Огляд новин законодавства (стр. 4 )

Як зазначено в пункті 4.13 Порядку, часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

За відсутності квитанції до прибуткового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається. Це передбачено пунктом 4.14 Порядку, яким, до речі, не визначено, хто має сплачувати часткову вартість путівки.

Виходячи з наведеного, вважаємо, що підприємство може взяти на себе витрати по оплаті часткової вартості путівки в розмірі 50 % її вартості з урахуванням пункту 4.13 Порядку.

При цьому така оплата розглядається як інші заохочувальні та компенсаційні виплати для працівника та має бути обкладена податком з доходів фізичних осіб і з неї повинні справлятися страхові внески.

Сума часткової оплати за путівку має бути відображена в звітності по коштах Фонду за формою Ф4-ФСС з ТВП (у рядку 6 таблиці III).

Ці кошти є додатковим надходженням для Фонду і в бухгалтерському обліку страхувальника мають бути відображені за кредитом субрахунку 652.

18. Щодо обкладення страховими внесками вартості путівок, наданих працівникам за рахунок коштів підприємства

Лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 09.07.2010 р. №

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонду) розглянула Вашого листа щодо надання роз'яснень з питань обкладання страховими внесками до Фонду вартості путівок, наданих працівникам за рахунок коштів підприємства, чи яка саме вартість путівок підлягає обкладенню страховими внесками з урахуванням натурального коефіцієнта та в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно із вимогами статті 47 Закону України "Про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При визначенні видів виплат, що включаються до фонду оплати праці, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року № 000/8713 (далі - Інструкція № 5).

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2 Інструкції № 5 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які входять до фонду оплати праці, відносяться виплати соціального характеру у грошовій та натуральній формі, зокрема, вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у пункті 3.2).

Згідно з пунктом 3.4 статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 (далі - Закон № 000) при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою.

Таким чином, оскільки вартість путівок, згідно Інструкції № 5, віднесено до фонду оплати праці, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, то на їх суму нараховуються страхові внески до Фонду. При цьому з вартості путівок в натуральній (негрошовій) формі, що надаються працівнику, страхові внески до Фонду нараховуються на суму, збільшену на "натуральний" коефіцієнт відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону № 000

19. Примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.08.2010 р. № 000

1. Загальні положення

1.1. Примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів

щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (далі - Порядок) розроблений відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України, Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. , інших нормативно-правових актів і визначає примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (далі - договір) з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють навчання, та працівниками, які направляються на навчання.

1.2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку застосовуються у значеннях, наведених у Кодексі законів про працю України, Господарському кодексі України, законах України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про організації роботодавців", "Про професійні спілки та гарантії діяльності", "Про охорону праці", Положенні про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 р. № 000/151, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 р. за № 000/5506, інших нормативно-правових актах.

1.3. Порядок рекомендується до використання суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційної форми та форм власності.

1.4. Витрати, пов'язані з професійним навчанням працівників, здійснюються роботодавцем за рахунок власних коштів. Для фінансування відповідно до законодавства можуть залучатися кошти організацій роботодавців, а також кошти спонсорів, міжнародної технічної допомоги та із інших джерел.

1.5. Укладання договорів суб'єктами господарювання державної форми власності за бюджетні кошти здійснюється відповідно до законодавства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

1.6. Працівник після закінчення професійного навчання виконує роботу (постійно або періодично в залежності від виробничих потреб), визначену роботодавцем, відповідно до набутої кваліфікації з оплатою праці, не нижчою, ніж до навчання.

1.7. Роботодавець має право відповідно до положень колективного договору визначати додаткові умови направлення працівника на навчання, зокрема мінімальний термін роботи на підприємстві після закінчення навчання за набутою в ході навчання професією чи спеціальністю.

2. Примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють навчання

2.1. Договір укладається суб'єктами господарювання з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють навчання, відповідно до примірної форми договору (форма № 1), з урахуванням умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2.2. Істотними умовами договору мають бути: дата і місце його укладання; повна і точна назва сторін, що його укладають, та їх представників, повноваження, на підставі яких вони діють; предмет договору; кількість осіб, що направляється на навчання; назва професії (напряму, спеціальності), форма навчання; термін навчання; вартість навчання; порядок розрахунків між сторонами; обов'язки сторін; відповідальність сторін за невиконання договору; порядок унесення змін та розірвання договору; строк дії договору; місцезнаходження юридичної особи; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; підписи сторін, що укладають договір, завірені печатками.

2.3. Договір уважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх пунктів і належно його оформили.

2.4. До договору обов'язково додаються: кошторис, в якому визначається розмір витрат на професійне навчання; навчальний план і програми, затверджені та погоджені в установленому порядку; графік направлення працівників на навчання; графік фінансування навчання працівників.

2.5. Усі зміни до договору оформляються додатковою угодою, що є невід'ємною частиною договору, і погоджуються сторонами в установленому порядку.

2.6. Навчання у навчальному закладі, на підприємстві, установі, організації, які здійснюють навчання, проводиться за направленням, що видається працівникові роботодавцем (додаток 1).

2.7. Навчальний заклад, підприємство, установа, організація, які здійснюють навчання, протягом 5 днів з початку навчального процесу направляє роботодавцю підтвердження про прийом працівника на навчання (відривний корінець направлення) та копію наказу про його зарахування на навчання.

2.8. Договір укладається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу після підписання керівниками суб'єкта господарювання та навчального закладу, підприємства, установи, організації, які здійснюють навчання. Один примірник зберігається у суб'єкта господарювання, другий - у навчальному закладі, підприємстві, установі, організації, які здійснюють навчання.

3. Примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів з працівниками

3.1. Договір укладається суб'єктами господарювання з працівниками відповідно до примірної форми договору, що додається (форма № 2), з урахуванням умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

3.2. Істотними умовами договору мають бути: дата і місце його укладання;

повна і точна назва сторін, що його укладають; назва професії (спеціальності), форма та термін навчання; місце навчання; предмет договору; обов'язки сторін; відповідальність сторін; порядок внесення змін та розірвання договору; строк дії договору; місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; підписи сторін; печатка суб'єкта господарювання.

3.3. У разі припинення професійного навчання без поважної причини працівник повинен відшкодувати суб'єкту господарювання всі витрати на його навчання.

3.4. До договору обов'язково додаються: кошторис, в якому визначається розмір витрат на професійне навчання працівника; графік направлення працівників на навчання.

3.5. У разі порушення працівником в односторонньому порядку без поважних причин умов договору працівник повинен відшкодувати суб'єкту господарювання всі витрати на його навчання.

Відшкодування витрат не проводиться, якщо причинами порушення умов договору є:

- неможливість виконання після закінчення навчання роботи відповідно до набутої професії та кваліфікації за станом здоров'я;

- сімейні обставини, що відповідно до законодавства потребують звільнення працівника чи припинення ним навчання;

- зміна місця проживання;

- призов на строкову військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу;

погіршення умов праці з вини суб'єкта господарювання.

3.6. Працівникам, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, роботодавцем здійснюються виплати, передбачені чинним законодавством та колективним договором.

3.7. Договір уважається укладеним, якщо сторони досягли згоди в усіх пунктах і належно його оформили.

3.8. Договір укладається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу після підписання керівником суб'єкта господарювання та працівником. Один примірник зберігається у суб'єкта господарювання, другий - у працівника, який направлений на професійне навчання.

20. Щодо застосування фінансових та адміністративних санкцій за подання недостовірних відомостей

Лист Пенсійного фонду України від 25.08.10 р. № 000/03-20

Пенсійний фонд України розглянув лист щодо застосування фінансових та адміністративних санкцій за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду і повідомляє.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон).

Відповідно до статті 106 Закону відпові­дальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування несе страхувальник-роботодавець.

Згідно з пунктом 5 частини 9 статті 105 Закону за неподання, несвоєчасне подання, по­дання не за встановленою формою або подан­ня недостовірних відомостей, що використову­ються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фон­ду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затрим­ки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 20 відсотків за­значених сум та не менше 20 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

При цьому під недостовірними відомостями, що використовуються у системі персоніфікова­ного обліку, слід розуміти невідповідність даних про розмір заробітної плати, страхових внесків, підстав пільгового обчислення страхового ста­жу, періодів, за які нараховано внески, вказаних страхувальником в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даним, які містяться в документах первинного обліку страхуваль­ника та інших документах, які підтверджують підставу для обліку страхового стажу, невірно зазначені суми лікарняних та суми нарахувань за час відпусток, невідповідність ідентифікаційного номеру в індивідуальній відомості про застраховану особу ідентифікаційному номе­ру згідно з довідкою Державної податкової ад­міністрації України тощо.

За донарахування органами Пенсійного фон­ду або страхувальником сум своєчасно не об­числених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків за­значених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми (пункт 4 частини 9 статті 106 Закону).

Крім того, частиною 16 статті 106 Закону та статтею 165-1 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення передбачено адміністра­тивну відповідальність посадових осіб у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти до тридцяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі неподання, несвоєчасне подання, подан­ня не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або по­дання недостовірних відомостей, що викорис­товуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас повідомляємо, що відповідно до пун­кту 2.15 розділу II Порядку формування та по­дання страхувальниками звіту щодо сум нарахо­ваних внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фон­ду України, затвердженого постановою прав­ління Пенсійного фонду України від 05.11.09 р. № 26-1 та зареєстрованого в Міністерстві юсти­ції України 24.11.09 р. за № 000/17152 (далі - Порядок), у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до кінцевого термі­ну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік.

Подання нових звітів в інших випадках Порядком не передбачено.

21. Относительно порядка исправления ошибок в Расчетной ведомости о начислении и перечислении страховых взносов в Фонд

Письмо Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы от 01.01.2001 г. № ДЦ/0/6-10

Государственный центр занятости - исполнительная дирекция Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы (далее - Фонд) по поручению председателя правления Шевчука рассмотрел письмо <...> относительно порядка исправления ошибок в Расчетной ведомости о начислении и перечислении страховых взносов в Фонд (далее - Расчетная ведомость) и сообщает следующее.

Порядок исправления в отчетности ошибок, самостоятельно обнаруженных плательщиком, определен в п. 6.7 Инструкции о порядке исчисления и уплаты взносов на общеобязательное государственное социальное страхование на случай безработицы и учета их поступления в Фонд общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы, утвержденной приказом Министерства труда и социальной политики от 01.01.2001 г. № 000 (далее - Инструкция).

К пункту 1

При обнаружении самостоятельно плательщиком ошибок в отчетности необходимо сообщить [об этом] специалистам центра занятости. Поскольку Инструкцией не предусмотрена конкретная форма информирования, то сообщать нужно письменно в произвольной форме, обязательно указав суть ошибки и период, за который она обнаружена.

К пунктам 2, 4

Если плательщик обнаружил ошибку за прошлые периоды текущего года или за прошлые годы, корректировки страховых взносов необходимо провести по строке 3.1 расчетной ведомости "Доначислено страховых взносов, в том числе самостоятельно плательщиком", сумму начисленной самостоятельно пени отразить по строке 8 расчетной ведомости "Пеня, самостоятельно начисленная плательщиком".

Что касается фонда оплаты труда за прошлые периоды, то он не корректируется.

К пункту 3

Если в бухгалтерском учете фонд оплаты труда и начисленные на него страховые взносы отражены правильно, а ошибка была сделана при заполнении отчетности, то корректировку необходимо проводить в месяце обнаружения ошибки в текущем году.

К пункту 5

В соответствии с частью первой статьи 38 Закона Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы" штраф налагается в размере сокрытой суммы выплат, на которые в соответствии с данным Законом начисляются страховые взносы, а в случае повторного нарушения - в трехкратном размере указанной суммы.

Штраф за несвоевременную или неполную уплату страховых взносов на случай безработицы применяется только при выявлении в бухгалтерских документах начисленной заработной платы (других выплат), денежного обеспечения (кредит счета 661), на которые не начислены / начислены не в полном объеме страховые взносы (кредит счета 65).

Переплата по страховым взносам в фонд не является основанием не применять финансовый штраф.

Если за предприятием числится переплата в Фонд, но по бухгалтерским документам страховые взносы не начислены / начислены не в полном объеме, то финансовый штраф применяется.

22. Относительно порядка уничтожения документов после истечения сроков их хранения

Письмо Государственного комитета архивов Украины от 01.01.2001 г. № 000/072

В соответствии с Перечнем типовых документов, образующихся в деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, других предприятий, учреждений и организаций, с указанием сроков хранения документов (далее - Перечень), утвержденным приказом Главархива от 20.07.98 № 41, зарегистрированным Минюстом 17.09.98 за № 000/3016 (с изменениями и дополнениями), первичная бухгалтерская документация, в частности кассовые, банковские документы, учетные регистры, вспомогательные контрольные книги, журналы, картотеки, корешки, копии ордеров, счетов, фактур, накладных, квитанций, документов об инвентаризации и т. п. (статьи 288, 315, 321; 325, 326, 330, 342, 345); документы о покупке (продаже) иностранной валюты (ст. 42Д); кредитные договоры (ст. 54Д), договоры оформления имущества (ст. 56Д); документы таможенного оформления грузов (ст. 1036) и т. п. после истечения сроков их хранения уничтожаются при условии завершения проверки государственными налоговыми органами по вопросам соблюдения налогового законодательства.

В соответствии с п/п. 4.5.10 Правил работы архивных подразделений органов государственной власти, местного самоуправления, предприятий, учреждений и организаций, утвержденных приказом Госкомархива Украины и зарегистрированных в Министерстве юстиции Украины 08.05.2001 за № 000/5598 (с изменениями), предусмотрено уничтожение небольшого объема документов, не внесенных в Национальный фонд, после согласования и утверждения актов, путем сжигания. По нашему мнению, объем этих документов не должен превышатькг.

Относительно предоставления разъяснений подпунктов 15.1.1, 15.1.2 Закона Украины "О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами" советуем обратиться в Государственную налоговую администрацию Украины.

23. Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору

Постанова Кабінету міністрів України від 18.08.2010 р. № 000

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 000 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 9, ст. 347; 2000 р., № 33, ст. 1408; 2001 р., № 44, ст. 1974; 2002 р., № 1, ст. 8, № 4, ст. 136, № 27, ст. 1274; 2004 р., № 24, ст. 1588; 2008 р., № 93, ст. 3078; 2009 р., № 31, ст. 1049), такі зміни:

1) в абзацах третьому, сімнадцятому та двадцять першому пункту 4 слова "наростаючим підсумком з початку звітного року" виключити;

2) в абзаці другому пункту 9 слова "наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік" виключити;

3) у першому реченні абзацу другого пункту 11 слово "перераховують" замінити словами "можуть перераховувати".

2. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2010 року.

24. Щодо роз'яснень з питань адміністративної відповідальності за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання

Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції від 10.09.2010 р. №

Відповідно до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" та пункту 4 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 000 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт", для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник та підрядник або уповноважена ними особа подають інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву та відповідні документи, перелік яких визначено законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, визначені цим Законом.

Враховуючи те, що обов'язок отримання дозволу на виконання будівельних робіт покладається на замовника і на підрядника, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 зазначеного Закону за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт притягуються як замовник, так і підрядник.

25. Щодо віднесення придбання підприємством питної води до заходів з охорони праці

Лист Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.07.2010 р. № 1/02-11.2-9/3.1/5128

Державний комітет України з про­мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розглянув <...> звернення <...> та повідомляє.

Розглядаючи порушене у зверненні питання, потрібно підкреслити гарантоване Основним Законом України право кожного на належні, без­печні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Реалізація зазначеного конституційного права ґрунтується на основних принципах державної по­літики в галузі охорони праці, зокрема на такому принципі, як пріоритет життя і здоров'я праців­ників та повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Оскільки у зверненні заявник просить надати інформацію щодо умов, за яких можна віднести до заходів з охорони праці придбання підприємством очищеної питної води, тому потрібно визначити поняття очищеної питної води або фасованої пит­ної води та ту мету, на яку передусім спрямовані засоби та заходи з охорони праці.

По-перше, слід звернути увагу на поняття «охо­рона праці», що включає у себе систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Тобто це певна система заходів та засобів, що спрямована на збереження життя, здоров'я і працездатності людини саме у процесі трудової діяльності.

Відтак, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 000 відповідно до Закону України «Про охорону праці» встановлено вичерпний перелік за­ходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат (далі — Перелік).

Зазначений Перелік не містить прямого віднесення із забезпечен­ня працівників очищеної питною водою до засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат.

Закон України «Про питну воду та питне водо­постачання» під поняттям «вода питна» розуміє воду, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіо­логічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

Фасована питна вода — це питна вода підзем­них джерел питного водопостачання або питна вода централізованого питного водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якос­ті, у герметичній тарі.

Одним із принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання є гаранто­ване першочергове забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологіч­них, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

Узагальнюючи наведене, питна вода для лю­дини — це у першу чергу щоденна фізіологічна потреба людини у питній воді, оскільки у організмі людини без води не відбувається жоден біохіміч­ний, фізіологічний та фізико-хімічний процес.

Заходи та засоби з охорони праці мають більш вузьку спрямованість, оскільки спрямо­вані на збереження життя, здоров'я і праце­здатності людини саме у процесі трудової діяльності.

З повагою

Директор з аудиту, к. е.н.

Аудитор (серт. А № 000) Л.О. Кошембар

Вик.: ,