У царині денумеральних конструювань (стр. 12 )

1	2	3	4
Seven	Seventh, sevens, sevensfold, seventeen, seventy	Seventhly, sevenths
Eight	Eighth, eightfold, eighteen, eighty	Eighthly, eighths
Nine	Ninth, ninefold, nines, nineteen, ninety	Ninthly, ninths, nineteenth,
Ten	Tens, tenth, tenfold, tenner	Tenthly, tenths
Eleven	Eleventh, elevenfold, elevensome	Elevenths, eleventhly
Twenty	Twenties, twentieth	Twentieths, twentiethly
Forty	Forties, fortieth	Fortieths
Million	Millionth, millionaire, millionfold, millionism	Millionairedom, millionairish, millionairism	Multi-millionai-rism

Таким чином, оглянувши словотворчі гнізда, є очевидними ознаки словотвірного гнізда, в яких простежуються його сутність та порядок. Маркерами словотвірного гнізда є:

· спільність твірної основи як вихідної одиниці для денумеральних утворень;

· послідовність векторів словотвору;

· детермінація вибору моделей нормами мови;

· наявність семи числа у повнозначних похідних одиницях;

· зв’язки між секондарними утвореннями;

· упорядкованість зв’язків.

Ознаки словотвірного гнізда відбивають характер створення денумеративів за іманентними моделями мови. Між твірною основою, або базисною одиницею, та секондарними утвореннями існують відношення похідності, взаємозалежності першого, другого. третього та інших кроків від похідної основи. Словотвірні ланцюжки складаються із секондарних іновацій, які утворилися шляхом деривації та утворюють словотвірне гніздо вихідної одиниці, яке позиціонується як модель системи словотворення, що містить у своєму складі ланцюжки всіх попередніх актів словотвору. Словотвірне гніздо є відкритою системою, що потенційно може поповнюватися новими дериватами.

Словотвір є окремою ендозоною, підсистемою, що використовує базові одиниці мовної системи як будівельний матеріал для утворення модельованих інновацій. Цим будівельним матеріалом служать одиниці морфемного, синтаксичного та лексичного рівнів мови.

Денумератив відрізняється від числівника – як у плані вираження, так і в плані змісту, а також способом реалізації основної для нього номінативно-репрезентативної функції. Зважаючи на подвійну співвіднесеність – із позамовною дійсністю і системою мови – денумеративи, як і всі похідні слова, реалізують потенціал словотвірної системи у вигляді конкретних структур, що є комбінаціями словотворчих засобів на позначення лексичних і словотвірних відношень. Властивість подвійної референції препарує осмислення семантики денумеративів. Лексичне значення повнозначних денумеративів об’єктивує їх статус вторинних одиниць номінації. Лексичне значення денумератива ґрунтується на лексичному значенні числівника.

Семантична дистанція числівників та денумеративів

Числівники англійської мови становлять самостійний лексико-граматичний клас слів із властивими їм семантико-функціональними показниками. Числівники містять комплекс лексичних засобів вираження кількості дискретних предметів або явищ. Ці слова використовуються при конкретизації і декодуванні кількості денотатів. Онтологічна сутність англійських числівників виявляється в їхньому двоплановому модусі існування актуальних знаків з особливою квантитативною та нумеративною функціями. Числівники – це номінуючі знаки, що маніфестують позамовну квантитативність. Виступаючи універсальним та специфічним засобом позначення абстрактного поняття числа, англійські числівники реалізують увесь обсяг функцій, властивих самостійним частинам мови, повнозначним словам. Числівники, як і будь-який мовний знак, є білатеральними. Як квантитативні одиниці вони реалізують загальнокатегоріальне і конкретне значення числа. Як немає слів без значення, так і немає числівників без числового змісту. Неоформленість числівників англійської мови відображає морфологічну дійсність усієї системи. Нульова словозміна цих слів обумовлює вивчення інших формально виражених ознак, серед яких для монофлективних числівників показовим є їхнє синтаксичне буття та словотвірне моделювання.

Денумеративи англійської мови позначені нульовим закінченням, але вони мають маркери квантитативного наповнення. Такими маркерами є морфеми, що виражають значення точних числових ознак, напр.: англ. – fiver (купюра в п’ять доларів), tenner (десятка), millionaire (мільйонер).

Денумеративи виступають різними частинами мови. Кожна денумеративна частина мови має у своїй структурі певні числові морфеми, за допомогою яких відбувається деривація.

Денумеральним утворенням, як і числівникам англійської мови, притаманна синкретсемія (термін М. В. Піменової), що охоплює нерозчленовану мовну одиницю, номінацію позначуваного та позначувального. За змістом одна лексема (синкрета) вживається для семантизації двох або більше значень одночасно, які актуалізуються у мовленні. Історично числівники належали до групи синкретів, оскільки вони мали і предметне, і кількісне значення в їх етимологічних витоках. У денумеральних утвореннях явище синкретсемії проявляється в наявності сем кількості та предметності (денумеративи-іменники), кількості та якості (денумеративи-прикметники, денумеративи-прислівники) та кількості і дії (денумеративи-дієслова). Синкретизм притаманний також метафоричним утворенням у корпусі номінативних та комунікативних одиниць.

На синтаксичному рівні числівники англійської мови виконують функцію означення. Денумеративи-іменники, в основному, виконують функцію підмета, денумеративи-прикметники – функцію означення, а денумеративи-прислівники можуть виступати як означенням, так і обставиною.

Семантичне наповнення числівників та денумеративів різниться. Числівники англійської мови реалізують у своєму значенні сему числа, а денумеративи реалізують як сему числа, так і сему предметності або якості, що простежується на векторах частиномовної вербокреації. Денумеративи англійської мови позбавлені нумеративної функції. Прагматична функція числівників реалізується у фразеологічних одиницях, у денумеративах – в однослівному контексті, напр.: англ. – one-horse, oncer.

Епідигматична функція числівників полягає у вербокреації денумеративів, які, у свою чергу, відкриті для секондарних утворень, виступаючи вихідними одиницями для подальшого словотворення. Наприклад, денумеративи-прикметники, що є секондарними похідними від числівників, утворюють, у свою чергу, денумеративи-прислівники – alone (Adj.) → alone (Adv.)

Девіації поверхневих та глибинних структур денумеративів як похідних від числівників спрацьовують у феноменах поліфункціональності, поліаспектності, полімодальності, зокрема в процесах десемантизації та деквантифікації на векторах їх еволюції та інволюції.

Вивчення та осмислення номінацій числа та їх похідних (числівників і денумеративів) дає змогу ідентифікувати основні риси зазначених одиниць у порівняльному аспекті, які редуковано представлені у денумеративах п’ятьма позиціями, за винятком термінологізації та детермінологізації (див. табл. 15).

Таблиця 15 - Спільні та відмітні риси числівників та денумеральних утворень

Риси	Числівники	Денумеративи
Походження (вторинні утворення)	+	+
Термінологічність	+	–
Детермінологічність	+	–
Фразеологізація	+	+
Поліфункціональність	+	+
Спустошеність	+	+
Словотворчі тенденції	+	+
Разом	7	5

За генетичним походженням і числівники, і денумеративи не є ініціальними, вони вторинні по відношенню до їх прецедентних одиниць. Числівники походять від предметних номінацій (зареєстрованих / незареєстрованих у лексикографічних джерелах). Денумеральні утворення походять від числівників. Перші на позатекстових просторах при позначенні точності підлягають процесу термінологізації, у контекстуальному оточенні числівники виступають маркерами і приблизної, і невизначеної кількості – процес детермінологізації. І числівникам, і денумеральним утворенням притаманний процес фразеологізації, семантизації небуквального змісту. Корелюючі слова є поліфункціональними, поліаспектними та полімодальними – специфічно омовленими у кожній підсистемі. Фразеологізація свідчить про відкритість числівників та денумеративів до процесу десемантизації, який починається з генералізації вихідного значення, коли числівники та денумеральні утворення позначають узагальнене кількісне значення, конкретизація значення уступає місце генералізації. Наступним кроком десемантизації є деквантифікація – номінація невизначеної кількості, а потім – кількістної спустошеності. Апроксимація (невизначена кількість) позначається числівниками у синтаксичному оточенні, або фразеологічному, в той час як денумеральні утворення позначають апроксимацію однослівно і здебільшого композитами, які походять від словосполучень, напр.: англ. – a twentysomething ← a girl of some twenty years; hundredsome ← some hundred (books). Зрозуміло, що механізм їх кореляції не є ригористичним у зв’язку з дією у мовній системі законів взаємозв’язку та взаємообумовленості. Але припускаємо, що спільними рисами для числівників та денумеральних одиниць є п’ять аспектів (1, 4, 5, 6, 7), а два аспекти (2, 3) є відмітними. Тобто q = 5, А – сума значень числівника (7), В – сума значень денумератива (5). Таким чином, визначаємо семантичну дистанцію між зазначеними словами за семантичною формулою дистанції В. М. Манакіна :

На шкалі оцінок відстань між числівниками та денумеративами є незначною (0,16) на перший погляд, але значущою для розпізнання онтології корелюючих парадигм, їх синтаксичних, граматичних та епідигматичних рис. Таким чином, словотворчий статус числівників та денумеративів не є автономним, але необхідним для розпізнання парадигматичного наповнення частиномовних одиниць. Вважаємо, що вербокреація є одним із важливих засобів частиномовної класифікації.

Числівникам та їх похідним (денумеративам) притаманні як відмітні, так і спільні риси.

Спільні риси числівників та денумеративів:

· семантизація числа, яке у контексті представлене по-різному (у глибинних та поверхневих структурах корелюючих парадигм);

· і числівники, і денумеративи належать до лексико-семантичного поля кількості;

· обидві групи позначають число дискретних предметів;

· ранні числівники вживаються для утворення пізніх числівників, а також для утворення денумеративів (самостійних та службових слів);

· обидві групи відкриті процесам еволюції та інволюції;

· обом групам притаманні процеси квантифікації, деквантифікації та десемантизації;

· обидві групи вживаються у вільних та фразеологічних словосполученнях;

· обидві групи відкриті процесам неогенії.

На діахронічному зрізі числівники були ранніми утвореннями, які служили базою де- / нумерального словотвору. Відмітні риси корелюючих парадигм свідчать про їх нетотожність, але семантичну та структурну близькість. Структурна близькість є прозорою у поверхневій структурі з огляду на наявність нумеральної морфеми. У глибинній структурі поняття числа виражається в тріаді точного, невизначеного та приблизного подання. На епідигматичному рівні обидві групи позначені відкритістю до словотвору за моделями англійської мови.

Системність мови полягає в тому, що вона складається з підсистем, які взаємозв’язані та взаємодетерміновані в її іманентній структурі. Однією із таких систем є лексико-граматичне подання слів, частин мови, які найбільш прозоро представлені в предметних, непредметних, повнозначних та неповнозначних загальних категоріях. Структура кожної частини мови має своє ядро та периферію, що й препарує перехід однієї частини мови в іншу. У складі кожної частини мови виокремлюються одиниці, що характеризують частину мови найповніше і розглядаються як найвиразніші представники певної лексико-граматичної парадигми. Категорія частини мови базується на певних зв’язках та відношеннях, деякі із них виникають генетично, деякі – поступово виокремлюються і створюють ієрархічну організацію лексико-семантичних груп, серед яких виокремлюється повнозначна частина мови – числівник. Серед критеріїв виділення останніх традиційними є семантичні, синтаксичні, морфологічні та словотворчі чинники. Вельми актуальним є словотвірний вимір, за яким моделюється низка відчислівникових денумеральних утворень – ДУ.

У науковій картині світу виокремлюється цілий комплекс квантитативних одиниць – мовне поле кількості, в якому представлена ієрархія різноструктурних одиниць із загальною семою кількості, в якому відображаються системні відношення, властиві навколишньому світу, когнітивному процесу, взаємообумовленості лінгвістичних та соціальних чинників. ЛСПК – біцентричне поле, яке охоплює нумеральність та димензіональність. Числівники англійської мови займають основне місце в цьому полі, оскільки вони вживаються з димензіональними словами, інтегруючи їх взаємозв’язок та взаємозумовленість.

Числівники – це лексико-семантичний самостійний відкритий клас повнозначних слів на позначення точної, приблизної, невизначеної кількості у мовленєвих ситуаціях як такі, що відкриті до поповнення свого корпусу. У своїх витоках числівники позначені синкретизмом значень. У процесі термінологізації зазначені слова позбулися предметності, до якої звернулись у таких процесах – детермінологізації, фразеологізації денумеральних утворень. Поліфункціональність числівників проявляється в гетерогенних функціях. Зазначені слова семантизують квантитативні характеристики навколишнього світу, номінують результати пізнавальної діяльності людини, виступають маркерами числових денотатів (понять), реалізуючи при цьому квантитативну та нумеративну функції.

Числівники англійської мови у своїй еволюції пройшли декілька етапів, як такі, що генерували у царині предметних одиниць; зазнали термінологізації та детермінологізації; вживаються у фразеологічному контексті; виконують нумеративну, квантитативну функції, номінуючи точну, приблизну та невизначену кількість у мовленні; підвладні семантичному колообігу – від предметного, через кількісне, до спустошеного значення; позначені потенційною словотвірною силою.

Числівники у фразеологічному контексті, модифікуючись, набувають нових значень – при семантизації понять “багато” та “мало”, а також – у феномені семантичного спустошення. Предметне значення числівників є ілюзорним у лексикографічних джерелах, воно виявляється опосередковано на матеріалі слів міри та ваги, лічильних слів та інших квантитативних одиниць. Десемантизація нумеральних компонентів спостерігається при позначенні числового контрасту, що специфічно представлено у словосполученнях із числівниками різних рівнів. Так, при вираженні значення багато у фразеологічному словосполученні вживаються числівники високого порядку і, навпаки, значення мало номінується числівниками малого рангу, напр.: англ. – million and one – ‘дуже багато’, thousand smiles – ‘безліч посмішок’, one to thousand – ‘дуже рідко’. Фразеологічне оточення руйнує реальну достовірність фактів числових номінацій, порушує кількісне представлення і є оцінним засобом вираження перебільшення.

Для денумеративів стартовими є основи числівників, структура яких відкрита модифікаціям на словотворчому рівні, як таких, що сприяють дієвості вербокреації в англійській мові, тобто появі нових лексико-граматичних парадигм (частин мови) та службових слів. Розпізнання словотвірної природи числівників сприяє осмисленню кореляції між морфемними та лексичними одиницями денумеральних утворень. Під денумеративами розуміємо похідні одиниці, продуктивного та непродуктивного відчислівникового творення – модельовані та немодельовані. Домінантною є модель “твірна основа + афікс”, напр.: англ. – seventh, seventysome, seventyfold, що характеризується спільністю твірної основи, словотворчого форманта і словотвірного значення.

Денумеральні утворення представлені самостійними та несамостійними одиницями – повнозначними та неповнозначними словами. Серед повнозначних денумеративів виокремлюються іменникові (twins, Twain, fortnight, millionaire), прикметникові (two-cornered, one-eyed, three-sided), прислівникові (once, thrice), займенникові (someone, anyone) та дієслівні (to deep-six, to ten) типи. Серед неповнозначних слів виокремлюються вигуки (Five!), сполучники (when only), прийменники (between) та частки (only). Словотворення, в основному, орієнтоване на композити, утворення нових номінацій, коли один зміст передається корелюючими структурами (I bought a car with two seats → I bought a two-seated car, або I bough a two-seater).

Серед способів творення денумеративів-іменників виокремлюються афіксація, композиція, конверсія та компресія. Аналіз афіксальних одиниць дав можливість виокремити такі афікси: -er, - some, - ard, - ness, - fold, - ly, - ce, - th, - ish, mid-. Важливу роль у процесі афіксалізації відіграє словотворення за аналогією – коли незмінний компонент набуває статусу високочастотного та переходить у ранг афікса – seventysomething, tensome. Ці афікси можуть вживатися практично з усіма числівниками. Механізмом творення композитних одиниць є універбалізація, тобто об’єднання компонентів у складне слово – a two-seater, a four-wheeler. Унаслідок зрощення синтаксичних конструкцій в одну лексему утворюються слова-фрази типу six-year-old, one-size-fit-all-tween-engine.

Конверсія спрямована на зміну функціональної парадигми, тобто на зміну частиномовних характеристик твірного слова. Найбільш продуктивними моделями творення конверсійних денумеративів-іменників є семантична трансформація Num → N типу one → the one; the hundred → the hundreds. Конвертовані одиниці в умовах фразеологічного контексту актуалізують невизначену кількість (thousand to one).

Вагома глобалізація світу, система Інтернет сприяють виникненню такого виду денумеративів-іменників, у яких серед стягнутих елементів є назви чисел або їх омографи, типу 4WD – four-wheel drive, 4 – for, 2you – to you, any1 – anyone.

Денумеральні прикметники утворюються шляхом композиції та афіксації. Лексичні одиниці, утворені з двох або більше основ, зручно передають складні поняття у стислій формі. Частиномовне навантаження прикметників несуть ад’єктивно-нумеральні композити, у яких твірними виступають повні основи слів. Такий композит має щонайменш два компоненти, останній з яких іменникова основа, а перший може бути представлений кількісним числівником або порядковим ад’єктивом, напр.: англ. – two-family house, sixteenth-century picture. Порядкові денумеральні ад’єктиви утворюються за допомогою афіксації (-th).

Способом творення денумеративів-займенників є композиція типу someone, anyone, none; у реченні вони виконують функцію підмета або додатка.

Семантичні риси денумеративів-прислівників детермінуються вихідними формами числівників та суміжних абвербів. Прислівники утворилися від прикметників, а порядкові ад’єктиви служать базою для утворення денумеративів-прислівників. Основними способами творення зазначених одиниць є афіксація та конверсія. До продуктивних моделей належать Num + - th + - ly (fifth – fifthly) та Num + -ce (once, twice). Денумеративи-прислівники утворюються за конверсією (only та alone). Частиномовна представленість цих одиниць контекстуально детермінована, семантична девіація є очевидною із сполучуваності з корелюючими словами. Омонімічність нівелюється віднесеністю до ад’єктивних або адвербіальних одиниць.

Функціональна зміна містить одиниці лексичного та граматичного рівнів: конверсії повнозначних слів у неповнозначні, а також неповнозначних у повнозначні, напр.: англ. – only (частка) → don’t only! (повнозначне слово); Five! (вигук) → Give me a five! (повнозначне слово); -teen (словоформа) → in her teens (повнозначне слово). Таким чином, як повнозначним, так і службовим словам із вихідною семою числа притаманні риси поліаспектності, синкретизму, десемантизації та спустошеності. Денумеральні утворення вживаються у статусі несамостійних елементів за умови втрати ними лексичної сутності та значущості, набування синтаксичної вагомості та нового функціонального призначення (between – явище препозиціональності, if only, when only – явище кон’юнктивізації).

Особливим є процес внутрішньочислівникового частиномовного утворення на матеріалі назв малих чисел та числівників високого рангу. Числове значення у денумеративах представлене модифіковано у кількісно-якісному функціонуванні.

Вивчення денумеральних утворень за межами їх текстового представлення є неповним, таким, що не розкриває динаміки становлення та функціонування одиниць із числовою семою. Взаємозв’язок між граматичною формою та функціональним змістом, між лексичною та граматичною семантикою осмислюється на матеріалі денумеральних інновацій. Словотвірний аналіз денумеративів препарує виокремлення морфем, серед них – числівникових. Денумеральні утворення об’єктивують динаміку мовного словотвору, його способів, засобів та появу частиномовних моделей, кореляції первинних та вторинних утворень на матеріалі числівників та відчислівникових одиниць.