Проект СХВАЛЕНО
Розпорядження голови
обласної державної адміністрації
07.04.2008 № 000
ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО 2015 РОКУ
1. ПАСПОРТ ПРОГРАМИ
1. | Ініціатор розроблення програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми | 10 грудня 2007 року № 000/128 наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження галузевої програми молочного скотарства України до 2015 року” |
3. | Розробник програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
4. | Співрозробники програми | Інститут агропромислового виробництва УААН |
5. | Відповідальний виконавець програми | Управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій |
6. | Учасники програми | Сільськогосподарські підприємства |
7. | Термін реалізації програми | До 2015 року |
7.1. | Етапи виконання програми (для довгострокових програм) | І етап - роки ІІ етап роки |
8. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконання програми (для комплексних програм) | Обласний |
9. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, у тому числі: | 1254,4 млн. гривень |
9.1. | коштів місцевого бюджету | 10,4 млн. гривень |
коштів інших джерел | 1244 млн. гривень |
2. Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Програма
Молочне скотарство – як основна галузь з виробництва молока і м’яса відіграє провідну роль у забезпеченні потреб населення висококалорійними дієтичними продуктами харчування.
Рекомендована норма споживання в середньому за рік на душу населення молока і молочних продуктів становить 380 кг (у перерахунку на молоко), м’яса яловичини – 33 кг. Саме ці показники є відправними при плануванні та розробці Програми розвитку скотарства. На даний час фактичне споживання молока і м’яса наполовину менше проти зазначеного.
Значне скорочення споживання продуктів скотарства обумовлене різким зменшенням обсягів їх виробництва, а також низькою купівельною спроможністю значної частини населення і відносно обмеженою ємкістю внутрішнього ринку. Порівняно з 1990 роком виробництво молока зменшилося на 338 тис. тонн, або у 1,7 раза, м’яса – на 83,8 тис. тонн, або у 3,1 раза.
Основною причиною зменшення обсягів виробництва молока і м’яса за останні роки є скорочення поголів’я великої рогатої худоби (з 930,7 тис. голів у 1990 до 218,7 тис. голів у 2007 році).
Констатуючи динаміку зменшення обсягів виробництва продукції та скорочення чисельності поголів’я, слід зазначити, що це сталося внаслідок різкого спаду обсягів виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Немає позитивних змін і за останні роки. Динаміка виробництва молока в усіх категоріях господарств області наведена у таблиці:
№ з/п | Категорія господарств | Роки | 2007 до 2000 | |||
2000 | 2004 | 2007 | +, - | % | ||
1. | Всі категорії | 505,6 | 490,5 | 452,1 | -53,5 | 89,4 |
2. | Сільськогосподарські підприємства | 72,9 | 32,9 | 31,6 | -41,3 | 43,3 |
3. | Господарства населення | 432,7 | 457,6 | 420,5 | -12,2 | 97,2 |
Тільки за останні 8 років сільгосппідприємства області скоротили виробництво молока у 2,3 раза.
Ситуація, що склалася зумовлена рядом причин. В умовах розбалансованості ринкових відносин, коли вартість реалізації тваринницької продукції не відшкодовувала її собівартості, коли виник диспаритет цін на продукцію тваринництва і матеріально-технічні ресурси, при недосконалості системи регулювання ринку, коли значна кількість продукції реалізується через посередників, які привласнюють значну частину прибутків, створену на стадії виробництва, при незадовільному рівні селекційно-племінної роботи та технологічного забезпечення, відсутності дієвої державної політики щодо створення сприятливих економічних умов для розвитку галузі, переважна частина господарств ліквідувала скотарство через його збитковість. На сьогодні тільки у кожному третьому господарстві утримують худобу.
У певній мірі проблема ускладнюється значно більшою інтенсивністю дезінтеграційних процесів у аграрному секторі порівняно із східними і центральними областями України. Питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві молока складає лише 7,5%, тоді як у Київській – 39, Черкаській – 37, Донецькій – 35, Харківській областях – 34%.
Основні обсяги виробництва зосереджені в особистих селянських господарствах Однак, ресурсний потенціал господарств населення не забезпечує достатні темпи зростання обсягів виробництва продукції навіть для задоволення внутрішніх продовольчих потреб області і на даний час повністю вичерпаний. Більше того, в силу демографічних причин (старіння сільського населення) спостерігається наростаюча тенденція зменшення поголів’я корів на селі. Переробні підприємства втрачають експортний ринок, оскільки дрібнотоварне виробництво унеможливлює технологічне забезпечення якості молока і виробництво конкурентноспроможної продукції.
Враховуючи критичний стан справ функціонування галузі, необхідно розробити невідкладні комплексні заходи, спрямовані на докорінне поліпшення ситуації.
Останнім часом, завдяки поліпшенню цінової і кредитної політики, розширення напрямків і обсягів державної підтримки у скотарстві створились сприятливі умови для його стабілізації та розвитку в господарствах усіх форм власності. Виникла об’єктивна потреба змінити стратегію ведення скотарства з наданням першочергового значення в нарощуванні валового виробництва продукції використання прогресивних енерго - і ресурсозберігаючих технологій та збільшення якості і конкурентоспроможності продукції. Розробка та впровадження ефективних технологічних рішень виробництва тваринницької продукції застосовуватиметься як у великотоварних, так і в дрібних господарствах, причому перевага у виборі пріоритетних напрямів прискореного збільшення виробництва продукції буде надаватись створенню та розвитку великих сільськогосподарських підприємств. Для цього в області є всі передумови, зокрема:
- наявність досвіду ведення великотоварного виробництва – у роках Тернопільщина була лідером на теренах колишнього СРСР у спеціалізації і кооперації молочного скотарства;
- наявність виробничої бази скотарства і кормовиробництва;
- висока природна родючість ґрунтів, значні площі лугів і природних пасовищ, поліпшення та раціональне використання яких сприятиме створенню міцної кормової бази для тварин;
- наявність дешевих кормів у вигляді відходів цукрової і спиртової промисловості для відгодівлі худоби;
- функціонування племінної бази тварин з високим генетичним потенціалом;
- наявність потужних промислових переробних підприємств та значних резервів робочої сили на селі.
3. Визначення мети і концепції програми
Метою Програми є забезпечення потреби населення у молоці і м’ясі відповідно до фізіологічно обґрунтованих норм та збільшення конкурентоспроможності і експортного потенціалу продукції скотарства.
Особливістю концепції Програми є її орієнтованість на інтенсивні шляхи збільшення виробництва, створення сприятливих умов для розвитку галузі молочного скотарства на основі ефективної державної політики щодо використання бюджетних коштів і стимулювання залучення інвестицій та відповідного законодавчого забезпечення.
Основне завдання Програми – збільшення обсягів виробництва молока в об’ємах, що забезпечують продовольчу безпеку області і експортний попит та оптимізація чисельності поголів’я корів, що забезпечить необхідний рівень валового виробництва молока.
3.1. Пріоритетні завдання програми:
- розвиток та створення великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств з виробництва молока і яловичини, технічне переоснащення наявних молочно-товарних ферм та освоєння нових технологій, покращення технологічних умов виробництва і якості молока, в тому числі у фермерських та особистих селянських господарствах;
- нарощування та оптимізація поголів’я молочної худоби і підвищення її продуктивності;
- забезпечення економічної стабільності та конкурентоспроможності галузі, створення нових робочих місць та розширення зайнятості сільського населення;
- збільшення обсягів виробництва молока за рахунок покращення продуктивності тварин та кормової бази, нарощування поголів’я молочної худоби; м’яса – шляхом інтенсифікації та розширення обсягів виробництва яловичини;
- зростання обсягів виробництва молока у 2015 році до 721,6 тис. тонн, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах – до 204 тис. тонн (додаток 2). Питома вага продукції великотоварних виробників становитиме 30 відсотків.
4. Основні напрямки виконання програми
4.1. Розвиток великотоварного виробництва. Технологічне
переоснащення молочних ферм
Проведений економічний аналіз діяльності господарств області показав, що ефективність виробництва молока збільшується прямопропорційно із збільшенням розмірів землекористування та фондооснащеності ферм.
Найбільш висока прибутковість господарств забезпечується при використанні в обробітку 1500 і більше га угідь, наявності 200 і більше дійних корів. Оптимальною щільністю поголів’я слід вважати наявність не менше 20 корів у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (одержання від корови 15 т гною за рік забезпечує мінімальну потребу в органічних добривах для підтримання родючості ґрунтів).
Розвиток та створення великотоварного виробництва забезпечуватиметься шляхом:
- будівництва великих молочних комплексів ( корів) за рахунок залучення державних, іноземних інвестицій та вітчизняного приватного капіталу;
- розширення виробничих потужностей 132 наявних дрібних молочних ферм з поголів’ям 25-150 корів до економічно обґрунтованих розмірів – 200 і більше корів.
Проведення активної державної політики стимулювання великотоварного виробництва через відповідний механізм дотацій, надання пільгових кредитів, встановлення оптових цін передбачає:
– активізацію інвестиційної діяльності через економічну політику спрямовану на поліпшення інвестиційного клімату, заохочення інноваційного спрямування коштів;
– запровадження бюджетної підтримки нового будівництва та реконструкції молочних ферм – часткової компенсації вартості складного технологічного обладнання молочних ферм вітчизняного виробництва за рахунок коштів Державного бюджету в розмірі не менше 40%;
– запровадження пільгового податкового режиму для промислових підприємств інвесторів, які вкладають кошти у розвиток молочного скотарства;
– розповсюдження на операції з реалізації сільгосппідприємствами молока та виготовленої з нього продукції режиму акумулювання коштів податку на додану вартість на спецрахунках цих сільськогосподарських підприємств з подальшим використанням їх на розвиток молочного скотарства;
– створення сприятливих податкових умов через звільнення або розстрочку оплати ПДВ для завезення на територію області технологічного обладнання молочних ферм та кормозаготівельної техніки;
– виплату бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам за наявне поголів’я корів молочного напрямку продуктивності та реалізоване молоко класу «Екстра» та вищого ґатунку;
– створення інформаційної бази даних про найбільш конкурентоспроможні об’єкти інвестування;
– задоволення на пільгових умовах потреби у технічному і технологічному обладнанні молочних ферм, приладах контролю мікроклімату приміщень і відповідних зоогігієнічних норм утримання тварин;
– створення сприятливих умов для організації комфортного утримання молочної худоби та забезпечення виробництва молока високої якості;
– створення постійно діючої мережі сервісного постачання, обслуговування і ремонту обладнання молочних ферм.
Політика у сфері заохочення інвестиційної активності буде спрямована на формування мотивації суб’єктів господарювання до інноваційної діяльності.
Передбачається технологічне і технічне переоснащення, модернізація молочних ферм на рівні вимог ЄС. Зокрема, оновлення застарілого та зношеного на 60-70% молочного обладнання, впровадження передових технологій: безприв’язного утримання корів та ремонтного молодняку, доїння у молочних залах, монтування молокопроводів, приготування багатокомпонентних кормосумішок, широке використання культурних пасовищ.
Стабілізація і нарощування поголів’я молочної худоби розглядається як основний елемент розвитку галузі, у якому будуть задіяні державні органи управління, ветеринарна служба і власники худоби.
До 2015 року планується довести чисельність корів у всіх категоріях господарств до 176 тис. голів, з них у сільськогосподарських підприємствах до 46 тис. голів (додаток 3), в тому числі 20 тис. – шляхом власного відтворення, 26 тис. – за рахунок закупівлі худоби у племінних господарствах та поліпшених телиць у господарствах населення. З 2008 по 2010 роки сільськогосподарськими підприємствами області в господарствах населення буде закуплено 8050 голів покращених теличок для поповнення власних основних стад (додаток 4).
Збільшення поголів’я молочної худоби в сільгосппідприємствах буде здійснюватися за рахунок:
- збільшення виходу телят у господарствах у розрахунку на 100 корів не менше 90% та продовження строків використання корів;
- розширеного відтворення молочних стад на рівні 8-10% за рік;
- пільгової закупівлі у населення теличок на контрактній основі та введення в стадо первісток після оцінки за власною продуктивністю;
- закупівлі племінного молодняку за пільговими цінами у племінних господарствах, а також з-за кордону.
4.2. Підвищення продуктивності молочної худоби
Збільшення продуктивності молочної худоби здійснюватиметься за рахунок якісного покращення поголів’я та умов вирощування молодняку, інтенсифікації кормовиробництва, що забезпечить реалізацію генетичного потенціалу корів у товарних господарствах не нижче 4 тис. кг молока, в племрепродукторах – на рівні 5-5,5, в племзаводах –6-7 тис. кг молока від однієї корови за рік. Продуктивність молочного стада області досягне у 2015 році 4100 кг молока на корову, в тому числі в господарствах населення - 3900, у сільськогосподарських підприємствах – 4350 кг (додаток 1).
4.3. Селекційно-племінна робота
Селекційно-племінна робота буде спрямована на якісне поліпшення молочного стада, зокрема, збільшення молочної продуктивності, вмісту жиру і білку у молоці та підвищення живої маси корів, стійкості до маститів та підвищення плодючості тварин.
Буде посилена робота у напрямку селекції та консолідації стад молочної української чорно-рябої і червоно-рябої порід та із збереження червоної польської породи за спеціальними програмами.
Осіменіння корів у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення проводитиметься тільки шляхом штучного осіменіння з використанням сперми бугаїв-плідників, оцінених за якістю нащадків, ліній та порід, рекомендованих племінною службою для кожного господарства.
Наявний етап розвитку молочного скотарства потребує докорінного реформування системи селекційно-племінної роботи. Необхідно створити єдину інформаційну базу даних з оцінки тварин за типом та молочною продуктивністю, відновити систему оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків у відповідності до рекомендацій ICAR та міжнародної системи Interbull, значно розширити підконтрольне поголів’я корів з доведенням його чисельності до 10 тис. голів у 2015 році, створити систему сучасного управління молочним стадом у відповідності до вимог ЄС.
Для виконання поставлених завдань вже у 2008 році планується створити при Тернопільському інституті агропромислового виробництва Центр селекційно-племінної роботи. Функціональні обов’язки Центру полягатимуть: у розробці програм і планів селекційно-племінної роботи для суб’єктів племінної справи, планів ротації та закріплення бугаїв-плідників для парування маточного поголів’я, у проведенні оцінки плідників за якістю нащадків, організації і веденні централізованого офіційного обліку продуктивності тварин та здійсненні офіційної класифікації тварин за типом, а також впровадженні автоматизованої системи управління молочними стадами.
Передбачається поширення системи селекційно-племінної роботи на поголів’я худоби у фермерських і особистих господарствах населення з створенням мережі сервісних підприємств із селекції та відтворення худоби, збереження часткової компенсації державою понесених витрат на осіменіння худоби в особистих селянських господарствах.
4.4. Кормозабезпечення
Для підвищення продуктивності молочної худоби необхідно забезпечити повноцінну годівлю тварин відповідно до фізіологічних норм та планової продуктивності за рахунок інтенсифікації кормовиробництва та ефективного використання кормів.
Передбачається:
– істотно збільшити обсяги виробництва кормів, довівши річну норму їх згодовування у товарних господарствах не менше 45 ц кормових одиниць на корову та у племінних – 60 ц і більше;
– розробити механізм економічного стимулювання розвитку продуктивної кормової бази скотарства;
– впровадити раціональні системи виробництва молока при широкому використанні культурних пасовищ та однотипної годівлі худоби;
– запровадити бюджетну підтримку створення культурних пасовищ і сіножатей;
– відновити роботу комбікормових заводів;
– розширити використання кормових сівозмін з короткою ротацією, в яких багаторічні злаково-бобові трави складають 45-50% і використовуються 3-4 роки;
– збільшити обсяги використання у кормовиробництві насіння зернофуражних і кормових культур інтенсивних сортів, відновити систему насінництва кормових культур, особливо багаторічних злакових і бобових трав, озимої вики, сої та інших;
– максимально використовувати в годівлі худоби відходи рослинництва і переробної харчової промисловості;
– розширити мережу аналітичних лабораторій з визначення якості кормів.
4.5. Виробництво яловичини
Незалежно від організаційних форм підприємств з виробництва яловичини, основними напрямками їх діяльності повинне бути суворе дотримання технологій інтенсивного вирощування з метою одержання середньодобових приростів молодняка не менше 700 г, використання над ремонтних телиць для додаткового одержання поголів’я помісних телят та вирощування їх за технологією м’ясного скотарства до високих вагових кондицій.
Пріоритетним завданням при виробництві яловичини є створення і відновлення відгодівельних комплексів при цукрових і спиртових заводах. Реконструкція наявних виробничих потужностей відгодівельних комплексів та сировинна база переробних підприємств і наявне поголів'я корів у населення може забезпечити щорічну відгодівлю 80 тис. голів худоби та виробництво додатково біля 10 тис. т яловичини. Створення і реконструкція відгодівельних комплексів проводитиметься через залучення іноземних інвестицій та вітчизняного капіталу при максимальному сприянню органів місцевої влади.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |


