Методична розробка «Програмування» (стр. 2 )

змінювати заборонено.

Для визначення констант служить зарезервоване слово const.

Формат опису: Const < ідентифікатор > = < значення константи >;

Приклад:

Const Max=1000; Vxod='сегмент 5'; Є ряд констант, до значень яких можна звертатися без попереднього опису.

Змінні, на відміну від констант, можуть змінювати свої значення в процесі виконання програми. Кожна змінна і константа належать до ви­значеного типу даних. Тип констант визначається компілятором авто­матично. Тип змінних обов'язково вказується перед тим, як їх використати. Для опису змінних призначено зарезервоване слово var.

Формат опису: Var <ідентифікатор> : <тип даних>;

Приклад: Var Suml, Sum2 : real;

Тип даних - це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти про­грами, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями. Усі типи даних у мові програмування Паскаль розділяються на дві групи: скалярні (прості), структуровані (складені).

Скалярні типи у свою чергу підрозділяються на стандартні та типи користувача. Стандартні типи пропонуються користувачам розроблю-вачами системи Turbo Pascal. Типи користувача - розроблюються самим програмістом.

До стандартних скалярних типів відносяться наступні типи: цілі, дійсні, літерні, булівські.

Величини цілих типів можуть бути подані як у десятковій, так і в шістнадцятковій системах. Якщо число представлене в шістнадцятковій системі, перед ним без проміжку записується знак $. Діапазон зміни шістнадцяткових чисел від $0000 до $FFFF.

Цілі типи даних являють собою значення, що можуть використову­ватися в арифметичних виразах. Стандартні цілі типи зведені в таблицю:

Ідентифікатор	Тип	Значення	Опис
True	Boolen	True	Істина
False	Boolen	False	Хибність
Maxint	integer	32767	Максимальне ціле

Дійсні типи даних являють собою дійсні значення, що використо­вуються в арифметичних виразах і займають у пам'яті від 4 до 10 байт. У програмі мовою Паскаль допускається представлення дійсних значень у вигляді як із плаваючою, так і з фіксованою точкою.

Дійсні десяткові числа з фіксованою точкою записуються за звичай­ними правилами арифметики. Єдине, що відрізняє цей формат від математичного, це те, що ціла частина від дробової відокремлюється десятковою точкою, а не комою.

Якщо десяткова точка відсутня, число вважається цілим. Перед числом може знаходитися знак «+» або «-». Якщо знак відсутній, за замовчуванням число вважається додатнім.

Дійсні десяткові числа у форматі з плаваючою точкою подаються в наступному (експоненціальному) вигляді:

mЕ+р,

де m - мантиса (ціле або дробове число з фіксованою десятковою точкою), Е - означає «десять у степені», р - порядок (ціле число).

Взагалі мантиса має бути нормалізованою, тобто представленою у вигляді числа, що належить діапазону від 0 до 1 (це означає, що точка завжди знаходиться перед першою цифрою числа). Однак можна записати мантису у вигляді будь-якого дробового числа з фіксованою точкою. Нормалізація при цьому виконується системою автоматично. Приклад:

	Значення числа
0.4500Е+02	0.45*102=45
— 2.600Е05	—2.6*1 05 = -260000
+0.45670Е-02	0.4567*10'2= 0.004567
Тип	Діапазон значень	Мантиса (кількість значущих цифр)	Необхідна пам'ять
Real	р.9*10Е-39 .. 1.7*10Е38	11-12	6

Літерний (символьний) тип може набувати значень кодової таблиці комп'ютера. Символьній змінній в пам'яті виділяється один байт, тому вона можна зберегти тільки один символ ASCII таблиці.

Булівський тип подається двома значеннями: True (істина) або Fake (хибність). Цей тип застосовується в логічних виразах і виразах відношення.

Структуровані типи у своїй основі мають один або кілька скалярних типів даних. До структурованих типів даних відносяться рядки, масиви, файли, записи і т. д. їх ми будемо вивчати пізніше.

Змінні і константи всіх типів використовуються у виразах.

Вираз задає порядок виконання дій над елементами даних і складається з операндів (констант, змінних, звертань до функцій), круглих дужок і знаків операцій. Круглі дужки ставляться, як і в математиці, для керування по­рядком виконання операцій. Якщо дужки відсутні, операції виконуються в залежності від їх пріоритетів, про що буде сказано далі.

У мові Паскаль є такі операції: арифметичні; відношення (порівняння); логічні. Операції можуть бути унарними та бінарними.

У першому випадку операція відноситься до одного операнду і завжди записується перед ним, у другому операція виражає відношення між двома операндами і записується між ними.

Арифметичні операції задають арифметичні дії у виразах над значен­нями операндів цілих та дійсних типів.

Найчастіше використовуються арифметичні операції, що подані в наступній таблиці:

Операція	Дія	Тип операндів	Тип результату
Бінарні
+	Додавання	Цілий	Цілий
		Дійсний	Дійсний
-	Віднімання	Цілий	Цілий
		Дійсний	Дійсний
*	Множення	Цілий	Цілий
		Дійсний	Дійсний
/	Ділення	Цілий	Дійсний
		Дійсний	Дійсний
Div	Ділення наділо	Цілий	Цілий
Mod	Залишок від ділення	Цілий	Цілий
Унарні
+	Збереження знака	Цілий	Цілий
		Дійсний	Дійсний
-	Заперечення знака	Цілий	Цілий
		Дійсний	Дійсний

Операція	Назва	Вираз	Результат
=	Дорівнює	А=В	True, якщо А дорівнює В
о	Не дорівнює	АоВ	True, якщо А не дорівнює В
>	Більше	А>В	True, якщо А більше В
<	Менше	А<В	True, якщо А менше В
>=	Більше або дорівнює	А>=В	True, якщо А більше або дорівнює В
<=	Менше або дорівнює	А<=В	True, якщо А менше або дорівнює В

Операції відношення виконують порівняння двох операндів і визна­чають значення виразу є істинним або хибним. Результат завжди має булівський тип одного з двох значень: True (істина) або False (хибність).