Зміст (стр. 2 )

а) збільшення змінності роботи

б) зменшення тривалості ремонтів

в) ліквідації сезонності виробництва

г) скорочення часу на перебазування машини з об’єкта на об’єкт

2)  інтенсивний – передбачає підвищення продуктивності основних фондів за одиницю робочого часу. Здійснюється за рахунок:

а) підвищення кваліфікації кадрів

б) впровадження нових технологій

в) впровадження нових форм організації та оплати праці

г) матеріальне стимулювання за ефективне використання основних фондів

Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, що у кілька разів перевищують нові фонди, що вводяться щорічно, і по потужності.

Однією з найважливіших задач підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина — на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно поліпшує використання основних фондів.[6,77]

На успішне рішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і росту продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом з цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, висновок з цих підприємств невластивої їх профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів у невеликих і середніх містах, де маються резерви робочої сили.

Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15—20% усього робочого часу.[4,83]

Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче і сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.[2,54]

Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства

Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства знаходиться основних виробничих фондів на суму 4900 тис. грн. Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою:

Бвк = Бвп + Бвпос - Бвв, (2.1)

де Бвк – балансова вартість ОВФ на кінець періоду,

Бвп – балансова вартість ОВФ на початок періоду,

Бвпос – балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,

Бвв – балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.

Тоді, Бвк = 4900+420-410=4910(тис. грн.)

Середня вартість основних виробничих фондів на підприємстві складатиме: ==4905 (тис. грн.)

Показник технологічної структури основних виробничих фондів:

Активна частина: 3000 тис. грн. Пасивна частина: 4900 – 3000=1900 тис. грн., або активна частина – 61,2%, пасивна частина – 38,8%.

Отже, аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів, з впевненістю можна зазначити, що дане підприємство промислового призначення, адже активна частина його основних виробничих фондів (61,2%) значно переважає пасивну (38,8%). Судячи з цього технологічна структура основних виробничих фондів досить досконала, що і забезпечує їх ефективне використання.

Коефіцієнт зносу: як економічна категорія характеризує ступінь зносу ОФ:

, де (2.2)

н - сума зносу ОФ;

Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;

==0,38

Даний коефіцієнт свідчить про те, що основні засоби вже зносилися на 38% (тобто вони вже перенесли 38% своєї вартості на новостворену продукцію). Судячи з розрахунку, основні виробничі фонди повинні знаходитись ще в стані використання своєї повної потужності.

Коефіцієнт придатності: економічна категорія характеризує долю незношеної (придатної для використання) частини ОФ у структурі ОФ підприємства (яку долю складає їх залишкова вартість від первісної):

,де (2.3)

Бвз- залишкова (балансова) вартість ОФ;

Бвп.- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;

0,65

Даний коефіцієнт свідчить про те, що залишкова балансова вартість основних виробничих фондів складає 65% від первісної. А отже на новостворену продукцію ще треба перенести вартість основних засобів на 65%.

2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства:

Коефіцієнт вибуття: як економічна категорія характеризує долю ОФ підприємства, які вибули із-за зносу або інших причин: = ,де (2.4)

Бвв- сума ОФ, що вибула;

Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;

==0,083

Цей результат свідчить про те, що 8,3% основних виробничих фондів (що були на балансі підприємства) вибули внаслідок їх фізичного, морального чи екологічного зносу, або в результаті інших дій.

Коефіцієнт надходження: як економічна категорія характеризує долю ОФ, що надійшли у структурі ОФ підприємства: = ,де (2.5)

Бвпос- величина ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;

Бвпк- балансова (первісна) вартість ОФ на кінець року

==0,086

Отож, в результаті господарської діяльності на баланс підприємства, для заміни вибувших ОФ та збільшення оснащеності підприємства основними фондами, поступило 8,6% ОВФ(від загальної кількості).

Коефіцієнт оновлення: як економічна категорія характеризує долю оновлених ОФ у структурі ОФ підприємства: = ,де (2.6)

Бвпн- величина нових ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;

Бвпк- балансова (первісна) вартість ОФ на кінець року;

==0,081

Цей коефіцієнт показує, що на баланс підприємства поступило 8,1% нових ОВФ.

Період оновлення: час, необхідний для повного оновлення ОВФ:

= ,де (2.7)

Бвп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;

Бвпн- величина нових ОФ, що введені в експлуатацію за звітний період;

= =12,25 (років)

Отож, для повного оновлення ОВФ необхідно 12,25 років.

Коефіцієнт інтенсивності оновлення: як економічна категорія характеризує співвідношення між коефіцієнтом оновлення і коефіцієнтом вибуття:

= , де (2.8)

Кон - коефіцієнт оновлення ОФ;

Кв - коефіцієнт вибуття ОФ;

==0,975

З розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних фондів досить висока хоча і не досягає 100% (97,5%).

Тривалість обороту: як економічна категорія характеризує тривалість періоду, необхідного для здійснення одного обороту:

, де (2.9)

Бвп- балансова вартість ОВФ;

Ар- річні амортизаційні відрахування;

11,8 років

Отже, тривалість одного обороту ОВФ становить 11,8 років.

Коефіцієнт оборотності: як економічна категорія характеризує долю вартості ОВФ, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості ОВФ:

, де (2.10)

Бвп- балансова вартість ОВФ;

Ар- річні амортизаційні відрахування;

=0,085

Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 8,5% вартості ОВФ.

2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами:

Фондозабезпеченість виробництва: як економічна категорія характеризує наявність або потребу підприємства в ОВФ для виробництва одиниці продукції:

= , де (2.11)

Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;

О-обсяг реалізації продукції;

==0,63 грн./грн.

В результаті ми отримали, що для виробництва продукції на 1 грн. підприємство має ОВФ на 0,63 грн. Можна було б збільшити обсяг ОВФ, але слід пам’ятати, що для ефективного виробництва збільшення обсягу продукції повинно відбуватися швидшими темпами ніж зростання фондозабезпеченості виробництва.

Механозабезпеченість виробництва: як економічна категорія характеризує наявність або потребу підприємства в активній частині ОВФ:

= , де (2.12)

Бв. а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;

О-обсяг реалізації продукції;

0,38 грн./грн.

В результаті ми отримали, що на виробництво продукції на 1 грн. припадає активної частини ОФ(станків, обладнання тощо) на 0,38 грн.

2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами:

Фондоозброєність праці : як економічна категорія характеризує величину (обсяг) ОВФ, яка приводиться в дію одним працівником:

= , де (2.13)

Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;

Чр - середньорічна чисельність робітників;

Для того, щоб визначити фондоозброєність праці необхідно спочатку визначити середньоспискову чисельність робітників, що працюють в найбільш чисельну зміну. В даному випадку найбільш чисельна перша зміна.

Визначимо скільки в загальному припадає робітників на одного працівника:

290/330=0,88. Тоді робітників в першу зміну буде: 180 • 0,88 = 158(роб).

= =31013 грн./чол.

Даний показник показує оснащеність працівників основними фондами. Отже, на одного працівника припадає 31013 грн. Чим більше буде даний показник тим більше зможе виготовляти продукції робітник, а тим самим буде підвищуватись продуктивність праці. Але ефективним виробництво буде вважатися за умов, що продуктивність праці буде рости швидше за фондоозброєність праці.

Механоозброєність праці: як економічна категорія характеризує величину (обсяг) активної частини ОВФ, яка приводиться в дію одним працівником:

= ,де (2.14)

Бв. а.- балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; Чр - середньорічна чисельність робітників;

= =18988 грн./чол.

На одного робітника припадає активної частини ОВФ (верстатів, обладнання, екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо) на 18988грн. Ефективність виробництва буде відбуватися за умов, що ріст механозабезпеченості буде забезпечувати зростання продуктивності праці, але темпами які випереджають зростання рівня механозабезпеченості.

2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.

Коефіцієнт використання календарного часу: як економічна категорія характеризує питому вагу числа робочих днів в році:

= ,де (2.15)

Чф. д.- число фактично відпрацьованих днів в році;

Чкд- число календарних днів в році;

=

За отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на 0,3 календарного часу протягом року (коли ефективним вважається використання робочого часу в межах 0,65 - 0,70). Даний показник не є високим, необхідно запровадити заходи його підвищення. При цьому треба взяти до уваги неробочі дні (вихідні та святкові дні), а також простої основних фондів пов'язані з їх ремонтом, у зв'язку з природними явищами, у зв'язку із сезонністю робіт та з інших об'єктивних причин.

Коефіцієнт використання робочого часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання робочого часу в році:

= ,де (2.16)

Чф. д.- число фактично відпрацьованих днів в році;

Чрд- число робочих днів в році;

=

Даний показник показує ступінь використання робочого часу на протязі року, на даному підприємстві він складає 0,52, за умов коли ефективне використання основних виробничих фондів забезпечується при коефіцієнті використання робочого часу 0,75 - 0,80. Отже, дії підприємства повинні бути спрямовані на підвищення цього показника.

Коефіцієнт змінності: як економічна категорія характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу:

= ,де (2.17)

Бві- балансова (первісна) вартість ОВФ, що використовувались в і-ті зміни;

Бвп- балансова (первісна) вартість ОВФ;

=зміни

Цей показник характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 2 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби.

Коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання робочого часу протягом зміни:

= ,де (2.18)

Чфг - число фактично відпрацьованих годин в зміну;

Чгз - число годин в зміні;

=

Цей показник на даному підприємстві становить 0,78. Можна стверджувати, що ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується досить успішно.

Інтегральний коефіцієнт використання часу: як економічна категорія характеризує ступінь використання ОВФ за часом.

= • • •,де (2.19)