Оформлення права на спадщину (стр. 3 )

• без визначення особи, на чию користь здійснюється відмова (ст. 1273 ЦК України);

• відмова від прийняття спадщини на користь третьої особи.

Нотаріусу необхідно знати, що коло осіб, на користь яких може бути заявлена відмова від прийняття спадщини за заповітом і за законом, визначене ст. 1274 ЦК України, є вичерпним. Так, абз. 4 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» зазначає: «У разі, коли спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь особи, вказаної в статті 1266 ЦК України, правила про спадкування за правом представлення не застосовуються».

Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини

Заява надійшла

«__» _____ року

№ 

Спадкова справа № ______/ року

__________нотаріальна контора

гр. КЕЛОВОЇ НІНИ ІВАНІВНИ

(«__» _____ року народження, паспорт

серія __ № ___, виданий ______ «__» _______ року,

ідентифікаційний номер за ДРФО __________),

що проживаю в місті ________ ______ області

по вул. ______, буд. № ___, кв. ____

ЗАЯВА

«__» _____ року помер мій чоловік Келов Анатолій Сергійович «__» _____ року народження, останнім місцем проживання якого було: місто ______ _____ області, вул. _____, буд. № __, кв. __.

Я, що підписалася нижче, повідомляю, що, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають істотне значення, без застосування до мене фізичного чи психологічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовляюся від прийняття спадщини після смерті Келова Анатолія Сергійовича.

До підписання цієї заяви до мого відома нотаріусом доведено положення чинного законодавства України стосовно:

– мого права на спадкування (ст. 1223 ЦК України);

– мого права на прийняття спадщини та права спадщину не прийняти (ст. 1268 ЦК України);

– того, що прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна;

– того, що моя заява про відмову від прийняття спадщини може бути відкликана протягом шести місяців із моменту смерті спадкодавця.

«__» ______ року

Підпис____________

ЦК України також закріпив право спадкоємця, на користь якого була здійснена відмова від прийняття спадщини, у свою чергу також відмовитися від прийняття спадщини. При відмові останньої особи право на спадкування першого з тих, хто відмовився, не відновлюється. Частка спадкового майна, яка належала б спадкоємцеві, який відмовився від прийняття відмови, заявленої на його користь, перейде до спадкоємців за законом, а у разі відсутності останніх — до територіальної громади як відумерле майно (ст. 1277 ЦК України).

Законодавець чітко визначає відмінності у правових наслідках відмови від прийняття спадщини:

1) спадкоємця за заповітом;

2) спадкоємця за законом;

3) без визначення особи, на чию користь заявлена відмова;

4) із зазначенням конкретної особи, на чию користь здійснена відмова.

Розглянемо наслідки відмови від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом. Тут також можливі декілька варіантів. Наприклад, спадкодавець зазначив у заповіті декілька спадкоємців, а відмовляється лише один із них без визначення особи, на користь якої відмовляється. В такому випадку відповідно до положень ст. 1275 ЦК України частка спадкоємця, який відмовився, переходить виключно до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Якщо від прийняття спадщини відмовляються декілька спадкоємців, визначених заповітом, спадщина переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Якщо від прийняття спадщини відмовляються всі спадкоємці за заповітом, відбувається спадкування за законом. Аналогічні наслідки настають, коли від спадкування відмовляється єдиний спадкоємець за заповітом.

Наслідки відмови від прийняття спадщини спадкоємця за законом:

1. Якщо від прийняття спадщини відмовляється один із спадкоємців, його частка переходить до спадкоємців за законом тієї черги, що закликана до спадкування, і розподіляється між ними порівну.

2. Якщо від прийняття спадщини відмовляються кілька спадкоємців, але залишаються ще інші спадкоємці тієї черги, що закликається до спадкування, то частка спадкоємців, що відмовилися від спадщини, переходить до інших спадкоємців за законом цієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

3. Якщо від прийняття спадщини відмовляються усі спадкоємці тієї черги, яка закликається до спадкування, право на спадкування одержують спадкоємці наступної черги.

4. Спадкування частини, не охопленої заповітом

Частина спадщини, не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини буде передана за заповітом (ст. 1245 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

По-іншому вирішується питання, якщо спадщина відкривається за законом. У цьому разі законодавець передає право розпорядження спадковим майном на розсуд спадкоємця за законом, котрий має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якого спадкоємця за законом, незалежно до якої черги спадкоємців за законом він належить.

Статтею 1244 ЦК України надано можливість спадкодавцю у заповіті, на випадок смерті спадкоємця до відкриття спадщини, підпризначити іншого спадкоємця.

У такому разі, якщо відкривається спадщина за заповітом і у ньому зазначений спадкоємець, а також підпризначена інша особа, то спадкоємець, який має право спадкувати за цим заповітом, але за нових обставин не має бажання це здійснювати, вправі відмовитися від спадщини, але лише на користь особи, котра є підпризначеним спадкоємцем.

Якщо спадкоємець, який мав право спадкувати за заповітом, відмовився від свого права спадкувати за ним і не вказав у заяві, на користь кого він відмовився, то його частка у спадковому майні розподіляється у рівних частинах між іншими спадкоємцями за заповітом.

Отже, спадкоємець за заповітом може і має право відмовитися від свого права спадкувати за останнім, але лише на користь осіб, які зазначені у цьому заповіті, або взагалі відмовитися від спадкування за заповітом. В обох випадках спадщина розподіляється тільки між спадкоємцями за заповітом, оскільки такий порядок випливає з волі спадкодавця, що склав заповіт.

У випадку, коли від прийняття спадщини (заява подається до 6 місяців) або від спадщини взагалі відмовився спадкоємець за законом, то його частка переходить до інших спадкоємців тільки тієї черги, якої був спадкоємець, що відмовився, і розподіляється між ними порівну.

Однак коли спадкоємець у своїй заяві вказав конкретно спадкоємця, на користь якого він відмовився, або якщо заповідач підпризначив іншого спадкоємця, коли основний спадкоємець за заповітом не прийме спадщину чи відмовиться від неї, то у цьому разі частка спадкоємця, що відмовився, переходить до спадкоємця, на користь якого відмовилися від спадщини. Відбувається так зване прирощення часток.

Така відмова від спадщини на користь іншої особи можлива лише у строк, установлений законом для прийняття спадщини. Якщо ж спадкоємець відмовився від спадщини до 6 місяців і не вказав конкретно спадкоємця, на користь якого він відмовився від спадщини, або така заява про відмову від спадщини, тобто про відсутність будь-яких претензій до спадщини, подана ним нотаріусу лише після 6 місяців, то спадщина розподіляється порівну між спадкоємцями, котрі спадкують (ст. 1275 ЦК України).

У випадку, коли на спадкоємця за заповітом був покладений заповідальний відказ і останній відмовився від спадкування, то обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Наприклад, заповідач заповів усе своє майно двом спадкоємцям: синам від другого шлюбу. На одного з них поклав обов’язок сплатити певну грошову суму доньці від першого шлюбу. Але спадкоємець, на якого було покладено заповідальний відказ, відмовився від спадкування. У такому випадку виконання заповідального відказу переходить до другого спадкоємця за заповітом.

Якщо ж спадкоємці за заповітом відмовилися спадкувати взагалі, то у цьому разі спадщина відкривається за законом. І у такому випадку ці спадкоємці, які відмовилися від спадкування за заповітом, можуть спадкувати за законом.

З метою посилення захисту майнових прав неповнолітніх, малолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб законодавець передбачив, що заява про відмову від прийняття спадщини може бути подана від їх імені за умови письмової згоди їх представників та органу опіки і піклування.

Заява про відмову від прийняття спадщини не може бути викладена з будь-якою умовою чи застереженнями і реалізується протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини.

У порівнянні з ЦК УРСР 1963 року ЦК України містить новелу стосовно права на відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, встановленого для її прийняття. До заяви про відкликання застосовуються такі ж правила прийняття заяв, що й для первинних заяв.

Зразок заяви про відкликання
заяви про прийняття спадщини

Заява надійшла

«__» ____ року

№ ____

Спадкова справа № ______

______ нотаріальна контора

вулиця _________, буд. № ____,

місто ____, _____ область, ____

гр. ДАБАГЯН ЕВГЕНІЇ ІСАЇВНИ,

«__» ______ року народження; (паспорт

серія __ № ____, виданий ______ «__» _____ року);

що зареєстрована та проживаю в місті _____

_____ області по вул. ____, буд. № __, кв. ___

ЗАЯВА

«__» _____ року померла моя мати Дабагян Єгісапет Мкртичівна «__» ___ року народження, останнім місцем проживання якої було: місто ____ ____ області, вул. ____, буд. № __, кв. __.

«__» _____ року мною, ДАБАГЯН ЕВГЕНІЄЮ ІСАЇВНОЮ, була подана до _____ нотаріальної контори заява про прийняття спадщини після смерті Дабагян Єгісапет Мкртичівни.

Я, ДАБАГЯН ЕВГЕНІЯ ІСАЇВНА, повідомляю, що, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для мене істотне значення, без застосування до мене фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею відповідно до ч. 6 ст. 1273 ЦК України, цією заявою відкликаю свою заяву про прийняття спадщини від «__» ____ року після смерті Дабагян Єгісапет Мкртичівни, померлої «__» ____ року.

«__» _____ року

Заява мною прочитана до підписання, з моїх слів записана правильно і відповідає моїй волі.

Підпис

Службова відмітка

Особу гр. ДАБАГЯН ЕВГЕНІЇ ІСАЇВНИ встановлено за паспортом серія __ № __, виданим ______ «__» _____ року.

Справжність її підпису на заяві перевірено.

«__» _______ року

Нотаріус Підпис

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Проте за згодою інших спадкоємців, що прийняли спадщину, спадкоємець, що пропустив шестимісячний строк для подачі заяви, може подати заяву про прийняття спадщини (п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Підписи спадкоємців на такій заяві підлягають нотаріальному засвідченню.

Зразок заяви про згоду на подачу заяви спадкоємцю,
що пропустив строк прийняття спадщини

Заява надійшла

«__» ____ року

№ ___

Спадкова справа № ____

______ нотаріальної контори

гр. ДАБАГЯН ЕВГЕНІЇ ІСАЇВНИ

«__» _____ року народження (паспорт

серія ___ № _____, виданий ______ «__» ___ року);

що зареєстрована та проживаю в місті ____

_____ області по вул. _____, буд. № __, кв. __

ЗАЯВА

«__» _____ року померла моя мати Дабагян Єгісапет Мкртичівна «__» ___ року народження, останнім місцем проживання якої було: місто ____ ____ області, вул. ___, буд. № __, кв. __.

Я, ДАБАГЯН ЕВГЕНІЯ ІСАЇВНА, є спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину шляхом подачі «__» ___ року до ____ нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Вищезазначена заява була подана мною в шестимісячний термін, установлений законодавством України для прийняття спадщини.

Крім мене, спадкоємцем першої черги за законом є гр. Петренко Софія Ісаївна — донька спадкодавця, котра пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини. Тому я як спадкоємець, котрий прийняв спадщину, відповідно до ст. 1272 ЦК України даю згоду на подачу гр. Петренко Софією Ісаївною, спадкоємицею першої черги за законом, заяви до _____ нотаріальної контори про прийняття спадщини.

«__» ____ року

Підпис __________

Службова відмітка

Особу гр. ДАБАГЯН ЕВГЕНІЇ ІСАЇВНИ встановлено за паспортом серії __ № ____, виданого ____ «__» ______ року.

Справжність її підпису на заяві перевірено.

Нотаріус

Законом установлений загальний шестимісячний строк для спадкоємців за законом і за заповітом як для прийняття спадщини, так і для відмови від неї. Якщо ж спадкоємець, що не проживав з померлим за однією адресою, у цей строк не подасть заяву про прийняття спадщини, він уважається таким, що не прийняв її.

Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитися. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців за законом, незалежно від черги, у тому числі на братів, онуків, племінників померлого і т. д.

Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця

Заява надійшла

«__» ____ року

№ ___

Спадкова справа № ____

______ нотаріальна контора

гр. МИХАЙЛОВА МИКОЛИ МИХАЙЛОВИЧА

(паспорт серія __ № ____, виданий _____

«__» ____ року;) «__» _____ року народження;

ідентифікаційний номер за Державним реєстром

фізичних осіб — платників податків

та інших обов’язкових платежів ______;

зареєстрований та проживаю в місті ____

___ області по вул. ____, буд. № __, кв. __

ЗАЯВА

«__» ____ року помер мій батько Михайлов Михайло Дмитрович «__» ___ року народження, останнім місцем проживання якого було: місто ____ ___ області, вул. ___, буд. № __.

Після його смерті залишилося спадкове майно:

• будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: місто _____ ____ області, вул. ____, буд. № __;

• грошові вклади та інше майно, точний перелік якого мені не відомий.

Я, що підписався нижче, повідомляю, що, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають істотне значення, без застосування до мене фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею відмовляюся від прийняття спадщини після смерті Михайлова Михайла Дмитровича на користь дружини померлого Михайлової Софії Євстратівни.

До підписання цієї заяви до мого відома доведено положення чинного законодавства України стосовно:

• правових наслідків учинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України);

• визнання судом недійсними правочинів, учинених під впливом помилки, обману, насильства (статті 229-231 ЦК України);

• правових наслідків правочину, який учинено під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України);

• мого права на відмову від прийняття спадщини та права на відмову від спадщини на користь іншої особи, а також правові наслідки таких відмов від прийняття спадщини (статті 1273–1275 ЦК України);

• положень чинного законодавства, що відмова від прийняття спадщини має місце стосовно усього спадкового майна.

Цією заявою я стверджую, що питань стосовно спадкових прав, які б залишилися незрозумілими чи нез’ясованими для мене, немає.

«__» _____ року

Заява прочитана мною до підписання, з моїх слів записана правильно і відповідає моїй волі.

Підпис

Службова відмітка

Особу гр. МИХАЙЛОВА МИКОЛИ МИХАЙЛОВИЧА встановлено за паспортом серія __ № ___, виданим ____ «__» ____ року.

Справжність його підпису на заяві перевірено.

«__» _____ року

Нотаріус

На майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

V. Видача свідоцтва про право на спадщину

Після реєстрації спадкової справи, з метою уточнення складу та оцінки спадкового майна, нотаріус повинен зробити запити до відповідних установ, підприємств.

З цією метою нотаріус проводить правову експертизу правовстановлювального документа. Якщо спадкодавцю належали квартира чи будинок, нотаріус, вивчивши відповідний документ, повинен упевнитися, що право власності на нього зареєстровано у відповідному бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ).

Для отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно нотаріус після правової експертизи правовстановлювального документа робить запит до відповідного БТІ.

Зразок запиту №1

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО _________ МІСЬКОЇ

РАДИ «_____ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ»

вул. _____, буд. № __, м. ____ _____ області, Україна, _____

«Про надання інформації»

_____ нотаріальна контора для вирішення питання з оформлення спадкових прав НІКІТІНА ГЕННАДІЯ ЮРІЙОВИЧА відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» просить надати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на квартиру під номером ___ в будинку № __, що розташований по вул. _______ в м. ____ _____ області, співвласником якої був померлий Нікітін Юрій Андрійович.

Витяг просимо видати пред’явнику запиту.

Нотаріус ________

Якщо до складу спадкового майна входять грошові вклади, то нотаріус повинен зробити запити у відповідні банківські установи про їх залишок на рахунках.

Зразок запиту № 2

«БАНК» _______ ВІДДІЛЕННЯ ___________ ОБЛАСНОЇ ФІЛІЇ

вул. _______, буд. № ___, місто ____, _____ область, ____

«Про надання інформації»

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про нотаріат», а також ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ____ нотаріальна контора ______ області для оформлення спадкових прав Вівдича Олександра Анатолійовича просить надати довідку:

1. Про наявність та залишок грошових вкладів (компенсаційних виплат) у померлої «__» _____ року гр. Вівдич Алли Василівни «__» ____ року народження, що на день смерті була зареєстрована за адресою: м. ____ ____ області, вул. _____, буд. № __, кв. __;

2. Про наявність заповідального розпорядження на ці вклади (дата, № , ПІБ того, кому вони заповідані).

Дані про ідентифікаційний номер спадкодавця за Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів у спадковій справі відсутні.

Відповідно до п. 222 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відповідну інформацію вам необхідно направити на нашу адресу (або видати пред’явнику запиту) в термін до «_» ____ року.

Нотаріус __________

Свідоцтво може бути видано лише спадкоємцю, який прийняв спадщину. До кола осіб, які прийняли спадщину, відносяться:

• спадкоємці, які подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини;

• спадкоємця, що закликаються до спадкування відповідно до статей 1241, 1275, 1276 ЦК України;

• спадкоємці, які за законом уважаються такими, що прийняли спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину може бути видано нотаріусом зі спливом шестимісячного терміну з моменту відкриття спадщини. Нотаріус повинен знати, що вимоги стосовно зміни чи скорочення строку видачі свідоцтва про право на спадщину не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки норми ЦК України цього не передбачають.

Видача свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією, яка заноситься до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Особиста явка за видачею свідоцтва про право на спадщину не є обов’язковою. Свідоцтво може отримати і представник спадкоємця за умови підтвердження повноважень представника відповідною довіреністю.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус застосовує всі правила вчинення нотаріальних дій, передбачені Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: встановлює особу, яка звернулася для отримання свідоцтва, перевіряє її дієздатність, за наявності представника — перевіряє його повноваження. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус вимагає надати правовстановлювальний документ на майно та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно (якщо це квартира чи будинок).

Якщо до складу спадкового майна входить земельна ділянка, нотаріусу надається державний акт та довідка про грошову оцінку земельної ділянки.

Звертаю вашу увагу, що відповідно до нових форм свідоцтв до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 р. № 2368/5, у свідоцтві про право на спадщину на земельну ділянку необхідно зазначати кадастровий номер земельної ділянки, звісно, у разі наявності виходячи зі змісту правовстановлюючих документів. Крім того, у свідоцтвах на нерухоме майно обов’язково зазначається про відсутність заборон, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Затвердженими формами охоплені найбільш типові випадки видачі свідоцтв. Якщо ж виникає потреба у видачі свідоцтва, форма якого не передбачена у вищезазначених Правилах, нотаріус видає відповідне свідоцтво з урахуванням запропонованих форм.

Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні діти, недієздатні (обмежено дієздатні) особи, то, з метою охорони їх законних прав та інтересів, нотаріус про видачу свідоцтва про право на спадщину у письмовому вигляді повідомляє орган опіки і піклування.

Свідоцтво оформляється нотаріусом у двох примірниках. Перший примірник викладається на спеціальному бланку та видається спадкоємцю, а другий підшивається до спадкової справи. Дані про видане свідоцтво відразу заносяться до Спадкового реєстру, що підтверджується відповідним витягом, один примірник якого надається спадкоємцю, а другий приєднується до справи. Свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує право спадкоємця на спадкове майно.

ЦК України передбачено, що отримання свідоцтва про право на спадщину ніяким строком не обмежено. Отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов’язком. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може у будь-який час після завершення шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини звернутися для отримання свідоцтва. Неодержання свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності на успадковане нерухоме майно виникає у спадкоємців з моменту державної реєстрації права на це майно. Отже, нотаріус повинен чітко розмежовувати поняття «права на спадщину» та «права власності на успадковане майно». Право на спадщину мають усі спадкоємці, закликані згідно із законом до спадкування, тоді як право власності повинно бути підтверджено державною реєстрацією у відповідних органах (БТІ, Центрі ДЗК тощо). Це підтвердження виражається у відповідних витягах про реєстрацію права власності, що є невід’ємними від правовстановлювального документа та проставлених відмітках.

Нотаріусу слід чітко розрізняти поняття «державна реєстрація права» та «державна реєстрація правочину». Для оформлення спадкових прав основоположним є державна реєстрація права на нерухомість, і ця реєстрація є визначальною для правовстановлюючих документів на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину.

Використані матеріали: Посібник-узагальнення зі спадкового права // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2009. — №2 (44). — С. 8–85.