Засоби пиловловлення, які застосовують на гірничо-збагачувальних фабриках, розділяються на механічні й електричні. До механічних відносяться засоби, які використовують силу ваги, інерцію частинок, які швидко рухаються, відцентрову силу, фільтрування через пористі перегородки і зрошення запиленого повітря водою. Вибір засобу пиловловлення залежить від властивостей і цінності пилу що вловлюється, необхідного ступеня очищення повітря, температури що повітря, яке очищується.
18.1.1 Осаджувальні камери
Осаджувальні камери призначені для виділення з потоків запилених газів крупного пилу (частинки більше 100 мк) Потік газів, попадаючи з повітрьоводу в осаджувальну камеру, перетин котрої більше перетину повітрьоводу, різко зменшує швидкість і частинки пилу під впливом сили ваги осаджуються вниз, накопичуються в приймачах і розвантажуються. Очищений від крупного пилу повітря виходить з камери в наступну операцію пиловловника.
18.1.2 Циклони
Циклони призначені для виділення пилу крупніше 10 мк. Корпус циклона виконується зварювальним з листової сталі. Верхня частина корпуса циліндрична, нижня - конічна. Запилене повітря подається в циклон по трубі, яка підводить, по дотичній до внутрішньої поверхні циліндричної частини корпуса зі швидкість до 25 м/сек. Всередині циклона створюється потік газу, який рухається по стінках корпуса по гвинтовій лінії зверху вниз. Частинки пилу під впливом відцентрової сили притискаються до стінок, втрачають швидкість і опускаються вниз і розвантажуються через нижню насадку в конічній частині корпуса. Очищене від пилу повітря піднімається вверх, обиртаючись навколо вертикальної осі корпуса і видаляється через верхній отвір у циліндричній частині корпуса.
18.1.3 Батарейні циклони
Батарейні циклони призначені для виділення пилу крупніше 10 мк. Вони являють собою конструкцію, зєднуючу в один агрегат декілька циклонів невеликого діаметра від 40 до 250 мм, називаних елементами.
Запилене повітря з труби, яка підводить, заповнивши камеру між герметичними перегородками, кинеться в циклонні елементи або через щілину в циліндричній частині елемента, але через направляючий апарат, що надає потокові повітря обертальне прямування. Вловлений пил розвантажується з елементів униз, у пірамідальний приймач, а очищене повітря через вихлопні труби з елементів надходить нагору, у камеру над верхньою герметичною перегородкою, і віддалиться по трубі, що відводить.
18.1.4 Рукавні фільтри
Рукавні фільтри забезпечують ступінь очищення запиленого повітря до 99 %. Частіше всього їх застосовують для остаточного очищення повітря після циклонів, а на азбестових фабриках - для очищення в один прийом. Не рекомендується встановлювати рукавні фільтри для очищення газів із сушильних установок.
Рукавні фільтри являють собою камеру, розділену герметичними перегородками на секції
На рисунку 18.1 зображена схема секції рукавного фільтра. Фільтруючі елементи 1 у виді рукавів із пористої тканини підвішені до вструшуючого механізму 2. Запилене повітря подається через патрубок 3 у пилевий бункер 4, перекритий поверх герметичною плитою 5. У цій плиті є отвори з патрубками на який скобами - обручами 6 закріплюються фільтруючі рукава нижньою відкритою частиною. Секція з рукавами сполучена через патрубок 7 із відсасуючим вентилятором через рукава запилене повітря з пилевого бункера. Пил затримується внутрішньою поверхнею рукавів, а очищене повітря викидається в атмосферу. Періодично за допомогою клапанна 8 секція відключається від вентилятора, рукава струшуються механізмом 2 і осілий на них пил обсипається в пилевий бункер, звідки видаляється шнеком 10. У цей час у секцію через патрубок 9 подається стиснуте повітря для продування тканини.
![]() |
Рисунок 18.1 - Схема секції рукавного фільтру
Діаметри фільтруючих рукавів (150 …500) мм, довжина від 2,2 до 9,0 м.
18.2 Электрофільтри
На рисунку 18.2 зображена схема горизонтального пластинчастого електрофільтра. У залізобетонній або сталевій камері 1 встановлені осаджувальні електроди 2 у вигляді пластин. У зазорах між пластинами розміщені коронуючі електроди 3, що представляють собою систему рівнобіжних дротів, натягнутих на спеціальну рамку. Осаджувальні електроди заземлюються, а коронуючі з'єднуються з джерелом постійного струму високої напруги (до 60 кВ). У неоднорідному електричному полі, утвореному між пластинами і дротовими електродами, під дією високої напруги виникають коронні розряди. Навколо коронуючих електродів з¢являється слабе світіння (корона).
![]() |
Электрофільтри призначені для вловлювання пилу крупніше 0,1 мк. Коефіцієнт корисної дії біля 99%.
Рисунок 18.2 - Схема горизонтальних пластинчастих електрофільтрів при: а) перепіз електрофільтрів; б) розташування фільтрів.
Запилений газ надходить у камеру електрофільтра і проходить між пластинами. Іонізовані молекули газу заряджають пилинки негативними зарядами, що викликає притягання частинок до позитивного електрода (пластинам). Пил, що осіла на пластинах, при струшуванні електрода падає в приймач, звідки розвантажується через спеціальний випуск, а очищений газ видаляєтьсяться в атмосферу або направляється в наступну операцію пилевловлення. Газ просасується через електрофільтр вентилятором.
18.3 Мокрі пиловловники
Мокрі пиловловники застосовуються на гірничо-збагачувальних фабриках для остаточного очищення газів, що видаляються із сушильних барабанів. Ці пиловловники очищують гази від дуже тонкого пилу. Вловлений пил, змішуючись із водою, утворює шлами, які або направляються в оборот, або збезводнюються в шламових відстійниках.
18.3.1 Скруббер із насадками
Прямокутна або циліндрична вежа висотою біля 10 м виготовляється з листової сталі. У верхній частині є бак, із якого бризгалами подається вода всередину корпуса. По висоті вежі встановлюються насадки з дерев'яних брусів і рейок. Верхня насадка рівномірно розподіляє воду, що стікає, по перетину вежі. Середня насадка, по всій поверхні зрошувана водою, що стікає, служить для уловлювання пилюки з потоку газу. Нижня насадка рівномірно розподіляє очищений газ по перетині скруббера. Газ надходить через вхідний отвір внизу вежі і рухається нагору назустріч струміням води. У середній насадці частинки пилу змочуються і разом із водою стікають у нижню пірамідальну частину скруббера, звідки відводяться по трубопроводах. Очищений газ через вихлопну трубу видаляється в атмосферу. Ступінь очищення газу в скрубберах 98 %. Витрата води від 5 до 20 м
/год на 1м
перетину скруббера. Швидкість руху газу 1,2 м/с.
18.3.2 Пінний пиловловник
Пінний пиловловник показаний на рисунку 20.3. Металевий корпус розділений на два відділення горизонтальною дірчастою перегородкою. У верхнє відділення подається вода з таким розрахунком, щоб на дірчастій перегородці (решітці) залишався шар її товщиною (20…50) мм, а інша частина стікала б струмінями вниз. Запилений газ подається під решітку і рухається нагору назустріч струміням води. На решітці при проходженні газовим потоком шару води утворюється шар піни товщиною (100…200) мм, у якому затримуються частинки пилу. Очищений газ іде через отвір вгорі апарата, а уловлений пил разом із водою видаляється через нижній шламовий отвір і частково через бічний отвір із переливом піни.
![]() |
Рисунок 18.3 Пінний пиловловник
1 - корпус апарата; 2 - решітки; 3 - бункер; 4 - приймальна коробки;
5 - підвід газу; 6 - зливальна коробка; 7 і 8 - патрубки; 9 - поріг;
10 - отвір для виходу газів.
Ці апарати уловлюють частинки до 3 мк. Швидкість руху газу в апараті до 3,5 м/с. Витрата води від 0,25 до 1 м
на 1000 м
запиленого газу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Г. Машины для обогащения полезных ископаемых. - К., Донецк: Вища шк., 19с.
2. , Переработка и качество полезных ископаемых. - К., Донецк: Вища шк., 19с.
3. М., Оформление материалов самостоятельной работы: Рекомендации для студентов и учащихся техникумов. К.: Вища шк., 19с.
4. ГОСТ 7090-72 Дробилки молотковые однороторные. Технические условия. - Введ. 01.01.73.
5. ГОСТ2.105-78 Текстовые документы. - Введ. 01.01.79.
6. ГОСТ 2.106 79 Требования к текстовым документам. Введ. 01.01.80.
7. ГОСТ 1.1-84 Библиографическое описание произведений печати.
- Введ. 01.01.85.
8. ГОСТ 4790-99 Методика проведення фракційного аналізу. Чинний від 01.01.99.
9. ДСТУ 2411-94 Дробарки. Терміни та визначення. Чиний від 01.01.95.
10. ДСТУ 3.008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура: правила оформлення. - Чиний від 01.01.96.
11. Зверевич В. В., Перов В. А. Основы обогащения полезных ископаемых. - М.: Недра, 1с.
12. Нормы технологического проектирования предприятий промышленности нерудных строительных материалов. - Л.: Стройиздат, 19с.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |





