Основи переробки та збагачення корисних копалин: «Розробка родовищ корисних копалин» (стр. 7 )

Обезшламлена проба (або частина проби) засипається в спеціальний бачок із сітчастим дном (розмір отворів сітки 1мм), розміри якого трохи менше розмірів бачків із розчинами. Цей бачок занурюється в рідину найменшої питомої ваги; вміст бачка обережно помішують і відстоюють.

Через (2…3) хв. із поверхні рідини спеціальним сітчастим черпаком збирається спливаюча фракція, яка старанно промивається спочатку гарячою, потім холодною водою і висушується. Після висушування фракцію зважують і розділяють для хімічного аналізу.

Осад у сітчастому бачку, отриманий у першій рідині, переноситься в рідину наступної питомої ваги, де операція розшарування повторюється. Таким чином, проба вугілля занурюється у всі рідини з наростаючою питомою вагою.

У рідині максимальної питомої ваги збирають дві фракції - що спливла й осіла.

Схема проведення фракційного аналізу вугілля показана на рисунку 11.1

Промивання П П П

Сушіння С С С

Зважування В В В

Обробка Р Р Р

Лаб. аналіз Л. а. Л. а. Л. а.

Рисунок 11.1 - Схема проведення фракційного аналізу.

Порядок розшарування проби вугілля може бути й інший, тобто занурення проби починають у найбільше важку рідину, розшаровування в наступній по питомій вазі рідини фракцію, що спливла. Такий порядок розшарування приймають при наявності в вугіллі породи, яка легко розмокає.

У результаті фракційного аналізу ми одержуємо кількісне співвідношення фракцій різноманітної питомої ваги взятої проби вугілля, а шляхом хімічного аналізу визначаємо вміст золи (іноді і сірки) у кожній із фракцій.

11.3 Обробка результатів фракційного аналізу

Результати фракційного аналізу аналізуються у певному порядку, приведеному в таблиці 11.2. В графи цієї таблиці записують наступні дані:

у графі 1 - питома вага фракцій, на які було розшароване вугілля;

у графі 2 - вага кожної фракції;

у графі 3 - вихід кожної фракції;

у графі 4 - зольність кожної фракції за даними хіманалізів;

у графі 5- вміст сірки в кожній фракції (якщо визначається);

у графі 6 - добуток виходу фракцій на зольність Ас, ці добутки необхідні для визначення середньозваженої зольності спливаючих і потоплених фракцій по формулі:

; (11.1)

Середньозважена зольність проби (графа 4) у рядку “ всього “ обчислюється так : підсумовуються всі добутки в графі 6, а потім ця сума ділиться на суму виходу усіх фракцій ( за графою 3), у даному випадку на 100;

у графі 7 - дані послідовного підсумовування добутків gА графи 6;

у графі 8 - сумарний вихід спливаючих фракцій;

у графі 9 - середньозважена зольність фракції, що спливла. Вона визначається шляхом розподілу суми добутків графи 7 на сумарний вихід відповідної фракції, що спливла, за графою 8;

у графі 10 - сума добутків gА для потоплених фракцій. Підсумовування добутків відбуваєся знизу вверх;

у графі 11 - сумарний вихід потоплених фракцій; ця графа заповнюється аналогічно графі 8, але підсумовування відбуває знизу вверх;

у графі 12 - середньозважена зольність потопленої фракції. Дані для цієї графи отримуються шляхом розподілу суми добутків gА за графою 10 на сумарний вихід фракцій по графі 11.

Таблиця 11.2 - Результати фракційного аналізу вугілля класу (25...50) мм.

Питома вага фракції	Вихід фракцій	Зольність і вміст S у фракціях	Добуток gА	Сумарні дані
Вспливші фракції	Потонувші фракції
К2	(g)%	Ас	Sобс	SgА,%	Sg,%	Асср	SgАс	Sg,%	Асс
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
< 1,3	9,55	15,35	3,20	-	49,12	49,12	15,35	3,20	1523,48	100,0	15,23
1,3-1,4	31,97	51,23	6,19	-	317,11	366,23	66,58	5,50	1474,36	84,65	17,42
1,4-1,5	5,52	8,71	13,67	-	119,07	485,30	75,29	6,45	1157,25	33,42	34,63
1,5-1,6	3,57	5,74	25,50	-	136,37	621,67	81,03	7,67	1038,18	24,71	42,01
1,6-1,8	5,77	9,27	36,58	-	349,10	970,77	90,30	10,75	901,81	18,97	47,54
>1,8	6,04	9,70	56,98	-	552,71	1523,48	100,0	15,23	552,71	9,70	56,98
Всього…	62,22	100,0	15,23	-	-	-	-	-	-	-	-

На підставі даних таблиці 11.2 можна встановити: