Тема 10. Ідеократичні теорії держави: євразійська теорія держави

Євразійство з консерватизмом зближує виправдання існуючого порядку речей (тобто сучасності) та прагнення зберегти його без змін. Особливої ваги при цьому набувають конкретно-історичні та конкретно-національні умови існування.

Однією із характерних рис євразійської теорії держави є її етатизм. Намагаючись замінити комуністичну ідеологію євразійською „ідеєю-правителькою”, заснованою на догматизованому християнстві, євразійці посилювали тоталітаризм держави авторитетом церкви, тим самим змушували її служити „царству кесаря”. Тоталітарна-ідеологічна держава, підтримана авторитетом догматизованого християнства, така, що бере на себе організацію всього життя, в тому числі і сферу духу, являє собою неабияку загрозу для демократії.

Формалізм та замкненість винятково на принципі, а не на конкретному змісту правлячої ідеї створюють умови для утопічної конструкції. З точки зору євразійців, стихійні суспільні процеси формують правлячу верству, але керівна роль відводиться правлячій ідеї, яка не піддається раціонально-критичному аналізу. Вона є одночасно і недосяжним соціальним ідеалом, і засобом його досягнення.

Євразійство, що виникло як соціально-філософський напрям із складними і суперечливими концептуальними підставами, із неоднозначними ідеологічними цінностями і орієнтирами, в кінці свого короткого історичного шляху політизувалось настільки, що стало сприйматись як політичний рух. Ця суперечливість розвитку стала причиною різноманітних інтерпретацій євразійської теорії, що тривають і досі.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Тема 11. Перспективний аналіз можливих напрямів розвитку політологічних теорій держави

Тема для обговорення на семінарському заняття у формі «круглого столу»: Пошук нових концепцій держави в кінці ХХ на початку ХХІ століття

Питання для самоорганізації навчання:

1. Проаналізуйте теоретичні положення наукових концепцій в межах західноєвропейської наукової традиції.

2. Простежте ключові моменти ходу політичної полеміки стосовно трансформації поняття держава та її сутнісних ознак:

А) державного суверенітету

Б) монополії на застосування сили

В) статусу основного актора у сфері міжнародних відносин тощо.

3. Спрогнозуйте характер розвитку місця та ролі держави в політичній системі сучасних країн, спираючись на ідеологічні платформи «нових лівих», «нових правих», антиглобалістів, прихильників «теорії держави загального добробуту», неоелітаристів, «неоплюралісти» тощо.

4. Сформулюйте основні принципи та закони, що визначають перспективу змін парадигми наукового осмислення політологічної теорії держави.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теорії держави: політологічний контекст

Тема1. Основні теорії виникнення держави

2

2

6

Тема 2. Теоретичні дослідження мети держави

2

2

6

Тема 3 Теорії держави під впливом юридичного позитивізму: держава як суб’єкт права

2

2

6

Тема 4. Теорії держави під впливом юридичного позитивізму: держава як юридичні відносини

1

2

6

Тема 5. Нормативно-соціологічний напрям в розвитку теорій держави: органічні та органіцистські теорії держави

2

2

8

Тема 6. Нормативно-соціологічний напрям в розвитку теорій держави: психологічні теорії держави

2

2

6

Тема 7. Нормативно-соціологічний напрям в розвитку теорій держави: плюралістичні теорії держави

2

1

6

Тема 8. Ідеократичні теорії держави: монархічна ідеократія

2

Тема 9. Ідеократичні теорії держави: релігійно-філософські теорії держави

2

Тема 10. Ідеократичні теорії держави: євразійська теорія держави

2

Тема 11. Перспективний аналіз можливих напрямів розвитку політологічних теорій держави

2

Разом – зм. модуль 1

13

13

52

Усього годин

13

13

52

5. Теми семінарських занять

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3