Програма розвитку рибного господарства Тернопільської області на 2роки (стр. 2 )

1) розробка проектної документації, побудова, ефективність та доцільність вирощування продукції аквакультури в установках із зворотним водопостачанням

Створення та застосування систем зворотного водопостачання для ведення рибництва визначається незалежністю від природних умов, стабільністю одержання цінної рибної продукції, економією витрат води та земельних угідь, екологічною безпечністю виробництва, зниженням трудових витрат.

Розведення та вирощування риби в Україні регламентується Інструкцією,,Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах”, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4.

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області здійснює розробку бізнес-плану підприємства із рециркуляційною системою установки зворотнього водопостачання потужністю для коропових риб – 200 тонн, форелі – 360 тонн, осетра – 100 тонн з метою вирощування рибопосадкового матеріалу та високоякісної товарної рибної продукції, що дасть вагомий внесок у розвиток рибного господарства Тернопільської області.

Відкриті рибні господарства мають ряд серйозних недоліків:

1) мала ефективність площ;

2) сезонні коливання і велика тривалість біологічних процесів;

3) відсутність можливості активного управління тощо.

Закриті рибні господарства включають в себе індустріальне рибництво. Лише одне індустріальне рибницьке підприємство УЗВ по продуктивності може переважати всі рибні господарства України відкритого типу.

Гідробіонти знаходяться в басейнах з високою густиною посадки. Ефективність роботи установки замкнутого водопостачання (УЗВ) досягається використанням системи механічних і біологічних фільтрів, антибактеріальних установок для очистки відпрацьованої води і її повторного використання в хімічно і біологічно відновленому вигляді. В УЗВ на 1 куб. метр може бути забезпечена густота зариблення більше 100 кг. УЗВ дозволяє контролювати і визначати стан води і, при правильній годівлі, досягати результатів на порядок кращих ніж при відкритому господарюванні.

Кормові затрати знижуються за рахунок використання протягом всього циклу вирощування високоефективних кормів провідних європейських виробників, що мають міжнародний сертифікат якості. Всі корми виготовляються з екологічно чистої сировини. На всіх етапах виробництва здійснюється безперервний технологічний контроль якості води.

2) ефективність рибогосподарського використання водосховищ Тернопільської області

Водосховища у Тернопільській області за ознаками походження та функціонування належать до категорії техногенних акваторій, які не мають аналогів в природі. Це водні угіддя із значними резервами природної кормової бази та потенційної рибопродуктивності, на яких можна утримувати товарну рибопродукцію без відчуження земель і використання штучних кормів. Вони побудовані на річках, в яких спостерігаються найбільш сприйнятливі умови для природного відтворення риби та висока ефективність нересту. В подальшому саме на цих факторах та поколіннях риб, яке буде відтворюватись, базуватиметься рибний промисел нашої області.

Таблиця 2

Характеристика водосховищ Дністровського каскаду, які можуть використовуватись для розвитку рибного господарства

Тернопільської області

Водосховище	Площа (га)	Довжина (км)	Площа мілководдя глибиною до 2 м ( га)
Тернопільське	400	7,8	0,4
Горішньоівачівське	296,5	19,2	0,8
Касперівське	185,5	40	0,4
Підволочиське	120	16,4	0,3
Більче-Золотецьке	72,2	8,2	0,7

Як видно з наведеної таблиці 2 найбільшими у Тернопільській області є Тернопільське та Горішньоівачівське водосховища.

У результаті створення водосховищ в нашій області пройшли корінні зміни природи річок, на яких вони побудовані. Формуючі в них нові екологічні системи і взаємозв’язки між компонентами стали вагомо лабільними і при втручанні людини легко можуть бути порушеними.

Такі порушення виникають при зміні фізико-хімічних параметрів водного середовища, скороченні нерестовищ, різних, особливо цінних видів риб, зменшення кількісного складу кормових організмів, перелові одних видів, або недолов інших, тощо. Якщо ж до формування екосистеми водосховищ підійти з наукових позицій, то їх розвиток можна поправити в необхідному для людини руслі, який забезпечує створення рибного промислу та збільшення вилову риби.

У наших водосховищах від початкової річкової екосистеми збереглися лише небагато розрізнених компонентів, на основі яких здійснюється формування і розвиток нових угрупувань водних вищих рослин, водоростей, безхребетних, які складають кормову базу для риб. В іхтіофауні також відбуваються ряд суттєвих кількісних і якісних змін. Із її складу зникли, або різко зменшились цінні види риб, шлях на нерестовища в річки басейну Дністра їм загородили дамби. В той же час розпочалась швидка адаптація до нових, що постійно змінюються умов, найбільш пластичних, в основному малоцінних за біологічними і промисловими показниками риб, чисельність яких постійно зростає.

Багаторічні гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні та інші дослідження, а також багата практика підтвердили придатність водосховищ дністровського каскаду для вирощування і вилову риби.

Головним показником, що визначає перспективність рибогосподарського використання водосховищ, є наявність в достатній кількості природної кормової бази та недостатність різномаїття іхтіофауни, яка б споживала ці природні корми.

Таблиця 3

Середня біомаса груп кормових організмів на водосховищах Тернопільської області

№ з/п	Група кормових гідробіонтів	Біомаса ( г/м³)
1.	Фітопланктон	21,8
2.	Зоопланктон	3,68
3.	Зообентос	6,4
4.	Макрофіти	430

Тому подальше підвищення рибопродуктивності водосховищ потрібно здійснювати за рахунок сукупного вирощування риб, які могли б ефективно утилізувати первинну та, частково, вторинну продукцію водойм. Широкі можливості в цьому напрямку відкрились у зв’язку з успішним освоєнням риб далекосхідного комплексу.

У сучасному рибництві рослиноїдні риби є важливою складовою полікультури. Значення цих об’єктів в ній обумовлюється, насамперед, способом їх живлення. Білий товстолоб споживає переважно фітопланктон і детрит, строкатий товстолоб – зоопланктон, фітопланктон і детрит, білий амур – вищу водну рослинність, чорний амур – в основному моллюсками, що являються організмами зообентосу.

Роботи із вселення рослиноїдних риб та чорного амура у наші водосховища дадуть змогу для вирішення двох важливих проблем: підвищення їх рибопродуктивності з одночасним зниженням трофності. Збагачення іхтіофауни рибами – фітофагами сприяє більш ефективній утилізації надмірної біомаси фітопланктону, що призводить до збільшення швидкості обороту біогенів і, у підсумку – біологічної меліорації водойм. До того ж, як білий, так і строкатий товстолоби мають значну пластичність по відношенню до компонентів живлення. Співвідношення їх у раціоні товстолобів змінюється протягом сезону і в значній мірі визначається складом сестону.

Упродовж останніх років в культуру рибництва успішно впроваджуються такі нові обєкти риборозведення, як канальний сом, буфало, бестер, пелядь. Роботи присвячені освоєню канального сома у внутрішніх водоймах України показали, що він має високий темп росту, особливо у водоймах з високою температурою води і є перспективним обєктом риборозведення. Використання його у полікультурі може дати додаткової цінної делікатесної рибної продукції 150 – 200 кг/га.

Таблиця 4

Середня необхідність зариблення водосховищ

Тернопільської області на 2013 рік

Види риб у полікультурі	Вік риби	Щільність посадки (екз/га)	Вихід ( %)	Середня кінцева масса (гр)	Рибопродукція ( т/га)
Короп	1	1000	80	400	0,35
Гібрид білого зі строкатим товстолобом	1	2000	80	400	0,65
Білий амур	1	200	80	400	0,06
Чорний амур	1	400	80	400	0,15
Великоротий буфало	1	800	80	350	0,20
Щука	личинки	200	30	250	0,02
Потреба в коштах, грн	-	841	-	-	-

Таким чином, для раціонального використання екосистеми наших водойм при спрямованому формуванні її трофічних ланок за рахунок оптимальної полікультури можна отримати природну рибопродуктивність за випасної форми рибництва від 1 до 1,6 т/га і більше, при середній необхідності зариблення для водосховищ Тернопільської області (таблиця 4).