Європейського Союзу «Тасіс» в Україні
" width="533" height="43 "/> 
Контактна особа
у консорціумі на чолі з Scanagri:
Бо Розенквіст (Директор проекту)
 |
Щодо обмеження відповідальності Виключну відповідальність за зміст цієї публікації несуть автори /Яцек Аустен, Наталія Доманська/ |
Адреса:
Scanagri Sweden AB
Klara Ostra Kyrkogata 12
SE-Stokholm
Sweden
Telephone: + 46 8
Telefax: + 46 8 21 89 40
E-Mail: *****@***se
ЗМІСТ
1 Навчальна поїздка в Італію
1.1 Законодавча база Італії
1.2 Гуртові ринки Італії
1.2.1 Центр сільськогосподарської продукції в Римі / Centro Agroalimentare di Roma (CAR)
1.2.2 Гуртовий ринок у Салерно
1.2.3 Сільськогосподарський центр Фонді / Centro Agroalimentare di Fondi (MOF)
1.3 Висновки: Гуртові ринки як прояв інтересів суспільства
2 Навчальна поїздка в Польщу
2.1 Польська програма створення гуртових ринків.
2.2 Гуртові ринки Польщі
2.2.1 Гуртовий ринок Броніше
2.2.2 Гуртовий ринок в Познані
2.2.3 Гуртовий ринок в Гданську
2.3 Висновки:
1 Навчальна поїздка в Італію
Навчальна поїздка відбулась 26-28 червня 2006.
Важливо зазначити, що останні 20 років Італія впровадила радикальні інноваційні заходи в сфері гуртових ринків, як на структурному рівні так і на рівні управління та організації. Це було здійснено в основному у відповідності з законом 41/86 який відноситься до створення гуртових ринків на національному рівні. Даний закон надав можливість створення 14 нових гуртових ринків, що послужило стимулом для вже існуючих модернізуватись завдяки ініціативності відповідних громад. Більш того, необхідно зазначити, що в Італії гуртові ринки представляють громадські послуги комун.
Відповідно, Італіє є цікавим прикладом. Окрім того в Італії існують значні відмінності між різними гуртовими ринками.
Група відвідала наступні три типи гуртових ринків, діяльність яких була проаналізована спільно з управлінським персоналом та працівниками:
- гуртовий ринкок-термінал, який обслуговує потреби роздрібної мережі та споживачів з великих міст (Рим); збірний продуктовий ринкок, де концентруються поставки свіжої продукції від місцевих виробників (Фонді);
• змішаний ринок (Салерно).
Нові гуртові ринки Риму, Фонді та Неаполю були розвинуті згідно з Законом 41/86 (Національний план розвитку гуртових ринків або "Piano Mercati"), який встановив законодавчу базу для модернізації та розвитку головних гуртових ринків Італії.
Законі Італії 41/86
Метою цього закону була модернізація застарілих ринків, розташованих у центрі великих міст. Закон передбачає виділення 1 000 млрд. лір з державного бюджету (приблизно 500 млн. євро) на впровадження плану Piano Mercati, тобто плану переміщення та модернізації італійських ринків.
Закон 41/86 передбачав модернізацію 14 ринків, включаючи ринки національного значення (Болонья, Фонді, Катанья, Ріміні, Косенца, Катанцаро та Пескара) та ринки регіонального значення (Парма).
За фінансової підтримки, передбаченої законом, була змінена структура власності та управління ринків. Ринки, засновані як муніципальні підприємства, були перетворені на акціонерні товариства, відкривши таким чином свій капітал приватним акціонерам, у т. ч. і користувачам цих ринків. Однак закон передбачав збереження контролю держави у формі щонайменше 51% участі державних акціонерів у капіталі ринків.
Закон встановив такий план фінансування нових ринків:
- 40% грант (держані кошти); 35% позика за субсидованою ставкою; 25% власний капітал.
Ринки, які отримали фінансування за Законом 41/86, мали багато спільних технічних характеристик: вони займаються збутом різноманітної продукції, у тому числі і плодоовочевої, квітів, риби та м’яса; пропонують широкий спектр послуг (обробка, зберігання, пакування та інші операції з продукцією); мають логістичні платформи; забезпечують інформаційні технології тощо.
1.2.1 Центр сільськогосподарської продукції в Римі / Centro Agroalimentare di Roma (CAR)
Це велика, сучасна структура варта важливої столиці, яка становить один з найбільших італійських овочево-фруктових та рибних ринків (більш ніж 650 000 тон/рік) і обслуговує потреби міського центру Рима та регіона Лаціо. Він займає площу 140 га, був введений в експлуатацію у 2000 році після закриття старого ринку, який знаходився по вулиці Віа-Остіензе.
На даний момент ринок займається збутом фруктів, овочів та риби. CAR забезпечує поставки для традиційних роздрібних замовників, ресторанів, лікарень, їдалень, регіональних груп, підприємств громадського харчування, а також для 140 роздрібних ринків у Римі.
Години роботи:
Літній період: 02 – 08 год.
Зимовий період: 10 – 18 год.
Ринок було створено за фінансової підтримки в рамках закону 41/86 і він є власністю CAR, акціонерного товариства з більшістю акціонерів-державних корпорацій (регіон Лаціо, провінція та муніципалітет Риму, Торгово-промислова палата Риму.) і меншістю акціонерів-приватного капіталу (банки "Banca di Roma", "Banca Nazionale del Lavoro" та "Banca Antonveneta", працівники і т. д.).
Управління передано CARGEST, акціонерному товариству, яке є власністю CAR, і яке орендує площі і сплачує оренду CAR. Доходи CARGEST надходять з оренди боксів та інших площ, збору за в’їзд на територію ринку з автомобілів; паралельно з цим компанія відповідає за виплату заробітної плати персоналу, прибирання та сплати комунальних платежів (вода, електрика і т. д.) та інше.
Персонал CAR обмежується лише 26 працівниками на відміну від старого ринку по вулиці Остіензе, в якому працювало 120 осіб. Надання більшості послуг забезпечується у порядку субпідрядів, у т. ч. (і) послуги прибирання, (іі) послуги охорони, а також (ііі) планове та позапланове технічне обслуговування.
CAR і CARGEST намагаються досягти збалансованого бюджету будучи неприбутковою організацією, оскільки гуртові ринки розглядаються як інструмент сприяння комерціоналізації сільськогосподарського та продовольчого виробництва а також активізації ініціатив широкої громадськості:
- санітарно-гігієнічного контролю і контролю якості;
- збір, опрацювання і поширення цінової інформації;
- збільшення кількості типової, якісної продукції;
- орієнтація виробництва і споживання;
- само забезпечувальна купівельна спроможність і здоров’я споживачів.
Ринок має дві головні зони: перша зона відкрита для зареєстрованих клієнтів із кредитною смарт-карткою (вартістю 2 євро для роздрібних підприємств, 3 євро для гуртових підприємств); друга зона відкрита для громадськості, де можна отримати ряд послуг (оптова торгівля зі складу за готівкові кошти (система "cash and carry"), офіси, різноманітні крамниці тощо). Серед інших послуг, які можна отримати на ринку, – послуги кількох банків, тютюнової крамниці, офісу місцевої санітарно-епідеміологічної служби Azienda Sanitaria Locale (ASL), яка займається питаннями охорони здоров’я та безпеки на території ринку.
Плани на майбутє. CAR розглядає можливість запровадження нової зони для збуту біопродукції. Це дозволило б цьому сільськогосподарському центру стати першим гуртовим ринком біопродукції у Європі. Також розглядається можливість влаштування ринку м’яса. На даний момент м’ясний ринок знаходиться у Римі по вулиці Віа-Тальяті.
1.2.2 Гуртовий ринок у Салерно
На даний момент гуртовий ринок у Салерно перебуває у повній державній власності. Він має дві секції: плодоовочева продукція та риба. У плодоовочевій секції обробляється близько 60000 т. на рік. Ринок у Салерно був заснований CIPE (Міжміністерським комітетом з впровадження економічних програм). У найближчому майбутньому частина капіталу ринку буде продана приватним підприємствам. Ринок забезпечує поставки до місцевих роздрібних ринків у Салерно, а також до невеликих крамниць.
Години роботи:
Рибна секція: 23 – 3 год.
Плодоовочева секція: 3.15 – 10 год.
Плани на майбутнє. Є ділянка для розвитку продукції quatrième gamme. Ринок також має намір розширити виробничі зони: молоко та молочні продукти, квіти та м’ясо.
Відвідування ринку супроводжувалося відвідуванням великого кооперативу "Finagricola", який займається сортуванням/пакуванням/маркетингом свіжої продукції, а також виробництвом продукції quatrième gamme.
1.2.3 Сільськогосподарський центр Фонді / Centro Agroalimentare di Fondi (MOF)
Ринок у Фонді є самим великим ринком плодоовочевої продукції в Італії, товарообіг якого становить 1 т./рік, незважаючи на розміщення у містечку з населенням всього 32000 осіб. Ринок займає площу у 335 га. Це насамперед збірний ринок, в якому концентруються поставки фруктів та овочів з півдня Італії, а ткаож від недавнього часу з країн-сусідів по Середземному морю. Продукція сортується, пакується, і поставляється на інші гуртові ринки або іншими дистрибуційними каналами на експорт в усі країни Європи. 85% свіжої продукції, яка реалізується на ринку, має національне походження, а імпорт складає 15%.
Продукція надходить на ринок та вивозиться з нього насамперед автотранспортом (98%), річковим транспортом (1%) та авіатранспортом (1%). Більшість продукції класифікується, сортується та (пере)пакується на прилеглих територіях, після чого вона доставляється за усіма напрямками, як на території Італії, так і за кордоном.
Ринок був введений в експлуатацію у 1972 році за фінансової підтримки Фонду розвитку південного регіону Італії. У 2000 році була проведена модернізація ринку, яка стала можливою завдяки Закону 41/89. Державні акціонери ринку складають 51% (регіон Лаціо, муніципалітет Латіна, Торгово-промислова палата Латіна), приватні акціонери – 49%.
Робочі години: 06 – 13 год. Та 15.30 – 16 год.
Ринок складається з двох ділянок: (і) зона А, яка є основною торговельною зоною з поверхнею приблизно 35 га, яка представляє традиційний гуртовий ринок, обладнаний найбільш сучасним обладнанням і технологіями (павільйони здатні вмістити 120 торгових місць, холодильні камери, логістичні платформи, офісні приміщення) , та (іі) зона В площею приблизно 265 га, розташованої навколо ринка, яка складається з близько 80 складів для сортування і пакування, в яких приватні підприємства займаються сортуванням/ класифікацією/(пере)пакуванням продукції. Ринок має власну лабораторію для аналізу залишкової кількості пестицидів.
Частина А була модернізована після прийняття закону 41/86. Її власником є акціонерне товариство з більшістю акціонерів – державних організацій (регіон Лаціо, комуна, торгово-промислова палата) і з меншістю акціонерів-гуртівників. Відколи однак приватні акціонери становлять більшість в Правління товариства, ефективність управління ринком значно зросла.
Окрім самого ринку, ще два підприємства залучені до роботи ринку: (і) підприємство "AgroFondi Soc. Coop", кооператив користувачів ринку, який займається зв’язками з громадськістю та послугами, що надаються на ринку, та (іі) підприємство "Comitaly S.p.A", яке було створене для просування збуту плодоовочевих ринків за кордоном. Воно надає консультаційні послуги невеликими операторам, які не здатні самостійно вийти на зарубіжні ринки. Підприємство "Comitaly" також допомагає клієнтам отримати державні кошти.
Труднощі. Однією з проблем, з якими зіткнувся ринок, була недостатня місцева автотранспортна інфраструктура. Під’їзні шляхи не були розраховані на щоденну велику кількість вантажних автомобілів як на території ринку, так і за його межами. Бракує належного з’єднання з місцевою автомагістраллю. Інша проблема пов’язана з обмеженою здатністю ринку приймати нових клієнтів. Торговельні приміщення орендовані на 5 років. Однак, старим клієнтам надається перевага перед новими. Усі торгові площі знаходяться в оренді, і новим операторам важко отримати доступ на ринок.
Плани на майбутнє. Ринок планує заснувати центр управління ризиками, який допомагатиме операторам ринку виявляти та працювати з неплатоспроможними клієнтами. Ринок також прагне заохочувати клієнтів до кращого використання проекту “autostrada del mare” – проекту морського високошвидкісного маршруту Валенсія – Гаета. Це зменшить транспортні витрати та знизить забруднення повітря, яке зазвичай виникає при автоперевезеннях.
Було також заплановано відвідати Гуртовий ринок у Неаполі (CAAN). Це сучасна структура (також створена завдяки закону 41/86), яка складається з ринку овочів і фруктів, риби, м’яса і квітів; однак центр, будівництво якого було завершено ще в 2005 році, ще не розпочав роботи, оскільки трейдери не перейшли зі старих ринків до центру. На це є кілька причин:
- теперішні торгові місця, які є старими і не гігієнічними по умовам торгівлі, розташовані в центрі міста, що є зручним розташуванням;
- продавці платіть невелику орендну плату;
- трансфер до нового місця торгівлі спричинить ріст орендної плати і, ймовірно, зміну клієнтури;
- інтенсивна кампанія на вибори, яка мала місце впродовж останніх кілька місяців, змусила комуну (яка на даний час управляє старими ринками) не сваритись з торговцями; зараз, коли все вертається до норми, трансфер буде здійснити легше.
Гуртові ринки відіграють значну роль у представленні інтересів суспільства, а саме:
- інтересів сільськогосподарських виробників, оскіотки вони покращують стандарти якості, а також заохочують трейдерів місцевої продукції, що відповідає останнім нормама ЄС, які розглядають торгівлю типовою для даного регіону, якісною продукцію як фундаментальний елемент в забезпеченні функціонування регіональної економіки;
- інтересів споживачів, оскільки надають можливість здійснення санітарно-гігієнічного контролю, максимізувати прозорість ціноутворення і розпочати відповідні ініціативи у випадку значного росту цін з метою забезпечення купівельної спроможності споживачів;
Гуртові ринки дозволяють проконтролювати регіон походження продукту, і, відповідно, надати можливість клієнту побачити, що даний продукт є типовим, а також перевірити дані санітарно-гігієнічного контролю контролю і контролю якості на протязі всього процесу виробництва, від поля до столу.
Розвитку гуртових ринків, у Європейських країнах прогнозується в наступних напрямках:
- підтримка зростаючої тісної співпраці між гуртовими ринками і виробниками за посередництвом відповідних структур і послуг (особливо сортувальних станцій);
- підтримка процесу просування типової, місцевої продукції через контроль походження з дотриманням нормам ЄС)
- підтримка зростаючої співпраці між гуртовими ринками і місцевою роздрібною мережею ринків, які представляю найбільш важливу структуру (часто стару і слабку) для населення, яке проживає в центрі міст;
- підтримка зростаючої співпраці між гуртовими ринками і сучасною системою Дистрибуції та логістики (які представляють найбільш вагомі канали продажу) через покращення сервісу (логістичні платформи).
Гуртові ринки мають публічну функцію, зокрема, у сфері (і) безпеки продуктів харчування та (іі) поширення інформації про кон’юнктуру ринку. Наявність державних акціонерів у капіталі ринку сприяє реалізації ініціатив, пов’язаних із захистом здоров’я споживачів та купівельної спроможності.
2 Навчальна поїздка в Польщу
Мета поїздки, яка відбулася 29 лютого-2 березня 2006, – надати учасникам інформацію про діяльність гуртових ринків у Варшаві, Познані та Гданську. Ці три гуртові ринки в конкретних містах були обрані через те, що кожен з них представляє собою особливу модель і несхожу стратегію формування ринку, особливий підхід до управління і організації ринку, фінансових інвестицій, іншого місцевого планування і вирішення питань логістики та інших проблем, пов’язаних з поточною роботою ринку. Під час навчальної поїздки учасники ознайомились з наступними питаннями:
- ринкові перетворення у роках, особливо ті, які стосуються розподілу сільськогосподарської та харчової продукції;
- труднощі та перешкоди під час першого етапу економічних перетворень у Польщі (), зокрема, виробництво, розподіл та роздрібна торговля сільськогосподарської та харчової продукції;
- впровадження державної програми створення гуртових ринків у Польщі;
- різноманітні моделі фінансування при створенні гуртових ринків;
- проекти місцевого планування гуртових ринків, зокрема, планування, розташування і умови фінансування;
- система фінансування окремих гуртових ринків;
- управління оптовими ринками, в тому числі, оплата за оренду, вступ, паркування та регулювання;
- поточні труднощі та перешкоди, пов’язані з виконанням початкових домовленностей, визначених державною програмою створення гуртових ринків у Польщі;
- подальші плани розвитку.
Основна мета навчального туру – продемонструвати учасникам не тільки позитивні сторони, але й недоліки, помилки, які були зроблені під час підготовки реалізації концепції будівництва гуртового ринку, політичні умови, помилки, які мають відношення до проекту та вирішення питань з логістики, відсутність бачення ринкового розвитку в наступні роки, труднощі, пов’язані з початковим етапом функціонування гуртового ринку, конкурентна боротьба інших гуртових та роздрібних установ, які виникали спонтанно та нелегальним шляхом під час економічних перетворень у роках.
Тільки у 1994 році Міністерство економіки сільського господарства і харчування (МЕСГХ) стало відігравати активну роль з метою вдосконалення ринкової інфраструктури. В той час МЕСГХ у своїй програмі формування гуртових ринків визначило наступний план дій (уривки програми МЕСГХ):
«Через несприятливі процеси в торговельних послугах для сільського господарства, села та інших підрозділів економіки продовольства, ринок носив фрагментований характер, професійний продуктовий гуртовий ринок був відсутній, а проблеми великого торговельного ризику та невідповідності загальним стандартам торгівлі постали перед нами.
Таким чином, виникла нагальна потреба в організації у Польщі сільськогосподарського ринку, який би послабив або усунув існуючі несприятливі обставини. Це можливо завдяки розвитку:
o гуртовий ринків аукціонних продаж та сільськогосподарських товарних бірж;
o незалежної централізованої системи забезпечення торгівельною інформацією про ціни та операції на внутрішньому і міжнародних ринках;
o центра ринкового аналізу;
o організації стандартизації та контролю якості.
Під час обговорення питання про організацію сільськогосподарського ринку у Польщі, було вирішено, що держава буде відігравати значну роль у формуванні принципів всіх ринкових операцій у відповідності до прийнятих рішень Європейського Союзу та Польщі у відповідності з єдиним належно організованим гуртовим ринком: Вєлькопольскій Сільськогосподарський Гуртовий Ринок (ринок Броніше) .
Міністерство сільського господарства проведе розподіл необхідні ресурсів, розуміючи, що надання коштів для сільськогосподарських ринкових установ є найбільш правильною та найбільш дешевою формою інтервенції на сільськогосподарському і продовольчому ринку, сприяння появі сільськогосподарської і харчової продукції на міжнародних ринках, та передумовою ефективної інтеграції до Європейського Союзу. Державна підтримка поширюється на:
Агентство сільскогосподарської власності державної скарбниці:
Ø буде сприяти шляхом надання землі, що була оцінена як орана земля, на якій будуть розташовані приміщення для гуртової торгівлі та товарні біржі;
Агентство сільськогосподарського ринку: .
Ø буде сприяти у вигляді розподілу фінансового капіталу відносно наступних критеріїв: об’єм та значущість ринку, а саме: об’єм постачання внутрішньої та іноземної продукції, обсяг внутрішнього ринкового попиту та експорту, єтапи розвитку місцевих підприємств;
Ø кошти для завершення перед проектних досліджень пілотних гуртових ринків та інших ринків, якими керує FAPA.
Агентство реструктуризації і модернізації сільського господарства
Ø буде надавати допомогу для будівництва ринків та інфраструктури аукціонів, а саме: зв’язок, будівництво під’їздних доріг, і т. д;.
Ø Агентство реструктуризації і модернізації сільського господарства забезпечить доступ до державних та іноземних пільгових позик, і в окремих випадках виступить в ролі гаранта;
FAPA (Фонд програм сприяння сільському господарству)
Ø Буде здійснювати фінансування, надання субсидій, «Аналіз економічної доцільності” гуртових ринків.
З метою забезпечення ефективної організації та будівництва гуртових ринків і товарних бірж, акціонерних товариств до участі будуть залучені наступні акціонери:
Ø економічні установи і організації, які представляють кола накопичення виробництва сільськогосподарської продукції і торговельного капіталу;
Ø громадські і професійні організації фермерів і торгівельні палати;
Ø Агентство сільськогосподарського ринку;
Ø Агентство сільськогосподарської власності державної скарбниці;
Ø Банк продовольчої економіки (БХЕ);
Ø інші банки і страхові компанії.
Спочатку акції держави будуть поступово передаватись у власність організованих груп сільськогосподарських виробників по особливій ціні і на основі принципів, визначених Міністром сільського господарства.
Підготовка організаційного плану першого етапу створення гуртового ринку у Польщі базувалась на стратегічних цілях, пов’язаних з політикою для сільських районів, економіки сільського господарства і продовольства.
На першому етапі організації гуртових ринків і товарних бірж у Польщі при виборі місця розташування враховувались наступні аспекти:
Ø розмір агломерації, де буде розташований певний гуртовий ринок чи товарна біржа;
Ø об’єм попиту і пропозиції;
Ø можливість експорту;
Ø ступінь залучення місцевої ініціативної групи;
Ø транспортні шляхи;
Ø торгівельна традиція конкретних регіонів і перспективи розвитку.
Таким чином, протягом п’яти років могла бути створена структура сільськогосподарської і харчової ринкової організації, яка є необхідною умовою інтеграції польського аграрного сектору до ЄС.
Мережа гуртових ринків охопить всю країну та буде відповідати існуючим системам європейських країн. В залежності від потреб, розташування, призначення, ця мережа буде включати різноманітні гуртові ринки, пов’язані між собою торгівельною інформаційною системою. Вони будуть включати:
Ø великі регіональні гуртові ринки, які будуть обслуговувати найбільші агломерації;
Ø регіональні гуртові ринки, розташовані біля міст з населенням 100-250.000 мешканців та біля основних кордонів.
Перший етап „Програми створення мережі гуртових ринків і товарних бірж” охопив великі агломерації, а саме: Варшава, Сілезія, Трі-Сіті, та завдяки відродженню і розвитку торгівлі з західноєвропейськими країнами: Люблін і Елблонг. Ці ринки стануть основними гуртовими ринками та великими регіональними ринками для задоволення потреб, які будуть створюватись не тільки в залежності від розміру агломерації, але й також в залежності від власного характеру і призначення.
В той же час розвиток місцевих ринків надасть допомогу (у відповідності до програми досліджень, впровадженої FAPA у співробітництві з консультативними центрами з питань сільського господарства і Фондом сільських кооперативів) в регіонах з високим рівнем концентрації виробництва однорідної продукції, наприклад, тваринна, зернова і кормова продукція, шляхом проведення аукціонів, створення ринкових групп, і т. д.. Обрані гуртові ринки будуть трансформуватись у типові торговельні біржі переважно у випадку масового виробництва і товарів, призначених для експорту».
Існував попередній розподіл фінансових ресурсів для підготовки і впровадження розроблених проектів перших 6-7 гуртових ринків в рамках узгодженої програми. Також в наявності були фінансові кошти, отримані у вигляді іноземних субсидій (грантів) та кредитів, наданих міжнародними фінансовими установами (Світовий Банк, Європейський Банк реконструкції і розвитку). Існувала велика можливість швидкої і ефективної реалізації вищезазначеної програми.
На жаль, за короткий строк, внаслідок різноманітних політичних факторів, тиску різних політичних і економічних кіл, ця програма була змінена. Незважаючи на той факт, що були відсутні гарантовані фінансові кошти, попередній фінансовий і організаційний аналіз, під тиском різних політичних і економічних органів влади державна програма була доповнена додатковими проектами, які існували в інших регіонах Польщі. Експерти та досвідчені люди в галузі гуртових ринків більше не приймали рішень щодо впровадження програми, ці рішення приймались особами, які не мали достатньої кількості знань стосовно цих ринків, їх завдань та ролі в структурі розподілу продовольчої та сільськогосподарської продукції. Внаслідок таких популістських, необміркованих дій програма створення гуртових ринків зазнала поразки, а наслідки того процесу можна побачити і зараз. Спроба Міністерства сільського господарства та уряду здійснити другий етап впровадження Програми створення гуртових ринків є виразним прикладом такого підходу. Замість 6-7 установ, було організовано 32, деякі з яких навіть не розпочали своєї діяльності, деякі збанкрутували, а переважній більшості існуючих гуртових ринків довелось зіштовхуватися з рядом труднощами. Ці ускладнення є наслідком того, що більшість компаній мали дуже невеликий стартовий капітал у порівнянні з кредитами банків, місцеві органи влади і уряд не виконували відповідних умов, державні служби не функціонували належним чином (наприклад санітарні, ветеринарні інспекції), що призвело до функціонування нелегальних гуртових ринків.
Ці помилки будуть враховані в процесі впровадження державної програми створення гуртових ринків в Україні. Помилки, зроблені польським урядом, в тому числі Міністерством сільського господарства, мають стати застереженням для політичних і місцевих органів влади українського уряду, Міністерства аграрної політики, місцевої влади та ініціативних груп, що мають відношення до створення гуртових ринків. Уряд, місцеві органи влади та ініціативні групи повинні в своїх діях прийняти до уваги досвід інших країн, наслідувати найкращі приклади, враховуючи фінансові можливості державного бюджету і місцевих бюджетів, та срецифічну ситуацію в регіонах.
Найбільші економічні перетворення у Польщі відбулися у роках. В цей період централізована економіка Польщі перетворилась на ринково орієнтовану економіку. Такі перетворення також стосувались сільськогосподарського виробництва та роздрібної торгівлі. Традиційна система закупівлі сільськогосподарської продукції та розподілу (яка значною мірою базувалась на державних компаніях) зникла. Внаслідок цього, ринкові місця гуртового характеру почали з’являтися та виникати спонтанно і при відсутності контролю та нагляду з боку державних установ. Ці приміщення дуже часто створювались без належного дозволу, та не відповідали обов’язковим вимогам, часто в місцях з недостатньою інфраструктурою (умови санітарії та системи водостоку, і т. д.). Ці приміщення не відповідали основним обов’язковим вимогам, які стосувались, наприклад, санітарних, ветеринарних вимог та умов місцевого планування. Тим паче, місцеві і державні органи влади та установи, контролюючі виконання вимог, закривали очі на функціонування таких приміщень. Існувало розуміння того факту, що виробник повинен мати можливість продавати свою продукцію, а малий бізнес, зокрема ресторани і роздрібні торговці, повинні були мати місце, де вони могли б придбати товари. Відсутність альтернативного місця для виконання гуртових торговельних операцій змусило місцеві органи влади дати неформальний «дозвіл» на існування таких місць, не зважаючи на той факт, що вони не відповідали основним санітарним вимогам. Майже в кожному місці гуртові ринки виникали самовільно, при відсутності контролю та в дуже короткий термін. В кожному великому місті, а саме: Варшава, Познань, Краків, Гданськ, Вроцлав, Люблін, і т. д. існувало щонайменше одне або кілька місць такого типу. Приміщення ніколи не контролювались державними службами. Такі місця стали також центрами продажу товарів, облік яких не вівся, та місцем продажу контрабандних та нелегальних товарів.
У роках гуртові ринки стали основним місцем продажу сільськогосподарської та харчової продукції, а також головним місцем забезпечення малого бізнесу, зокрема роздрібних ринків.
На початку 90-х років декілька європейських держав, уряд США, міжнародні установи, такі як Світовий Банк, ФАО, Британський Фонд Ноу-Хау запропонували польському уряду допомогу у вигляді консультацій, надання грантів, кредитів і т. д.. Однак, на той час польський уряд та місцеві органи влади не були зацікавлені в отриманні такої допомоги. Не існувало чіткого розуміння того, що сучасні гуртові ринки є основною складовою сільськогосподарської інфраструктури та дистрибуції. Тільки кошти, запропоновані швейцарським урядом як грант в розмірі 10 мільйонів швейцарських франків, були використанні для будівництва гуртового ринку. Внаслідок фінансової допомоги і консультацій швейцарських експертів у Познані був збудований сучасний гуртовий ринок, який відповідав всім європейським стандартам. Цей ринок став зразком для місцевих ініціатив в інших регіонах Польщі. До того часу жодна з ініціативних груп в різних регіонах Польщі не отримала ніякої допомоги з боку місцевих органів влади та Міністерства економіки сільського господарства і продовольства. Тільки залучення Польської економічної палати сільськогосподарських виробників і експортерів та утворення першого професійного гуртового ринку у Познані призвело до зміни підходу з боку місцевих органів влади. Активне втручання Економічної палати і успіх гуртового ринку в Познані змусили уряд, парламент та місцеві органи усвідомити, що гуртовий ринок є основною складовою частиною інфраструктури сільського господарства і продажу продуктів харчування. В той час Міністерство економіки сільського господарства і продовольства стало головним координатором місцевих ініціатив і Програми створення гуртових ринків.
2.2.1 Гуртовий ринок Броніше
У липні 1995 року в рамках програми департаменту Міністерства економіки сільського господарства і продоволтсва було створене акціонерне товариство Варшавський сільськогосподарський споживчий гуртовий ринок. На початковому етапі основні акціонери товариства залучили урядові агентства Міністерства аграрної політики, губернатора Варшави і невелику групу приватних акціонерів. Пізніше, після розробки концепції створення гуртового ринку та після забезпечення роботи проекту, у жовтні 1996 року в обігу з’явились акції для майбутніх операторів гуртового ринку. Внаслідок цього з’явилась можливість отримувати інвестиційні позики для майбутнього будівництва.
Гуртовий ринок Броніше отримав позику від Європейського банку реконструкції і розвитку, під 100% гарантію польським уряду і комерційний кредит польського банку.
У жовтні 1996 року була закладена перша цеглина для будівництва гуртового ринку. Внаслідок різних проблем, які виникали під час реалізації проекту, ринок був відкритий у травні 1999 року.
Не зважаючи на той факт, що приміщення відповідали всім стандартам сучасного гуртового ринку і більшість місць було орендовані, ринок не функціонував у відповідності до початкових положень. Причина полягала в тому, що нелегальні квіткові, овочеві та фруктові базари - основний вид гуртової торгівлі у Варшавському регіоні, не були закриті (такі ринки діяли в кількох місцях). Крім цього, компанії, які були акціонерами гуртового ринку Броніше і орендували торгівельні площі, також не розпочали своєї діяльності. Таким чином протягом майже 12 місяців новий гуртовий ринок функціонував з мінімальною спроможністю. Існували дві основні причини:
● Загальна вартість приміщень була високою, і це призвело до того, що оренда торгівельних площ коштувала набагато дорожче, ніж на „нелегальних” ринках;
● „ Незаконні” ринки були чудовим джерелом отримання прибутків для їх власників, основні дві функції яких полягали в прибиранні ринку та зборі грошей (готівка). Вони не надавали ніяких послуг, тому їх діяльність була дуже прибутковою (не дивлячись на те, що це був незаконний бізнес). Таким чином, вони робили все можливе, щоб перешкодити будівництву конкурентноспроможних місць (включаючи погрози з використанням бомб, направлені на головних ініціаторів нових ринків), а також платили великі хабарі органам влади, щоб нелегальні ринки не були закриті.
Оскільки, не зважаючи на всі зусилля Бронішського ринку, нелегальні ринки продовжували функціонувати, ринок Броніше був змушений викупити площу незаконного ринку за суму майже 8 мільйонів доларів США та закрити його!
Таким чином овочевий і фруктовий гуртовий ринок розпочав свою роботу в травні 2000 року у відповідності до положень проекту. Вже у грудні 2000 року був зареєстрований мільйонний покупець ринку.
З того часу гуртовий ринок Броніше функціонує належним чином і став основним місцем забезпечення роздрібної торгівлі овочами і фруктами у Варшавському регіоні. Також він є місцем дистриб’юції для інших регіонів Польщі. Тільки квітковий гуртовий ринок не досяг запланованих обсягів, тому що незаконний ринок, який традиційно спеціалізувався на продажі цієї продукції протягом багатьох років, продовжує функціонувати до теперішнього часу.
Не зважаючи на той факт, що гуртовий ринок працює у відповідності до початкових положень (за винятком квіткового сегменту) і приносить прибуток, який покриває експлуатаційні витрати, включаючи поточні витрати, пов’язані з виплатою банківських кредитів, на ринку існують фінансові проблеми. Вони виникають, переважним чином, через наступні причини:
Ø протягом багатьох місяців ринок не працював у відповідності з фінансовими положеннями;
Ø інвестиційний процес тривав дуже довго, і це призвело до того, що компанія виплачувала кредитні відсотки, хоча ще не розпочала своєї ділової діяльності;
Ø первісний розмір ринку і, таким чином вартість, виявились набагато більшими, тому все це вимагало дуже великого стартового капіталу компанії;
Ø компанія отримала іншу позику з метою викупівлі землі конкуренційного ринку;
Ø комерційні кредити, отримані в польських банках, мали значно гірші фінансові умови у порівнянні з міжнародними фінансовими інституціями
Внаслідок цього, польський уряд, який виступав гарантом для деяких кредитів, мусив забезпечити більшу кількість фінансових ресурсів шляхом придбання акцій компанії, які пізніше з’явилися в обігу. Таким чином, доля державної скарбниці у капіталі компанії набагато більша, ніж це було передбачено початковими положеннями державної програми.
Акціонери Варшавського сільськогосподарського споживчого гуртового ринку
Фінансові установи – 5.613%
Державна скарбниця- 59.321%
Підприємці ринку – 22.468%
Gmina Ożarów Mazowiecki – 0.083%
Агентство реструктуризації і модернізації сільського господарства – 12.515%
Зараз на гуртовий ринок щоденно приїжджають від 4,500 до 14,000 машин. Кількість залежить від пори року та робочого дня. Через велику кількість машин, включаючи вантажні машини, з яких ведеться торговля (сільськогосподарські виробники), недавно була збільшена площа для паркувальних місць.
В найближчому майбутньому планується будівництво рибного і м’ясного залів на території зеленого поля.
Гуртовий ринок працює 24 години на добу для покупців і продавців, але торгівля традиційно відбувається з 2:00 ночі до 8:00 ранку, переважно вночі і рано вранці. Трохи більше відвідувачів з 18:00 до 20:00, коли роздрібні магазини зачиняються.
Під часу візиту до Броніше учасники відвідали квітковий, овочевий і харчовий ринкові павільйони, місця для торгівлі з вантажних машин і центр логістики іспанських товарів. Представник компанії провів екскурсію для учасників навчального туру і надав інформацію про різноманітні аспекти вирішення технічних і функціональних питань, пов’язаних з конкретними приміщеннями.
Фото 1. Зустріч з Президентом гуртового ринку Броніше.
2.2.2 Гуртовий ринок в Познані
Гуртовий ринок у Познані був заснований внаслідок ініціативи садоводів при сприянні швейцарського уряду. Ініціативна група отримала підтримку з боку фондів Агентства сільськогосподарського ринку та Міністерства сільського господарства. Структура капіталу компанії складається з: 8 % Агентство сільськогосподарського ринку, 19 % Міністерство сільського господарства, 23 % приватні оператори ринкову (гуртові торгівці і виробники), 50 % - швейцарський фонд. Приблизно через 1,5 роки після підписання угоди про співробітництво з швейцарським урядом був створений сучасний гуртовий ринок. Компанія володіє 12 га землі, на якій, при сприянні швейцарських консультантів, був побудований гуртовий ринок.
26 листопада 1992 року в Познані була відкрита Вєлькопольська сільськогосподарська біржа (WGRO S.A.), теперішня назва Вєлькопольська сільськогосподарська гільдія, - перший у Польщі гуртовий ринок європейського рівня з павільйонами для торгівля фруктами, овочами, квітами (живими і штучними) і продовольсвом.
Цей ринок можна порівняти з подібними установами Європи за показниками модернізації і вирішення технічних питань. Ця Гільдія є постійним центром постачання для близько 9.000 компаній Центральної, Західної і Північної Польщі. Річний товарообіг ринку становить приблизно від 400 до 500 мільйонів злотих та 250.000-350.000 тон продукції. Гуртовий ринок розташований у Познані біля траси Катовце і на перетині залізничних шляхів Познань – Франово. На 12 га території розташовані 12 торговельних приміщень загальною площею 4 га. До його структури входять: 2 фруктових та овочевих павільйони, 4 павільйони для торгівлі продуктами харчування, 2 квіткових павільйони, склад і приміщення з холодильниками, зал садового обладнання і 2 криті автостоянки.
Продавці мають в своєму розпорядженні:
- 250 боксів з повітряними кондиціонерами для продажу фруктів, овочів і живих квітів, 250 місць для продажу живих квітів у павільйоні з повітряним кондиціонером, 60 боксів для продажу штучних квітів і квіткових аксесуарів, 300 боксів для продажу продуктів харчування, овочів і фруктів, 26 великі холодильні кімнати, ресторан у квітковому павільйоні та сучасні гастрономічні і санітарні засоби обслуговування, 2000 паркувальних місць для торговців і покупців, банк
Під час візиту делегації на гуртовий ринок у Познані учасники навчального туру мали можливість побачити всі торгівельні приміщення та дізнатися про будівництво і вирішення матеріально-технічних питань. Під час зустрічі з президентом гуртового ринку паном Хемповішем, вони отримали інформацію про історію гуртового ринку, структуру капіталу, ринкові цінові обмеження, експлуатаційні витрати, інвестиційні плани і сьогоднішні труднощі ринку.
Варто зазначити, що найбільш великою проблемою є брак землі та відсутність можливості будівництва нових приміщень. Це переважно стосується професійного рибного і м’ясного павільйонів. Президент гуртового ринку підкреслив важливість професійної підготовки гуртових ринкових приміщень і гарантій на отримання відповідної ділянки землі для подальшого розвитку ринку.
Фото 2. Квітковий павільйон гуртового ринку в Познані
2.2.3 Гуртовий ринок в Гданську
Гуртовий ринок у Гданську, як і гуртовий ринок у Варшаві, був створений в рамках державної програми будівництва гуртових ринків. Перед прийняттям рішення про будівництво гуртового ринку, був проведений ретельний аналіз, який стосувався розташування; була обрана ділянка землі площею 56 га, яка знаходилась поблизу окружної дороги Трі-Сіті. Місце розташування гуртового ринку відповідало всім вимогам плану логістики стосовно міжрегіонально ринку, а саме:
• центральне місце розташування агломерації Трі-Сіті у Північній Польщі,
• розташування східно-західного і північно-південного транзитних шляхів,
• зручні транспортні і залізничні шляхи,
• прямі сполучення з головною дорогою і морськими транспортними шляхами, завдяки портам Гдиня і Гданськ,
• прямі сполучення з аеропортом, який обслуговує внутрішні державні і міжнародні рейси.
Реалізація програми будівництва гуртових ринків була розподілена на три етапи розвитку. На першому етапі було заплановано використання 20 га землі та будівництво транспортної інфраструктури. Було узгоджено, що інфраструктура і відповідні приміщення нададуть можливість перенести всі установи, які функціонували на ринку Гданська і Гдині як тимчасові гуртові ринки. Внаслідок цього створювались умови для цивілізованого продуктового гуртового ринку. Новозбудований гуртовий ринок можна порівняти з сучасними гуртовими ринками інших країн за показниками стандартів і вирішення матеріально-технічних питань. В рамках реалізації програми був побудований квітковий торговельний павільйон площею 5.000 м2, який був обладнаний всіма технічними засобами, що створювали оптимальні умови для торгівлі цими товарами. Були побудовані два павільйони, кожен площею 10.000 м2, для овочів, фруктів та іншої сільськогосподарської продукції. Павільйони будувались таким чином, щоб приміщення були пристосовані до змінних умов у відповідності до розвитку і концентрації оптової торгівлі. Була визначена певна територія для торгівлі з вантажних машин, що дозволяє зберегти традиційну форму існуючу в Польщі та інших країнах, де існують невеликі об’єднання сільськогосподарських виробників та значний сезонний розподіл продажу овочів, фруктів і великих партій квітів. Завдяки будівництву адміністративної будівлі гуртовий ринок гарантує достатню кількість приміщень для організацій, які надають послуги, контролюють сільськогосподарський ринок та розподіл продукції. Наслідуючи досвід інших країн, було вирішено, що в приміщеннях будуть розташовуватись офіси представників митниці, санітарних та епідеміологічних служб, центральна інспекція з питань стандартизації, митні агентства, збутові агентства, банк і т. д..
Компанія була зареєстрована у 1995 році. Фонд Ноу-Хау і Світовий Банк запропонували свої консультативні послуги. Була отримана позика від Світового Банку в розмірі близько 14 мільйонів євро, гарантом якої виступила державна скарбниця. В 1998 році після тривалої підготовки розпочався інвестиційний процес.
Перший етап інвестування був повністю реалізований за рекордний строк 9 місяців у відповідності до фінансових положень. Велика кількість експертів оцінила ці приміщення як найбільше відповідні для цього сектору, та як найбільш сучасні в Європі за показниками будь-якого аспекту.
На другому етапі розвитку ринку було заплановано будівництво інших приміщень, включаючи спеціальний павільйон для м’ясної і рибної торгівлі, приміщення для пакування і сортування та склад для великих дистриб’юторів. На третьому етапі вирішувалися питання обладнання гуртового ринку, переважним чином з урахуванням елементів інфраструктури. Така велика концентрація оптової торгівлі призвела б до появи великої зацікавленості в розташуванні на цій території автозаправних станцій, мийки вантажівок, сервісного центру обслуговування кондиціонерів повітря, обладнання для магазинів і складів, служби технічного обслуговування складського транспорту, т. д..
Не зважаючи на той факт, що ринок відповідав всім законним стандартам, вартість оренди була конкурентноспроможною в порівнянні з цінами на нелегальних ринках, на час відкриття ринку всі площі були орендовані. Однак, як і Варшавський гуртовий ринок, він не функціонував у відповідності до запланованих положень. Причиною цього, як і на Варшавському гуртовому ринку, стали: відсутність рішень політичних сторін і органів, відповідальних за закриття нелегальних ринкових місць чи заборони гуртової торгівлі на цій території вночі. Внаслідок цього зараз, через шість років після відкриття ринку, він не функціонує згідно свого призначення.
Тільки квітковий сегмент працює належним чином, однак торгівельні площі для нових організацій, охочих торгувати на ринку, відсутні. Як і в ситуації з Варшавським гуртовим ринком, було прийнято рішення про закриття конкурентного ринку, який пропонує такі ж самі товари, шляхом виплати компенсації керівництву нелегального ринку. Але такі дії були неможливі оскільки в Трі-Сіті існує два гуртових ринки.
Таким чином, компанія має дуже невеликий прибуток, щоб виплачувати основний кредит Світовому Банку, і замість компанії це робить уряд Польщі.
Основні висновки стосовно розвитку гуртових ринків у Польщі:
- Ринки є важливим елементом місцевої інфраструктури, вони виконують важливу соціальну і економічну функцію, а саме: забезпечення робочими місцями, організація ринку збуту для місцевих фермерів з метою продажу власної продукції, загальнодоступне джерело постачання невеликих роздрібних магазинів, особливо свіжою продукцією; Ринки забезпечують важливий баланс в зв’язку з швидким поглинанням роздрібних компаній великими супермаркетами та дисконтними мережами; Процес будівництва ринків був занадто довготривалим і не враховував суттєве зростання на ринку ролі супермаркетів; Довготривалий строк формування ринків призвів до відсутності чіткої стратегії і генерального плану їхнього розвитку, таким чином, незначні ресурси у вигляді фінансових субсидій, технічної допомоги і сприяння держави були дуже економно розподілені і не призвели до очікуваного результату; Нелегальні базари не були закриті, тому було дуже важко перемістити торгівців на нові місця; Нові ринки прискорили вровадження стандартів сільскогосподарської продукції, а також мали позитивний вплив при зниженні цін на продовольство, що сприятливо вплинуло на рівень інфляції та допомгло незаможним верствам населення; Ринки не повинні конкурувати з базарами – просто „гуртову” функцію мають виконувати не базари, а нові гуртові ринки, а базари мають вести тільки роздрібну торгівлю.
