МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М. І. ПИРОГОВА
СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ (ІНТЕРНАТУРИ)
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
«АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ»
Розглянуто на засіданні кафедри
акушерства та гінекології № 1
ВІННИЦЯ – 2012
Навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти Ш-ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Акушерство та гінекологія» розроблені співробітниками кафедр акушерства, гінекології та перинатології; акушерства, гінекології і репродуктології; акушерства і гінекології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. згідно наказу МОЗ України №81 від 23.02.2005 р. «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів» та наказу МОЗ України від 25.11.2005 р. № 000 «Про внесення змін до наказу МОЗ України №81»
Навчальний план і програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів і провізорів при Департаменті кадрової політики, освіти і науки Міністерства охорони здоров`я України.
«______»____________________2010 р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2005р. „Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів” та наказу МОЗ України від 25.11.2005 р. № 000 „Про внесення змін до наказу МОЗ України № 81” до існуючих типового навчального плану і програми інтернатури з акушерства та гінекології випускників вищих медичних закладів освіти Ш та ІV рівнів акредитації, затв. МОЗ України 24.07.2002 р., внесені відповідні корективи.
Тривалість навчання в інтернатурі з акушерства та гінекології збільшується з 1 року 6 місяців (2652 учб. год.) до 3 років = 33 місяців (5148 учб. год.), причому тривалість занять на кафедрі (очна частина інтернатури) подовжується лише на третину часу (з 9 до 12 місяців), тоді як базове стажування (заочна частина) – у 2,6 разів (з 8 міс./1248 уч. год./до 21місяця /3276 уч. год/). Такі зміни спрямовані, в першу чергу, на покращення можливостей для більш якісного освоєння лікарями-інтернами практичних навичок. Заняття, як і раніше, розпочинаються з першого серпня на базі (Б) - один місяць (156 год.), з вересня по грудень поточного року та у січні - лютому наступного календарного року (6 місяців – 936 учб. год.) продовжуються на кафедрі (К) - перший очний цикл занять; далі 4 місяці (березень-червень – 624 год.) на Б; липень – відпустка; з серпня по грудень цього ж року та січень-лютий слідуючого календарного року (7 місяців – 1092 учб. год.) продовження навчання на Б; березень-червень (4 місяці – 624 год.) – другий очний цикл на К; липень другого року навчання – відпустка; серпень-грудень цього ж року та січень-квітень наступного календарного року (9 міс. – 1404 год.) - Б; травень-червень (312 год.) – третій ( і останній) очний цикл навчань інтернів на кафедрі.
Вимоги щодо бази стажування залишаються попередніми.
До програми з акушерства та гінекології внесені корективи, а саме доповнення до курсів:Робота ЖК і дитячих поліклінік в охороні репродуктивного здоров”я населення; 1.14 Медико-соціальні заходи профілактики невиношування вагітності в роботі ЖК та дитячих поліклінік);Сучасні ендоскопічні діагностично-лікувальні методи: гістероскопічна та лапароскопічна діагностика, ендохірургічні маніпуляції та операції);Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні неплідності: екстракорпоральне запліднення, донорство сперми, внутріматкова інсемінація, сурогатне материнство).
У зв’язку з подовженням очної частини інтернатури на 468 годин в навчальному плані підготовки лікарів інтернів за спеціальністю „Акушерство і гінекологія” суттєво збільшена кількість годин по найбільш значимим курсам спеціальності, таким, що вимагають найбільших затрат часу для засвоєння та оволодіння практичними навичками: патологічне і оперативне акушерство (курс 07) – на 56 год; оперативна гінекологія (курс 15) – на 114 год.; онкогінекологія (курс 16) – на 100 год.; „гострий живіт” (курс 17) – на 34 год.; неплідність та планування сім’ї (курс 19) – на 44 год. Тривалість інших курсів програми змінювалась мало, або залишилась сталою. Всі корективи суттєвого змісту, що були внесені до курсів попередньої програми, затвердженої МОЗ України в 2002 р. збережені повністю.
Мета навчання в інтернатурі: допомогти інтерну оволодіти основами професійної діяльності акушера-гінеколога та закріпити і удосконалити набуті професійні навички, систематизувати і поглибити спеціальні знання основної та суміжних дисциплін і підготуватись до атестації на визначення знань і практичних навичок лікаря-спеціаліста акушера-гінеколога.
Головним методичним принципом навчання в інтернатурі залишається розвиток активності лікарів і контроль їхньої самостійності.
Практичними навичками лікарі-інтерни оволодівають, працюючи під керівництвом викладачів в акушерських, гінекологічних відділеннях, а також у відділеннях новонароджених та у жіночих консультаціях. При засвоєнні та оволодінні практичними навичками необхідно ширше використовувати учбові фільми, муляжі, тренажери, фантоми і таке інше.
Особливу увагу доцільно приділяти навчанню інтерна під час чергувань, консиліумів, аналізів материнської, гінекологічної, перинатальної захворюванності і смертності, клінічних розборів та інших медичних заходів.
Оволодіння професійними навичками оцінюється на всіх етапах підготовки інтерна: базовий, проміжний та заключний комп’ютерний тестовий контроль, рубіжні тематичні контролі, реферативні доповіді, диференційовані заліки в кінці першого та другого очних циклів та підсумковий іспит, включаючи і залік з практичних навичок.
Всі види контролю за ходом підготовки інтерна відображаються в щоденниках роботи лікарів-інтернів та в залікових книжках.
В процесі контролю за виконанням плану і програми інтернатури керівник підготовки інтернів оцінює розуміння інтерном фундаментальних теоретичних положень з акушерства і гінекології, вміння застосувати отримані знання на практиці, рівень володіння сучасними методами апаратної функціональної діагностики та найбільш розповсюдженими маніпуляціями і оперативними втручаннями в акушерстві та гінекології, здатність визначити форму, складність, ступінь тяжкості і прогноз захворювання, вміння використати сучасні досягнення специфічної етіотропної патогенетичної терапії окремих захворювань, методи їх профілактики, а також знання інтерном наказів, методичних вказівок, регламентів МОЗ України, обласних та міських відділів охорони здоров’я.
Працюючи на базі стажування (5 місяців на першому році, 7 місяців на другому та 9 місяців на третьому році), інтерн проводить самостійний прийом хворих та вагітних у жіночій консультації, виконує різні діагностичні та лікувальні маніпуляції, приймає роди, обстежує та оперує гінекологічних хворих у стаціонарі. При цьому інтерн закріплює набуті професійні навики та вміння. Одночасно інтерн продовжує вивчати та реферувати спеціальну літературу, систематизує її у вигляді тематичних рефератів на запропоновані кафедрою 21 теми.
Підготовка інтерна на базі стажування здійснюється під керівництвом завідуючих відділеннями, лікарів з вищою та першою кваліфікаційними категоріями; в спеціальних таблицях, що складає інтерн, відображаеться підсумкова кількість різних маніпуляцій, виконаних ним у відділеннях і оцінка ступеню оволодіння ними („ознайомився”. „освоїв”, „оволодів”). Викладачі кафедри здійснюють керівництво шляхом контролю за виконанням плану стажування.
Лікарі-інтерни, які закінчують навчання, підлягають атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста у встановленому МОЗ України порядку.
Мета і завдання дисципліни
Акушерство та гінекологія – галузь клінічної медицини, що вивчає фізіологічні і патологічні процеси, пов'язані з зачаттям, вагітністю, пологами та післяпологовим періодом, і розробляє методи доцільної допомоги під час пологів, профілактики і лікування ускладнень вагітності та пологів, хвороб плода і новонародженої дитини, а також профілактики і лікування гінекологічних захворювань.
Таким чином, основна мета акушерства та гінекології як медичної науки – допомога жінкам, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим дітям.
Мета акушерства та гінекології як навчального предмета в системі медичних знань полягає, насамперед, в розвитку у лікаря клінічного мислення, надбання теоретичних і практичних знань з нормального та патологічного акушерства, вивчення гінекологічних захворювань, оволодіння сучасними методами обстеження вагітних, роділь і породіль, використання цих методів для логічного обґрунтування діагнозу, проведення диференційної діагностики, терапії, профілактики і реабілітації жінок, вагітних і породіль, вміння надавати допомогу при невідкладних станах в гінекології та невідкладних станах матері і новонародженого.
До основних завдань акушерства та гінекології слід віднести:
· диспансеризація вагітних жінок груп ризику;
· раннє виявлення ускладнень вагітності та пологів;
· надання висококваліфікованої допомоги вагітним жінкам, роділлям, породіллям;
· догляд за здоровими новонародженими;
· надання допомоги недоношеним та хворим новонародженим;
· вивчення закономірності впливу факторів і умов навколишнього середовища на організм вагітної;
· наукове обґрунтування і розробка профілактичних заходів, що сприяють фізіологічному перебігу вагітності;
· надання гінекологічної допомоги;
· здійснення заходів з планування сім'Ї;
· виявлення передракових захворювань у жінок;
· запровадження у практику роботи закладів та установ охорони здоров'я рекомендацій, норм і правил, що розроблені та науково - обґрунтовані, перевірка їх ефективності та ускладнення.
· проведення санітарно-освітньої роботи.
Предметом вивчення акушерства та гінекології є здоров'я жінки, вагітної, роділлі, породіллі, плода та новонародженого.
КАЛЕНДАРИЗОВАНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ План СЕМІНАРІВ
ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ АКУШЕРІВ-ГІНЕКОЛОГІВ
І-го року навчання на кафедрі
№ з/п | Назва теми | Кількість годин | Дата проведення | Відмітка про виконання |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. | Організація роботи жіночої консультації. | 3 | ||
2. | Методика обчислення основних показників діяльності лікувальних установ акушерсько-гінекологічних профілів. | 3 | ||
3. | Клінічна інтерпретація результатів лабораторних досліджень крові в акушерстві і гінекології. | 3 | ||
4. | Показники коагулограми та їх тлумачення. | 3 | ||
5. | Знеболення пологів. | 3 | ||
6. | Знеболення в гінекології. | 3 | ||
7. | Фізіологічні зміни в організмі жінок у зв’язку з вагітністю. | 2 | ||
8. | Розвиток плодового яйця залежно від строку вагітності. Діагностика вагітності в різні строки. | 2 | ||
9. | Ведення фізіологічної вагітності. | 2 | ||
10. | Фізіологія скоротливої функції матки. | 2 | ||
11. | Клінічний перебіг і ведення фізіологічних пологів. | 2 | ||
12. | Перебіг і ведення післяпологового періоду. | 2 | ||
13. | Невиношування вагітності і особливості ведення передчасних пологів. | 4 | ||
14. | Переношування вагітності. | 2 | ||
15. | Гіпоксія та затримка розвитку плода. | 2 | ||
16. | Асфіксія та реанімація новонароджених. | 2 | ||
17. | Неправильне передлежання і вставлення голівки плода. | 3 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
18. | Клінічний перебіг і ведення пологів при тазовому передлежанні. | 3 | ||
19. | Звужений таз в сучасному акушерстві. | 2 | ||
20. | Аномалії родової діяльності. | 2 | ||
21. | Переривання вагітності в ранні та пізні строки (методи та ускладнення). | 2 | ||
22. | Кесарський розтин в сучасному акушерстві. | 2 | ||
23. | Акушерський таз. Таз як об’єкт пологів. | 2 | ||
24. | Біомеханізм пологів. | 2 | ||
25. | Акушерські щипці і вакуум-екстракція плода. | 2 | ||
26. | Ембріо - і краніотомія плода. | 2 | ||
27. | Вагітність і захворювання серцево-судинної і дихальної систем. | 4 | ||
28. | Вагітність і захворювання органів сечовиділення. | 2 | ||
29. | Ендокринна патологія і вагітність. | 2 | ||
30. | Вагітність і захворювання крові. | 2 | ||
31. | Вагітність, інфекційні та паразитарні захворювання. | 2 | ||
32. | Вагітність і захворювання ЦНС, міопія, міастенія. | 2 | ||
33. | Кровотеча під час вагітності. | 4 | ||
34. | Багатоводдя, багатоплідна вагітність. | 2 | ||
35. | Кровотеча в пологах і післяпологовому періоді. | 4 | ||
36. | Геморагічний шок. | |||
37. | Синдром дисемінованого внутрішньо-судинного зсідання крові. | 4 | ||
38. | Ранні гестози. | 2 | ||
39. | Пізні гестози. | 3 | ||
40. | Порушення функції печінки і нирок при тяжких формах гестозів. | 3 | ||
41. | Розриви матки. | 3 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
42. | Гематоми вагіни. | 3 | ||
43. | Розлади менструальної функції та аномалії розвитку статевих органів у дівчаток. Запальні захворювання та пухлини у дівчаток. | 2 4 | ||
44. | Нейрогуморальна регуляція репро-дуктивної функції. | 2 | ||
45. | Дисфункціональна маткова кровотеча. | 3 | ||
46. | Нейроендокринні гінекологічні синдроми. | 3 | ||
47. | Післяпологові септичні захворювання І та ІІ етапів. | 2 | ||
48. | Післяпологові септичні захворювання ІІІ та ІV етапів. | 2 | ||
49. | Неспецифічні запальні захворювання статевих органів, тазової клітковини. | 2 | ||
50. | Специфічні запальні захворювання статевих органів. | 2 | ||
51. | Перитоніт і гінекології. | 3 | ||
52. | Септичний шок в гінекології. | 3 | ||
53. | Лактаційний мастит. | 2 | ||
54. | Передопераційна підготовка гінеко-логічних хворих. | 3 | ||
55. | Інтенсивна терапія та профілактика ускладнень в післяопераційному періоді. | 3 | ||
56. | Передракові захворювання і пухлини зовнішніх статевих органів і шийки матки. | 4 | ||
57. | Пухлинні захворювання яєчників. | 2 | ||
58. | Гіперпластичні процеси та рак ендометрію. | 2 | ||
59. | Стромальні пухлини матки. | 2 | ||
60. | Дисгормональні захворювання та рак молочної залози. | 2 | ||
61. | Позаматкова вагітність та апоплексія яєчника. | 3 | ||
62. | «Гострий живіт» при порушенні кровозабезпечення органів малого таза та пухлинах. | 3 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
63. | Ендометріоз. | 2 | ||
64. | Непліддя. | 4 | ||
Всього: | 172 |
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |


