Тема: Економіко—географічне положення України (стр. 1 )

Практична робота № 1

Тема: Економіко—географічне положення України.

Мета:

Уяснити вигідність економіко—географічного положення (ЕГП) України. Виявити зв'язок фізико—географічного положення і економіко—географічного положення.

ФГП ЕГП. Навчитися давати комплексну оцінку географічного положення.

Обладнання: Е-Г та Ф-Г карти України, атласи, підручники.

Завдання

На контурну карту України нанести державні кордони, крайні точки. Скласти характеристику економіко—географічного положення України (історичне, геополітичне, транспортно—географічне, еколого—економічне). Вивчити поняття «делімітація» та «демаркація» кордонів. З’ясувати поняття: мезо-, - макро, - мікро положення (Див. «Географическое положение и методика его изучения» Мелитополь 1989 с. 18—20.) На прикладі міста Одеси намалювати схему ЕГП на важливих водних шляхах.

Румунія, Угорщина, Югославія, Австрія, Німеччина, Франція, Голландія

Акваторія Чорного моря

Чорне море, Середземне море, Червоне море

Чорне море, Середземне море

Австралія, Країни Східної Африки, Південно –східної та Східної Азії

Росія, Грузія, Турція, Болгарія, Румунія

Турція, Греція, Італія, Франція, Сирія, Іспанія, Мальта, Ліван, Ізраїль, країни Північної Америки

Країни Західної Африки, Північної та Південної Америки, Європи.

Чорне море, Середземне море, Гібралтарський пролив

Практична робота № 2

ТЕМА: Історико-географічний поділ України і суспільної української етнічної території.

Мета: Вивчити поділ території України на історико-географічні таксономічні одиниці, спираючись на сучасний географічний поділ.

Методичні вказівки:

1. На контурну карту України нанести різними кольорами межі історико-географічних країн, адміністративних областей.

2. Суцільна українська етнічна територія поділяється на такі історико-географічні зони: Забузька Україна, Закарпатська Україна, Західна Україна, Південно-Західна Україна, Правобережна Україна, Лівобережна Україна, Центральна Україна, Східна Україна, Південна Україна, Заазовська Україна.

3. У межах історико-географічних зон виділяють такі історико-географічні країни: Забузської України – Холмщина і Підляшшя; Закарпатськой України – Закарпаття; Західної України – Волинь, Галичина, Північна Буковина; Південно-Зхідної України – Поділля, Північна Бессарабія; Правобережної України – Київщина; Лівобережної України – Чернігівщина, Полтавщина; Центральної України – Запоріжжя; Східної України – Слобожанщина, Донеччина; Південної України – Одещина, Херсонщина, Таврія; Заазовської України – Кубань.

4. До складу історико-географічних країн на підставі сучасного адміністративного поділу України входять:

ПІВНІЧНА БУКОВИНА є часткою України (частиною Буковини) і обіймає таку територію: Путильский, Вижницький, Сторожинецький, Кицьманський, Глибоцький райони, землі Чернівецької міської ради, майже весь Заставнінський район та крайню західну частину Новоселівського району Чернівецької області. Південна Буковина входить до складу Румунії. Зазначимо, що до суцільної української етнічної території не входить частина Сторожинецького раойну, в той же час, коли до вищезазначеної території належить частина Південної Буковини, на північ від Кирлібаби і руської Молдовиці, а також район м. Сірету.

ПІВНІЧНА БЕССАРАБІЯ – Сокирянський, Кельменецький, Хотинський райони, більша частина Новоселицького та кілька сіл Заставницького району Чернівецької області. Межу між Північною Буковиною і Північною Бессарабією можна провести по лінії: Баламутівка (входить до Північної Бессарабії) – Добринівка (входить до Північної Буковини) – Колинівка (входить до Північної Бессарабії) – Рокитне (входить до Північної Бессарабії) – Слобода (входить до Північної Буковини) – Стороінця (межа проходить по середині села) – Новоселиця (1/3 входить до Північної Буковини, 2/3 до Північної Бессарабії).

ЗАКАРПАТТЯ - належить вся Закарпатська область, за відокремленням частини низовинного правобережжя Тиси та її Доплиів-Латориці і Боржави, що відповідає південній частині Виноградієвського, майже всьому Берегівському, південній частині Мукачівського та Ужгородського районів.

ПРЯЩИВЩИНА – відповідає території словацької Лемківщини, тобто займає південні схили Карпат, простягаючись на 150км на захід від кордону України зі Словаччиною за

р. Попрад.

МАРАМАРОЩИНА – займає територію українського Закарпаття на схід від р. Ріка, а також частину Румунії (праве сточище р. Віщеу до м. Віщеу-де-сус), площа якої сягає 700км в квадраті.

ГАЛИЧИНА – Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська обл. (без Шумського та Кременецького районів Тернопільської обл.)

ВОЛИНЬ – Волинська, Рівненська, Житомирська (без Родомишльського, Коростишівського, Попільнянського, Ружинського, Малинського, Андрушівського, Бердичевського районів), Тернопільська (Шумський, Кременецький райони), Хмельницька (Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Білогірський, Теопольський, Красилівський, Староконстянтинівський, Полонський райони).

ПОДІЛЛЯ – Хмельницька область, без районів, що увійшли до Волині. Вінницька (без Козятинського, Погребищенського, Липовецького, Оратівський, Попаснянський, Гуляйпільский, куйбешівський, північна частина Пологівського району (р. Конка), східна частина Бердянського району по р. Берда.

ТАВРІЯ – північ АР Крим, Запорізька обл., без Запорізького, Вільнянського, Оріхівського, Василівського, Новомиколаївського, Гуляйпільського, Куйбишевського районів, північної частини Пологівського і крайньої східної частини Бердянського районів, Херсонська обл. Без Високопільського, Нововоронцовського, Великоолександрівського, Бериславського і Белозерського районів.

ОДЕЩИНА – Одеська обл. (без Кодимського, Балтського, Савранського районів).

КРИМ – відповідає межам АР Крим.

ХЕРСОНЩИНА – Миколаївська обл.(без Кодимського, Балтського, Савранського районів).

ПІВДЕННА БЕССАРАБІЯ – Тарутинський, Болгарський, Арцизський, Рівенський, Ізмаїльський, Татарбунарський, Саратський, Білгород-дністровський(Одеська обл.).

ХОЛМЩИНА – займає територію Польщі, її прикордонну частину, на північ від Холмщини приблизно до р. Нарев, сягаючи 2,7 тис. км в квадраті.

КУБАНЬ – займає територію Росії, частину Краснодарського краю, чітко можна означити північну межу по р. Єя, і південну межу по р. Кубань.

БОЙКІВЩИНА – Турський і Сколевський райони Львівської області, південні частини Старосамбирського, Дрогобитського, Стрійського районів (Львівської обл.), південна частина Долинського південно-західного Рожнятівського районів Івано-Франківської області та північ Великоберезнянського, Міжгірського районів, весь Воловецький район Закарпатської області. Львівську та Івано-Франківську межу можна провести по лінії Добромель-Хирів-Стара, Сіль-Підбуж-Оріхів-Нижжя, Стинава-Боелхів-Вигодаського та Іліненського районів, Кіровоградська (Байворонський, Ульянівський, Голованський райони), Миколаївська обл. (Кривозерський район, Одесько-Кодимський Балтський райони).

КИЇВЩИНА – Київська (без Яготинського району), Черкаська (без Драбівського, Чорнобасівського, Золотоніського районів), Житомирська (Радомишельський, Коростишімський, Попілянський, Малинський, Андрушівський, Бердичівський, Ружинський райони), Вінницька (Козчтинський, Погребишенський, Оратівський, Липовецький та Іллінецький райони).

ЧЕРНІГІВЩИНА – Чернігівська обл. (без Прилуцького, Варвинського, Срібнянського, Талалаєвського районів), Сумська (без Сумського, Краснопільського, Лебединського, Тростянецького, Охтирьського, Великописаревського, Ровненьського і Леповодолинського).

СЛОБОЖАНЩИНА – Харківська обл. (без Краснодарського, Зачепілівського районів), Сумська (Сумський, Краснопільський, Великописаревський, Лебединський, Тростянецький, Охтирський, Краснолиманський), Донецької обл., Луганська обл. (без Свердловського, Краснодонського, Антрацитівського, Слов’янського, Превальського, Попаснянського районів).

ПОЛТАВЩИНА – Полтавська обл., Яготинський район Київської області, Прилуцький, Варвинський, Срібнявський, Талалаєвський райони Чернігівської області, Роменський та Липоводилинський райони Сумської обл., Красноградський та Зачепилівський райони черкаської області.

ЗАПОРІЖЖЯ – Дніпропетровська облясть, Кіровоградська обл. (без Гайворонського, Ульянівського, Голованського районів), Василівський, Вільнянський, Запорізький, Новомиколаївський, Оріхівський райони Запорізької області.

ДОНЕЧЧИНА – Донецька область (без Краснолиманського району), райони, що розташовані на правобережжі Сіверського Донця, а саме Свердловський, Краснодонський, Лутугинський, Слав’яносербський, Переваль-Спас-Липовиця - Ясень-Солотвинио (до р. Бистриця Солотвинського району). Закарпатську межу Бойківщини проводять по лінії між р. Уж і Тересва по Полонинському хребту.

ЛЬВІВЩИНА – територія Львівської обл. На північ від Бойківщини.

ПЕРЕМЩИНА – південна частина Холмщини і північна частина Старосамбірського, Моститського і Яворівського районів Львівської обл. Белщина – Сокальський район Львівської області, Володимир-Волинський, Турійський, Локачівський та Іваничівський райони Волинської області та Північно-Східної Холмщини.

ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ОБЛАСТІ

ГУЦУЛЬЩИНА – Верховинський район, більша частина Косівського, південна частина Коломийського, гірська частина Надвірнянського та гірська частина Богородчанського району Івано-Франківської області, Рахівський район Закарпатської області, Путильский район, більша частина Вижницького району і крайній захід Сторожинецького району (Черновицька обл.).

ПОКУТТЯ – Снятинський, Городенський, Тлумацький, частина Тисьменського, більша частина Надвірнянського, північ Богородчанського, більша частина Коломийського, крайня північ Косівського районів Івано-Франківської області.

ЛЕМКІВЩИНА – правобережжя р. Уж, західна частина Великоберезнянського району, Перечи та Ужгородського районів Закарпатської області, а також карпатську частину Польши.

Практична робота № 3

Тема : Населення і трудові ресурси України.

Мета: Вивчити особливості динаміки і географії природного і механічного руху населення, галузевої структури зайнятості трудових ресурсів і проблему безробіття.

Завдання :

Визначити коефіцієнти природного приросту населення України. Побудувати графік динаміки народжуваності, смертності і природного приросту населення за даний період(на осі ординат відкладається кількісний зміст %.Коефіцієнт народжуваності-верхня крива-червоний колір, смертність - нижня крива-чорний колір; на осі абсцис – роки, коли спостерігалися відповідні значення даних коефіцієнтів. Простір між верхньою та нижньою кривими, що відповідає природному приростові, заштрихувати рожевим кольором). На контурну карту України нанести діаграми коефіцієнтів природного прирості населення і показати його динаміку. Природний приріст додатний коли стовпчик буде розміщений вище рівня нуля. Проаналізувати динаміку міграційного приросту населення України та окремих її регіонів. Побудувати картограму міграційного приросту населення України, виявити особливості механічного приросту населення в окремих регіонах. Вивчити масштаби та основні напрямки зовнішньої міграції населення України. Розглянути розподіл населення за основними віковими групами та виявити територіальні відмінності процесу старіння населення. Побудувати колову діаграму галузевої структури зайнятості населення. Ознайомитись з масштабами і причинами безробіття в Україні.

Таблиця № 1

Народжуваність, смертність, природний приріст населення України ( на 1000 чоловік)

Роки	Кількість народжених	Кількість померлих	Природний приріст
11945	27.3	14.3	13
1950	22.8	8.5	14.3
1955	20.1	7.5	12.6
1960	20.5	6.9	13.6
1965	15.3	7.6	7.7
1970	15.2	8.8	6.4
1975	14.8	10	5.1
1980	14.8	11.4	3.4
1985	15	12.1	2.9
1989	13.3	11.6	1.7
1990	12.7	12.1	0.6
1991	12.1	12.9	-0.8
1992	11.4	13.4	-2
1993	10.7	14.2	-3.5
1994	10	14.7	-4.7
2005	9.6	15.4	-5.8

Таблиця № 2

Природний рух населення України за роки

( на 1000 чоловік населення)

Області	Кількість народжуваних	Кількість померлих
1940	1960	1980	1989	2005	1940	1960	1980	1989	2005
Україна	27.3	20.5	14.8	13.3	9.6	14.3	6.9	11.4	11.6	15.4
АР Крим	31.2	20.6	15.4	13.6	8.6	14.6	6.2	9.5	9.7	14.4
Вінницька	26.7	19.2	13.3	12.8	10.6	13.1	7.6	13.4	13.7	17.3
Волинська	25.7	25.0	18.0	15.9	12.6	12.3	6.8	10.5	10.7	13.7
Дніпропетровська	20.9	20.4	14.6	13.1	8.6	13.9	6.2	10.9	11.4	15.8
Донецька	32.6	21.5	14.2	11.8	7.4	18.0	6.0	10.7	11.7	17.1
Житомирська	30.7	22.2	14.9	13.7	11.0	13.4	6.7	12.1	12.2	15.8
Закарпатська	-	27.3	18.8	17.0	13.4	-	6.9	9.2	9.0	11.7
Запорізька	33.5	19.7	14.7	13.3	8.5	15.3	6.4	10.8	11.8	15.4
Івано-Франківська	25.8	24.7	17.5	15.6	12.6	15.6	8.1	10.1	10.2	11.8
Київська ( без м. Київа)	25.8	18.8	14.8	13.5	9.6	12.2	7.1	12.2	12.2	16.5
м. Київ	21.9	17.4	15.6	13.5	8.0	13.3	6.8	8.2	8.2	11.5
Кіровоградська	23.6	17.2	13.7	13.1	10.0	12.0	7.6	13.7	14.2	17.7
Луганська	32.7	23.7	14.7	12.4	7.8	17.0	6.3	11.0	11.8	16.8
Львівська	24.7	24.1	15.9	14.6	11.4	15.2	7.2	9.9	9.9	12.2
Миколаївська	32.9	19.5	15.6	14.2	10.3	16.4	7.1	11.5	11.7	15.2
Одеська	26.2	19.1	4.3	13.3	9.6	15.2	7.1	11.9	11.9	15.7
Полтавська	22.1	16.4	13.1	12.4	9.1	12.7	7.5	13.4	13.7	17.2
Рівненська	25.7	26.8	18.0	16.5	13.8	12.4	6.7	9.9	9.9	12.8
Сумська	26.4	18.4	13.3	11.9	8.9	14.3	7.3	13.6	13.6	17.1
Тернопільська	22.1	21.6	15.4	14.3	12.0	13.2	7.9	12.2	12.3	13.7
Харківська	25.2	17.3	13.6	12.1	8.0	1.33	6.9	12.1	12.2	16.5
Херсонська	33.2	21.5	16.3	14.7	10.8	15.8	7.0	10.7	11.0	15.1
Хмельницька	28.3	19.7	14.3	13.1	10.8	13.7	7.2	12.6	12.9	15.6
Черкаська	27.2	17.8	13.4	13.0	9.6	12.9	7.5	13.7	13.7	17.1
Чернівецька	21.4	21.8	16.5	14.6	12.5	17.3	7.0	10.1	10.4	12.7
Чернігівська	24.3	18.3	12.7	11.7	8.2	13.6	7.5	13.8	13.8	18.9