Зміст (стр. 4 )

- втрати внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів у базовому році, год;

пл - величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків;

- річний робочий час використання основних виробничих фондів;

- коефіцієнт змінності.

= (1,8 0,05) 119 2 = 22 години

По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу у відсотках становитиме:

==1,2%

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрізмінного часу:

= • (3.11)

де - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ;

- обсяг виробництва продукції у базовому році;

- величина зменшення втрат внутрізмінного часу у плановому році, відсотків.

=(7800+414)0,012= 98,56 тис. грн.

Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із зменшенням втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу – 0,4 гривні:

= • • (3.12)

де - додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрізмінного робочого часу;

- додаткові втрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів на один відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу.

= 3000 • 0,4 • 1,2 = 1,44 тис. грн.

Визначається зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартість одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції. Доля цих витрат визначається за формулою:

= (3.13)

де - доля амортизаційних відрахувань собівартості у одиниці обсягу продукції і-го року;

- балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

- обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році

= = 0,053грн./грн.

б) у плановому році

= = 0,052грн./грн.

Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

= (- ) • (3.14)

= (0,053 – 0,052) • 7895,28 = 7,89 тис. грн.

Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:

= - (3.15)

- величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ.

= 7,89 – 1,44 = 6,45 тис. грн.

Визначається коефіціент використання внутрішньозмінного часу у плановому році:

= (3.16)

де - тривалість зміни, год;

- втрати внутрізмінного часу, але так як втрати внутрізмінного часу зменшились на 5% , то =1,71год

= =0,79

3.1.3 Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ.

Змінність використання ОВФ характеризується коефіціентом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо їх активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством.

Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництва і праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити змінність використання ОВФ на 5-30%. На практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу та третю зміни роботи підприємства. Проте впровадження запроектованих заходів щодо збільшення змінності використання ОВФ потребує додаткових витрат, які необхідно врахувати при визначенні ефективності використання цих фондів.

Визначаємо величину збільшення змінності використання основних виробничих фондів на підприємстві. Наприклад, розрахунками на основі запроектованих заходів визначено, що додатково буде використовуватися основних виробничих фондів: у першу зміну – 300 тис. грн.; в другу – 200 тис. грн. і в третю зміну – 100 тис. грн., тобто обсяг використання ОВФ буде збільшено на +200+300) тис. грн. Виходячи із наведених даних, збільшення коефіціента змінності використання ОВФ становитиме:

= (3.17)

де - збільшення коефіцієнта використання основних виробничих фондів;

ві - балансова вартість приросту основних виробничих фондів, що будуть додатково використовуватися в і-ту зміну;

- балансова вартість ОВФ підприємства в плановому році:

= =

Визначається коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:

К= К+ (3.18)

де К і - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.

К=2 + 0,1 = 2,1

Коефіцієнт змінності використання ОВФ підприємства можна визначити і за такою залежністю:

= (3.19)

де ві – балансова вартість ОВФ підприємства, що використовуються у і-ті зміни; n – кількість змін; - балансова вартість ОВФ підприємства в плановому році.

Визначається число змін використання ОВФ у плановому році у зв’язку із збільшенням коефіціента змінності:

= • (3.20)

де - число змін використання основних виробничих фондів у плановому році;

- робочий час використання основних виробничих фондів у плановому році;

- коефіцієнт змінності використання основних виробничих фондів у плановому році.

=119 2,1 = 250 змін

Визначається збільшення обсягу виробництва продукції у зв’язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну в базовому році:

= (3.21)

де - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіціента змінності;

пл - обсяг виробництва продукції у плановому році;

- число змін використання ОВФ у плановому році;

- приріст числа змін використання ОВФ у плановому році (=- ).

=(250-238) = 399 тис. грн.

Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіціента змінності використання ОВФ. До них відносяться витрати на технічне обслуговування і ремонти обладнання, на організацію робіт при багатозмінній роботі обладнання, організаційно-господарські витрати тощо. Величину цих витрат можна визначити на основі нормативу витрат, які необхідні для організації робіт при багатозмінній роботі підприємства – 1,0 тис. грн. на одну зміну в рік:

зм = (3.22)

де зм - додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіціента змінності використання ОВФ;

- норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.

зм = 12 1 = 12 тис. грн.

Визначається величина зниження витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

= (3.23)

де - доля амортизаційних відрахувань у вартості у одиниці продукції і-го року;

- балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;

- обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році

= = 0,053грн./грн.

б) у плановому році

= = 0,05 грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:

= (- ) • (3.24)