Журналістика: вступ до фаху (стр. 1 )

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “Україна”

Факультет філології та масової комунікації

Кафедра журналістики

ЖУРНАЛІСТИКА:

ВСТУП ДО ФАХУ

Навчально-методичний комплекс

для студентів спеціальності 7.030203 “Журналістика”

Укладач: ст. викл. Лебедєва-

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від _________ 2011 р.

Зав. кафедри

_______________ проф. О.

Декан факультету

________________ доц.

Київ―2011

Робоча навчальна програма з дисципліни “Журналістика: вступ до фаху”

Укладач: кандидат наук із соціальних комунікацій,

старший викладач ЛЕБЕДЄВА-ГУЛЕЙ Олена Зіновіївна

Погоджено

з науково-методичною комісією

“___” _________2011 р.

_____________________

Зміст

Вступ............................................................................................................................................4

Вимоги до знань та умінь...........................................................................................................5

Основні терміни і поняття..........................................................................................................6

Система контролю знань та умови складання заліку...............................................................7

Шкала оцінювання.......................................................................................................................8

Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять........................................................9

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Свобода слова – свобода журналіста…………..........................................................................10

Рекомендована література до тем змістового модулю 1…………………...............................13

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Організація праці журналіста…………………...........................................................................14

Рекомендована література до тем змістового модулю 2……………………………................19

Питання до заліку курсу “Журналістика: вступ до фаху”…….................................................20

Вступ

Дисципліна “Журналістика: вступ до фаху” є базовою нормативною на початковому етапі формування фахівця зі спеціальності “Журналістика”, що викладається на 1 курсі І семестру в обсязі 34 годин, з них лекцій – 18 год., практичних занять – 16 год. та форма підсумкового контролю – залік.

Метою навчальної дисципліни “Журналістика: вступ до фаху” є освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань про основні засади та принципи журналістської спеціальності, структуру і штат редакцій газет, фахову роль журналіста у них, а також важливих аспектів праці в друкованих та електронних засобах масової інформації.

Завдання навчальної дисципліни “Журналістика: вступ до фаху” полягає у засвоєнні студентами основних понять про газетні жанри як комунікативні форми журналістики, про організацію роботи редакцій, важливі підходи до творчої праці, норми поведінки в журналістському колективі.

Логіка розвитку проблематики вкладається у чітку схему: журналістика є важливим засобом масової комунікації, свобода преси – необхідним атрибутом демократії.

Курс складається з двох тематичних блоків, які є змістовими модулями. У першому розглядаються теми специфіки масової інформації, інформаційного простору та інформаційної політики, свободи слова, а також формування національної державної ідеології.

У другому блоці подається розуміння авторського задуму та позиції журналіста, розглядаються газетні жанри, основні принципи професії, а також адресність і тематика журналістського матеріалу та з’ясовується комунікативна роль журналіста загалом.

Об’єктом навчальної дисципліни “Журналістика: вступ до фаху” є діяльність фахово підготовлених спеціалістів у системі сучасних засобів масової комунікації.

Предметом навчальної дисципліни “Журналістика: вступ до фаху” є журналістська діяльність, спрямована на задоволення інформаційних потреб суспільства, виходячи із суспільних інтересів, з необхідності утверджувати загальнодемократичні цінності, стимулювати національне відродження, зміцнювати власну державу як необхідну передумову громадського порядку, демократії, людських прав і свобод.

Вимоги до знань та умінь

Студент повинен знати:

предмет дисципліни, її тематику, термінологію; специфіку масової комунікації, зокрема – засобів масової інформації; складові масової комунікації у державі; поняття інформаційного простору та інформаційної політики; документи, які регулюють свободу слова у світі і в Україні; поняття національної ідеї у ЗМІ та державної ідеології; складові журналістської творчості і позиції журналіста; законодавчі акти України про пресу; правила поведінки журналіста в колективі; жанрову і тематичну спеціалізацію журналіста; тематичну рубрикацію газети.

Студент повинен уміти:

збирати і відбирати факти, осмислювати їх і логічно викладати за допомогою слова; використовувати у своїй журналістській діяльності принципи та методи створення текстів; самостійно створювати тексти різних жанрів; висловлювати власну авторську позицію; застосовувати законодавство в життєвих ситуаціях; керуватися відповідними етичними нормами і принципами журналістики; планувати свою роботу і дотримуватися правил поведінки у журналістському колективі; використовувати здобуті знання на практиці.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Журналістика: вступ до фаху” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Автор. Авторський задум. Аналітичні жанри. Аніматор. Анекдот. Анонс. Антиукраїнські течії. Афоризм.

Видавець друкованого засобу масової інформації. Відповідальний секретар. Власкорівський корпус. Внутріредакційні комунікації. Внутрішня свобода журналіста.

Гумореска.

Державна ідеологія. Дорожні нотатки. Досьє. Думка.

Епіграма. Епітафія. Есей. Етюд.

Жанри. Журналіст. Журналістика. Журналістський колектив. Журналістське розслідування.

Заголовок. Замальовка. Замітка. Запитальний заголовок. Зарисовка. Засновник друкованого засобу масової інформації. Засоби масової комунікації. Звіт. Зворотний зв’язок. Знак.

Ідеологія. Індивідуальні творчі плани. Інтерв’ю. Інфоґрафія. Інформативний заголовок. Інформаційна політика. Інформаційний простір. Інформаційні жанри. Інформація.

Календарна картотека. Карикатура. Код. Колектив. Колючі рядки. Коментар. Комікс. Комунікативні процеси. Комунікант. Комунікат. Комунікація. Конфіденційна інформація. Кореспонденція.

Лист.

Масова комунікація. Місячний план. Модель газети. Мотивація.

Надзаголовок. Нарис. Націоналізм. Національна ідея.

Об’єктивність. Огляд аналітичний. Огляд інформаційний. Окличний заголовок.

Памфлет. Пародія. Перспективне планування. Підзаголовок. Плагіат. План чергового номера. Планерки. Позиція журналіста. Потижневе планування. Право на помилку. Професійна комунікація.

Редакторат. Редакційна колегія. Редакційна літучка. Редакційне завдання. Редакція. Редакція друкованого засобу масової інформації. Репліка. Репортаж. Рецензія. Робоча планерка. Розповсюджувач продукції друкованого засобу масової інформації. Розширена замітка. Розширена фотозамітка. Роль. Рубрикація.

Сатирична казка (байка). Сатирично-гумористичні жанри. Свобода слова. Свобода творчості. Секретаріат. Слово. Співзасновники друкованого засобу масової інформації. Спонукальний заголовок. Стаття. Статут редакції засобу масової інформації. Стереотип. Суперрубрика.

Таємна інформація. Тематичні відділи. Трудовий колектив редакції.

Усмішка.

Хроніка. Художньо-публіцистичні жанри.

Факт. Фільтрування. Фотожарт. Фотозамітка. Фотозвинувачення. Фотокомікс. Фотонарис. Фоторепортаж. Фотофейлетон. Фотохроніка.

Шарж.

Члени редколегії.

Система контролю знань та умови складання ЗАЛІКУ

Навчальна дисципліна “Журналістика: вступ до фаху” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається із 2-х змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю:

- виступ з рефератом на практичному занятті;

- тести за вивченими темами;

- письмові роботи з виконання самостійних домашніх завдань;

- підсумкове тестування за тестами комплексної контрольної роботи.

Модульний контроль: 2 модульних підсумкових тестування за тестами комплексної контрольної роботи. Наприкінці кожного модулю підбиваються підсумки його вивчення (результати беруться до уваги на заліку). Підсумкова оцінка в балах розраховується за накопичувальною (100-бальною) системою і дорівнює сумі всіх балів, які було здобуто на кожному з етапів контролю.

Розподіл балів за змістовим модулем

	Модуль 1	Модуль 2	Разом
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Підсумковий модуль (залік)
Оцінка в балах	40	50	10	100

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Поточний контроль знань: оцінювання знань відповідною кількістю балів відбувається за формами контролю знань, зазначеними у шкалі оцінювання та у таблиці “Бальна система оцінювання різних форм навчання студента”, що подаються нижче.

Підсумковий контроль знань – у формі заліку.

Шкала оцінювання

Підсумкова оцінка в балах (максимальна їх кількість – 100) розраховується за накопичувальною системою. У межах кожного модулю бали розподіляються так:

Перший модуль – 40 балів.

Другий модуль – 50 балів.

Залік – 10 балів. До цих балів враховуються:

· оцінки за результатами контрольного тестування;

· оцінка за домашню самостійну роботу.

Таким чином, кожен студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модулю, використовуючи різні способи набуття знань. За 100-відсоткове відвідування занять та виконання рефератів додається 5 призових балів. Система оцінювання таких способів набуття знань подається у таблиці 1.

Таблиця 1

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

в межах кожного модулю

№	Способи набуття знань	Бали
1	Виступ з рефератом на практичному занятті	До 9	Мах 81
2	Відвідування заняття (виконаний реферат вважається відвідуванням пари)	До 1	Мах 14
6	Підсумкове тестування за тестами комплексної контрольної роботи	До 5
7	Залік	До 10

Формули і порядок розрахунку оцінок (100-бальна шкала) та порядок переведення їх у міжнародну та національну шкали подається нижче в таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок оцінок за 100-бальною шкалою

100-бальна шкала	Оцінка за шкалою ESTS	Визначення оцінки	Оцінка за нац. шкалою	Оцінка за шкалою університету
90-100	A	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	5	зараховано
85-89	B	Дуже добре – вище середнього з кількома помилками	4
75-84	C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
67-74	D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків	3
60-64	E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
1-59	F	Незадовільно – попрацювати перед тим, як отримати оцінку	2	незараховано

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ План ЛЕКЦІЙ