Українська мова

9 клас

Учитель Ніколашева Олена Олександрівна

Тема 4:Складнопідрядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому. Сполучники підрядності та сполучні слова. Головне та підрядне речення. Розділові знаки між ними.

Мета: дати поняття про складнопідрядне речення, його будову й засоби зв’язку в ньому, розряди сполучників підрядності, якими з’єднуються частини складнопідрядного речення; формувати вміння й навички розпізнавати складнопідрядні

речення, визначати їхні граматичні основи та будову, засвоювати правила вживання

розділових знаків у складнопідрядному реченні, інтонації при них; вдосконалювати пунктуаційну грамотність; розвивати творчі здібності,

уміння спостерігати й узагальнювати; виховувати бережливе ставлення до природи.

Тренувальна вправа.

Зробіть синтаксичний розбір речень. Побудуйте схеми речень.

Набіжить вітерець, покотиться хвилею, нахилить, розіб’є траву, і вона зажовтіє, заголубіє й зачервоніє квітами. Сонце зверху накрива теплом і широким промінням, як золотим дощем, кропить кожен листочок, кожну билинку, а з трави обдає, свіжить пахучим холодком. (О. Стороженко)

Робота з текстом.

Прочитайте, дайте відповідь на запитання до тексту, виконайте завдання.

Багато священних дерев, немов усесильні духи природи, тягнулися ввись біля кожного великого слов’янського поселення. Давно відшуміли вони своїми кронами, хоч деякі з них набагато пережили народовір’я.

Залишки пошанування священних дерев дожили майже до наших днів. В Україні на Зелену неділю ще нещодавно влаштовували свято «Сухого дуба». На вигоні викопували жердину, повивали її травами, стрічками та квітами, наверху вінчали колесом, обкопували її ровиком, обставляли зрубаними берізками і проводили довкола ігри, співали обрядові пісні, закликаючи висушене зимою дерево зацвісти блискавицями, подарувати дощі благодатні.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

За повір’ям, священні дерева з часом набували цілющих властивостей. Кору сухого дуба мочили в джерельній воді й прикладали до хворих зубів. Шматочки розбитого громом стовбура зберігали в конюшні, щоб водилися міцні коні.

(М. Іванченко)

— До якого стилю мовлення належить текст? Відповідь обґрунтуйте.

— Про що розповідається в тексті?

— Виділіть прості й складні речення. Аргументуйте власну точку зору.

— Поясніть розділові знаки в п’ятому реченні.

— Випишіть друге та останнє речення. Підкресліть граматичні основи. Як зв’язані частини складних речень між собою? Чи рівноправні вони синтаксично?

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Складнопідрядним називається таке складне речення, в якому одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого і з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

1) У складнопідрядному реченні одне речення обов’язково головне, друге — залежне, підрядне. Від головного речення ставиться питання, підрядне — відповідає на поставлене питання.

2) У складнопідрядному реченні головне стоїть переважно на першому місці, підрядне — на другому; але в деяких випадках підрядне може стояти перед головним або всередині нього.

3) Інтонація складнопідрядного речення має певні особливості: у кінці першого речення тон підвищується і робиться пауза, а на другому тон знижується.

    Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки, вкажіть складносурядні та складнопідрядні речення. У складнопідрядних підкресліть граматичні основи. Визначте головну та підрядну частини. Поясніть розстановку розділових знаків.

Квіти нашої землі досить строкате товариство. Є серед їхніх назв українські, цілком прозорі, і витлумачити їх неважко. Щоправда інколи пояснення назви може виявитися помилковим, хоч воно і буде схожим на істину. Ось візьмемо наш пролісок. Ви пам’ятаєте, як він проростає? Його листочок згорнений у трубку пролазить не лише через товщу торішнього листя але й через снігову кірку, тому квітка звалася спочатку пролізок. Вже пізніше назва змінилася на пролісок, бо ж люди почали пов’язувати її зі словом ліс.

(А. Коваль)

Допишіть прислів’я, поставте питання від головної частини до

підрядної.

1) Лиха тому зима… . 2) Не поможе булава… . 3) Де народив­

ся… . 4) Треба нахилитися… . 5) Мудрий мовчить… . 6) Там треба перелізти… . 7) Хто людям добра бажає… . 8) Дурень може стільки

питань задати… .

Д о в і д к а: …коли дурна голова; …в кого кожуха нема; …там і пригодився; …щоб з криниці води напитися; …коли дурний ворчить; …де не можна перескочити; …той і собі його має; …що сто мудрих не зможуть відгадати.

    Визначте, які з підрядних частин відносяться до слова або словосполучення в головній частині, а які — до всієї головної частини. Як приєднані до головних речень підрядні?

    Випишіть складнопідрядні речення, розділивши їх на дві групи відповідно до того, чим з’єднані головне і підрядне речення — сполучниками чи сполучними словами. Під час виконання вправи скористайтеся пам’яткою.

Пам’ятка «Сполучник чи сполучне слово»

1) Підрядне речення із сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а із сполучником — не можна.

2) Сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово — іншим сполучним словом.

3) Сполучник не буває членом речення, а сполучне слово завжди ним є.

4) Слова що, як, коли в одних випадках виступають сполучниками, в інших — сполучними словами.

5) Сполучне слово що можна замінити займенниками який, щось або іменником; замість сполучних слів як і коли можна підставити прислівники так і тоді. Якщо така заміна неможлива, то це сполучники.

Коли перечитуєш поезії Павла Тичини, дивуєшся їх живучості. Живучі вони, бо молода душа і юне серце у поета. А це молодече завзяття передається і тим, хто читає його поезію. Разом із поетом ми йдемо барвистою землею, і перед нами відкривається

світ у всій незвичайності своєї краси. Ми з радістю помічаємо, як багатіють наші душі.

(С. Тельнюк)

    Спишіть, розставляючи розділові знаки, визначте головну та підрядні частини, побудуйте схеми.

1) В небі ластівка мріє далека що на крилах весну принесла. (В. Сосюра) 2) Я вернувся в ту синь Дніпрову звідки сонце розвиднює тьму. (П. Усенко) 3) Картина котру він побачив дуже вразила його. (М. Коцюбинський) 4) Високо поросло розкішне дерево вгору укриваючи холодком зелену землю на котрій чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина. (Панас Мирний) 5) Із старого високого дуба що гіллям торкається неба злетіла якась пташка і сховалася в гущавині. (А. М’ястківський)

6) Стояла така тиша що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям. (В. Гжицький) 7) Коли ж роса вечірняя спадає на траву мені б упасти каменем на стежку лісову. (І. Муратов).

Складіть усне повідомлення «Складнопідрядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому» за планом.

П л а н

1) Яке речення називається складнопідрядним?

2) Місце підрядного відносно до головного.

3) Засоби зв’язку в складнопідрядному реченні.

4) Яка різниця між сполучниками і сполучними словами?

5) Основний розділовий знак у складнопідрядному реченні.

6) Як ставляться розділові знаки в складнопідрядних реченнях, де підрядне до головного приєднується складним сполучником?

Виконані завдання відсилати на адресу kontrolznanij@mail.ru або nikolashevaelena@gmail.com ,

підписуючи в рядку теми листа «9 клас. Укр. мова. Іваненко І.»