Зміст (стр. 1 )

ЗМІСТ

1.  Загальна характеристика

2.  Чисельність населення

3.  Фізико-географічна характеристика

4.  Виробничий комплекс

5.  Перелік екологічно небезпечних об’єктів

6.  Атмосферне повітря

7.  Водні ресурси

8.  Земельні ресурси

9.  Лісові ресурси

10.  Надра

11.  Тваринний і рослинний світ

12.  Природно-заповідний фонд

13.  Формування екологічної мережі

14.  Відходи

14.1.  Промислові відходи

14.2.  Поводження з отруйними речовинами

14.3.  Тверді побутові відходи

14.4.  Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами

15.  Ядерна та радіаційна безпека

16.  Екологічний контроль

17.  Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства

18.  Структура держуправління

19.  Загальна додаткова інформація

20.  Екологічні проблеми

1. Загальна характеристика

Дата утворення м. Києва – 482 рік

Площа, км,6

Кількість адміністративних районів - 10

Щільність населення,

тис. чол. на 1 км2 - 3,2

2. Чисельність населення

Таблиця 1

Назва району	Кількість наявного населення, тис. чол.	Площа, км2	Щільність наявного населення, тис. чол./км2
Голосіївський	217365	156,2	1392
Дарницький	297340	133,3	2231
Деснянський	345481	148,0	2334
Дніпровський	336712	66,7	5048
Оболонський	309487	110,2	2808
Печерський	133108	19,6	6791
Подільський	183757	34,0	5405
Святошинський	323421	101,0	3202
Солом’янський	312862	40,0	7822
Шевченківський	233691	26,6	8785
Всього по місту	2693224	835,6	3223

3.Фізико-географічна характеристика

Місто Київ розташовано в центрі східної Європи на обох берегах р. Дніпро, у його середній течії, нижче впадіння лівої притоки – р. Десна. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов’язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на Поліській низовині, південно-західна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині.

Поверхня правобережної частини міста – підвищена платоподібна лісова рівнина, розчленована ярами та балками, долинами невеликих річок, лівобережної – низовинна рівнина. Характерні форми рельєфу правобережжя – гори-останці, зокрема, Печерська (її висота найбільша – 196 м над рівнем моря), Старокиївська (188 м), Батиєва (176 м), Хоревиця (174 м), Багринова (170 м), Щекавиця, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса. Найвідоміші яри: Бабин, Смородинський, Кмитів, Протасів, Цимбалів та інші.

Найнижчі ділянки міста відповідають рівню води в Дніпрі – близько 92 м над рівнем моря.

У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташований у зоні стику двох регіональних структур північно-східного схилу Українського щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів північно-західного простягання.

Місто Київ є багатим на воду: існують значні запаси підземної води; окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. Загалом водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 % території.

Гідрографічна мережа району представлена р. Дніпро, річками його басейну (Десна, Либідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, стр. Пляховий), озерами, болотами, штучними ставками і каналами.

р. Дніпро і його долина мають вирішальний вплив на природні умови Києва і дислокацію елементів його житлово-промислової агломерації.

Характерним для режиму всіх річок є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень, дещо підвищені рівні восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами.

Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом і м’якою зимою, оптимальною є зволоженість.

Погода у місті і клімат, визначаються передусім атмосферною циркуляцією, зокрема, чергуванням циклонів та антициклонів. Основна причина їх утворення – нерівномірність нагрівання суходолу та моря.

Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, безхмарна погода. Прихід циклонів супроводжується значними змінами температури, опадами та вітром.

Середньорічна температура повітря +8.9 – +11.90С. Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не могли обминути і Київ. Більше того, на кліматичні умови істотно впливає саме місто – розсіювання тепла з теплотрас, будинків, ТЕЦ і т. ін. У зв’язку з цим температура повітря у місті вища, ніж на його околицях. Підвищення температури повітря у Києві за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку – західний, взимку – північно-західний.

Загальна площа м. Києва становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста – 34,1 тис. га або 40,8 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 11,3 тис. га або 13,5 %. Значна кількість земель зайнята промисловими об’єктами – 5,6 тис. га, об’єктами транспорту та зв’язку – 2,2 тис. га, оборони та ін.

По функціональному використанню територія м. Києва розділяється на такі зони: - селітебну (міська і сільська забудова);

- промислову;

- рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об’єкти природоохоронного фонду, водоймища).

Кожна із функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище.

Селітебна зона призначена для проживання населення і характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах - Оболонь, Виноградар, Теремки та ін., на Лівобережжі - масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою сільського типу, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній.

Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. В межах Київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболоньський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний.

Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста і його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахисними смугами і т. п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя.

4. Виробничий комплекс

Підприємства, забруднювачі навколишнього середовища

Галузі промисловості (інші галузі)	Кількість підприємств
загальна	Екологічно небезпечних
Всього	433	6
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	4	-
Обробна промисловість	246	-
з неї
Харчова промисловість та перероблення сільгосппродуктів	34	-
Виробництво хліба та хлібобулочних виробів	9	-
Виробництво деревини та виробів з деревини	8	-
Целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа	17	-
Хімічне виробництво	17	-
Виробництво гумових та пластмасових виробів	12	-
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів	30	-
Виробництво машин та устаткування	34	-
Виробництво електричного та електронного устаткування	23	-
Виробництво транспортного устаткування	21	-
Інше виробництво, не віднесене до інших угруповань	18	-
Виробництво електроенергії, газу та води	12	6
З нього
Виробництво електроенергії тепловими електростанціями	3	3
Виробництво та розподілення тепла	1	1
Збір, очищення та розподілення води	2	2
Будівництво	33	-
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	35	-
Транспорт	53	-
Колективні, громадські та особисті послуги	10	-
Інші види економічної діяльності	40	-

5. Перелік екологічно небезпечних об’єктів