2.Діалектика в системі філософських категорій і законів.
3.Закони діалектики
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: діалектика, метафізика, філософський закон, філософська категорія, філософський принцип, зв’язок та розвиток, єдність, боротьба, заперечення, детермінізм, кількість, якість, міра, стрибок, еволюція, революція, явище і сутність, причина і наслідок, випадковість і необхідність, можливість і дійсність.
Методичні рекомендації.
Вивчаючи дану тему, слід зазначити, що діалектика – це сучасна загальна теорія розвитку. Необхідно дати визначення діалектики як вчення, понять розвитку, зміни, зв’язку, відношення, які відкрив Георг Гегель у своїй праці «Наука логіки». Слід з’ясувати зміст поняття закону, сформулювати три закони діалектики та дати визначення категорій, які розкривають їх сутність. Це категорії якості, кількості, міри, суперечності, протилежності, тотожності, відмінності.
Важливо відмітити, що діалектика як вчення має альтернативи, до яких можна віднести метафізику, «негативну діалектику», софістику, електику, догматизму, слід розкрити сутність цих альтернативних концепцій.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _18_.Проблема людини в філософії.
Сучасні проблеми філософії людини.
План
1. Людство як суб‘єкт історії.
2. Проблема сенсу життя.
3. Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: онтологія людини, філософська антропологія, смерть, безсмертя, антропогенез, біологічний, соціальний, психологічний фактори існування людини, менталітет, діяльність людини, індивід, особистість, виховання.
Методичні рекомендації.
Необхідно дати визначення філософської антропології як вчення про людину, виділити проблему людини як стрижневу в історії філософії та філософській антропології. Слід звернути увагу на проблему антропогенезу людини, розглянути ряд теорій та концепцій її походження (Геттон, Лаплас, Ламарк, Дарвін, Енгельс, Фріз та інші).
Важливо підкреслити, що основою історичного буття людини, її сутністю є трудова діяльність, яка здійснюється в межах суспільного виробництва.
Необхідно зосередити увагу на тому, що цілісність людини виявляється в єдності трьох основних начал: біологічного, соціального, психологічного.
Слід дати визначення та охарактеризувати зміст понять індивід, особливість, соціалізація особистості.
Питання для контролю та самоконтролю: 1. Чому у XX ст. зростає інтерес до проблеми людини?
2. Як розглядалася людина на різних етапах історико – філософського поступу?
3. Як розв’язують проблему сутності і походження людини різні філософські школи та напрямки?
4. В чому значення проблеми сенсу життя для людини?
5. Які варіанти вирішення цієї проблеми в історії філософії вам відомі?
6. Як ви розумієте єдність трьох „іпостасей” – біологічної, соціальної і духовної – в людині?
7. Як співвідносяться національне і загальнолюдське у житті Людини?
8. В чому суть проблеми гуманізму?
Питання для дискусії та міркування:
1. За яких умов людина праці стає суб’єктом історичної дії?
2. Чи правомірно ствердження Гесіода: „Дійсно, велика та людина, котра змогла опанувати час”?
3. До чого спонукає людину Хілон у заклику: „Не осягай того, що не взмозі осягнути”?
4. М. Монтень, відповідаючи на запитання: „Як прожити життя гідно?”, писав: „Не можна бути суворими ані до самого себе, ані до інших, заради можливості безсмертя душі.” Як вважаєте Ви?
5. Чи може людина не думати про одвічне?
6. Чи вірно Ортега-і-Гассет порівнює сучасну людину із біснуватим дикуном?
Питання для самостійного вивчення:
1. Матеріальні основи буття людини.
2. Буття людини у світі природи.
3. Національний характер, національний менталітет, національна ідея.
Теми рефератів:
1. Людина – найвища цінність суспільства.
2. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.
3. Людина як природна і соціальна істота.
4. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _19_.Людина і історичний процес.
План
1. Поняття соціальної філософії. Особливості соціальної детермінації.
2. Структура і функції суспільства.
3. Парадигма осягнення історії. Проблема сенсу історії.
Завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1. Що є соціальна філософія?
2. Які фактори обумовлюють розвиток людського суспільства?
3. Як можна визначити суспільство (соціум)?
4. Що таке соціальна детермінація?
5. Що складає структуру суспільства?
6. Назвіть основні сфери суспільного життя.
7. Визначте основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок.
8. Які підходи співіснують у суспільній філософії щодо типології історичного процесу?
9. Визначте принципи типу детермінації нової цивілізації.
10. Обґрунтуйте історичний характер взаємозв’язку суспільства і особистості.
Питання для дискусії та міркування: 1. У чому полягає різниця між законами природи і законами суспільства?
2. Яка, на вашу думку роль суб’єктивного фактору в історії суспільства?
3. У чому полягає „сенс історії”?
4. Як потрібно розуміти вислів: ”Історія мала б дуже містичний характер, якби „випадковість” не відігравала ніякої ролі”?
5. Розкрийте зміст судження: „Люди самі створюють свою історію, але вони створюють її не так, як їм заманеться...”.
6. Розкрийте сенс вислову: „Кожний прогрес в органічному розвитку є разом з тим і регресом”.
7. Розкрийте зміст тези: „Чим повніше демократія, тим ближче момент, коли вона стає непотрібною”.
Питання для самостійного вивчення:
1. Матеріальні основи розвитку суспільства.
2. Суспільство як система соціально – політичних відносин.
3. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
Теми рефератів: 1. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.
2. Прогрес і регрес в історії.
3. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
4. Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.
5. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей.
6. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.
7. Діалектика матеріального і духовного виробництва.
8. Політична сфера суспільства та особливості політичного життя.
Перевір себе:
Структура і функції суспільства
1 .Суспільство (соціум).2. Фактори, які обумовлюютьрозвиток людського суспільства.3. Соціальна детермінація.4. Структурні елементисуспільства (як соціальноїспільноти).5. Структурні елементисуспільства (як системиосновних сфер життя).6.Праця.7.Спілкування.8.Свідомість. 1. Праця.2. Індивід,3. Класи.4. Етнічні спільноти.5. Судимість всіх форм і способів взаємодії і об'єднання людей.6. Спілкування.7. Територіальні спільноти.8. Колективний характер діяльності і життя.9. Свідомість.10. Особливість суспільної реальності - бути продуктом суб'єктивності і незалежним від людей об'єктивним утворенням.11. Демографічні спільноти12. Специфічно людська доцільна діяльність.13. Матеріально-економічна.14. Пізнання, інтелект, духовний зміст життя.15. Соціально-політична.16. Духовна.
Людина і історичний процес 1. Основні чинники історичного процесу.2. Формаційний підхід до типології суспільства3. Цивілізаційний підхід до типології суспільства.4. Типи суспільства за формаційним підходом.5. Типи суспільства за цивілізаційним підходом. 1. Історія є прогресивний розвиток від менш досконалого соціально-економічного укладу до більш розвиненого.2.Первісно-обшинний.3. Традиційний.4. Людська свідомість (розум).5.Техніка і технологія.6. Історія людства - це перетворення історії народів в загальнолюдську історію.7.Матеріальне виробництво (економіка).8. Рабовласницький.9. Капіталістичний.10. Природні фактори. 11. Феодальний.12. Техногенний.
Людина і історичний процес. 1. Культура у перекладі златинської мови.2. Культура у буденному розумінні3. Культура у філософськомурозумінні.4. Цінність.5. Предметні цінності.6. Суб'єктні цінності7. Ціннісна орієнтація.8. Творчість. 1. Спрямованість всіх проявів життя людини на певний сенс і значення життя.2. Найскладніше явище, яке породжує матеріальні і духовні цінності, які ніколи раніше не існували.3. Культивування, обробка землі, щось відмінне від природних речей.4 .Людський вимір речей, ставлення людей до них з позиції своїх потреб та інтересів.5.Сукупність цінностей духовного і матеріального багатства людства.6. Сторони будь-яких об'єктів людської діяльності, які викликають суб'єктивне відношення до них людини.7. Спосіб і засіб самостворення людини.8. Сукупність настанов і оцінок, імперативів і заборон, ідеалів принципів та ін., які виконують функцію нормування поведінки людей.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _20_. Духовне життя суспільства.
План
1.Сутність духовного життя суспільства.
2.Супільна свідомість та її рівні.
3.Особливості духовної культури суспільства.
Завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1.Які основні складові духовного життя суспільства?
2.Що таке духовне виробництво?
3.Які основні елементи структури суспільної свідомості?
4.Як співвідносяться буденна і теоретична свідомість?
5.В чому суть суспільної психології?
6.Яка роль ідеології в духовному житті суспільства?
7.Які Ви знаєте форми суспільної свідомості?
8.Які основні функції духовної культури?
9.Що таке духовна культура?
Питання для дискусій та міркування:
1.Який зміст духовного життя суспільства?
2.Чи може суспільна свідомість виступати деструктивною силою суспільного розвитку?
3.В чому суть діалектичної залежності індивідуальної і суспільної свідомості?
4.Чи завжди теоретична свідомість адекватно відображає суспільне життя?
5.Які негативні наслідки панування в суспільстві офіційної ідеології?
6.В чому суть ідеології?
7.Роль та місце релігійної свідомості в духовному житті суспільства.
8.В чому суть менталітету народу?
9.Чи існує прогрес в культурі?
10.Які форми духовної культури?
Питання для самостійного вивчення: 1. Форми суспільної свідомості.
2. Цінності та соціальні орієнтири.
3. Духовний світ людини.
Теми рефератів:
1.Духовне виробництво як виробництво свідомості.
2.Духовна культура як елемент духовного життя.
3.Форми суспільної свідомості.
4.Роль ідеології в духовному житті суспільства.
5.Масова свідомість в структурі суспільної свідомості.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _21_.Суспільство і природа.
Філософське осмислення проблеми суспільства і природи.
Основні поняття і категорії: географічне середовище, природа, екологія, геополітика, біосфера, ноосфера, народонаселення, демографія, демографічна система, демографічний вибух, демографічна криза.
Методичні рекомендації.
Вивчаючи дану тему, слід дати визначення природи з точки зору історії філософії, виділити багатоманітність її форм. Виділяючи складові географічної оболонки, наголос слід поставити на розвитку біосфери, як сфери існування живої речовини. Необхідно з’ясувати суть поняття ноосфера та розвиток ідей про ноосферу, запропонованих академіком В. І. Вернадським.
Виділяючи екологічну проблему та засоби її розв’язання в глобальному та вітчизняному масштабах, слід наголосити на важливості освіти молоді, на екологічному вимірюванні міжнародних відносин.
Слід зазначити, що важливу ланку у цій темі займає демографічний чинник суспільного розвитку народонаселення. Необхідно визначити науку демографію та проблеми, які вона вивчає.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _22_.Культура і цивілізація.
Людський вимір культури та її функції.
План
1. Культура в житті суспільства.
2. Типологія культур
3. Сутність культурного процесу.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: культура, цивілізація, техніка, локальна цивілізація, технічні цивілізації, доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство, матеріальна, духовна культура, духовні цінності, антикультура, контркультура, символи культури, норми культури.
Методичні рекомендації.
Вивчаючи дану тему, необхідно, по – перше, дати визначення поняття культури, розрізнити матеріальну та духовну її складові. Слід зосередити увагу на визначеності даного поняття з різних концептуальних позицій (Тойлор, Ріккерт, Вебер, Віндельбанд, Шпенглер, Тойнбі).
Визначаючи основні функції культури, доцільно підкреслити її інтегруючу людинотворчу суть, адже сама культура розвиває особистість.
Звертаючись до поняття цивілізації, необхідно проаналізувати різні підходи до нього (Тойнбі, Шпенглер).
Особливу увагу слід приділити концепціям Д. Белла, Г. Кана, Р. Арона стосовно технічних цивілізацій.
Наголос слід зробити, визначивши до індустріальні, індустріальні та постіндустріальні цивілізації.
Питання для контролю та самоконтролю:
1. Розкрийте зміст поняття "культура" та визначте його основні складові.
2. Як ви розумієте "історичність" культури?
3. У чому полягає людиномірна сутність культури?
4. Як співвідносяться культура і природа людини?
5. Доведіть, чому саме процес "опредмечування" і "розпредмечування" продуктів людської діяльності самою людиною є ілюстрацією саморуху культури.
6. В якому контексті говорять про дегуманізацію культури як глобальної шкідливості?
7. Яким чином культура детермінуюче впливає на розвиток суспільства?
8. Яка роль культури в житті людини?
Питання для дискусій та міркування: 1. Як Ви розумієте вислів: “культура" – це в першу чергу світ предметів, які нас оточують, несуть в собі відбиток людської діяльності, суспільних зв’язків і особливостей взаємовідносних людини з природним середовищем?
2. Яки Ви розумієте вислів: “безкультурна людина”.
3. Поясніть зміст висловлення: “духовно багата людина”.
4. Чому людина не може стати нею поза сферою культури?
5. Чи можливий, по Вашому, регрес культури?
Питання для самостійного вивчення: 1. Культура і природа.
2. Сутність культурної діяльності.
3. Людина в світі культури.
Теми рефератів: 1. Рушійні сили розвитку культури.
2. Культура і духовний світ людини.
3. Культура і цивілізація.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _23_.“ Аксіологія: філософське вчення про цінності”
План
1. Цінності як значення та цінності як зміст.
2. Ціннісні орієнтації та цілісність людини.
3. Цінність та конкретно-історичні форми суспільства.
4. Цінність і філософія.
5. Соціальні цінності та особисті переконання.
Завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1. В чому полягає сутність предметних і суб‘єктних цінностей?
2. Особливості загальнолюдських, загальносуспільних, соціально-групових та індивідуально-особистісних цінностей?
3. В чому проявляється об‘єктивний та суб‘єктивний характер цінностей?
4. Суб‘єктні цінності як спосіб і критерій оцінки.
5. Як Ви розумієте різницю між цінністними орієнтаціями і орієнтирами цінності?
Питання для дискусії та міркування:
1. Як слід розуміти соціальну обумовленість індивідуальних цінностей?
2. Який взаємозв’язок між переконаннями та ціннісними орієнтаціями?
3. Що вважається цінним в рамках філософії прагматизму?
4. Яка головна проблема щодо природи цінностей виникає в неокантіанстві?
5. Чи мають цінності об’єктивний зміст?
Питання для самостійного вивчення. 1. Індивідуалізація та соціологізація особистості.
2. Трансцендентальне та апріорне у Канта.
3. Ціннісні орієнтації та духовність.
4. Проблема цінностей у Кьєркегора та Ніцше.
Теми рефератів: 1. Проблема критерію ціннісного вибору.
2. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.
3. Ієрархія цінностей.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
Тема № _24_.Філософська думка на Україні.
Особливості розвитку вітчизняної філософії.
План
1.Особливості української філософської думки та основні періоди розвитку філософії в Україні.
2.Філософія Київської Русі.
3.Гуманістичні ідеї у філософській думці України (ХV-ХVІ ст.).
4.Філософія Києво-Могилянської академії та її вклад у розвиток професійної філософії в Україні.
5.Філософія Григорія Сковороди.
6.Філософія в Україні ХІХ-ХХ ст.
Завдання для самостійної роботи:
Основні поняття і категорії: українська філософія, філософія людини, філософія серця, «сродна праця», філософія братських шкіл, антеїзм, кордоцентризм, індивідуалізм.
Методичні рекомендації.
Вивчаючи дану тему, перш за все необхідно визначити спільні особливості української філософії двох основних періодів розвитку: докласичний і класичний. Докласичний охоплює ХІ-ХVП ст. й складається із таких етапів: - міфопоетична свідомість давнього слов’янства;
- філософія Києворуської доби;
- філософія ХІV-ХVІ ст.
- Острозький культурно-освітній центр та Києво-Могилянський колегіум.
Два етапи діяльності Києво-Могилянської філософської школи: перший з дня заснування 1632 р. до кінця ХVП ст. Другий етап, що охоплює першу половину ХПШ ст., позначений зародженням типу мислення, що наближався до тогочасної модерної європейської філософії.
Слід звернути увагу на другий період класичної філософії Г. Сковороди ( рр.): вчення про три світи й дві натури, заклик до самопізнання, увага до голосу серця, споріднена («сродна») праця.
Також акцентуйте увагу на філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства (М. Костомаров (рр.), Т. Шевченко (1814 – 1861рр.), П. Куліш (1819 – 1897 рр.), М. Гулак.
Проаналізуйте «Філософія серця» П. Юркевича (рр.).
Значну увагу слід приділити на українську філософію кінця ХІХ – початок ХХ ст. (М. Драгоманов (рр.), М. Грушевський, В. Вернадського (рр.), В. Липинський (рр.),Д. Донцов (рр.), В. Винниченко (рр.).
Слід акцентувати увагу на творчості київської екзистенційнофілософської школи новітнього періоду української філософії, періоду філософії «розстріляного» та «другого» відродження.
Література:
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Релігія в системі культури.
Філософія релігії: витоки і сучасний стан.
Духовна сутність релігії.
Езоторизм як спосіб духовного освоєння світу.
Філософські форми усвідомлення Бога: теїзм, деїзм, пантеїзм.
Релігія та наука.
Релігія та мораль.
Місце релігії в суспільній свідомості.
Психологія релігії про природу релігійного феномена (3. Фрейд, К. Юнг).
Релігійні організації. Типи релігійних організацій.
Основні підходи вирішення проблеми походження релігії.
Шаманство та знахарство: факти і домисли.
Магічне світосприйняття.
Знахарство та лікувальна магія.
Вірування у культи Стародавнього Єгипту.
Релігії Стародавньої Месопотамії.
Релігія Стародавньої Греції.
Релігія Стародавнього Риму.
Вплив давньогрецької міфології на розвиток Європейської культури.
Життєві цілі та моральні норми індуїзму.
Роль конфуціанства у розвитку релігії, культури та держави в Китаї.
Життя в гармонії з природою по-даоські.
Релігійно-філософська основа далекосхідних бойових мистецтв.
Вплив синтоїзму на світосприйняття японців.
Давньослов’янський пантеон.
“Нижча міфологія” слов’ян.
Основні ідеї Старого Завіту.
Значення морального закону Мойсея в історії людства.
Свята і обряди іудаїзму.
Історичні умови виникнення буддизму.
Основні форми медитації та їх значення у буддизмі.
Космологія буддизму.
Причини росту популярності буддизму у світі.
Відмітні особливості ріндзай-дзен і сото-дзен.
Історична оцінка буддизму.
Особливості буддійської культової архітектури та мистецтва
Основні течії і напрямки буддизму.
Ламаїзм та його особливості.
Взаємовідносини ісламу з соціальними інститутами.
Духовно-політичний портрет Мухаммеда.
Відносини між християнським світом та мусульманами.
Ісламський фундаменталізм.
Значення Корану для мусульман та його зміст.
Трактування понять “Бог”, “закон”, “істина” в ісламі.
Основні обов’язки мусульман перед Аллахом, людьми та суспільством.
Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення християнства.
Значення Біблії у християнстві, історії релігійної і філософської думки, історії світової культури.
Образ Ісуса Христа в канонічних Євангеліях.
Головні ідеї Нового Завіту.
Перетворення християнства у державну релігію Римської імперії.
Перші єресі всередині християнської церкви.
Особливості католицького віровчення.
Роль католицьких чернечих орденів у історії католицької церкви.
Основні віхи історії католицької церкви у Нову добу.
Політика Ватикану у сучасному світі.
Соціальна доктрина Католицької церкви.
Миротворча діяльність Івана Павла ІІ.
Вплив християнства на культуру, мистецтво, освіту Русі-України.
Роль українського православ’я в національно-визвольній боротьбі українського народу.
Особливості українського православ’я.
Основні етапи історії Української православної церкви.
УАПЦ у сучасній Україні.
Сучасний стан православ’я в Україні.
Основні етапи історії Української греко-католицької церкви.
Роль Української греко-католицької церкви у національно-визвольній боротьбі українського народу.
Подвижницька діяльність митрополита Андрія Шептицького та Йосипа Сліпого.
Виникнення протестантизму.
Лютеранство і кальвінізм як два основні різновиди протестантизму.
Особливості церковного упорядкування пізньопротестантських конфесій.
Своєрідність віросповідних засад протестантизму.
Особливості культової практики протестантизму.
Історичні умови виникнення та існування пізнього протестантизму.
Протестантські конфесії в Україні.
Особливості нетрадиційних культів.
Різновиди нетрадиційних культів.
Небезпека тоталітарних культів.
Астрологія і її сьогоднішній ренесанс.
Неоязичництво на Україні.
Сутність оккультно-містичних вчень.
Пропагандистська діяльність релігійних сект та її наслідки.
Філософська та наукова картина світу XX ст.
Філософія та політика.
Філософія та релігія.
Філософія як спосіб життя (особистість філософа).
Філософія Мілетської школи.
Філософія еліатів.
“Ідеальна держава” Платона та сучасність.
Поняття душі в філософії Аристотеля та сучасність.
Філософський сенс патристики.
Гуманізм Відродження та сучасність.
Драматизм філософії Відродження.
Особливості та головні проблеми філософії ісламського світу в період середньовіччя.
Просвітництво та філософія бароко.
Проблема субстанції в філософії XVII ст.
Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.
Бекон та Декарт: сенсуалізм і раціоналізм Нового часу.
Деїстична філософія Ш. Монтеск’є.
Вчення про монади Г. Лейбніца.
Еволюція релігійної філософії XX ст.
Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст. .
Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.
Проблема буття в західноєвропейській філософії Нового часу.
Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил.
Моделі і типи реальності.
Категорія буття: її зміст і специфіка.
Буття і небуття.
Проблематичність людського буття.
Людина у Всесвіті.
Знання і віра.
Істина і користь. Реалізація знань.
Пізнання та творчість.
Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
Матеріальні основи розвитку суспільства.
Суспільство як система соціально – політичних відносин.
Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.
Прогрес і регрес в історії.
Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.
Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей.
Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.
Діалектика матеріального і духовного виробництва.
Політична сфера суспільства та особливості політичного життя.
Матеріальні основи розвитку суспільства.
Суспільство як система соціально – політичних відносин.
Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.
Прогрес і регрес в історії.
Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.
Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей.
Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.
Діалектика матеріального і духовного виробництва.
Політична сфера суспільства та особливості політичного життя.
Культура і природа.
Сутність культурної діяльності.
Людина в світі культури.
Рушійні сили розвитку культури.
Культура і духовний світ людини.
Культура і цивілізація.
Проблема критерію ціннісного вибору.
Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.
Ієрархія цінностей.
Навчально-методичні посібники.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
Релігієзнавство: Посібник / За ред. .- К., 1999.
Бичко І. В.Філософія.-2001.
Черній ігієзнавство.-2003.
Черній А. І.Релігієзнавство.-2002.
І. Філософія світ людини. Курс лекцій.-2003.
Бичко І. В.Філософія. Курс лекцій.-2003.
Арцишевський і суспільство 10 клас.-1997.
Арцишевський і суспільство 11 клас.-1992.
Сучасна соціальна філософія. 2том. Курс лекцій.-1993.
Закон Божий.-2003.
Електронна бібліотека \vvpk.ua\
Рекомендована література.
Аблеев в схемах и таблицах.- М., Высшая школа, 2004.
Історія соціальної філософії. – К., Тандем, 2000.
Філософія ( навч. – метод. Посібник для самостійного вивчення) – К., КНЭІ, 2001.
О назначении человека. М., 1993.
Бичко І. В. Філософія: курс лекцій. – К., 2003.
Історія філософії. Підручник. – Либідь, 2001.
Бойченко І. В. Філософія історії., - К., 2000.
Бублик ігієзнавство: навчальний посібник. – К., 1998.
, І. Курс лекцій з філософії – К., 1999.
І. Філософія: підручник. – Харків, 2000.
Історія української філософії, навч. посіб. – К., 2001.
Дробницкий морали. М., 1974.
Еришев . – МАІП, 2003.
Єрмоленко Є. М. Комунікативна практична філософія. Підручник.-К.,1999.
Жеребкін В. Є. Логіка: підручник. – Основа. К., 1999.
Малахов : курс лекції: навчальний посібник.-К.:Либідь,1996.
Надольний І. Ф. Філософія: посібник. – К., 2000, 2004.
Огородник философский словарь. - Абсолют - В, 2004.
Причепій Є. М. Філософія: посібник. – К., 2001, 2003.
Петрушенко філософських знань. Посібник., - Новий світ, 2003.
Петрушенко з філософії. Навчальний посібник. – Новий світ, 2003.
Рікер П. Етика і мораль. К., 1995.
Франк жизни. М., 1992.
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
Релігієзнавство: Навчальний посібник /За ред. ,
-К., 1999.
Релігієзнавство: Підручник / За ред. В. І. Лубського.-К., 2000, 2004.
Релігієзнавство: Посібник / За ред. .- К., 1999.
Християнство і культура: історія, традиції, сучасність: ( зб. наук. праць ) ( і ін.. – Полтава: Інститут філософії НАН України
Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |
