Квантова механіка взаємодіючих частинок та кореляційні
співвідношення "координата-імпульс"
А. Й. СТЕШЕНКО
Інститут теоретичної фізики ім. НАНУ
1.
,
M. V.Kuzmenko, Phys. Rev. A61, 014
“Отказ от неявного предположения о конечности скорости распространения взаимодействия приводит к некоммутативности операторов координат и импульсов разных частиц” !
2.
, ТМФ, 132, №3, стр. ;
, ЭЧАЯ, 32, вып.5, стр. 1
-
E = H(
)
--
E
,
.
! ;
нерівність Гейзенберга
є
окремим випадком нерівності Шредінгера
,
де узагальнений коррелятор
;
для стаціонарних станів
, а
.
Модель „ НОКР ” ![]()
; k, l = 1, 2.
![]()
![]()
p![]()
;
p
.
H=
,
![]()
[
]
,
.
-
, k, l = 1, 2; (
) . ![]()
![]()
; k,l = 1, 2.
[0
]
P=
;
; k,l = 1, 2.
Вимірювання координати x з максимальною точністю
,
, 
![]()
;
.
; 
![]()
,
;
,
;


![]()
Аналог рівняння Шредінгера ![]()

H-like atoms ![]()
[
]
;
;
;
.
;
;
.
,
.
,
n=1,2,…; l=0,1,2,…,n-1.

;
.


; (1)
; (2)
; (3)

;
;
; 
;
; 



Для атома гелію: 
Для Н-атома С-12:



n, l,j |
|
|
|
|
1s | -489.9933 | .(-6) -489.9933
|
-489.7825
|
-490.0399
|
2p |
367.4741 | .(-8) 367.5456
|
367.3369
|
367.5152
|
2p |
367.5330 |
|
|
367.5739
|
2s |
367.4774 | .27768 367.5412
|
|
367.5152
|
3p |
435.5469 | .(-8) 435.5722
|
435.3622
|
435.5910
|
3p |
435.5643 |
|
|
435.6084
|
3s |
435.5478 | .8227040(-8) 435.5723
|
|
435.5911
|
3d |
435.6543 | .1645366(-8) 435.5730
|
435.3622
|
435.6084
|
3d |
435.5701 |
|
|
435.6142
|
9l |
483.9466 | .1972326(-10) 483.9467
|
483.7358
|
483.9928
|
Перекриття функцій
та
.
--

;
,
.

Для атома гелію:
,
;
Для Н-атома С-12:
,
.
Висновки
1) Із гіпотези про некомутативність оператора координат та оператора імпульсу для одної частинки цілком логічно випливає некомутативність операторів координат і імпульсів різних взаємодіючих частинок. Іншими словами, якщо в теорії має місце нерівність Гейзенберга чи Шредінгера для одної частинки, то аналогічна нерівність повинна бути і для різних взаємодіючих частинок. Прийняте в моделі НОКР узагальнення традиційної квантової механіки вказує на можливість існування нових фізичних закономірностей. Прикладом вище сказаному може бути, зокрема, залежність маси частинки від сили її взаємодії з іншими частинками. Модель, як показано в роботі, встановлює верхню межу для величини матричного елемента сили
![]()
, (')
за якою втрачається сам смисл поняття „частинка”. В зв’язку з чим напрошується аналогія із спеціальною теорією відносності, де кінетична енергія частинки
не може бути більшою за
і де
величина
, яка фігурує в (') , є пов’язаною із інваріантністю 4-вектора енергії імпульса щодо перетворення Лоренца. Варто також нагадати, що і теорія Дірака дає відоме обмеження на величину сили взаємодії заряджених частинок
.
2) ......
[1] A. I.Steshenko. arXiv:nucl-th/ Oct.2004, 18 p., 1 fig., 2 tab.
[2] A. I.Steshenko. arXiv:nucl-th/ Oct.2004, 14 p., 3 tab.
-

Выводы
1) Из гипотезы о некоммутативности оператора координат и оператора импульсу для одной частицы логически следует некоммутативность операторов координат и импульсов разных взаимодействующих частиц. Другими словами, если в теории имеет место неравенства Гейзенберга или Шредингера для одной частицы, то аналогичные неравенства должны быть и в случае разных взаимодействующих частиц. Сделанное в работе обобщение традиционной квантовой механики влечёт за собой появление новых физических эффектов и закономерностей. В качестве примера можна привести зависимость массы частцы от силы её взаимодействия с другими частицами. При этом модель встанавливает верхню границу для величины матричного елемента силы
![]()
, (')
за которой теряется сам смысл понятия „частица”. В этой связи напрашивается занятная аналогия со специальной теорией относительности, где кинетическая энергия частицы
не может превысить значение
и где величина
, фигурирующая в этом выражении (') , оказывается связаною с инвариантностью 4-вектора энергии импульса относительно преобразования Лоренца. Уместно также напомнить, что и теория Дирака даёт известное ограничение на величину силы взаимодействия заряженных частиц
.
2) ......












