Огляд новин законодавства (стр. 4 )

У подальшому після виповнення трирічного віку першій дитині підставою для продовження виплати їй допомоги по догляду за другою дитиною має бути витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку, який видається з наступного дня після виповнення трирічного віку першій дитині.

19. Щодо Нарахування страхових внесків: індексація, подарунки, вихідна допомога

Лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.07.2010 р. №

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) розглянула лист щодо нарахування страхових внесків до Фонду і надає роз'яснення із зазначених питань.

1. Чи нараховуються страхові внески на суму виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівникам в межах, передбачених чинним законодавством?

Виходячи із норм статті 47 Закону України від 23.09.99 р. "Про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При визначенні видів виплат, що включаються до фонду оплати праці, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Держкомстатом України від 13.01.2004 р. № 5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 000/8713 (далі - Інструкція № 5).

Згідно з підпунктом 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції № 5 до фонду додаткової заробітної плати відносяться суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Отже, виплати, пов'язані з індексацією заробітної плати працівникам у межах, передбачених чинним законодавством, відносяться до фонду оплати праці і на їх суму нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

2. Чи сплачуються страхові внески до Фонду з вартості подарунків, вручених працівникам до святкових дат?

Згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Інструкції № 5 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які входять до фонду оплати праці, відносяться винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема, одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

Таким чином, вартість подарунків, вручених працівникам до святкових дат, є об'єктом для нарахування страхових внесків до Фонду.

3. Чи нараховуються внески до Фонду на суму виплат вихідної допомоги у разі звільнення?

Відповідно до підпункту 3.8 пункту 3 Інструкції № 5 до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Таким чином, на суму вихідної допомоги при припиненні трудового договору не нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

20. Про надання відпустки у зв'язку з навчанням під час перебування у відпустці для догляду за дитиною

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.07.2010 р. № 000/13/116-10

У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто лист <...> і повідомляється.

Стаття 216 КЗпП та стаття 15 Закону України "Про відпустки" визначають право на додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Такі відпустки надаються лише працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання.

Для отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій, зокрема, зазначається: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається, період сесії, встановлений навчальним закладом, підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановчих занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи), та написати заяву про надання такої відпустки.

Жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право перервати цю відпустку з метою одержання додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням. Від жінки у цьому разі роботодавець не повинен вимагати, аби вона визначений період відпрацювала перед наданням їй відпустки у зв'язку з навчанням. Переривання частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною має бути належно оформлене на підставі заяви працівниці наказом роботодавця. Аналогічно після закінчення відпустки у зв'язку з навчанням може бути оформлена відпустка по догляду за дитиною.

До органів праці та соціального захисту населення подається копія наказу (розпорядження) роботодавця про надання жінці відпустки для догляду за дитиною.

Нарахування виплат за час додаткової відпустки у зв'язку з навчанням провадиться за нормами пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 000:

шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду  (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених статтею 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

При наданні додаткової відпустки у зв'язку з навчанням оплачуються всі (календарні) дні зазначеної відпустки відповідно до виклику на сесію, в т. ч. святкові і неробочі дні.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку не зі своєї вини, в т. ч. знаходився у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, то відповідно до пункту 4 вищеназваного Порядку середня заробітна плата розраховується, виходячи з установлених за його посадою у штатному розписі на момент проведення розрахунку тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. 

21. Щодо штрафу та пені за страховими внесками при нарахуванні заробітної плати за попередні періоди

Лист Пенсійного фонду України від 21.07.2010 р. № 000/03-20

Пенсійний фонд України <...> щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені повідомляє.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон). Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески для роботодавців нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, утому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону України "Про оплату праці" та який визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 № 000/8713.

Відповідно до пп. 1.6.2 зазначеної Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Отже, якщо працівнику здійснюється нарахування заробітної плати за попередні періоди, то такі суми включаються до фонду оплати праці того місяця, в якому їх нараховано.

Нарахування та утримання страхових внесків у цьому випадку здійснюється роботодавцем за ставками та в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які діють на момент нарахування зазначеної виплати.

Відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

Відповідно до статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.

Порядок нарахування пені визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (зі змінами) (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 10.1 розділу 10 Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

Згідно з пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми, незалежно від наявності у страхувальника переплати.

22. Щодо нарахування внесків до пенсійного фонду на суми авторської винагороди

Лист Пенсійнийого фонду України від 28.07.2010 р. № 000/Я-6

<...>

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Страхувальниками, а також платниками страхових внесків є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Об'єктом для нарахування страхових внесків до солідарної системи є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Розмір страхового внеску становить 33,2 % від зазначеного об'єкта.

Для застрахованих осіб страхові внески нараховуються на суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) фізичній особі відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 %.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за створення і використання твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

У разі якщо винагорода за створення і використання твору виплачується автору відповідно до цивільно-правового договору, то зазначена винагорода відповідно до вищенаведеного є об'єктом для нарахування страхових внесків у розмірі 33,2 % та 2 %.

Відповідно до статті 1113 Цивільного кодексу України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Зазначений договір належить до групи договорів у сфері інтелектуальної власності (глава 75 Цивільного кодексу України). При цьому відносини, які виникають між сторонами при укладенні такого договору, не мають ознак правовідносин, що регулюються договором підряду (робіт) або договором про надання послуг.

Враховуючи вищезазначене, винагорода, яка виплачується фізичній особі за передачу виключно майнових прав інтелектуальної власності, не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

23. Щодо обов'язковості інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у випадках нестачі

Лист Міністерства фінансів України від 05.08.2010 р. № /23-4442/4226

Міністерство фінансів України на запит щодо обов'язковості інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у випадках нестачі повідомляє.

Обов'язкового проведення інвентаризації у випадках нестачі нормативними актами не може бути передбачено, оскільки відповідно до пункту 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69, нестача може бути встановлена лише за результатами порівняння даних бухгалтерського обліку і даних проведеної інвентаризації.

В той же час повідомляється, що пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 000, у випадках встановлення, зокрема крадіжок або зловживань чи зіпсуття цінностей, а також перед складанням річної фінансової звітності підприємство зобов'язано провести інвентаризацію у місцях зберігання (використання) матеріальних цінностей.

24. Щодо підписання первинних документів і застосування форм інвентаризаційних описів

Лист Міністерства фінансів України від 04.08.2010 р. /20263

Міністерство фінансів України на запит щодо підписання первинних документів і застосування форм інвентаризаційних описів повідомляє.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, зокрема посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані (електронний підпис), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (далі - Положення), визначено, що керівником підприємства затверджується перелік осіб (тобто посад), які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. При цьому слід виходити з вимог чинного законодавства про визначені посади для підписання окремих первинних документів та передбачати (або не передбачати) права для підписання первинних документів заступниками керівників.

Відповідно до пункту 2.15 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, зокрема підпису особи, що брала участь у господарській операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення забороняється приймати до виконання (у тому числі для включення до регістрів бухгалтерського обліку) первинні документи, що суперечать законодавству, зокрема статті 9 зазначеного Закону та пунктам 2.4 і 2.13 Положення, які передбачають наявність підпису особи, уповноваженої на проведення господарської операції і підписання первинного документа.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Форми первинної облікової документації для оформлення результатів інвентаризації Міністерством фінансів України не затверджувалися, отже і роз'яснення про застосування таких форм Міністерством не надаються.

З повагою

Директор з аудиту, к. е.н.

Аудитор (серт. А № 000) Л.О. Кошембар

Вик.: ,