Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі мінекоресурсів) (стр. 2 )

· розташування міст і великих селищ, стічні води яких скидаються у водойми і водотоки;

· скиду зворотних вод великими промисловими підприємствами (заводами, родовищами, шахтами, нафтопромислами, електростанціями та ін.) і сільськими господарствами, які скидають їх у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води;

· місць нересту та зимування цінних та особливо цінних видів промислових водних організмів;

· передгребельних ділянок річок, що є важливими для рибного господарства;

· перетину річками державного кордону;

· замикаючих створів великих і середніх річок;

· гирл забруднених приток великих водойм і водотоків.

Для вивчення природних процесів і визначення фонового стану водойм і водотоків пункти спостережень створюють також на ділянках, які не зазнають прямого антропогенного впливу, у тому числі на водоймах і водотоках, розташованих на території державних заповідників і природних національних парків, що є унікальними природними утвореннями.

5.1.3 Розташування пунктів спостережень визначають з урахуванням існуючого та перспективного використання водойми чи водотоку на основі попередніх досліджень, які включають підбір і аналіз відомостей про водокористувачів і джерела забруднення, про аварійні скиди забруднюючих речовин, про режимні (водні, льодові, термічні) фізико-географічні, морфометричні ознаки водойми чи водотоку та проведення обстеження водойм і водотоків або їх ділянок.

5.1.4 Пункти спостережень за вмістом забруднюючих речовин у донних відкладах поєднують з пунктами спостережень за забрудненням поверхневих вод, для яких є характерним інтенсивне накопичування донних відкладів із вмістом забруднюючих речовин, що визначаються.

5.2.1 У кожному пункті спостережень організують один або декілька створів. Місцеположення створів встановлюють з урахуванням гідрометеорологічних та морфометричних особливостей водойми чи водотоку, розташування джерел забруднення, кількості, складу і властивостей зворотних вод, які скидаються, зацікавленості водокористувачів. Вимоги щодо встановлення створів узагальнено у додатку 2.

5.2.2 Один створ на водотоках встановлюють (за відсутністю організованого скиду зворотних вод) у гирлах забруднених приток, на незабруднених ділянках водотоків, на передгребльних ділянках річок, на замикаючих ділянках річок, в місцях перетину державного кордону.

5.2.3 За наявністю організованого скиду зворотних вод на водотоках встановлюють два створи або більше. Один із них розташовують вище джерела забруднення (поза впливом зворотних вод, що контролюються), інші - нижче джерела (або групи джерел) забруднення. Склад води у пробі, відібраній у створі вище джерела забруднення, характеризує фонове значення показників складу і властивостей води водотоку. Порівняння фонових значень показників з показниками в пробі, яка відібрана нижче джерела забруднення з врахуванням часу добігання, дозволяє скласти уявлення про характер і ступінь забрудненості води під впливом джерел забруднення. Зміна складу води в пробах, відібраних також з урахуванням часу добігання в першому після скиду зворотних вод і розташованих нижче створах, дає можливість оцінити спроможність водойми до самоочищення.

Верхній створ встановлюють на 1 км вище джерела забруднення (звичайно на цій відстані виключається можливість впливу на водотік забруднюючих речовин, що надходять із зворотними водами).

Вибір створів нижче джерела (або групи джерел) забруднення здійснюється з врахуванням всього комплексу умов, які впливають на характер розповсюдження забруднюючих речовин у водотоці.

При виборі створу нижче джерела забруднення необхідно, щоб він характеризував склад води у цілому по перетину, тобто був розташований у місці гарантованого (не менше 80%) змішування зворотних вод із водою водотоку. Отримане розрахунковим шляхом розташування створів змішування рекомендується уточнити під час обстеження ділянки шляхом вимірювання вмісту характерних для оцінки змішування цих зворотних і річкових вод консервативних хімічних речовин. Враховуючи, що створ змішування мігрує уздовж русла водотоку, оптимальним слід вважати варіант, коли створ спостережень встановлюють у створі гарантованого протягом року практично повного змішування зворотних вод з водою водотоку.

На річках, де створ гарантованого змішування знаходиться далеко від джерела забруднення, процес трансформації частини забруднюючих речовин може завершитися до створу змішування, і їх вплив на фізичні властивості та хімічний склад води у створі змішування може бути не виявлено через малі витрати зворотних вод у порівнянні з річковими. У цьому випадку створ встановлюють у найближчому створі водокористування. На річках, що використовують для потреб рибного господарства, такий створ встановлюють залежно від умов змішування, але не далі 0,5 км від місця скиду зворотних вод.

За наявністю групи джерел забруднення верхній створ розташовують вище першого джерела, нижній - нижче останнього. Між створами вище і нижче джерел забруднення можуть бути встановлені додаткові створи, які повинні охарактеризувати вплив окремих джерел забруднення.

За наявністю на водотоці декількох рукавів створи розташовують на тих із них, де спостерігаються найбільші витрати і (або) порушення норм якості води водотоків.

5.2.4 На водоймах спостереження проводять по водоймі у цілому або на окремих забруднених її ділянках.

При спостереженнях по водоймі у цілому з урахуванням геоморфології берегової лінії та інших факторів встановлюють не менше трьох створів, по можливості рівномірно розподілених по акваторії.

При контролі на окремих забруднених ділянках водойм створи встановлюються з урахуванням умов водообміну водойм.

На водоймах з інтенсивним водообміном (понад 5,0 згідно з ГОСТ 17.1.1.02) розташування створів аналогічно розташуванню їх на водотоках: один створ встановлюють приблизно в 1 км вище джерела забруднення (поза впливом зворотних вод), інші (не менше двох) - нижче джерела забруднення (на відстані 0,5 км від скиду зворотних вод і безпосередньо за межею зони забруднення). Межу зони забруднення (у тій частині водойми, в якій порушені норми якості води для одного або декількох показників) встановлюють за розмірами максимальної зони забруднення, визначеної розрахунковим шляхом згідно з ГОСТ 17.1.1.02 і уточненій при проведенні обстеження водойми.

На водоймах з помірним (від 0,1 до 5,0) і сповільненим (до 0,1) водообміном (див. ГОСТ 17.1.1.02) один створ встановлюють в не підлеглій забрудненню частині водойми, другий суміщають зі створом скиду зворотних вод; решта створів проходить паралельно йому по обидві сторони (не менше двох, на відстані 0,5 км від місця скиду зворотних вод та безпосередньо за межею зони забруднення).

5.2.5 Створи спостережень за вмістом забруднюючих речовин у донних відкладах, як правило, повинні збігатися зі створами спостережень за забрудненням поверхневих вод. Проби відбирають у місцях, в яких донні відклади досягають максимального розвитку (місця надходження зворотних вод, зони підпору бокових приток і пригребельна частина у водосховищах), а також в місцях, де обмін забруднюючими речовинами між водною масою і донними відкладами може характеризуватися екстремальними значеннями (на судновому шляху, на ділянках водойм з глибинами до 10 м, при вітровому змішуванні, на перекатах річок та ін.).

На водотоках при необхідності визначення впливу скиду зворотних вод на рівень забруднення донних відкладів проби відбирають вище і нижче місць скиду зворотних вод.

На водоймах проби відбирають у створах водотоків, що живлять їх у зоні впливу джерел забруднення, а також у зоні верхнього б'єфу гідровузла або у районі витікання річки (каналу) із водойми, що досліджується.

5.3.1 Кількість вертикалей в створі на водоймі визначається шириною зони забруднення; першу вертикаль розташовують на відстані не далі 0,5 км від місця скиду зворотних вод або від берега, останню - безпосередньо за межею зони забруднення (див. додаток 3).

5.3.2 Кількість вертикалей в створі на водотоці встановлюють згідно з додат - ком 3. Вона визначається умовами змішування річкових вод зі зворотними водами або водами приток; при неоднорідності хімічного складу у створі встановлюють не менше трьох вертикалей (на стрижні і на відстані 3-5 м від берегів), при однорідності хімічного складу - одну вертикаль (на стрижні річки). При цьому розташування вертикалей на відстані 3-5 м від берегів рекомендується з метою, уникнути можливості потрапляння скаламучених донних осадів у проби води.

5.4.1 Кількість горизонтів на вертикалі встановлюють згідно з додатком 4. Вона визначається глибиною водойми чи водотоку в місці вимірювання; при глибині до 5 м встановлюється один горизонт (біля поверхні - в 0,2-0,3 м від поверхні води влітку і біля нижньої поверхні льоду взимку), а при глибині більш 10 м - три (додатково проміжний, розташований на половині глибини).

5.4.2 На глибоких водоймах установлюють такі горизонти: біля поверхні, на глибині 10, 20 і біля дна (у стратифікованій водоймі призначається додатковий горизонт, розташований у шарі стрибка температури води або її мінералізації).

5.5.1 Пункти спостережень підрозділяються на чотири категорії.

5.5.2 Категорія пункту визначає періодичність і вид програми спостережень у пункті.

5.5.3 Категорію пункту встановлюють з урахуванням комплексу факторів, викладених у додатку 5: господарського значення водного об'єкта, якості води, розміру та об'єму водойми, розміру і водності водотоку та інших факторів.

5.5.4 Пункти категорії I розташовують на середніх, великих водоймах або водотоках (за ГОСТ 17.1.1.02), які мають важливе господарське значення:

· у районах міст з населенням понад 1 млн. жителів;

· у районах організованого скиду зворотних вод, у результаті чого спостерігається екстремально висока забрудненість води (вище 100 ГДК по одному чи декількох показниках якості води або за іншими критеріями ЕВЗ, що наведено у ЄМК, додаток 2).

Допускається розташовування пунктів категорії I на малих водоймах і водотоках.

5.5.5 Пункти категорії II розташовуються на водоймах і водотоках:

· у районах міст з населенням від 0,5 до 1 млн. жителів;

· в місцях нересту і зимування особливо цінних видів риб;

· на важливих для рибного господарства пригребельних ділянках річок;

· в місцях організованого скиду дренажних зворотних вод із зрошуваних територій і промислових зворотних вод;

· при перетині річками державного кордону;

· у районах із високою забрудненістю води (від 10 до 100 ГДК по одному чи декількох показниках якості води або за іншими критеріями ВЗ, що наведено у ЄМК, додаток 2).

5.5.6 Пункти категорії III розташовують на водоймах і водотоках:

· у районах міст з населенням менше 0,5 млн. жителів;

· на замикаючих ділянках великих і середніх річок (за ГОСТ 17.1.1.02);

· у гирлах забруднених приток великих річок і водойм (за ГОСТ 17.1.1.02);

у районах організованого скиду зворотних вод, внаслідок чого спостерігається помірна забрудненість води (перевищення до 10 ГДК по одному чи декількох показниках якості води).

5.5.7 Пункти категорії ІY розташовують на незабруднених ділянках водойм і водотоків, а також на водоймах і водотоках, розташованих на території державних заповідників і природних національних парків, які є унікальними природними утвореннями.

6. ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ЗАБРУДНЕННЯМ

ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

6.1.1 У пунктах, що встановлені згідно з підрозділом 5.1, спостереження проводять комплексно за фізичними, хімічними, гідробіологічними та токсикологічними показниками з одночасним визначенням гідрологічних показників.

6.1.2 Для усіх пунктів обов'язковим є визначення фізичних, хімічних (крім пестицидів) і гідрологічних показників.

6.1.З Спостереження за вмістом пестицидів у воді та донних відкладах допускається проводити не в усіх пунктах, встановлених згідно з підрозділом 5.1 Спостереження за вмістом пестицидів проводять з урахуванням особливостей їх надходження, міграції і трансформації у водному середовищі, в пунктах, розташованих:

· у районах застосування пестицидів;

· у районі населених пунктів, в яких є підприємства, що виробляють пестициди;

· на ділянках водотоків і водойм з неодноразовими випадками порушення норм якості води, що виявлені за результатами режимних спостережень і обстежень;

· у районі перетину державного кордону;

· в пунктах, визначених як опорні спостереження за вмістом хлорорганічних пестицидів у воді водойм і водотоків;

· в місцях, співпадаючих з пунктами для спеціальних спостережень (для розрахунку виносу розчинених речовин у моря для оцінки впливу меліорації та ін.).

У кожній зоні та гірській області відповідно до фізико-географічного районування держави повинно бути встановлено не менше одного пункту спостереження за вмістом пестицидів.

Спостереження за вмістом пестицидів у воді водойм і водотоків в пунктах, розташованих у районі населених пунктів, допускається проводити на одному створі (вище населеного пункту) за умови, що вміст пестицидів у створах "вище" і "нижче" населеного пункту істотно не різниться і в пункті немає підприємства, що виробляє пестициди.

6.1.4 Спостереження за гідробіологічними та токсикологічними показниками допускається проводити не в усіх водоймах, водотоках і пунктах, встановлених згідно з підрозділом 5.1. На водоймах і водотоках, які мають важливе господарське значення, спостереження за гідробіологічними та токсикологічними показниками проводять у пунктах, де при рекогносцирувальному обстеженні виявлені найбільш помітні зміни стану угруповань водних організмів. На водоймах і водотоках та їх ділянках, які не зазнають антропогенного впливу, розташовані на території державних заповідників і природних національних парків, спостереження за гідробіологічним показниками проводять у пунктах фонових спостережень.

Спостереження за гідробіологічними та токсикологічними показниками допускається проводити не на усіх створах та вертикалях пункту, що встановлені згідно з підрозділами п.5.2 і 5.3. Спостереження проводять на створах, де при рекогносцирувальному обстеженні виявлені найбільш помітні зміни стану угруповань водних організмів, та на вертикалях, де угруповання є представницькими.

Спостереження за гідробіологічними та токсикологічними показниками здійснюють лабораторії, що акредитовані у відповідній галузі. У разі підвищеної необхідності токсикологічні аналізи може виконувати лабораторія біологічних досліджень та біотестування УкрНДІЕП.

6.1.5 Перелік показників, що визначають забруднення води водойм і водотоків встановлюють з урахуванням:

· цільового використання водойми чи водотоку;

· складу зворотних вод, що скидаються;

· вимог споживачів інформації.

6.1.6 Спостереження за гідрохімічними показниками проводять за обов'язковою або за скороченим програмами 1, 2 чи 3, які включають визначення загальних показників і речовин, що забруднюють воду у даному пункті спостережень (див. додаток 6). Вибір гідрохімічної програми залежить від категорії пункту спостережень (див. додаток 10).

6.1.7 Перелік характерних для води даного пункту речовин для спостережень за скороченими програмами 2 і 3 встановлюють на підставі даних про склад зворотних вод, які скидають в районі пункту спостережень, та попередніх обстежень водного об’єкта. На першому етапі при формуванні програми спостережень може бути використано орієнтовний перелік забруднюючих речовин за додатком 7, який уточнюють за результатами обстеження ділянки водного об’єкта, а далі за результатами аналізу багаторічних спостережень шляхом виключення з програм тих показників, які не виходять за рамки норм якості води.

6.1.8 Перелік пестицидів, що визначають у поверхневих водах, встановлюють з урахуванням:

· списку пріоритетних пестицидів, які рекомендуються для визначення у воді водойм і водотоків, що наведено у додатку 8;

· об'ємів та масштабів застосування пестицидів на території району розташування пункту спостережень і вище по течії річки;

· основних сільськогосподарських культур, що вирощують на території району;

· довідки про підприємства, що виробляють пестициди;

· концентрації пестицидів і частоти їх виявлення у воді водойм і водотоків в районі спостережень.

6.1.9 Перелік пестицидів, що визначають у донних відкладах, включає галогенорганічні пестициди: ГХЦГ (його метаболіти альфа, бета та гамма), гексахлорбензол, ДДТ та його ізомери ДДЕ і ДДД. Висока токсичність цих пестицидів по відношенню до гідробіонтів, їх біохімічна стійкість, сорбція на завислих речовинах, акумуляція донними відкладами, водними рослинами і тваринами дозволяє вибрати на першому етапі спостережень саме ці речовини.

6.1.10 Перелік гідробіологічних та токсикологічних показників, що визначають, встановлюють для кожної водойми та кожного водотоку з урахуванням регіональних особливостей і рівня забруднення. На помірно забруднених водоймах і водотоках частини забруднених та брудних за результатами аналізу багаторічних спостережень, що проводяться у рамках ДМВ, допускається зниження числа показників, що контролюють, до одного-двох, а саме тих, що найбільш помітно змінюються під впливом антропогенного навантаження. Перелік рекомендованих до спостережень гідробіологічних та токсикологічних показників наведено у додатку 9.

6.2.1 Періодичність проведення спостережень у пунктах встановлюють відповідно до категорії пункту.

6.2.2 Періодичність проведення спостережень за гідрохімічними показниками встановлюють за обов'язковим додатком 10.

У пунктах категорії І спостереження за гідрохімічними і гідрологічними показниками проводять щоденно в першому після випуску зворотних вод створі за скороченою програмою 1 і здійснюють відбір проб води в об'ємі не менше 5 л для зберігання протягом 5 діб на випадок необхідності проведення гідрохімічного аналізу при надзвичайних ситуаціях: заморних явищах, загибелі риби та інших водних організмів і аварійних скидах забруднюючих речовин; щодекадно (за скороченою програмою 2), щомісячно (за скороченою програмою 3), в основні фази водного режиму (за обов'язковою програмою).

У пунктах категорії II спостереження за гідрохімічними і гідрологічними показниками проводять щоденно (візуальні спостереження), щодекадно (за скороченою програмою І), щомісячно (за скороченою програмою 3), в основні фази водного режиму (за обов'язковою програмою).

У пунктах категорії III спостереження за гідрохімічними і гідрологічними показниками проводять щомісячно (за скороченою програмою З), в основні фази водного режиму (за обов'язковою програмою).

У пунктах категорії ІY спостереження за гідрохімічними і гідрологічними показниками проводять в основні фази водного режиму (за обов'язковою програмою).

Спостереження за обов'язковою програмою у більшості водотоків проводять 7 разів на рік: під час повені - на підйомі, максимумі і спаді, під час літньої межені - при найменшій витраті і при проходженні дощового паводку, восени перед льодоставом, під час зимової межені. На окремих водотоках залежно від особливості їх водного режиму періодичність спостережень за обов'язковою програмою може відрізнятися від вказаної для більшості водотоків:

· на водотоках з тривалою повінню (більш місяця) число спостережень збільшується до 8 разів на рік (проби відбираються на підйомі, максимумі, спочатку і в кінці спаду повені);

· на водотоках із стійкою літньою меженню, де осіннє підіймання води виражене слабо, кількість спостережень знижується до 5-6 на рік;

· на тимчасових водотоках кількість спостережень зменшується до 3-4 на рік;

· на водотоках, що характеризуються повеневим режимом протягом усього року, кількість спостережень повинно бути не менше 8;

· на водотоках, що розташовані у гірських районах, кількість спостережень може коливатись від 4 до 11 і визначається типом водотоку.

Спостереження за обов'язковою програмою на водоймах проводять при таких гідрологічних ситуаціях:

· взимку при найбільш низькому рівні та найбільшій товщині льодового покрову;

· на початку весняного наповнення водойми;

· у період максимального наповнення (при найбільшому рівні);

· при найнижчому рівні в літньо-осінній період.

6.2.З Періодичність проведення спостережень за вмістом у поверхневих водах пестицидів встановлюють з урахуванням категорії пункту спостережень та персистентності пестициду, що визначається; строки проведення спостережень встановлюють з урахуванням гідрологічної ситуації на водоймі чи водотоці та строками обробки сільськогосподарських угідь відповідно до додатку 11.

6.2.4 Періодичність спостережень за гідробіологічними та токсикологічними показниками встановлюють для спостережень протягом одного року (внутрішньорічна періодичність) і для спостережень протягом 5 років (міжрічна періодичність).

Внутрішньорічну періодичність спостережень за гідробіологічними та токсикологічними показниками встановлюють залежно від категорії пункту спостережень відповідно до табл. 1 додатку 12.

Міжрічну періодичність спостережень за гідробіологічними та токсикологічними показниками встановлюють залежно від класу якості води (див. підрозділ 8.9) по даних багаторічних спостережень відповідно до табл. 2 додатку 12.

При необхідності допускається проводити спостереження в зимовий період.

За відсутністю можливості проведення спостережень за гідробіологічними та токсикологічними показниками у вказані строки належить проводити їх в найбільш показові для оцінки стану водних екосистем строки.

6.2.5 Періодичність спостережень за вмістом пестицидів в донних відкладах належить встановлювати не менше двох раз на рік. Строк відбору проб встановлюють з урахуванням гідрологічної ситуації на водоймі чи водотоці та часу максимального надходження пестицидів у донні відклади, що залежить від часу обробки сільськогосподарських угідь пестицидами в басейні водного об'єкта відповідно до додатку 13. Строки відбору проб належить поєднувати з відбором проб води у ці періоди.

6.З.1 На основі встановлених місцеположень пунктів спостережень, створів, вертикалей і горизонтів в них, видів програм та переліку речовин, що забруднюють воду в пункті спостережень; переліку пестицидів, що визначаються в пункті, періодичності та строків проведення спостережень складають програму проведення спостережень за забрудненням поверхневих вод за формою, що викладена у додатку 14.

6.3.2 Програми проведення спостережень готують організації гідрометслужби або Держуправління і узгоджують їх відповідно з Держгідрометом або з Держекоінспекцією.

6.3.3 На кожний пункт режимних спостережень організація гідрометслужби або Держуправління готує паспорти пункту спостережень за забрудненням поверхневих вод згідно з формою, що встановлена відповідним відомством, що викладена у додатку 15. Паспорти пунктів спостережень організацій гідрометслужби надаються до Центральної геофізичної обсерваторії, паспорти пунктів спостережень Держуправлінь – до Держекоінспекції.

6.3.4 При появі нових джерел забруднення, зміні умов скиду, витрат і складу зворотних вод попередніх джерел, зміні переліку пестицидів, що застосовуються, і інших умов місцеположення пунктів спостережень, перелік показників, що визначаються, періодичність і строки проведення спостережень можуть бути змінені у встановленому нижче порядку. До програми спостережень та у паспорти пунктів у цьому випадку повинні бути внесені зміни.

7. ІНШІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

7.1.1 Заявки на зміну мережі спостережень за забрудненням поверхневих вод (відкриття і закриття пунктів, створів, вертикалей і горизонтів, зміна розташування пунктів, створів, вертикалей і горизонтів) і програм спостережень в пунктах (зміна категорії пункту, переліку характерних для води пункту забруднюючих речовин, термінів проведення спостережень) щорічно до 1 вересня готуються організацією гідрометслужби або Держуправлінням, на території діяльності якого розташований пункт із запропонованими змінами.

7.1.2 Заявка на зміну мережі спостережень повинна мати пояснювальну записку, карту-схему ділянки водойми чи водотоку, на якому розташований пункт, з запропонованими змінами і відомості для обґрунтування цієї зміни.

Заявка на зміну програм спостережень в пункті повинна мати пояснювальну записку і відомості для обґрунтування запропонованої зміни. У пояснювальній записці треба надати обґрунтування запропонованої зміни.

На карті-схемі слід відобразити ділянку водойми чи водотоку, на якій розташовано пункт із запропонованою зміною, з нанесенням джерел забруднення, місць скиду зворотних вод, створів пункту спостережень (діючі і заплановані) і оконтурити території населених пунктів.

Для обґрунтування запропонованої зміни треба представити відомості про водний об'єкт, пункт спостережень, джерела забруднення, якість води в пункті, вказати категорію пункту спостережень, характерні для води пункту забруднюючі речовини, мету проведення спостережень, організації, силами яких проводяться або збираються проводити відбір і аналіз проб.

7.1.3 Заявку на зміну мережі і програм спостережень організація гідрометслужби або Держуправління надає у Держгідромет або Держекоінспекцію на затвердження. Заявка подається щорічно до 1 жовтня та включає пояснювальну записку, карту-схему і відомості за формою додатку 16.

7.1.4 Після затвердження пункт, що знову відкривається, вносять до списку мережі пунктів спостережень за забрудненням поверхневих вод. В організації гідрометслужби або в Держуправлінні йому надають номер і заповнюють паспорт пункту. Після затвердження змін у діючих пунктах вносять уточнення до списку мережі пунктів спостережень за забрудненням поверхневих вод і паспорта пунктів.

7.1.5 Будь-які зміни у складі діючої мережі пунктів спостережень за забрудненням поверхневих вод (відкриття нових пунктів, створів, вертикалей, зміни категорій пунктів спостережень) без затвердження Держгідрометом або Держекоінспекцією заборонені.

7.2.1 Експедиційні спостереження на ділянках водойм чи водотоків проводять за необхідністю отримання даних про якість води поза пунктами спостереження (наприклад, для отримання інформації про якість води при надзвичайних ситуаціях на водоймах та водотоках) і при обстеженні водойм і водотоків для визначення або уточнення розташування пунктів і створів спостережень і програм робіт. Експедиційним шляхом можливо також проведення спеціальних спостережень і спостережень у рамках ДМВ у тому разі, коли пункт не забезпечено спостерігачем.

7.2.2. Згідно з п.5.1.3 розташування пункту спостережень встановлюють на підставі попередніх досліджень, що містять в собі докладне вивчення існуючого матеріалу, і обстеження водойми і водотоку або їх ділянки. Попередні дослідження є важливим етапом в організації пунктів спостережень і значною мірою впливають на правильність проведення подальших робіт у пункті і, в кінцевому підсумку, на вірогідність отриманих даних. Метою попередніх досліджень є:

· виявлення джерел забруднення і кількості, складу і режиму скиду зворотних вод у водойму чи водотоку або їх ділянку;

· визначення створу гарантованого змішування природних та зворотних вод і зони забруднення;

· визначення розташування пунктів спостережень, створів, вертикалей і горизонтів в них;

· виявлення характерних для даної водойми чи даного водотоку або їх ділянок забруднюючих речовин та біотопів;

· складання програми робіт.

7.2.3. Попередні дослідження починають зі збору, докладного вивчення і аналізу матеріалів про водокористувачів, водойму або водотік (гідрологічна, гідрохімічна, гідробіологічна, зокрема мікробіологічна, токсикологічна і фізико-географічна характеристика), джерела забруднення (кількість, склад і режим скиду зворотних вод; конструкція і стан випуску зворотних вод; вид, потужність і ефективність роботи очисних споруд), умови, за яких мали місце аварійні скиди забруднюючих речовин.