Збірник тез доповідей викладацьких, аспірантських та магістрантських наукових досліджень за підсумками проведення "Дня науки - 2013" (стр. 10 )

Рисунок 2 — Амплитудный спектр графика нагрузки (стрелками обозначены периоды регулярных составляющих)

В табл. 1 представлены значения параметров периодических составляющих графика нагрузки, которые были определены методом наименьших квадратов.

Таблица 1 — Параметры периодических составляющих графика нагрузки

№ гармоники	Период, ч	ωi, рад/ч	Рi, кВт	φi, рад
1	3	1,0472	3,592	1,348
2	4	0,7854	6,133	14,030
3	6	0,5236	12,160	12,600
4	12	0,2618	13,720	0,886
5	24	0,1309	6,662	2,779
6	912	0,003445	26,560	12,460
7	1176	0,002617	17,060	0,589

Для случайного процесса . Автокорреляционная функция случайной составляющей графика нагрузки аппроксимированная экспоненциально-косинусной функцией (рис. 3) вида (,, ).

Рисунок 3 — Автокорреляционная функция случайной составляющей графика нагрузки и ее аппроксимация экспоненциально-косинусной функцией

Список литературы

1. Фокин Ю. А. Вероятностно-статистические методы в расчетах систем электроснабжения / Ю. А. Фокин. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 240с.

Визначення екологічного стану повітря з допомогою лишайників

, старший викладач

Кіровоградський національний технічний університет

В останні роки для інтегральної характеристики стану середовища стали застосовувати біологічні методи. Тільки біотести можуть всебічно охарактеризувати всю різноманітність впливу полютантів і придатність середовища для живої природи, оцінити його в показниках, які мають біологічне значення.

Крім оцінки антропогенного впливу, важливим є застосування біотестів для постійного спостереження за середовищем для розуміння загальних тенденцій його зміни як в локальному, так і в регіональному масштабі. І все ж головним в розумінні біоіндикації є не оцінка присутності параметра середовища, а реакція рослин, біологічний вплив фактору середовища. Важливим у властивості біотесту є здатність його до ранньої індикації при мінімальному накопиченні забруднюючих речовин. В залежності від лісорослинних умов, ступені забруднення, можливості дослідників, в якості біотестів використовують різноманітні компоненти фітоценозу: від голок і листя деревинних рослин, кущів, судинних рослин до мохів і лишайників. Останні в силу своїх специфічних властивостей отримали в наш час широке застосування.

Чутливість лишайників до атмосферного забруднення відмічена дуже давно. Причина їх підвищеної вразливості-в анатомічних, морфо-фізіологічних особливостях симбіонту. Таку низьку стійкість лишайників деякі дослідники пов′язують з високою чутливістю пігментів водорості ( фітокомпоненту) до кислотності середовища. Сприйняття лишайниками забруднення середовища основане також на їх малому ступеневі „уникати” стресів, що пов′язане з будовою слоєвищ. Лишайникам властива велика тривалість життя, відсутність органів газо - і водообміну ( продихи і кутикули ) і як наслідок, мала здатність до саморегуляції із-за відсутності захисних бар’єрів і великої залежності від фізико-хімічних властивостей середовища. До позитивних якостей, відносно оцінки ступеню забруднення, окрім перерахованих відносяться: швидкість діагностики і мала вартість; в зв′язку з їх великою розповсюдженістю - можливість охоплення великих територій; інтегральний результат за багато років дії антропогенного забруднення.

Проводили таксаційний опис урочищ за показниками:

Площа, га	Характеристика	Елемент лісу	Вік дерев, рік	Висота, м	Тип лісу
Квартал 1
1,8	10КЛГ+ДЗ	КЛГ	45	20	Д2ДД
15,6	7ДЗ2ЛПД1КЛГ+ГЗ	ДЗ	80	24	Д2ДД
1,3	8КЛГ2ДЗ	КЛГ	80	24	Д2ДД
3,7	3СЗ3БРС2ДЗ2КЛГ	СЗ	28	11	Д1КЛД
7,4	8ДЗ1КЛГ1ЯЗ	ДЗ	70	19	Д2ДД
1,3	9КЛГ1ДЗ+ЛПД+БРС	КЛГ	42	18	Д2ДД
0,2	7ЯЗ2КЛГ1ДЗ	ЯЗ	45	19	Д2ДД
10,8	8ДЗ1ЛПД1КЛГ+ЯЗ	ДЗ	80	24	Д2ДД
3,9	7ДЗ1ГЗ1КЛГ1ЛПД	ДЗ	80	24	Д2ДД
8,7	10ДЗ+ЯЗ+КЛГ	ДЗ	80	24	Д2ДД
3,1	7ДЗ3КЛП+ЛПД	ДЗ	70	20	Д2ДД

Визначали переважаючі за кількістю породи дерев ( рис.1), які досліджувалися на заселеність лишайниками:

Рисунок - 1- Переважаючі деревні породи урочища Шпички

В урочищі Ново-Водяне процент заселення лишайниками стовбурів дерев не значний. На дубі частіше зустрічається Evernia prunastri і Parmelia sulcata. При достатній зімкнутості крон багато видів знаходиться високо над землею ( 7-8 м). Найбільше лишайників знайдено на північній стороні стовбура. Біля основи більшості дерев ростуть мохи. Це свідчить про достатню зволоженість території урочища, хоча лишайник Cladonia був знайдений лише раз. На галявинах і на зламаних гілках було знайдено Xanthoria polycarpa. Ramalina зустрічалася поодиноко. Це свідчить про достатньо сильний вплив полютантів на лишайники. Проективне покриття стовбурів дерев лишайниками в середньому 10-20 %. Територія урочищ підлягає сильному антропогенному тиску, про що свідчить велика кількість залишеної скляної і поліетиленової тари. На території урочища були знайдені такі види лишайників:

- на дубі:

Parmelia sulcata Parmelia acetabulum

Hypogumnia physodes Ramalina fraxinea

Cladonia sp Xanthoria polycarpa

Xanthoria parietina Physcia stellaris

Evernia prunastri

- на ясену:

Physcia adscendens Physcia virella

Physcia stellaris Xanthoria parietina

Xanthoria polycarpa Parmelia sulcata

Hypogumnia physodes Lecanora carpinea

Площа покриття форофіта лишайниками усіх видів дерев урочища Шпички незначна, в середньому 15-20 % всієї площі стовбура дерева. Cladonia немає, отже сонячне проміння сильно висушує поверхню землі. На дубі зустрічали Parmelia sulcata, Evernia prunastri на висоті 1,5-4 метра. На деревах середнього віку лишайників багато, на старих деревах їх мало. Високо на стовбурах дерев лишайників не знайдено. Були виявлені такі види лишайників:

- на дубі:

Physcia grisea Evernia prunastri

Lecanora carpinea Parmelia sulcata

- на клені:

Ramalina fraxinea Physcia tenella

Xanthoria polycarpa Physcia grisea

Parmelia acetabulum Physcia adscendens

- на ясену:

Phlyctis argena Parmelia acetabulum

Physcia stellaris Physcia adscendens

Xanthoria parietina Parmelia sulcata

Hypogumnia physodes

Будували діаграми залежності кількості лишайників від виду форофіту ( рис.2).

Частота зустрічаємості

Вид деревної породи

Рисунок -2- Відношення деревних порід до кількості лишайників на них

Визначали видовий склад лишайників по урочищам Кіровоградського лісництва:

Види	Урочища
Злодійська балка	Дубова балка	Ново-Водяне	Великий Зарудний	Глиняне	Шпички
Physcia virella		+	+	+
Physcia tenella	+				+	+
Physcia grisea	+	+		+	+	+
Physcia adscendens	+	+	+	+		+
Physcia stellaris	+	+	+	+	+	+
Parmelia sulcata	+	+	+	+	+	+
Parmelia acetabulum	+	+	+		+	+
Hypogumnia physodes		+	+	+	+	+
Evernia runastri	+	+	+	+	+	+
Evernia furfuracea	+	+
Ramalina fraxinea	+	+	+		+	+
Xanthoria parietina	+	+	+	+	+	+
Xanthoria polycarpa	+	+	+	+	+	+
Cladonia sp	+	+	+	+	+
Lecanora carpinea	+		+	+	+	+
Phlyctis argena	+	+		+	+	+
Diploschiste sp	+	+		+	+
Physcia tribatia	+
Physcia pulvirulenta	+
Ramalina fastegiata		+			+

Візуально визначали проективне покриття стовбура дерева усіма видами лишайників і значення перетворювали бали: