Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
document. close();
//-->
</SCRIPT>
</BОDY>
</HTML>
У наведеному прикладі програма виводить у документ низку горизонтальних ліній – HTML-дескрипторів (<HR>), розмір яких збільшується з кроком 5 від 5% до 100% ширини робочої області вікна браузера. Значення змінної Stringl дорівнює рядку, який містить HTML-дескриптор. У циклі до цього рядка приєднуються нові значення ширини, які є значеннями змінної size. Зокрема, при першому виконанні операторів циклу матимемо: size=5, Stringl = ' <HR ALIGN="center" WIDTH=5 %>'; при другому: size=10, String1='<HR ALIGN="center" WIDTH=10 %>' і т. д.
Опис об'єкта document буде наведено далі.
Цикл while
Синтаксис:
while (умова)
{
Оператори
}
За допомогою оператора while виконуються оператори в циклі доти, доки значення істинності логічного виразу умови дорівнює true (істинне). Якщо тіло циклу містить декілька операторів, то їх необхідно помістити у фігурні дужки {...}.
Оператори розгалуження (умовні оператори)
Оператор if...else
Синтаксис:
if (умова)
{
Оператори 1
}
[ else
{
Оператори 2
}
if...else – умовний оператор, який забезпечує виконання операторів 1 або операторів 2 залежно від того, виконується певна умова чи ні.
Частина програми Оператори 1 виконуються у випадку істинності умови. Необов'язкова частина else забезпечує виконання блоку операторів, позначеного як Оператори 2, якщо умова є хибною.
Дію оператора розглянемо на прикладі.
Приклад № 2
<HTML>
<HEAD>
<ТІТLЕ> Зміна кольору шрифту та фону залежно від системного чacy
</TITLE>
</HEAD>
<SCRIPT>
<!--
today=new Date();
minutes=today. getMinutes();
if (minutes>=0 && minutes <=30)
// якщо minutes>=0 і minutes<=30 то...
document. write("<BODY TEXT=BLACK BGC0L0R=BLUE>");
else
document. write("<BODY TEXT=WHITE BGC0L0R=BLACK>");
//-->
</SCRIPT>
Це тіло документа
</BODY>
</HTML>
У результаті виконання сценарію, фон вікна браузера і колір шрифту сторінки відображуються різним кольором залежно від поточного системного часу.
Оператор ?
У мові JavaScript підтримується ще одна форма умовного оператора, яка має такий формат:
(вираз)? Оператори1: Оператори2;
Тут вираз – вираз мовою JavaScript, результат виконання якого або true (істинне) або false (хибне). Оператори1 – один або декілька операторів, які повинні виконуватись, якщо значення виразу істинне; Оператори2 – один або декілька операторів, які повинні виконуватись, якщо значення виразу хибне. Оператор? можна розглядати як скорочений варіант оператора if... else.
Визначення функцій
Функції JavaScript дозволяють ділити сценарії на частини, до яких можна звертатися з іншого сценарію. У мові JavaScript функції та процедури не розрізняються. Опис функції має такий вигляд:
Function function Name(формальний_параметр1, ф-й_параметр2,.....)
{
Оператори
}
Усі функції JavaScript рекомендується помістити у HTML-контейнер <HEAD> </HEAD>.
При завантаженні документа функції, що містяться в ньому, зчитуються в пам'ять і не виконуються до тих пір, поки до них не буде відповідного звертання. Оператор виклику функції має вигляд:
Function Name (фактичний_параметр1, факт-й_параметр2,...);
Якщо необхідно, щоб функція повертала певне значення, слід використовувати необов'язковий оператор return, вказавши у ньому вираз, значення якого необхідно повернути.
У наступному прикладі створюється горизонтальна лінія заданої довжини і товщини за допомогою динамічно сформованого відповідного HTML-дескриптора:
Приклад № 3
<НТМL>
<HEAD>
<ТITLЕ> Функція відображує горизонтальну лінію</ТITLЕ >
<SCRIPT>
<!--
function hr(w, h)
{
document. writeln("<nr align=left width="+w+" height="+h+">");
}
//-->
</SCRIPT>
</HEAD>
<BODY>
<H3> Основи JavaScript
<SCRIPT>
<!--
hr("75%","4");
//-->
</SCRIPT>
</H3>
</BODY>
</HTML>
Контрольні запитання
1. Поняття “подія”, “оброблювач події”, “об'єкт”, “властивість”, “змінна“, “літерал”, “оператор”, “функція”, “вираз”, “інструкція”.
2. Впровадження й зв'язування стилю.
2. Групи об'єктів JavaScript.
3. Елементи об'єкта document.
Практичнее заняття №8
Моделювання з використанням форм
Мета заняття – набути уміння створювати й обробляти HTML-форми.
Короткі теоретичні положення
HTML-форми призначені для пересилання даних від віддаленого користувача на Web-сервер. За їх допомогою можна організувати найпростіший діалог між користувачем і сервером, наприклад, реєстрацію користувача на сервері або вибір необхідного документа з представленого списку.
Існує декілька ключових елементів форм і ряд пов'язаних із ними атрибутів.
► <FORM>...</FORM> – це дескриптори, що відкривають і закривають форму.
Форма може мати декілька атрибутів основний з яких – action, який у ролі значення приймає адресу для передачі на вузол інформації з форми, і method, що приймає значення get та post. Ці значення визначають спосіб передачі даних форми на вузол.
► <1NPUT> – цей дескриптор відповідає за створення керуючих елементів, що розміщені у формі. За вказаним дескриптором можуть використовуватись атрибути:
• type= "х" – визначає елемент керування;
• name= "х " – ім'я елемента керування;
• value= "x" – значення елемента керування;
• size= "х " – ширина поля елемента керування у пікселях (для елементів text та password – у символах);
• maxlength= "x" – гранична кількість символів, яку приймає елемент керування;
• checked= "х" – позначений прапорець (перемикач);
• src= "x" – покажчик на малюнок, що використовується у формі кнопки;
► <TEXTAREA>...</TEXTAREA> – цей елемент створює текстову область з розширеними можливостями.
► <SELECT>…</SELECT> – цей елемент створює меню. Меню може бути мінливим або у вигляді списку,
► <OPTION>...</OPTION> – цей дескриптор визначає кожен елемент списку меню окремо.
Екранні керуючі елементи визначають спосіб введення інформації. Синтаксично елементи представляють собою значення атрибуту type дескриптора <INPUT>.
► text - поле введення тексту, складається з одного рядка. Ширину поля визначає значення атрибуту size;
► password – поле подібне до поля введення тексту. Відмінність полягає у тому, що символи відображаються у вигляді "*";
► checkbox – прапорець, що приймає два логічних значення. Можна створити групу з декількох прапорців; при цьому усі вони можуть бути позначені;
► radio – перемикач. На відміну від прапорця, з декількох перемикачів, що утворюють групу, може бути обраний лише один;
► submit – кнопка, натискання якої означає підтвердження вибору й відправку інформації на Web-вузол. Напис на кнопці визначається встановленням її значення value;
► reset – кнопка, натискання якої означає скидання поточних значень елементів керування і встановлення значень за замовчанням;
► file – дозволяє створити кнопку виклику діалогового вікна вибору файлів;
► hidden – прихований елемент керування, який не представлений зображенням на екрані;
► image – елемент, що дозволяє вставити зображення й використовувати його для підтвердження вибору чи скидання замість кнопок submit чи reset;
► button – кнопка. Для роботи кнопки необхідні пов'язані з нею сценарії.
Розглянемо більш детально деякі із керуючих елементів.
Вивчивши даний код, спробуйте його змінити, вносячи свої елементи форми
Початок форми
<html> <body> <form> <input type=text value="ТЕКСТ" name=Mytext><br><br> <input type=checkbox name=MyCheck1>1<br> <input type=checkbox name=MyCheck2>2<br> <input type=checkbox name=MyCheck3>3<br><br> <input type=radio value=Вибір1><br> <input type=radio value=Вибір2><br> <input type=radio value=Вибір3><br><br> <input type=button value="Кнопка" name=MyButton> </form> </body> </html>
Контрольні запитання
1. Ключові елементи форм та їх атрибути.
2. Створення сукупності елементів форм для передавання інфор-мації.
Розробка Web-сайтів
Розробка будь-якого Web-документа або системи документів (Web-сайта) починається з визначення вимог до нього для конкретних користувачів і закінчується використанням системи цими користувачами. Існують різні підходи й технології розробки Web-сайтів. Хоча проектування Web-сайта (як і окремих сторінок) в значній мірі є мистецтвом, все ж можна систематизувати й узагальнити накопичений досвід у цій галузі.
Процес створення Web-сайту можна поділити на такі етапи:
1. Визначення цілей та функцій Web-сайта.
2. Створення структури (схеми) сайту.
3. Добір апаратних і програмних засобів, необхідних для
реалізації Web-сайта.
4. Створення окремих сторінок.
5. Тестування.
6. Публікація сторінок на сервері.
7. Реклама Web-сайта.
8. Експлуатація (підтримка Web-сайту).
Етап визначення цілей та функцій Web-сайта
На початковому етапі створення Web-сайта виконуються такі дії.
1. Визначається мета створення (забезпечення інформацією про навчальний заклад, підприємство чи приватну фірму; електронна бібліотека; електронний бізнес; дискусійний форум, дистанційне навчання тощо).
2. Визначається аудиторія потенційних користувачів (“відвідувачів”).
3. Визначаються функції Web-сайта (пошукова система, дискусійний форум, система тестування, розміщення замовлень та ін.).
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
