинами, зборками та складками. Гладкофарбовані, вибивні тканини відрізняються неяскравими кольорами, що пов’язано з закріпленням барвника на лляній волокнистій субстанції. Туше (сприйняття на дотик) для лляної тканини відрізняється твердістю, холодністю.

Але не завжди достатньо критеріїв, які є ознаками зовнішнього вигляду для остаточного віднесення тієї або іншої лляної тканини до певної групи за видом використаної сировини: чистолляної, лляної, напівлляної, змішаної лляної. Тому типовим, достатньо об’єктивним і порівняльним є показник вміст компонентів сировинного складу тканини, який також може використовуватись як критерій асортиментної та якісної ідентифікації та вибору асортиментної позиції за класифікаційними ознаками УКТ ЗЕД. Доцільно відмітити, що у класифікаційних угрупуваннях за УКТ ЗЕД виділена підгрупа тканин лляних з вмістом 85 мас. % та більше льону і з вмістом менш як 85 мас. % льону. Така класифікація, на нашу думку, не відображає структурних змін сучасного асортименту тканин та інших полотен і виробів із льону і не враховує саме його різноманітність за сировинним компонентним складом.

Крім наведених критеріїв ідентифікації для контролю якості сировини та матеріалів із льону можна використати такі показники, як поверхнева густина 1м2 тканини, полотна; розривальне навантаження під час розтягання, що характеризує міцність; зміна лінійних розмірів після мокрого оброблення.

Висновки. Вище наведена номенклатура показників для проведення ідентифікації лляної сировини та продукції (товарів) із неї достатньо оптимальна і може забезпечити доведення істинності, а також може бути успішно застосована в митній практиці та оцінюванні рівня якості та конкурентоспроможності нових матеріалів із льону.

Науковий керівник − , к. х.н., доц.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ, ЩО НАДХОДЯТЬ НА РИНОК УКРАЇНИ

Вступ. По споживанню косметики й парфумерії Україна є третім по величині ринком Східної Європи після Росії й Польщі. Найбільшим попитом у наших співвітчизників користуються декоративна косметика й засоби по догляду за шкірою й волоссям. При цьому близько 90 % загального обсягу продажів доводиться на косметичні засоби імпортного виробництва. В 2011 році українці витратили на косметику й парфумерію 19,87 млрд. грн. (близько $ 2,4 млрд.). За рік обсяг ринку в гривні виріс на 12,4 % й в 1,5 рази перевищив результат до кризового 2008 року.

Виклад основного матеріалу досліджень. Всі косметичні вироби являють собою складну, багатокомпонентну систему, до складу якої входять жирові, структуроутворюючі, поверхнево-активні речовини, емульгатори, наповнювачі, барвники, спеціальні добавки (антимікробні, фотозахисні, антиоксиданти та ін.), біологічно активні речовини (вітаміни, екстракти трав, колагени) тощо. Від хімічного складу, якості вихідних компонентів, технологічного процесу одержання, умов зберігання та продажу, умов споживання залежить безпека косметичних товарів. На кожному етапі життєвого циклу в косметичних товари можуть протікати ті чи інші процеси, що викликають зміни, небезпечні для здоров'я людини.