Соціально - психологічна характеристика стресу і його наслідків.

Що таке стрес?

Часто можна почути, що ворогом здоров’я є стрес ( з англ.. тиск, натиск, напруга) , ми страждаємо від стресів, хворіємо від стресів.

На сучасному етапі розвитку психологічної науки стрес привертає все більше уваги дослідників. Особливу цікавість викликають питання психологічних та психофізіологічних особливостей перебігу стресових реакцій в усіх сферах життя та діяльності людини, особистісний, віковий аспекти, а також вплив статевих особливостей на виникнення, протікання та профілактики стресу. Стан стресу може виникати під впливом найрізноманітніших життєвих умов, починаючи із повсякденних турбот і закінчуючи екстремальними ситуаціями, так званими «ударами долями».

Стрес захоплює людину дуже швидко, одразу бере контроль над

фізіологічною та психічною сферами. На фізіологічному рівні стрес означає мобілізацію сил організму – симпатико - адреналінової системи та напруження усіх м’язів, що означає своєрідну готовність до активного реагування на зовнішній подразник. Адреналін з неймовірною швидкістю поширюється по організму, і за секунду ми готові дати опір будь - кому і будь –чому.

На психологічному рівні - постійно зростаюче напруження, що пов’язане також і зпостійною готовністю організму до дій. Але тривала готовність може негативно відбитися на здоров’ї людини, так як тривалий стрес виснажує сили, і таким чином може завдати шкоди.

Феномен стресу супроводжує людину все життя. Очікуючи на неї у будь – який момент, він дає їй можливість адаптуватися до середовища та зміцнити захисні сили організму.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Стрес не небезпечний, якщо він знаходить вихід, компенсується розслабленням, виступає як фактор, що активізує життєдіяльність людини. По Сельє, існує два види стресу: еустрес і дистрес.

Еустрес активізує, мобілізує внутрішні резерви людини, поліпшує протікання психічних і фізіологічних функцій. Еустрес є короткочасним, супроводжується бурхливою витратою «поверхневих» адаптуючи резервів. Він може давати відчуття підйому внутрішніх сил.

Дистрес ( горе, нещастя, нездужання, виснаження, нужда) – руйнівний процес, що дезорганізує поводження людини, погіршує протікання психофізіологічних функцій. Дистрес відноситься до тривалого стресу, при якому відбувається мобілізація й витрата і «поверхневих» і «глибоких» адаптаційних резервів. Такий стрес переходить в психічну хворобу( невроз, психоз). Стрес перетворюється на дистрес під впливом деяких емоційних факторів , наприклад, невдач, незадоволенням життям, невизнання успіхів. Найшкідливішим є стрес, котрий спричинений у результаті невдач, нереалізованих надій. Дистрес, викликаний невиправданими зусиллями, нереалізованою мрією, залишає в організмі незворотний рубець, який тягне за собою хворобу.

Опитувальник для оцінки стану хронічної втоми.

Дайте відповіді ˝так˝ чи ˝ні˝ на два наступні запитання :

1. Чи траплялось останнім часом таке, що принаймі два тижня ви щодня були в пригніченому настрої?

2. Чи втратили ви улюблені звички або більшу частину інтересів останнім часом? Якщо у вас вийшло ˝ні˝ обидва рази – можете дальше не читати. якщо є хоч одне ˝так˝, то дайте відповідь ще на такі запитання.

1. У вас помітно змінився апетит?

2. Ви мимоволі погладшали або значно схудли?

3. Ви страждали на безсоння?

4. Ви почувалися схвильованими і нетерплячими щодня?

5. Чи була постійна необхідність рухатися, ви були не в змозі довго сидіти на одному місці?

6. Чи почувались ви постійно втомленими, позбавленими енергії?

7. Чи почувалися бездарним, винним?

8. Вам важко було зосередитися і зібратися з думками?

9. Ви думали про смерть?

Якщо ви відповіли ˝так˝ хоча б на чотири запитання, вам потрібна консультація спеціаліста.

Засоби попередження стресової ситуації

· Вітайтеся та посміхайтеся першими.

· Виявляйте дружнє ставлення до людей.

· Дотримуйтеся вимог мовлення та правил спілкування.

· Цікавтеся людьми довкола, їхніми турботами та радощами.

· У товаристві, на нарадах не намагайтеся переговорити всіх. Дайте іншим можливість висловитися.

· Будьте тактовні: спочатку зважте, чи не образить когось те, що ви хочете сказати і лише потім говоріть.

· Ніколи не поспішайте з висновками.

Поради для подолання стресів

· Визначте для себе головані життєві цілі й зосередьте зусилля на їх досягненні.

· Не нехтуйте спілкуванням.

· Зробіть кроки для усунення причин напруження.

· Використовуйте короткі паузи (хвилини очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.

· Подбайте про психотерапевтичний вплив середовища, що вас оточує (кольорова гама).

· Обговорюйте з близькими людьми свої проблеми.

· Навчіться слухати, щоб зрозуміти співрозмовника.

· Знайдіть резерви часу.

· Відпочивайте разом з сім′єю.

· Знайдіть місце для гумору та сміху у вашому житті.

· Музика – це теж психотерапія.

· Фізичні вправи знімають нервове напруження.

· Допоможе зміна діяльності, коли позитивні емоції від приємного заняття витісняють сум.