Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі мінекоресурсів) (стр. 3 )

На підставі аналізу матеріалів складають карту-схему водойми, ділянки, водотоку або його частини з нанесенням джерел забруднення і місць скиду зворотних вод, позначають місцеположення пункту спостережень і орієнтовне розташування створів в пункті відповідно до принципів, викладених у розділі 5.

7.2.4 3 урахуванням результатів аналізу матеріалів виконують обстеження водойми чи водотоку, під час якого

· проводять візуальний огляд стану водойми чи водотоку і їх берегової зони;

· уточнюють (або виявляють) джерела забруднення, місця, характер і режим скиду зворотних вод, їх кількість і склад;

· виконують гідрометричні роботи і розраховують створ повного змішування природних і зворотних вод та зону забруднення водойми або водотоку; з їх урахуванням визначають (або уточнюють) розташування створів, вертикалей і горизонтів у пункті;

· відбирають проби води і визначають в них гідрохімічні і біологічні показники з метою виявлення характерних для даного пункту забруднюючих речовин і біотопів.

7.2.5 При проведенні візуального огляду звертають увагу:

· на явища, які характеризують стан водойми чи водотоку (колір, прозорість, запах води; наявність каламутних струменів, завислих речовин, плаваючих домішок на поверхні води, сторонніх забарвлень, нафтових чи масляних плівок на поверхні води та в прибережній смузі; виділення бульбашок донних газів; характер донних відкладів, обростання прибережних каменів, плаваючих предметів, штучних споруд, розподіл і склад заростей вищих водних рослин; наявність і інтенсивність цвітіння води; наявність мертвої риби і інших водних організмів тощо);

· на можливість під’їзду до водного об'єкта для проведення робіт і організації пункту спостережень.

Уточнюють відомості про джерела забруднення, у разі відсутності відомостей виявляють такі джерела на місці. Роблять уточнення на карті-схемі ділянки. Відбір проб води для наступного аналізу рекомендується проводити під час максимальної забрудненості води у добовому циклі. Такий час встановлюють на основі матеріалу про режим скиду зворотних вод. У разі необхідності проводять додаткові спостереження шляхом цілодобового відбору і аналізу проб зворотних вод з інтервалом 1-3 години.

7.2.6. При проведенні обстежень на водотоках створи розташовують за тим же принципом, як при проведенні режимних спостережень (див. підрозділ.5.2):

· за наявністю організованого скиду зворотних вод один - вище першого джерела, останні - нижче останнього в створі достатньо повного (не менше 80%) змішування зворотних вод з водами водотоку або найближчому створі водокористування на водотоках (що використовуються для потреб рибного господарства, – не далі 0,5 км від місця скиду зворотних вод)

· за відсутністю організованого скиду зворотних вод достатньо одного створу.

При проведенні обстеження по усій водоймі передбачається проведення обстеження характерних її ділянок, що різняться глибиною, проточністю і конфігурацією берегів. Спостереження виконують на ряді створів, які на водоймах правильної форми проходять паралельно один до одного. На водоймах неправильної форми звичайно призначають перпендикулярні створи, а також окремі вертикалі у центральних частинах відокремлених заток або відчленованих ділянок. На водосховищах звичайно призначають поздовжній розріз по осі водосховища і декілька поперечних розрізів, що проходять крізь розширення та вузькість рівної глибини. Вертикалі на створах розподіляються рівномірно.

При проведенні обстежень на водоймі в місцях організованого скиду зворотних вод намічають низку радіальних створів від місця випуску зворотних вод. Вертикалі на створах розташовують таким чином, щоб перші з них були на відстані 0,5 км від місця випуску зворотних вод, останні - за межами зони забрудненості.

7.2.7 Принцип розташування вертикалей і горизонтів при проведенні обстежень такий, як і при проведенні режимних спостережень ( підрозділи 5.3 і 5.4).

7.2.8 Обстеження слід проводити у строки, що пов'язані з основними фазами водного режиму для умов мінімальної і максимальної витрати; на водотоках - у повінь, зимову і літню межені; на водоймах з помірним і сповільненим водообміном - у літній час або восени до початку дощів; на водоймах з інтенсивним водообміном - весною у період максимального притоку та у літньо-осінні місяці при мінімальних рівнях; на водоймах також при найбільш низьких рівнях під час льодоставу.

7.2.9 У відібраних під час обстеження пробах води визначаються гідрохімічні, гідробіологічні та токсикологічні показники з врахуванням додатків 6, 8, 9 у межах галузі акредитації.

7.2.10 Відповідно до результатів аналізу проб води, що відібрані під час проведення обстежень:

· перевіряють правильність розрахунку створів змішування природних і зворотних вод і зон забрудненості води та з урахуванням максимально віддаленого створу гарантованого (не менше 80%) змішування і максимальних розмірів зони забрудненості уточнюють розташування створів, вертикалей і горизонтів у пункті;

· визначають категорію пункту спостережень відповідно до принципів, що викладені в підрозділі 5.5, та з урахуванням забрудненості води, що виявлена під час обстежень;

· призначають для режимних спостережень характерні для пункту забруднюючі речовини, вибираючи ті з них, вміст яких у воді перевищує норму;

· складають програму робіт у пункті, що встановлює перелік показників, які визначені, періодичність і строки проведення спостережень.

7.2.11 При появі нових джерел забруднення, зміні потужності, складу і умов скиду зворотних вод попередніх джерел і інших умов, що склалися, категорія пункту, періодичність проведення спостережень і перелік показників, які визначено, можуть бути змінені відповідно до порядку, наведеному у підрозділі 7.1. У цьому випадку також проводиться обстеження ділянки водойми чи водотоку. Задачі і порядок проведення такого обстеження відповідають вищевикладеному.

8 ЗДІЙСНЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ОБРОБКА

ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

8.1 Вимоги щодо відбору та консервування проб, проведення аналізів, визначення показників забруднення наведено у підрозділі 2.3 ЄМК.

8.2 Вимоги щодо забезпечення необхідної точності та єдності вимірювань наведено у підрозділі 1.6 ЄМК та ДСТУ ISO 5667-3. Вимоги до порядку співставлення даних моніторингу вод наведено у РД 211.1.8.103.

8.3 Первинна гідрологічна та гідрохімічна інформація, яка отримується у результаті вимірювань і аналізів, умовно поділяється на дві категорії: оперативну і режимну.

8.3.1Оперативна інформація – це дані спостережень, що передаються каналами зв’язку негайно після проведення спостережень для здійснення оперативного забезпечення інформацією, складання попереджень про стихійні явища та прогнозів гідрологічного режиму водних об’єктів.

8.3.2 Режимна інформація – це дані спостережень, які уточнені у результаті критичного контролю, аналізу і розрахунків і тому мають найвищий ступінь достовірності. Збір здійснюється поштою (у тому числі електронною) у встановлені терміни.

Режимна інформація умовно поділяється на поточну, або дані за останній рік, що не закінчився, та багаторічну.

8.4 Спостереження у рамках ДМВ здійснюються відповідно до програм спостережень, які щорічно уточнюються та погоджуються згідно з п.6.3.3.

8.5 Організація робіт з ведення моніторингу поверхневих вод у рамках Мінекоресурсів покладається на Держгідромет та Держекоінспекцію у рамках їх повноважень.

8.6 У рамках Держгідромету результаті аналізу після їх перевірки у лабораторіях спостережень за забрудненням поверхневих вод або у комплексних лабораторіях спостережень за забрудненням природного середовища заносяться в комп’ютерну базу даних “AIC Гідрохімія” у вигляді журналів ГХЗ (спеціально встановлена нормативними документами Держгідромету форма). Журнали ГХЗ на магнітних носіях або електронною поштою передаються на Головний інформаційно-обчислювальний центр Українського Гідрометцентру. Також результати спостережень у вигляді інформаційних документів надають до Центральної геофізичної обсерваторії.

Підготовка щорічників, щорічних даних якості води, довідок за півріччя, рік за даними спостережень організацій гідрометслужби здійснюється в Центральній геофізичній обсерваторії.

8.7 У рамках Держекоінспекції та Держуправлінь повинна бути створена комп’ютерна мережа систем збору та узагальнення результатів спостережень, яка дозволяє накопичувати й обробляти інформацію у Держуправліннях та надавати її електронною поштою у Держекоінспекцію для подальшого узагальнення. Тимчасово до створення комп’ютерної мережі збір та узагальнення режимної інформації в межах діяльності Держуправлінь здійснюється самими Держуправліннями.

8.8 При узагальненні матеріалів оцінку рівня забрудненості води здійснюють, зіставляючи результати вимірів окремих показників складу і властивостей води з ГДК, переліки яких наведено у п. 1.5.3 ЄМК. Загальну оцінку рівня забрудненості для створів і пунктів спостережень, а також для водних об’єктів у цілому здійснюють згідно з додатком 1.

8.9 Оцінку якості води здійснюють, зіставляючи результати вимірів показників в окремих пунктах з відповідними значеннями, наведеними у додатку 2 Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Цю Методику можна використовувати також при необхідності класифікації поверхневих вод за рівнем мінералізації, за іонним складом, за компонентами сольового складу, за трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) показниками, за специфічними показниками токсичної і радіаційної дії, за блоковими та інтегральним (екологічним) індексами.

8.10 Порядок, строки і форма передачі відомостей про забруднення поверхневих вод організаціями гідрометслужби встановлюють спеціальні директивні документи Держгідромету.

8.11 Порядок і строки подання екстреної інформації про випадки ЕВЗ встановлені у пунктах 8.4.2, 8.4.3 ЄМК.

8.12 Порядок взаємного обміну інформацією між Держуправліннями та організаціями гідрометслужби встановлюють по узгодженню між цими організаціями з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 000 та ЄМК.

Додаток 1

Обов’язковий

до підрозділу 8.8

КНД “Організація та здійснення спостережень

за забрудненням поверхневих вод

(в системі Мінекоресурсів)”

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЄНТА ЗАБРУДНЕНОСТІ

ПРИРОДНИХ ВОД

1 Загальні положення

1.1 Коефіцієнт забрудненості (КЗ) є узагальненим показником, що характеризує рівень забрудненості сукупно по низці показників якості води, які багаторазово виміряно у кількох пунктах (створах) спостережень водних об’єктів.

1.2 Величина КЗ характеризує кратність перевищення нормативів у долях ГДК. Наприклад, КЗ = 1,2 означає, що нормовані показники якості води даного водного об’єкта (регіону, ділянки) у середньому в 1,2 разу (або на 20%) перевищують ГДК. Іншими словами, якість води у цьому випадку у 1,2 разу гірше нормативного.

Будь-які значення КЗ, що перевищують одиницю, свідчать про порушення діючих норм. Тотожність КЗ одиниці означає, що для даного водного об’єкта всі нормовані показники якості води в усіх пунктах (створах) спостережень при всіх вимірюваннях протягом досліджуваного періоду відповідають діючим нормам якості води. Значень менше одиниці коефіцієнт забрудненості приймати не може.

Позаяк водний об’єкт призначено для кількох видів водокористування, то при розрахунку КЗ слід враховувати ті нормативи, які висувають найбільш високі вимоги до якості води. Звичайно такими є нормативи якості води для водойм рибогосподарського призначення.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 27 травня 1996 р. № 000. При розрахунку КЗ водних об’єктів, що не є рибогосподарськими, потрібно використовувати ГДК для об’єктів господарсько-побутового водокористування та культурно-побутового водокористування (або інші норми, офіційно встановлені для даного об’єкта). Втім КЗ дозволяє зіставляти обидва типи цих об’єктів з погляду задоволення у кожному із них своїх нормативів.

2 Розрахункові формули

2.1 Значення КЗ вираховуються за формулами:

, (1)

де i, 10 – порядковий номер і загальна кількість контрольованих показників; - порядковий номер і загальна кількість пунктів (створів) спостережень; - порядковий номер і загальна кількість вимірювань -го показника в -му пункті (створі) за період часу, що аналізують (квартал, рік, тощо.); - загальне число вимірювань -го показника в усіх пунктах (створах) спостережень; - кратність перевищення ГДК при -му вимірюванні -го показника у -му пункті (створі) спостережень.

Значення КЗ розраховується завжди тільки для десяти показників. До складу цих показників включаються ті показники, що у найбільшу міру перевищують значення ГДК. У разі, якщо число показників, що перевищують ГДК, менше десяти (наприклад, 7), у формулі 1 значення величин для решти показників (наприклад, для восьмого, дев’ятого і десятого) приймається рівним одиниці.

Для деяких речовин нормативи вимагають повної їхньої відсутності у природних водах. Для кожного із них у формулі (1) замість ГДК = 0 необхідно підставляти те значення концентрації, яке ще може бути виявлено за найбільш чутливою методикою вимірювання даної речовини, тобто найменший з порогів його виявлення.

2.2 Наведені формули придатні для тих показників якості води, що для них ГДК задає верхню допустиму границю (тобто те значення, що не можна перевищувати). Якщо ж нормується нижня границя (наприклад, для розчиненого кисню і водневого показника рН), то у випадку їхнього порушення розрахунок кратності перевищення () ведеться за іншими формулами:

. (2)

Для розчиненого кисню значення ВЗ та ЕВЗ згідно з додатком 2 ЄМК дорівнюють 3 мг/дм3 та 2 мг/дм3. Для рН тимчасово (до встановлення критеріїв ВЗ та ЕВЗ) можна використовувати у формулі (2) значення = 6 од. рН та ЕВЗi.= 4 од. рН.

2.3 Методика дає можливість підрахувати не тільки загальний КЗ для водного об’єкта чи ділянки, а також узагальнені характеристики забрудненості по одному будь-якому показнику на всій ділянці () і по всіх показниках для будь-якого створу ():

(3)

де - кількість показників якості води, що виміряні у -му створі.

2.4 Отримані числові значення КЗ дозволяють оцінити стан води за рівнями забрудненості таким чином:

Значення КЗ	1	1,01…2,50	2,51…5,00	5,01…10,00	Більше 10
Рівень забрудненості	Незабрудне-ні (чисті)	Слабко забруднені	Помірно забруднені	Брудні	Дуже брудні

3 Практичні рекомендації

3.1 Порядок розрахунку КЗ:

а) розглядаються усі дані по одному (-му) показнику в одному (-му) пункті (створі) спостережень. Якщо норматив не задовольняється, підраховується кратність перевищення ГДК, якщо задовольняється – ця кратність приймається рівною одиниці. Отримані числа підсумовуються по всіх вимірюваннях -го показника в -му створі. Результат позначається як та записується у таблицю (приклад наведено у табл. 1 цього додатку) у вигляді сумарної кратності перевищення ГДК для усіх вимірювань -го показника в -му пункті (створі) спостережень;

б) підсумовуються величини () для одного -го показника по усіх пунктах (створах) спостережень. Результати записуються у строку таблиці, позначену як (див. табл. 1);

в) підраховується - загальна кількість вимірювань -го показника (як задовольняючих, так і не задовольняючих ГДК) у всіх пунктах (створах).

г) отриманий у п. “б” результат поділяється на загальну кількість усіх вимірювань (), що дає величину - коефіцієнт забрудненості (КЗ) по -му показнику;

д) загальний коефіцієнт забрудненості вираховується як сума КЗ для показників, поділена на кількість цих показників.

Величини КЗ слід розраховувати з точністю до сотих і записувати у вигляді десятинних дробів із двома знаками після коми.

3.2 Приклад розрахунку КЗ наведено у табл.1. Розрахунки виконані для ділянки водотоку, де визначалося 11 показників якості води у трьох створах спостережень (усі показники один раз у створах 1,2 та п’ять показників двічі у створі 3). Результати спостережень наведено у табл.1 лише для пояснення даного прикладу; при розрахунку КЗ вихідні дані переписувати у таблицю з першоджерела не слід. Попередній перегляд показує, що значення ГДК порушуються для дев’ятьох показників і не порушуються для двох (хлоридів і нітратів). Тому до списку 10 показників, що необхідно включити до розрахунку, треба насамперед включити усі 9 показників з порушенням ГДК. Крім того, до цього списку треба додати будь-який один з інших показників. Те саме буде також при заміні на 1 у формулі 1.

У прикладі кратності перевищення за усіма показниками розраховуються за формулою (1), окрім розчиненого кисню, який розраховується за формулою (2). Значення , що дорівнюють 1, свідчать про те, що по даному показнику ні в одному вимірюванні нормативи не порушувались (див. по іонам хлоридів та нітратів). Загальна величина КЗ для розглянутої ділянки за досліджуваний проміжок часу дорівнює 4.18.

При необхідності можуть бути виконані розрахунки КЗ по одному (-му) створу або по групі створів. Розрахунки виконуються аналогічним способом. При обчисленні КЗ завжди слід жорстко виконувати зазначений вище порядок підсумовування.

3.3 При розрахунку КЗ необхідно звертати увагу на систематичність спостережень, тобто на наявність даних за усіма контрольованими показниками для усіх інтервалів розрахунку. Під систематичними спостереженнями розуміються такі спостереження, коли в одиницю часу (наприклад, рік, квартал) проводиться однакова (або приблизно однакова) кількість вимірювань за усіма показниками. Відсутність даних по декількох показниках може привести до перекручування величини КЗ. Особливо уважно слід контролювати наявність даних за тими показниками, які часто найбільшою мірою перевищують ГДК, тобто за нафтопродуктами, фенолами тощо. При відсутності даних за такими показниками для усього інтервалу часу, що аналізується або для усієї досліджуваної ділянки слід орієнтовно оцінювати ці дані. Якщо це неможливо, КЗ можна рахувати без цих показників, але при цьому потрібно мати на увазі, що такі КЗ не можна зіставляти з іншими. У обох випадках розраховані значення КЗ необхідно супроводжувати відповідними примітками.

3.4 КЗ повинен плавно змінюватись у часі та просторі. Різкі зміни (“скачки”) КЗ вказують або на появу нового джерела забруднення, або на помилки у розрахунках, або на недостовірність деяких даних.

3.5 Аналіз причин зміни КЗ здійснюється з урахуванням змін водності: при постійному навантаженні на водний об'єкт значення КЗ зменшуються при збільшенні витрат води.

Таблиця до додатку 1

Приклад розрахунку КЗ

РОЗРАХУНОК КЗ

для ____________________________________________

(найменування водного об’єкта)

за ___________ квартал 200_ року

Найменування контрольних пунктів (створів)	Нормовані показники
БСК	Розчи-нений кисень	Амоній	Мідь	Цинк	Фтор	Іони сульфатів	Іони хлоридів	Іони нітратів	Нафто-продукти	Феноли
ГДК, мг/дм3	3,0	6,0	0,5	0,001	0,01	0,75	100	300	10,0	0,05-	0,001
Концентрації домішок, мг/дм3
Створ 1	4,2	7,1	0,7	0,02	0,02	0,40	198	201	0,47	0,25	0,01
Створ 2	1,2	8,7	0	0,01	0	0,38	220	250	0,29	0,05	0
Створ 3	6,0	5,1	0,2	0	0,16	1,40	88	186	2,30	0,20	0
	2,5	-	0,4	-	-	-	-	280	-	1,25	0,02
Розрахунок
Створ 1	1,40	1	1,40	20,0	2,00	1	1,98	1	-	5,00	10,00
Створ 2	1	1	1	10,0	1	1	2,20	1	-	1	1
Створ 3	3,00	3,70	2	1	16,00	1,86	1	2	-	29,00	21,00
Розрахунок КЗ
	5,40	5,70	4,40	31,00	19,00	3,86	5,18	4	-	35,00	32,00
	4	3	4	3	3	3	3	4	-	4	4
	1,35	1,90	1,10	10,33	6,33	1,29	1,73	1,00	-	8,75	8,00	4.18

4.18 – загальне значення КЗ для __________________за _______квартал 200_ року