Титульний аркуш (стр. 15 )

Фiнансовi iнвестицiї, наявнi для продажу

Наявнi для продажу фiнансовi iнвестицiї включають в себе частковi та борговi цiннi папери. Частковi iнвестицiї, класифiкованi в якостi наявних для продажу, - це такi iнвестицiї, якi не були класифiкованi анi як призначенi для торгiвлi, нi як переоцiнювати за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Борговi цiннi папери в данiй категорiї - це такi цiннi папери, якi компанiя має намiр утримувати протягом невизначеного перiоду часу i якi можуть бути проданi для цiлей забезпечення лiквiдностi або у вiдповiдь на змiну ринкових умов.

Пiсля первiсної оцiнки фiнансовi iнвестицiї, наявнi для продажу, оцiнюються за справедливою вартiстю, а нереалiзованi доходи або витрати по них визнаються як iнший сукупний дохiд в складi фонду iнструментiв, наявних для продажу, аж до моменту припинення визнання iнвестицiї, в який накопиченi доходи або витрати визнаються у складi iншого операцiйного доходу, або до моменту, коли iнвестицiя вважається знецiненої, в який накопиченi витрати перекласифiкуються з фонду iнструментiв, наявних для продажу, до складу прибутку або збитку, та визнаються в якостi витрат по фiнансуванню. Вiдсотки, отриманi в перiод утримання фiнансових iнвестицiй, наявних для продажу, вiдображаються в якостi процентних доходiв за методом ефективної процентної ставки.

Компанiя оцiнює свої фiнансовi активи, наявнi для продажу, на предмет справедливостi допущення про можливiсть i наявностi намiру продати їх у найближчому майбутньому. Якщо в рiдкiсних випадках Компанiя не в змозi здiйснювати торгiвлю даними фiнансовими активами огляду вiдсутностi активних ринкiв для них i намiри керiвництва щодо їх продажу в найближчому майбутньому змiнилися, Компанiя може прийняти рiшення про переквалiфiкацiю таких фiнансових активiв. Перекласифiкацiя в категорiю позик та дебiторської заборгованостi дозволяється в тому випадку, якщо фiнансовi активи задовольняють визначенню позик та дебiторської заборгованостi, i при цьому Компанiя має можливiсть i має намiр утримувати данi активи в осяжному майбутньому або до погашення. Перекласифiкацiя в категорiю iнструментiв, утримуваних до погашення, дозволяється тiльки в тому и випадку, якщо компанiя має можливiсть i має намiр утримувати фiнансовий актив до погашення.

У випадку фiнансових активiв, перекласифiкованих зi складу категорiї "наявнi для продажу ", справедлива вартiсть на дату перекласифiкацiї стає новою амортизується вартiстю, а пов'язанi з ними доходи або витрати, ранiше визнанi у складi капiталу, амортизуються у складi прибутку або збитку протягом строку, що залишився iнвестицiй з застосуванням ефективної процентної ставки. Рiзниця мiж новою оцiнкою амортизованою вартостi та очiкуваними грошовими потоками також амортизується протягом строку, що залишився використання активу iз застосуванням ефективної процентної ставки. Якщо згодом встановлюється, що актив знецiнився, сума, вiдображена в капiталi, перекласифiкує в звiт про прибутки i збитки.

Припинення визнання

Фiнансовий актив (або - де застосовно - частина фiнансового активу або частина групи аналогiчних фiнансових активiв) припиняє визнаватися, якщо:

- термiн дiї прав на отримання грошових потокiв вiд активу минув;

- Компанiя передала свої права на отримання грошових потокiв вiд активу або взяла на себе зобов'язання по виплатi третiй сторонi одержуваних грошових потокiв у повному обсязi та без суттєвої затримки по "транзитному" угодою; i або (a) Компанiя передала практично всi ризики та вигоди вiд активу, або (б) Компанiя не передала, але й не зберiгає за собою практично всi ризики та вигоди вiд активу, але передала контроль над цим активом.

Якщо Компанiя передала всi свої права на отримання грошових потокiв вiд активу, або уклала транзитну угоду, вона оцiнює, чи зберегла вона ризики i вигоди, пов'язанi з правом власностi, i якщо так, в якому обсязi. Якщо Компанiя не передала, але й не зберегла за собою практично всi ризики та вигоди вiд активу, а також не передала контроль над активом, новий актив визнається в тiй мiрi, в якiй Компанiя продовжує свою участь у переданому активi. У цьому випадку Компанiя також визнає вiдповiдне зобов'язання. Переданий актив та вiдповiдне зобов'язання оцiнюються на основi, яка вiдображає права та зобов'язання, збереженi Компанiєю.

Триваюча участь, яка приймає форму гарантiї за переданим активом, визнається за найменшою з наступних величин: первiсної балансової вартостi активу або максимальною суми, виплата якої може вимагатися вiд Компанiї.

Фiнансовi зобов'язання

Первiсне визнання та оцiнка. Фiнансовi зобов'язання класифiкуються як фiнансовi зобов'язання, якi оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток i фiнансовi зобов'язання за амортизованою вартiстю. Компанiя визначає класифiкацiю своїх фiнансових зобов'язань при первiсному визнаннi.

Всi фiнансовi зобов'язання первiсно визнаються за справедливою вартiстю, а у випадку кредитiв та позик, вони облiковуються за амортизованою вартiстю. Це включає в себе безпосереднi витрати на проведення операцiї.

Фiнансовi зобов'язання Компанiї включають торгову та iншу кредиторську заборгованiсть, банкiвськi овердрафти, кредити i позики.

Подальша оцiнка. Подальша оцiнка фiнансових зобов'язань залежить вiд їх класифiкацiї таким чином:

Фiнансовi зобов'язання за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Фiнансовi зобов'язання за справедливою вартiстю через прибуток або збиток включають фiнансовi зобов'язання призначенi для торгiвлi, i фiнансовi зобов'язання при первiсному визнаннi якi оцiнюються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток.

Фiнансовi зобов'язання класифiкуються як призначенi для торгiвлi, якщо вони купуються з метою продажу в найближчий час. Прибутки чи збитки за зобов'язаннями призначеними для торгiвлi визнаються в звiтi про прибуток.

Кредити i позики. Пiсля первiсного визнання, процентнi кредити та позики оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної процентної ставки. Доходи i витрати вiдображаються у звiтi про прибутки та збитки при припиненнi визнання зобов'язань, а також за допомогою методу ефективної процентної ставки (ЕПС) з урахуванням амортизацiї. Амортизована вартiсть розраховується з урахуванням дисконту або премiї для придбання i зборiв або витрат, якi є невiд'ємною частиною ефективної процентної ставки. Амортизацiя ефективної процентної ставки включається до складу фiнансових витрат у звiтi про прибутки.

Припинення визнання фiнансового зобов'язання. Визнання фiнансового зобов'язання припиняється в разi, коли зобов'язання погашене, анульоване або закiнчилось. Коли iснуюче фiнансове зобов'язання замiнюється кредитором iншим на суттєво iнших умовах, або умови iснуючого зобов'язання iстотно змiненi, такий обмiн або змiна розглядаються як припинення визнання первiсного зобов'язання i є визнанням нового зобов'язання, а рiзниця у вiдповiднiй балансовiй вартостi визнається у звiтi про прибутки i збитки.

Взаємозалiк фiнансових iнструментiв. Фiнансовi активи та фiнансовi зобов'язання пiдлягають взаємозалiку, а чиста сума вiдображається у звiтi про фiнансовий стан тодi i тiльки тодi, коли iснує юридичне право на взаємозалiк визнаних сум, а також намiр провести розрахунок на нетто-основi, або реалiзувати активи i погасити зобов'язання одночасно.

Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв. Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв, торгiвля якими здiйснюється на активних ринках, на кожну звiтну дату визначається виходячи з ринкових котирувань або котирувань дилерiв (котирування на купiвлю для довгих позицiй i котирування на продаж для коротких позицiй) без вирахування витрат на угоду; аналiз дисконтованих грошових потокiв або аналiз справедливої вартостi фiнансових iнструментiв та подальшi деталi, яким чином вони оцiнюються наведенi в Примiтцi 17.

Запаси. Запаси оцiнюються за найменшою з первiсної вартостi та чистою вартiстю реалiзацiї. Чиста вартiсть реалiзацiї являє собою розрахункову цiну продажу в ходi звичайної дiяльностi за вирахуванням витрат на завершення робiт i кошторисних витрат, необхiдних для здiйснення продажу. Вартiсть запасiв визначена за цiнами перших покупок (метод ФIФО).

Вартiсть запасiв включає всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, пов'язанi з доведенням запасiв вiд їх теперiшнього мiсця розташування до потрiбного стану. Вартiсть незавершеного виробництва i готової продукцiї включає в себе вартiсть сировини i матерiалiв, прямi витрати на оплату працi та iншi прямi витрати виробництва i пов'язаних з ними виробничих накладних витрат (розрахованих на основi нормативного використання виробничих потужностей).

Компанiя перiодично аналiзує запаси, щоб визначити, чи є вони пошкодженими, застарiлими або такими, що не повiльно використовуються або якщо їх чиста вартiсть реалiзацiї знизилася, i робить облiк таких запасiв. Якщо така ситуацiя сталася, сума зменшення вартостi запасiв повинна бути вiдображена у звiтi про сукупний дохiд.

На дату пiдготовки фiнансової звiтностi Компанiї проводиться оцiнка залишкiв готової продукцiї, щоб визначити, чи є ознаки знецiнення. Сума знецiнення визначається на основi аналiзу цiн на ринку таких запасiв, що iснували на звiтну дату i опублiкованi в офiцiйних джерелах.

Аванси виданi та витрати майбутнiх перiодiв. Аванси виданi облiковуються за номiнальною вартiстю за вирахуванням податку на додану вартiсть та накопичених збиткiв вiд знецiнення, iншi оборотнi активи вiдображаються за номiнальною вартiстю за вирахуванням накопичених збиткiв вiд знецiнення.

Знецiнення авансiв виданих визнається при наявностi об'єктивних свiдчень того, що поставки або повернення повної суми боргу не вiдбудеться в межах умов договору, в тому числi надходить iнформацiї про iстотнi фiнансовi труднощi боржника, можливiсть визнання боржника банкрутом, або ймовiрнiсть реорганiзацiї боржника, у разi вiдмови вiд доставки тощо.

Аванси виданi за угодами придбання основних засобiв представленi в роздiлi "Основнi засоби" в звiтi про фiнансовий стан.

Знецiнення нефiнансових активiв. Компанiя оцiнює на кожну звiтну дату, чи є ознаки того, що актив може бути знецiненим. Якщо iснують певнi ознаки, або коли потрiбне щорiчне тестування активу на знецiнення, Компанiя оцiнює суму очiкуваного вiдшкодування активу. Суми очiкуваного вiдшкодування активу визначається як найбiльша з активу або генеруючої одиницi (ГЕ) за справедливою вартiстю за вирахуванням витрат на продаж та вартостi вiд його використання та визначається для окремого активу, якщо тiльки актив не генерує грошовi потоки, якi в основному залежать вiд iнших активiв або груп активiв. Якщо балансова вартiсть активу або генеруючої одиницi перевищує його суму очiкуваного вiдшкодування, актив вважається знецiненим i списується до його очiкуваного вiдшкодування. При оцiнцi цiнностi вiд використання передбачуванi майбутнi грошовi потоки дисконтуються до їх поточної вартостi з використанням ставки дисконтування до сплати податкiв, яка вiдображає поточну ринкову оцiнку з тимчасової вартостi грошей i ризики, властивi для даного активу. При визначеннi справедливої вартостi реалiзацiї, враховуються останнi ринковi угоди, якщо вони доступнi. Якщо такi угоди можуть бути визначенi, використовуються вiдповiднi моделi оцiнки.

Для активiв, за винятком гудвiлу, оцiнка проводиться на кожну звiтну дату, щоб, визначити, що ранiше визнанi збитки вiд знецiнення бiльше не iснують або зменшилися. Якщо такi ознаки iснують, Компанiя оцiнює вартiсть активу або суми очiкуваного вiдшкодування генеруючої одиницi. Ранiше визнаний збиток вiд знецiнення вiдновлюється тiльки у випадку, якщо вiдбулися змiни в припущеннях, використаних для визначення вiдшкодовуваної вартостi активу з моменту останнього визнання збитку вiд знецiнення. Вiдновлення обмежене, так щоб балансова вартiсть активу не перевищувала його суму очiкуваного вiдшкодування, не може перевищувати балансову вартiсть, яка була б визначена, за вирахуванням амортизацiї, якби збиток вiд знецiнення не був визнаний для активу у попереднi роки. Таке вiдновлення вартостi визнається у звiтi про прибутки якщо тiльки актив не враховується за переоцiненою вартiстю, у цьому випадку вiдновлення вартостi враховується як збiльшення резерву з переоцiнки.

Грошi та грошовi еквiваленти. Грошi та грошовi еквiваленти в звiтi про фiнансовий стан включають грошi на рахунках в банках, короткостроковi депозити зi строком погашення три мiсяцi та менше.

Резерви iз зобов'язань i платежiв. Резерви визнаються, якщо Компанiя має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне) в результатi минулих подiй, iснує iмовiрнiсть, що буде вiдтiк ресурсiв, якi втiлюють економiчнi вигоди, буде потрiбен для погашення зобов'язання, i сума зобов'язань може бути розрахована з використанням надiйних оцiнок. Коли Компанiя очiкує, що резерв буде вiдшкодовано, наприклад, за договором страхування, сума вiдшкодування визнається як окремий актив, але лише тiльки в випадках, коли вiдшкодування в значнiй мiрi гарантоване. Витрати, пов'язанi з будь-яким резервом представлена в звiтi про прибутки i збитки за вирахуванням вiдшкодування.

Якщо вплив вартостi грошей iстотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка вiдображає, коли вона застосовується, ризики, притаманнi даним зобов'язанням. Якщо застосовується дисконтування, то збiльшення резерву з часом визнається як фiнансовi витрати.

?

4. Суттєвi бухгалтерськi оцiнки та судження

Пiдготовка фiнансової звiтностi Компанiї вимагає вiд керiвництва формування суджень, оцiнок та припущень, що впливають на суми доходiв, витрат, активiв i зобов'язань, i розкриття iнформацiї про непередбаченi зобов'язання в кiнцi звiтного перiоду. Проте, невизначенiсть у вiдношеннi цих припущень i оцiнок може призвести до результатiв, якi вимагають внесення iстотних коригувань у балансову вартiсть активiв або зобов'язань, в майбутнi перiоди.

Основнi припущення стосовно майбутнiх та iнших ключових джерел невизначеностi оцiнок на дату балансу, якi мають iстотнiй ризик виникнення щодо необхiдностi внесення суттєвих коригувань до балансової вартостi активiв та зобов`язань протягом наступного фiнансового року, описанi нижче.

Компанiя об'рунтовує свої припущеннях та оцiнках виходячи з даних доступних при пiдготовцi фiнансової звiтностi. Iснуючи обставини та припущення стосовно майбутнiх подiй можуть змiнюватися у зв`язку з ринковими змiнами або обставинами, що виникли поза контролем Компанiї.

Знецiнення нефiнансових активiв. Знецiнення iснує, коли балансова вартiсть активу або одиницi, яка генерує грошовi потоки, перевищує його вiдшкодовану суму, яка визначається як найбiльша мiж справедливою вартiстю за вирахуванням витрат на продаж та вартостi вiд його використання. Справедлива вартiсть за вирахуванням витрат на продаж розраховується на основi наявних даних з обов'язкових угод купiвлi-продажу при здiйсненнi угоди щодо аналогiчних активiв або на основi ринкових цiн за вирахуванням додаткових витрат на утилiзацiю активiв. Цiннiсть використання розраховується на основi моделi дисконтованих грошових потокiв. Грошовi кошти якi отриманi з бюджету на наступнi п'ять рокiв i не включають реструктуризацiю дiяльностi, яку Компанiя ще не вчинила, або майбутнiх значних iнвестицiй, якi пiдвищать продуктивнiсть активу грошової одиницi. Вiдновлювальна вартiсть найбiльш чутлива до ставки дисконтування, яка використовується для моделi дисконтованих грошових потокiв, а також очiкуваних в майбутньому грошових потокiв i темпiв зростання використовуваних для цiлей екстраполяцiї.

Строк корисного використання об'єктiв основних засобiв. Компанiя оцiнює залишковий термiн корисного використання об'єктiв основних засобiв, щонайменше, в кiнцi кожного фiнансового року. Керiвництво оцiнює термiн корисного використання основних засобiв у вiдповiдностi з поточним технiчним станом активiв i очiкуваним перiодом, протяг якого цi активи приноситимуть економiчнi вигоди Компанiї. У разi якщо очiкування вiдрiзняються вiд попереднiх оцiнок, змiни враховуються як змiни в облiкових оцiнках.

Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв. Якщо справедлива вартiсть фiнансових активiв та фiнансових зобов'язань, вiдображених у звiтi про фiнансовий стан, не може бути виведена з активних котирувань, їх справедлива вартiсть визначається з використанням методiв оцiнки, в тому числi моделi дисконтованих грошових потокiв. Вхiднi данi для цих моделей взятi зi спостережуваних ринкiв, де це можливо. Коли це не представляється можливим, потрiбен висновок щодо встановлення справедливої вартостi. Судження включають облiк ресурсiв, таких як ризик лiквiдностi, кредитний ризик i волатильнiсть. Змiни у припущеннях щодо цих факторiв можуть вплинути на справедливу вартiсть фiнансових iнструментiв.

Податки. Iснує невизначенiсть щодо тлумачення комплексу податкового законодавства, змiн в податковому законодавствi, а також сум i термiнiв майбутнiх оподатковуваних доходiв. З урахуванням характеру та складностi iснуючих договiрних угод, розбiжностей, що виникають мiж фактичними результатами i зробленими припущеннями або майбутнiми змiнами для таких припущень, може виникати необхiднiсть коригувань у майбутньому даних з податку на прибуток i вже вiдображених витрат. Компанiя встановлює положення, заснованi на об'рунтованих оцiнках, вiдносно можливих наслiдкiв перевiрок податкових органiв. Кiлькiсть таких положень базується на рiзних факторах, таких як досвiд попереднiх податкових перевiрок i рiзних тлумачень податкового законодавства по об'єкту оподаткування та вiдповiдального податкового органу. Такi вiдмiнностi в iнтерпретацiї можуть виникнути з цiлого ряду питань, в залежностi вiд умов, переважаючих в операцiйному середовищi Компанiї. Компанiя оцiнює iмовiрнiсть судового розгляду i подальшого вiдтоку грошових коштiв у вiдношеннi податкiв якi вилученi, як не умовнi зобов'язання якi були визнанi.

Вiдстроченi податковi активи визнаються за всiма невикористаними податковими збитками в тiй мiрi, в якiй iснує iмовiрнiсть отримання оподатковуваного прибутку, проти якої можуть бути використанi збитки. Iстотне значення має судження керiвництва, необхiдне для визначення суми вiдстрочених податкових активiв, якi можуть бути визнанi, на пiдставi iмовiрних строкiв та розмiру майбутнього оподатковуваного прибутку, а також майбутнiх стратегiй податкового планування.

Судочинство. Керiвництво Компанiї застосовує iстотнi допущення при вимiрювання та вiдображеннi резервiв i ризикiв впливу умовних зобов'язань, пов'язаних з судочинством та iншими неврегульованими претензiями, а також iнших умовних зобов'язань. Судження керiвництва необхiднi при оцiнцi iмовiрностi успiшного позову проти Компанiї або визначення матерiальних зобов'язань, i у визначеннi iмовiрної суми остаточного розрахунку або зобов'язання. Через невизначенiсть, властивої процесу оцiнки, фактичнi витрати можуть вiдрiзнятися вiд первiсного кошторису. Такi попереднi оцiнки можуть змiнюватися по мiрi надходження нової iнформацiї, отриманої вiд власних фахiвцiв в рамках Компанiї, якщо такi є, або вiд третiх осiб, таких як адвокати. Перегляд таких оцiнок може зробити iстотний вплив на майбутнi результати операцiйної дiяльностi.

6. Первiсне застосування МСФЗ

Фiнансова звiтнiсть Компанiї за 2013 фiнансовий рiк буде другою рiчною фiнансовою звiтнiстю, яка вiдповiдає вимогам МСФЗ. Дата переходу Компанiї на МСФЗ - 1 сiчня 2011 року. Компанiя пiдготувала фiнансову звiтнiсть за МСФЗ за 2013 рiк. При пiдготовцi цiєї фiнансової звiтностi за МСФЗ Компанiя застосувала МСФЗ 1.

За деякими винятками, МСФЗ 1 вимагає ретроспективно застосовувати редакцiю МСФЗ, дiючу протягом першого року пiдготовки звiтностi згiдно МСФЗ. При пiдготовцi цього звiту про фiнансове становище за МСФЗ вiдповiдно до МСФЗ 1 Компанiя застосувала обов'язковi винятки i наступнi звiльнення за вибором вiд повного ретроспективного застосування МСФЗ, якi будуть дiйснi на 31 грудня 2013 року:

Винятки вiд ретроспективного застосування, якi є обов'язковими за МСФЗ 1:

(а) Виняток щодо припинення визнання фiнансових активiв та зобов'язань. Фiнансовi активи та зобов'язання, визнання яких припинене до 1 сiчня 2004 року, не визнаються знову згiдно МСФЗ. Керiвництво вирiшило не застосовувати критерiї припинення визнання за МСБО 39 з бiльш ранньої дати.

(б) Виняток щодо облiку хеджування. Компанiя не застосовує облiк хеджування.

(в) Виняток щодо бухгалтерських оцiнок. Бухгалтерськi оцiнки за МСФЗ на 1 сiчня 2013 року повиннi вiдповiдати оцiнками, якi були зробленi на тi ж дати по попереднiм НП (С) БОУ, за винятком випадкiв, коли iснує пiдтвердження помилковостi таких суджень.

(г) Активи утримуванi для продажу. Компанiя повинна застосовувати вимоги МСФЗ 5 щодо активiв, якi утримуються для продажу, ретроспективно. МСФЗ 5 дозволяє застосовувати вимоги МСФЗ щодо необоротних активiв (або лiквiдацiйних груп), якi вiдповiдають критерiям класифiкацiї у складi активiв, утримуваних для продажу, ранiше дати набрання чинностi МСФЗ, за умови, що iнформацiя щодо оцiнки активiв та iнша iнформацiя, необхiдна для застосування МСФЗ, була отримана на момент початкового вiдповiдностi даним критерiям.

7. Нерухомiсть, будiвлi та обладнання

Змiни в балансовiй вартостi майна, машин та обладнання були наступними:

В тисячах гривень Будiвлi Споруди машини та обладнання Транспортнi засоби iнструменти Iнше Всього матерiальних активiв

Первiсна вартiсть на 01 Сiчня 2013

570

Накопичена амортизацiя (6

Вибуття (-)

Надходження 2

Первiсна вартiсть на 31 Грудня 2013

42

Накопичена амортизацiя (7

Балансова вартiсть на 31 Грудня 2013

-

8. Торгiвельна та iнша дебiторська заборгованiсть

В тисячах гривень 2

Дебiторська заборгованiсть

Разом фiнансовi активи в рамках торгової дебiторської заборгованостi

Разом торгiвельна дебiторська заборгованiсть

Станом на 31 грудня 2013 року дебiторська заборгованiсть у розмiрiтис. гривень були простроченi, але не знецiненi. Вони в основному пов'язанi з декiлькома клiєнтами, вiдносно яких немає iсторiї щодо невиконання зобов'язань, або якi були погашенi або переглянутi пiсля 31 грудня 2012 року. Аналiз старiння цих торгових та iнших фiнансових дебiторських заборгованостей на 31 грудня виглядає наступним чином:

В тисячах гривень 2

Дебiторська заборгованiсть Iнша фiнансова дебiторська заборгованiсть Дебiторська заборгованiсть Iнша фiнансова дебiторська заборгованiсть

Простроченi, але не знецiненi

- прострочена менш нiж 30 днiв 9

- прострочена вiд 30 до 90 днiв

- прострочена вiд 90 до 180 днiв

- прострочена вiд 180 до 360 днiв 1

- прострочена понад 360 днiв

Разом прострочена, але не знецiнена

9. Грошовi кошти та їх еквiваленти

У тисячах гривень 2

Залишки на банкiвських рахунках до запитання

Разом грошовi кошти та їх еквiваленти

Станом на 31 грудня 2013 року грошовi кошти та їх еквiваленти були номiнованi в гривнi.

Всi баланси банкiв не є нi простроченими, нi знецiненими.

10. Статутний Капiтал

У тисячах гривень Кiлькiсть акцiй в обiгу Звичайнi акцiї

На 1 сiчня 2013 року 4 4

Акцiї випущенi

На 31 грудня 2013 року 4 4

Загальна кiлькiсть дозволених до випуску звичайних акцiй складає 4 акцiй (2013 р.: 4 акцiй) номiнальною вартiстю 0,25 копiйку за акцiю. Кожна звичайна акцiя надає право одного голосу.

Дивiденди не були оголошенi i виплаченi протягом 2013

11. Кредити i позики

Довгостроковi та поточнi позики Компанiї станом на дату звiтностi представленi нижче.

У тисячах гривень 31 грудня 2грудня 2013

Довгостроковi кредити i позики:

Безвiдсотковi векселi виданi 1

Разом довгостроковi кредити та займи 1

Термiн погашення кредиту i позик Компанiї виглядає наступним чином:

2

Кредити та позики, з термiном погашення:

- до 6 мiсяцiв - -

- вiд 6 до 12 мiсяцiв - -

- вiд 1 до 5 рокiв 1

Всього кредитiв та позик 1

12. Витрати за видами

У тисячах гривень 2013 рiк

Витрати на сировину i матерiали (

Амортизацiя (92)

Заробiтна плата

Витрати на оренду

Витрати на iншi послуги

(221)

Списання безнадiйної дебiторської заборгованностi (21)

Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв (861)

Iншi витрати

Разом операцiйнi витрати

Класифiкованi в звiтi про прибутки та збитки як:

- Загальнi та адмiнiстративнi витрати

- Витрати на збут

- Iншi операцiйнi витрати

Разом собiвартiсть та операцiйнi витрати

13. Податок на прибуток

(a) Компоненти податку на прибуток / (вiдшкодування)

2012

Поточний податок 142

Дохiд/(витрати) по податку (142)

(б) Розрахунок мiж витратами з податку на прибуток та бухгалтерським прибутком/(збитком) помноженими на ставку податку на прибуток, що дiяв в Українi за звiтний рiк,

Погодження мiж очiкуваними i фактичними податковими витратами представленi нижче.

14. Умовнi зобов'язання

Податкове законодавство. Українське податкове, валютне та митне законодавство допускає рiзнi тлумачення i змiни, якi можуть вiдбуватися досить часто. Iнтерпретацiя керiвництвом Компанiї даного законодавства стосовно операцiй i дiяльностi Компанiї може бути оскаржена вiдповiдними регiональними та державними органами. Останнi подiї в Українi показують, що податковi органи можуть зайняти бiльш жорстку позицiю при iнтерпретацiї законодавства i податковiй перевiрцi, i цiлком можливо, що операцiї та дiяльнiсть, якi не були оскарженi в минулому, можуть бути оскарженi. В результатi, значнi додатковi податки, штрафи i пенi можуть бути нарахованi. Податковi перiоди залишаються вiдкритими для перевiрки вiдповiдними органами на предмет сплати податкiв протягом трьох календарних рокiв, що передують року перевiрки. За певних обставин перевiрки можуть охоплювати бiльш тривалi перiоди.