3.Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
4. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
Завдання для самостійної роботи:
Філософські вчення Стародавнього Сходу
Філософія Стародавньої Індії
Передфілософія Упанішад
Санкх'я
Йога
Буддизм
Джайнізм
Локаята-Чарвака.
Основні філософські вчення Стародавнього Китаю
Конфуціанство
Даосизм
Моїзм
Філософія Стародавньої Індії
Передфілософія Упанішад
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _9_.Філософська думка епохи актичності. Філософія стародавніх Греції і Риму.
План
1.Зародження філософської думки. Східний та західний типи культури і філософування.
2.Своєрідність давньоіндійської філософії. Буддизм.
3.Філософія Стародавнього Китаю. Конфуціанство і даосизм.
4.Натурфілософські ідеї давньогрецької філософії.
5.Класичний період розвитку античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель).
6.Філософія елліністичного періоду.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: натурфілософія, хаос, атом, «анейрон», еллінізм, елекотизм, неоплатонізм, епікуреїзм, стоїцизм.
Методичні рекомендації.
Необхідно звернути увагу на три періоди античної філософії. Слід визначити основні філософські школи досократичного періоду VП-V століття до н. е., найяскравіші постаті періоду грецької класики V-ІV ст. до н. е., до яких належав Сократ, Платон та Аристотель, а також концептуальну спрямованість елліно-римської філософії кінця ІV-І століття до н. е. Доцільно розглянути такі твори як «Про державу» Платона, «Метафізика», «Про філософію» Аристотеля.
Питання для обговорення: 1. Плюралістична тенденція освоєння світу.
2. Досократики та сократівські школи філософії.
3. Платон та Аристотель.
Питання для контролю та самоконтролю:
1. У чому визначна особливість античної філософії?
2. Які її фундаментальні проблеми?
3. Хто такі “досократаки” та в чому полягають особливості їх філософствування?
4. Хто такі софісти?
5. Які аспекти вчення Платона зумовили його значення для світової філософії?
6. У чому головна відмінність філософії Аристотеля від філософії Платона?
7. У чому сутність епікуреїзму?
8. У чому сутність стоїцизму?
1. Філософія ранньої класики.
2. Еллінська філософія.
Теми рефератів:
1. Філософія Мілетської школи.
2. Філософія еліатів.
3. “Ідеальна держава” Платона та сучасність.
4. Поняття душі в філософії Аристотеля та сучасність.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _10_.Філософська думка епохи Відродження.
План
1.Ідейний зміст світогляду Ренесансу та особливості італійського Відродження.
2.Північне Відродження та ідеологія Реформації.
3.Розвиток натурфілософських вчень в епоху Відродження.
4.Соціально-політична думка Відродження.
Завдання для самостійної роботи:
Натурфілософія та гуманістичний антропоцентризм філософії Відродження .
Основні поняття і категорії: Відродження, Ренесанс, гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія, реформація.
Методичні рекомендації.
Слід акцентувати увагу на натурфілософії та природознавстві, які сприяли зламу теологічної картини світу, що склалося в середні віки. Зосередити увагу на філософських концепціях М. Казанського,
Дж. Бруно, М. Коперніка.
Необхідно розкрити сутність антропоцентризму та гуманізму як типу філософствування та відповідно, ідейної течії епохи.
Особливу увагу приділити соціально-філософським вченням даного періоду, а саме Н. Макіавелі, Ж. Бодена та представників утопічного соціалізму (Т. Мор, Т. Кампанелла).
Питання для обговорення:
1. Духовна орієнтація середньовічної філософії.
2. Філософія раннього та пізнього Ренесансу.
Питання для контролю та самоконтролю: 1. Як розрізнити етапи патристики та схоластики в середньовічній філософії?
2. вважається в історії середньовічної патристики найбільш значущим філософом?
3. У чому сутність проблеми номіналізму та реалізму?
4. У чому сутність нового розуміння відношення віри та розуму, філософії та теології в ученні Фоми Аквінського?
5. У чому полягає новизна основних ідей та тенденцій Ренесансу?
Питання для дискусії та роздумів:
1. Як відповідали на питання про сполучення свободи волі людини та божественної необхідності філософи середньовіччя і як на це питання відповідаєте ви?
2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням Августина, що “людина є розумною душею, що користується земним тілом”?
3. Назвіть “плюси та мінуси” “дитини” філософії Відродження – антропоцентризму?
Перевір себе:
Середньовічна філософія.
1. Основні етапи середньовічної філософії.2. Представники "схоластики".3. Представники "патрістики".4. Головний напрямок "патрістики".5. Головний напрямок "схоластики".6. Філософські проблеми в спадщині Ф. Аквінського.7. Філософські проблеми в спадщині А. Блаженного.8. Головне положення "реалізму".9. Представники реалізму.10. Головне положення "номіналізму".11. Представники "номіналізму". 1. Августін Блаженний.2. Проблема часу та буття.3. Номіналізм.4. Ф. Аквінський.5. П. Абелер.6. Г. Ниський.7. "Патрістика".8. Росцеллін.9. Розробка основних догматів христіянської релігії.10. А. Кентерберрійський.11. Рух історії та концепція історичного процесу.12. "Схоластика".13. Реалізм.14. Особистість людини, її свобода, воля й розум перед лицем Бога.15. Тертулліан.16. Вивчення основних догматів релігії.17. Думка та буття тотожні, універсалії реальні.18. Проблема трініатарності.19. "Загальне" не існує реально.20. Проблема граничної повноти буття.
Філософія епохи Відродження.1. Головна особливість філософії Ренесансу.2. Особливость культури та філософії Ренесансу.3. Особливість філософії епохи Відродження.4. Автори проектів ідеальної держави. 1. Леонардо да Вінчі.2. Е. Роттердамський.3. Т. Мор.4. Н. Макіавеллі.5. М. Монтень.6. Н. Кузанський.7. "Секуляризація".8. Кампанелла.9. Предметом філософського аналізу стають не дефініції, а явища природи та суспільства.10. Антропоцентризм.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _11_.Філософія Нового часу
Німецька класична філософія ХVШ-ХІХ ст. Філософський ідеалізм німецької класики.
План
1.Суттєві риси та принципи німецької класичної філософії.
2.Філософія Канта, Фіхте, Шеллінга.
3. Гегеля
4.Філософська система єрбаха
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: чуттєвість, розум, розсудок, «філософія активності», «філософія тотожності», суб’єктивний дух, об’єктивний дух.
Методичні рекомендації.
Необхідно приділити увагу творчості І. Канта як засновника німецької класики, а саме його «критичному» періоду творчості, де він розвинув теорію пізнання. Слід дати визначення чуттєвості, розсудку та розуму людини за Кантом, розрізнити апостеріорні та апріорні судження, проаналізувати його основні праці.
“Філософія Нового часу”
Питання для обговорення:
1. Проблеми знання, методу у філософії Нового часу.
2. Філософське обґрунтування Нової картини світу.
Питання для контролю та самоконтролю: 1. В чому полягає найсуттєвіша особливість філософії Нового часу?
2. Які специфічні проблеми з’являються у філософії цього періоду?
3. В чому полягає суттєва різниця емпіризму та раціоналізму? .
Питання для дискусії та міркування:
1. Який метод пропонує Бекон, стверджуючи “Є три можливі шляхи пізнання. Перший – це шлях павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе (це абстрактний раціоналізм). Другий шлях – шлях мурахи, що уособлює однобічний емпіризм, який зводить пізнання до нагромадження голих фактів. Третім є справжній шлях науки – шлях бджоли. Як бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину – мед, так і справжній науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину”?
2. Чи є перспективи в утилітарно-прагматичному ставленні людини до світу, яке сформувалося в Новий час?
Перевір себе.
Філософія Нового часу
1. Суттєві риси філософії Нового часу.2. Головні філософські напрямки Нового часу.3. Головна риса емпіризму.4. Представники емпіризму.5. Головний метод пізнання за емпіризмом.6. Головна риса раціоналізму.7. Представники раціоналізму.8. Головний метод пізнання за раціоналізмом.9. Головне положення сенсуалізму.10. Представники сенсуалізму. 1. Емпіризм.2. Ф. Бекон.3. Р. Декарт.4. Г. Лейбніц.5. Сенсуалізм.6. Повна секуляризація науки.7. Єдине джерело знання – досвід.8. Індукція.9. Наука є важливе знання людства.10. Раціоналізм.11. Французький матеріалізм.12. Головний метод міркування – метод "чистого розуму".13. Дж. Локк.14. Дедукція.15. Б. Спіноза.16. Основа істинного розуміння полягає у розумі.17. Д. Берклі.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _12_.Виникнення і розвиток некласичних філософських вчень ХІХ-ХХ ст.
Некласична філософія.
План
1.Виникнення сучасної філософи та її особливості.
2.«Філософія життя» (Ф. Ніцше).
3.Психоаналітична філософія: фройдизм та неофройдизм.
4.Екзистенціалізм.
5.Сучасна «філософія науки»: позитивістський напрям у філософії.
6.Феноменологія і герменевтика.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: воля, екзистенція, інтроекція, життя, ірраціональне, позитивне, відчай екзистенціальний (тотальний).
Методичні рекомендації.
Необхідно звернути увагу на тому, що була розгубленість і невизначеність, які на деякий час запанували в європейському філософському житті після смерті Гегеля у 1831 р. спричинили до помилкових суджень, що завдання філософії тепер зводилось до деяких незначних доповнень і деталізацій. Не один європейський філософ ставив у цей час перед собою запитання: чи можлива філософія після Гегеля? Але згодом з’ясувалось, що початки справді нової філософії з’явилися у Європі ще за життя Гегеля.
Поступово процес формування засад нового філософствування став набувати сили і визначеності: виникла некласична філософія, особливості якої остаточно визначилися у ХХ ст. А явище некласичності поширилось і на інші сфери життя (мистецтво, наука, культура). Нова некласична філософія, суттєво відрізнялась від класичної.
Перевір себе.
Сучасна західна філософія.
1. Особливості сучасної світової філософії.2. Основні напрямки сучасної філософії.3. Різновиди екзистенціаналізму.4. Представники екзистенціаналізму.5. Представники філософської антропології.6. Представники філософської феноменології.7. Представники філософського персоналізму.8. Представники філософського постпозитивізму.9. Представники філософського психоаналізу.10. Представники філософського неофрейдизму.11. Представники філософського неотомізму.12. Представники філософського постмодерну. 1. Екзистенціаналізм.2. Е. Гуссерль.3. Ідея вивчення Життя кожного індивіду.4. Ж. Сартр.5. Філософська антропологія.6. Перехід до вивчення підсвідомого і інтуїції людини.7. К. Ясперс.8. М. Шилер.9. Феноменологія.10. Вивчення не тільки наукової істини, а й антигуманізму в науці.11. Персоналізм.12. Е. Фромм.13. М. Хайдеггер.14. З. Фрейд.15. Постпозитивізм.16. А. Камю.17. А. Адлер. 18. Психоаналіз.19. А. Гелен.20. К. Поппер.21. Т. Кун.22. Неофрейдизм.23. Неотомізм.24. Неопозитивізм.25. П. Шарден.26. Філософія постмодерну.
Сучасна західна філософія.
Визначте філософські напрямки:1. Герменевтика.2. Модернізм.3. Неопозитивізм.4. Неотомізм.5. Неофрейдизм.6. Персоналізм.7. Постмодернізм.8. Постпозитивізм.9. Психоаналіз.10. Екзистенціоналізм.11. Феноменологія. 1. Напрямок, який не передбачає пріоритет наукового знання.2. Офіційна філософська доктрина католицької церкви.3. Напрямок філософії, основою якого є проблема розуміння і мови.4. Філософсько-естетична система, основою якої є антираціоналізм, відхід від реалізму та ін.5. Напрямок, що визначає особистість вищою творчою реалією та цінністю.6. Філософсько-методологічний напрямок, застосований на відмові від розмежуванні емпірії і теорії.7. Філософсько-психологічна концепція синтезу ідей класичного фрейдизму з сучасними психологічними теоріями.8. Напрямок, заснований на відмові від онтології.9. Філософський напрямок, головною ідеєю якого є вивчення свідомості як особливого місця буття.10. Філософія існування, що визначає людину як неповторне буття.11. Філософський напрямок, до основи якого належить уявлення про головну роль у психіці людини несвідомого.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _13_.Зарубіжна філософія Новітнього часу (ХХ ст.).
Основні поняття і категорії: абсурд, верифікація, несвідоме, парадигма, проект, сублімація, сцієнтизм, феномен.
Методичні рекомендації.
Необхідно звернути увагу на неопозитивізму О. Конта (рр.). Дж. Ст. Мілля (рр.) Г. Спенсера (рр.).
Емпіріокритицизм Р. Авенаріуса (рр.) та Е. Маха (рр.)
Також з’ясуйте прогматизм Ч. С. Пірса (рр.), В. Джемса (рр.), спроба феноменологічної реформи ренесанского раціоналізму Е. Гуссерля (рр.), «філософія життя», психоаналіз З. Фрейда ( рр.), інтуїтивізм А. Бергсона (рр.), фундаментальна антологія М. Гайдепгера (рр.). Філософська антропологія.
Значну увагу слід приділити терміну «постмодернізм», який вперше з’явився у книзі Р. Ланнвіца «Криза європейської культури». Постмодернізм є філософською спробою реорганізації стосунків людини та абсолюту у специфічних умовах плюральності, багатоманітності та неоднозначності.
Дослідження Клода Леві-Стросса (1908р.), які стосуються методології культурно-антропологічних досліджень; Мішеля Фуко (рр.) – стосовно еволюційної епістемології та структура лістської методології; Жиль Дельоз () – про смисл і поліваріативність розвитку; Жак Дерріда (1930р.) про реконструкцію метафізичної традиції.
“Проблема знання, мови, розуміння
у філософії XX ст.”
Питання для обговорення:
1. Неопозитивізм і постпозитивізм.
2. Герменевтика та інші напрями філософії пізнання.
Питання для_контролю та самоконтролю: 1. Що є джерелом сучасного неопозитивізму та постпозитивізму?
2. Виділить логіко-філософські школи неопозитивізму.
3. Визначте основні риси неопозитивізму.
4. Визначте специфічні риси постпозитивізму.
5. Що є критичний раціоналізм?
6. Що є герменевтика?
Питання для самостійного вивчення: 1. Еволюція релігійної філософії XX ст.
Теми рефератів: 1. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
2. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст. .
3. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _14_.Онтологія: буття і матерія.
Буття та матерія як центральні категорії онтології.
План
1.Проблема буття в історії філософії.
2.Структура буття.
3.Категорія матерії.
4.Рух, простір і час як атрибути буття.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: онтологія, буття, небуття, суще, несуще, форми буття, простір час, рух, розвиток, соціальний простір, соціальний рух, матерія, системність.
Методичні рекомендації.
Висвітлюючи дану тему, варто дати визначення онтології, буття, матерії як основним філософським категоріям. Слід розглянути розвиток основних форм буття, визначити його структуру.
Важливо зосередити увагу на системних рівнях структурної організації матерії, дати визначення матерії як субстанції. Слід з’ясувати зміст поняття руху матерії, розглянути типи і форми «рух матерії». Даючи визначення поняттям простору і часу, слід визначити їх основні властивості.
Особливу увагу необхідно приділити соціальним властивостям простору і часу.
Питання для контролю та самоконтролю:
1. Як формуються уявлення про світ?
2. Які теоретичні моделі світу?
3. Що таке онтологія?
4. Які форми має людське буття?
5. Розкрийте філософський зміст понять "матерія", "простір", "час", "рух"?
6. Що таке духовне, психіка, свідомість?
7. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?
Питання для дискусії та міркування: 1. Яке співвідношення між властивістю, якістю та річчю?
2. Як розуміли діалектику змінності та сталості Геракліт, Парменід, Демокріт, Платон, Арістотель?
3. Дайте характеристику трьом моделям буття.
4. Що означає „життя як особливий тип реальності”?
5. Що таке духовне, психіка, свідомість?
6. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?
7. Наведіть приклади перцептуальних деформацій просторово-часових характеристик, що викликані фізіологічними та психологічними особливостями людини.
8. Чи можна вважати за рух наші думки?
9. Чому прогресивні, революційні, наукові відкриття можуть призвести до кризи в науці?
10. Дайте визначення топології та метрики простору.
Теми рефератів: 1. Категорія буття: її зміст і специфіка.
2. Буття і небуття.
3. Проблематичність людського буття.
4. Людина у Всесвіті.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _15_.Філософське розуміння свідомості.
План
1. Свідомість як філософська категорія.
2. Форми відображення. Роль мови в соціокультурних факторах.
3. Структура свідомості.
4. Свідомість, несвідомість, самосвідомість.
Завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1. Чому слово "свідомість" є багатозначним і коли в європейській філософії з‘являється поняття "свідомість"?
2. Проаналізуйте тлумачення свідомості на різних етапах розвитку філософії.
3. З‘ясуйте особливості розуміння свідомості у філософії марксизму.
4. Що таке "технологічний вимір" свідомості й у чому він виявляється?
5. Проаналізуйте свідомість у контексті відношення людини до тіла.
6. Що таке самосвідомість і які її функції?
7. Проаналізуйте компонентну структуру свідомості.
Питання для дискусій та міркування: 1. Яким є співвідношення свідомості та ідеального?
2. Який зв’язок між свідомістю та мозком?
3. В чому суть фізіологічного механізму свідомості?
4. Що означає положення про те, що свідомість не лише відображає світ, але й творить його?
5. Співвідношення рівнів свідомості і роль кожного з них у духовному житті.
6. Яку роль у житті людини відіграє несвідоме?
7. Як Ви розумієте самосвідомість?
8. Що таке суспільна свідомість і як вона співвідноситься з суспільним буттям.
9. Значення мови у становленні та функціонуванні свідомості.
10. В чому суть проблеми “діалогу” людини і комп’ютерних систем?
Питання для самостійного вивчення: 1. Особистість і свідомість.
2. Мозок і свідомість.
3. Роль свідомості у житті людини.
Теми рефератів: 1. Мозок і свідомість.
2. Мова в діяльності людини.
3. Роль самосвідомості у житті людини.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _16_.Сутність і структура пізнавального процесу.
План
1. Предмет і структура пізнання.
2. Поняття гносеологічного образу. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
3. Наукове пізнання та його особливості.
4. Методологія наукового пізнання.
Завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1. У чому полягає специфіка донаукового, стихійно-емпіричного пізнання?
2. Які характерні риси наукового пізнання?
3. Які основні форми і рівні наукового пізнання і чим вони відрізняються між собою?
4. Чим змістовно відрізняються поняття "чуттєво-сенситивне" та "раціональне" від понять "емпіричне" та "теоретичне"?
5. Розкрийте зміст понять "парадигма", "дослідницька програма", "картина світу", "стиль мислення", "архетип наукового мислення".
6. Чи відрізняються теоретичний рівень наукового пізнання від метатеоретичного?
Питання для дискусії та міркування:
1. Які співвідношення понять істина, заблудження, неправда, уявлення, фантазія? Чи закономірні заблудження в процесі пізнання? Визначте ці закономірності виходячи з діалектики процесу пізнання.
2. В Стародавній Греції під діалектикою розуміли мистецтво вести ефективну дискусію. Який сучасний зміст цього поняття?
3. В чому причини скептицизму і агностицизму?
4. Що значить „гіпотеза”. Яка найважливіша умова необхідна для того, щоб гіпотеза перетворилась в наукову теорію?
5. Чи володіє аналогія доказовою силою і який її зв’язок з гіпотезою?
6. Як ви розумієте термін „пізнавальна позиція”?
7. Що таке методологія наукового пізнання, її предмет та функції.
Питання для самостійного вивчення:
1. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.
2. Синтезуюча природа творчості.
3. Логіка та методологія наукового пізнання.
Теми рефератів:
1. Знання і віра.
2. Істина і користь. Реалізація знань.
3. Пізнання та творчість.
4. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _17_. Діалектика як вчення про загальний зв’язок і розвиток.
Діалектика як вчення про загальні закони розвитку природи,
мислення і суспільства.
План
1.Проблема діалектики .Форми діалектики в історії філософії
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |
