Актуальные вопросы и организационно-правовые основы международного сотрудничества в сфере высоких технологий (стр. 10 )

- визначення умов укладання договорів про надання патентних ліцензій, ліцензій на використання ноу-хау;

- формування інфраструктури трансферу технологій у державах-членах (Enterprise Europe Network (ЕЕN);

- запровадження системи заходів щодо поширення трансферу знань.

Забезпечення нормального функціонування НІС в Україні повинно забезпечити становлення економіки знань та активну участь нашої країни у світових інноваційних процесах.

Для створення умов успішного розвитку економіки України надзвичайно важливо привернути серйозну увагу до розвитку сфери ІКТ, забезпечивши відповідні економічні стимули та законодавчі гарантії підтримки процесів застосування передових інформаційних технологій в економіці та соціальній сфері. Сучасні інформаційні мережі сприятимуть залученню в інноваційні процеси широкого кола учасників, а отже сформують достатньо високий рівень конкуренції в економіці.

Нова інноваційна політика має передбачати розвиток сучасної інноваційної інфраструктури та розширення ринків високотехнологічної продукції та послуг. Основні засади такої політики відображено у табл. 4.

Таблиця 4

Риси та складові сучасної інфраструктурної інноваційної політики*

Завдання	Сторони	Інноваційна інфраструктура	Форми обміну	Результат
Формування збалансованих систем взаємодії науки, бізнесу та влади для забезпечення розвитку економіки для задоволення потреб ринку	Наука ↕ Бізнес ↕ Держава	Університети, дослідницькі фірми	Трансфер знань ↕ Трансфер технологій ↕ Фінансові трансферти	Отримання нових знань, вмінь та навиків
Наукові та технологічні парки
Центри трансферу технологій	Торгівля патентами, ліцензіями, фахівцями, устаткуван-ням
Бізнес-інкубатори
Бізнес-ангели, венчурні фірми
Інноваційні кластери	Застосуван-ня нових знань і технологій
Технополіси

* - складено автором

Сучасна інноваційна політика повинна сприяти формуванню відкритих бізнес-систем для забезпечення оптимальної взаємодії їх учасників.

Розкривають нові ідеї, прискорюють швидкість їх реалізації, скорочують ризики і сприяють притоку ресурсів для досягнення поставлених цілей відкриті інновації. При цьому зовнішні можливості оптимально поєднуються з внутрішнім потенціалом розвитку суб’єкта господарювання, який отримує додаткові шанси для розвитку за рахунок прийняття швидких неформальних рішень. Основним інструментом відкритих інновацій є конкурси, як щодо пошуку нових ідей, так і отримання конкретних технічних рішень. У результаті конкуренція поширюється на велику кількість учасників ринку, включаючи споживачів, і трансформується у відносини співробітництва та змагальності.

Відкритий доступ до знань забезпечує можливості вільного використання наукових матеріалів та результатів досліджень, зокрема, з допомогою ІКТ. Відкриті інновації сприяють досягненню поставлених цілей розвитку за рахунок трансферу знань і технологій. Умовами успішного трансферу знань є їх затребуваність, новизна, наявність відкритих баз даних, мереж передачі та каналів доступу, програм навчання і підвищення кваліфікації, мобільність носіїв знань, а також налагодження тісної співпраці з партнерами. Відкрита модель інновацій створює умови для ефективного управління спільними проектами, партнерського ставлення до клієнтів та усунення штучних бар’єрів між учасниками інноваційного процесу, що одночасно сприяє підвищенню конкурентоспроможного потенціалу економічного розвитку.

Таким чином, формування конкурентного середовища у сфері трансферу інновацій у сучасних умовах все в більшій мірі передбачає застосування відкритих схем та моделей взаємодії учасників інноваційного процесу з метою формування достатнього потенціалу розвитку на перспективу.

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» http://zakon4.rada. /laws/show/5407-17/page

2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» http://zakon4.rada. /laws/show/3715-17

3. А. Попович. Дерегуляция или торможение? http://www. researchclub. /jornal/197

4. И. Дашковский. Стартап для alma mater /РБК Деловой журнал. Сентябрь 2013. http://*****/magazine/business/

5. Нагачевська і тенденції міжнародного трансферу технологій та перспективи України //www. nbuv. /portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009.../09ntvpou. pdf

6. Буравльов Є. П,, Шевченко іально-економічні тенденції та «піраміда технологічного розвитку» /Вісник НАН України. 2012. №6. – с.42-51.

7. Преображенська іння знаннями підприємства: закордонний та вітчизняний досвід /БІЗНЕСІНФОРМ № 5 (1), 2011. – с. 65-72

8. Законодавче регулювання інноваційної діяльності в Європейському Союзі та державах-членах ЄС /за ред. Г. Авігдора, Ю. Капіци. – К.: Фенікс, 2011. – 704 с.

ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГИЙ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ

Институт эволюционной экономики

Все страны мира, проникшиеся важностью инноваций, по меткому выражению экономических стратегов стран-лидеров, «устремились за поеданием будущего» (Игра слов: «поедание», «потребление» в макроэкономическом аспекте обычно рассматривается как «финансирование» или, что тоже самое - «потребление». Поэтому здесь заложен смысл – «финансирование будущего»). Создание инноваций и инновационных комплексов они связывают с созданием и освоением новых технологий. Осознание роли науки и образования в этих процессах изменило отношение к трансферу технологий (ТТ), как одной из важных форм передачи овеществленного знания из научно-образовательного сектора в сектор производственный. Аналогично как в годы холодной войны осуществлялась гонка вооружений, так в нынешних реалиях странами осуществляется инновационная гонка. Это проявляется в создании всевозможных благоприятных условий для создания и освоения технологий, но главное – в гонке финансирования исследовательского сектора (R&D).

Таблица 1.

Мировая экономика. Доля стран в общемировом финансировании R&D

	2011	2012	2013 F
Страны Америки (21)	34.8%	34.3%	33.8%
США	29.6%	29.0%	28.3%
Страны Азии (20)	34.9%	36.0%	37.1%
Япония	11.2%	11.1%	10.8%
Китай	12.7%	13.7%	14.7%
Индия	2.8%	2.8%	3.0%
Страны Европы (34)	24.6%	24.0%	23.4%
Остальной мир (36)	5.7%	5.7%	5.7%

Источник: [4].

Как видно из таблицы 1, такую гонку на лидерство за так называемое «поедание будущего» могут позволить себе не все. Лидерами являются страны Америки и Азии, при явном преимуществе США. За последние годы явно возрастают совокупные затраты стран Азии – рост с 34,9% до 37,1% и отстают страны Европы – снижение с 24.6% до 23.4% общемирового финансирования исследовательского
сектора (табл. 1).

Для выхода на стартовые позиции в инновационной гонке в начале нужно достичь увеличения ВВП на душу населения в год выше 12,7 тыс. долларов США. И лучшим средством в этом в соревновании за будущее является поддержка научных исследований и трансфер технологий, в начале – по приоритетным направлениям. Дело в том, что технологическое «потребление» в макроэкономических терминах, как и любой сектор имеет автономное потребление – индикатор – минимальный уровень потребления, необходимый для выживания сектора. Он постоянно изменяется во времени в сторону увеличения в зависимости от динамики стоимости лабораторного и т. д. научного оборудования. В итоге абсолютные величины сумм минимального необходимого финансирования науки для осуществления прорыва в слабых экономиках могут оказаться значительно выше 2% от ВВП. Это также значит, что для того, чтобы они «вписались» в отмеченные 2% от ВВП, экономика должна «подрасти». Вот отсюда у нас возникают 12,7 тыс. долл. США на душу населения (на данный момент). Кстати, этот же рубеж по уровню развитости экономик по версии Мирового банка.

Технологии-драйверы в мировом пространстве в ближайшие два-три года, трансфер которых может представить наибольший интерес.

Рисунок 1. Ключевые технологические драйверы мира по версии Battelle/R&D Magazine

Источник: [4].

Украина должна найти достойное место на мировой карте инновационных процессов. Эту задачу уже нужно воспринимать как вызов.

Основной текст

Практически все современные блага цивилизации были созданы в ХХ и в ХХI столетиях в результате бурного инновационного развития, аналогов которому в истории трудно найти. Научно-технический прогресс сыграл в этом главную роль.

ТТ – это одна из основных форм продвижения инноваций, но не единственная. Процесс продажи технологии и «ноу-хау», как с технической, так и с коммерческой точки зрения [1] включает в себя:

· передачу патентов на изобретения;

· патентное лицензирование;

· торговлю беспатентными изобретениями;

· передачу технологической документации;

· передачу «ноу-хау»;

· передачу технологических сведений, сопутствующих приобретению или аренде (лизингу) оборудования и машин;

· информационный обмен в персональных контактах на семинарах, симпозиумах, выставках и т. п.;

· инжиниринг;

· научные исследования и разработки при обмене учёными и экспертами;

· проведение различными фирмами совместных разработок и исследований;

· организацию совместного производства;

· организацию совместного предприятия…

Существующие классификации подразделяют его на рыночные и нерыночные виды.

Таблица 2.

Рыночные	международная торговля товарами и услугами
прямые зарубежные инвестиции
лицензирование технологий
создание совместных предприятий и организация совместных научно-исследовательских проектов/альянсов
легальное трансграничное перемещение персонала
Нерыночные	технологическая имитация (копирование)
реинжиниринг
использование открытых данных патентных заявок и анализ прочей технической информации
технологическая разведка
переманивание и вербовка зарубежного персонала

Источник: [2]

Трансфер технологий является одним из основных механизмов инновационного процесса (ИП). Однако попытки его осуществления не всегда приводят к желаемым результатам. Кризис ИП, его торможение стали проблемой в целом ряде стран с развивающимися рынками, к которым относится и Украина. Особенно ощутимо эти механизмы влияют на рыночные виды ТТ, в частности на международную торговлю товарами и услугами, прямые зарубежные инвестиции, создание совместных предприятий и организация совместных научно-исследовательских проектов/альянсов, трансграничное перемещение персонала.