Податок на прибуток (стр. 3 )

Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (пп.153.3.2. п. 153.3 ст. 153 Кодексу).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу). При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

Згідно із формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація), затвердженою наказом ДПА України від 28.02.2011 № 000, який зареєстровано в Мінюсті України 25.03.2011 за N 397/19135, інформація щодо виплаченої суми дивідендів зазначається у рядку 1 додатку АД "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів" (далі – додаток АД) до декларації. Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів відображається у рядку 1 додатка АД; сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів за вирахуванням сум дивідендів, при виплаті яких авансовий внесок не нараховується, - у рядку 4 додатка АД. Сума авансового внеску у рядку 5 додатка АД визначається як добуток суми дивідендів, з якої має бути сплачений авансовий внесок (рядок 4 додатка АД до декларації) та ставки податку, визначеної у рядку 10 декларації. Визначена сума авансового внеску, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи, зазначається у рядку 5.1 додатка АД та переноситься до рядка 20 декларації.

Крім того, сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається в рядку 13.5 додатка ЗП до декларації.

Питання: Колективним договором передбачено оплачувати окремим працівникам підприємства оренду житла та плату за проживання в гуртожитках.

Чи враховується у складі витрат підприємства витрати на оплату працівникам зазначених послуг?

Відповідь: До 1 серпня 2011 року відповідно до пп.142.1 ст.142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (далі - Кодекс) (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 07.07.2011 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі – Закон № 000), до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод), (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Починаючи з 1 серпня 2011 року відповідно до змін, внесених Законом № 000 до пп.142.1 ст.142, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Разом з цим, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат платника податку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Таким чином, незважаючи на зміни, внесені до пункту 142.1 статті 142 Кодексу, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, що не пов’язані з провадженням господарської діяльності, не включаються до складу витрат платника податку, то витрати на оплату працівникам вартості оренди житла та плату за проживання в гуртожитках не будуть враховуватись при обчисленні об’єкта оподаткування.

Питання: До 1 квітня 2011 року були надані послуги бюджетним організаціям, щодо яких валові доходи збільшувались за датою надходження коштів.

Чи потрібно було в другому кварталі 2011 року формувати доходи по таких перехідних операціях, якщо кошти за надані послуги не надійшли?

Відповідь: Відповідно до пп.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 000/97–ВР із змінами та доповненнями, далі – Закон № 000) датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі - Кодекс) дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Нормами Кодексу не визначено окремого порядку визнання доходів від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, якщо до 01.04.2011 платник податку не отримав кошти від продажу бюджетній установі товарів (робіт, послуг), тобто не включив їх до складу валового доходу відповідно до норм пп.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону № 000, то при визначенні об’єкта оподаткування такий платник має врахувати зазначені кошти у складі доходу в звітному періоді їх отримання.

Липень 2011

Питання: За якими критеріями підприємство може бути віднесено до великих, середніх та малих підприємств?

Відповідь: Відповідно до п. 7 ст. 63 Господарський кодекс України від 16.01.2003, (зі змінами та доповненнями) підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Питання: Які права має платник податку у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації?

Відповідь: Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

– подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

– оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Питання: Чи визначаються курсові різниці при продажу іноземної валюти у вигляді експортної виручки? Якщо так, то яку вартість використовувати для визначення різниці від продажу: балансову вартість такої іноземної валюти на дату балансу чи вартість за курсом НБУ на дату здійснення продажу? Яка дата вважається «датою балансу» в розумінні Податкового кодексу?

Відповідь: Особливості оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті встановлені пунктом 153.1 статті 153 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі – Кодекс).

Зокрема, згідно із пп. 153.1.4 зазначеного пункту у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Термін "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

При цьому термін "дата звітного балансу " пунктом 153.1 статті 153 та статтею 14 Кодексу не визначено.

В той же час підпунктом 14.1.84 пункту14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Зокрема, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Мінфіну України від 28.05.1999 р. № 000, визначено, що дата балансу - дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Що стосується відображення в податковому обліку курсових різниць, то відповідно до пп. 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Кодексу визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно із п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 000, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

При цьому листом ДПА України від 20.04.2011 № 000/7/15-0317 роз’яснено, що якщо купівлю та продаж іноземної валюти здійснено в межах одного кварталу, то різниця визначається між доходом від продажу валюти та її вартістю на дату здійснення операції. Якщо купівля та продаж іноземної валюти відбувається в різних кварталах, то різниця визначається між доходом від продажу валюти та її балансовою вартістю, тобто вартістю на дату звітного балансу.

Таким чином, якщо іноземна валюта продається в тому самому кварталі, в якому її було отримано як виручку від продажу товарів (робіт, послуг), то курсові різниці визначаються між вартістю такої іноземної валюти на дату здійснення операції з продажу та вартістю на дату зарахування такої іноземної валюти як виручку від продажу товарів (робіт, послуг).

Питання: В якому додатку до декларації з податку на прибуток відображаються витрати на охорону праці?

Відповідь: Відповідно до абзацу «є» підпункту 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. витрати на охорону праці, понесені відповідно до законодавства, включаються до загальновиробничих витрат.

При цьому перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. N 994.

Декларація з податку на прибуток підприємства (далі – декларація) та додатки до неї затверджені наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 000 (зареєстрований в Мінюсті України 25.03.2011 р. за N 397/19135). Зокрема, загальновиробничі витрати відображаються в додатку ЗВ до рядка 06.1 декларації.

Таким чином, витрати на охорону праці, понесені відповідно до законодавства, відображаються в рядку 06.1.9 додатка ЗВ до декларації.

Питання: В якому додатку до декларації з податку на прибуток відображаються витрати на сертифікацію якості продукції?

Відповідь: Відповідно до абзацу «ж» підпункту 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, екологічного управління довкіллям, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності", включаються до загальновиробничих витрат.

Законом України від 17.05.2001 р. "Про підтвердження відповідності" визначено, що сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Форма декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація) та додатки до неї затверджені наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 000 (зареєстрований в Мінюсті України 25.03.2011 р. за N 397/19135). Зокрема, загальновиробничі витрати відображаються в додатку ЗВ до рядка 06.1 декларації.

Таким чином, витрати на сертифікацію продукції, понесені відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності", відображаються в рядку 06.1.10 додатка ЗВ до декларації.

Питання: У березні 2011 року платник податку на прибуток отримав від покупця аванс за товари, які придбав у постачальника у квітні цього року.

Чи можна віднести собівартість придбаних товарів на зменшення оподатковуваного прибутку?

Відповідь: Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Кодексу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ст. 137 Кодексу).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу). Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Кодексу – це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Враховуючи те, що вартість товарів, оплачена у вигляді авансів (передоплати) до 1 квітня 2011 року, не визнається як дохід від реалізації товарів після зазначеної дати, то і витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Питання: Підприємство стало на облік в податковому органі у квітні 2011 року.

Чи повинне воно надавати декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року?

Відповідь: Ні, не повинне.

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому підпунктом 152.9.1 зазначеного пункту встановлено, що звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Разом з цим згідно із пп. 152.9.2 п. 152.9 ст. 152 Кодекс передбачено, що у разі якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Згідно з п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Таким чином, якщо підприємство стало на облік в податковому органі у квітні 2011 року, то перший звітний податковий період з податку на прибуток починається з дати взяття такого підприємства на облік в податковому органі у квітні і закінчується 30 вересня 2011 року. Тобто перша декларація з податку на прибуток підприємств надається з відміткою «Три квартали» в рядку 2 «Звітний (податковий) період року 20___, за який подається податкова декларація або уточнюється (для уточнюючої податкової декларації» загальної частини декларації.

Питання: За результатами інвентаризації основних засобів станом на 1 квітня 2011 року залишкова балансова вартість окремих об’єктів основних засобів в бухгалтерському обліку менше 1000 гривень.

Чи можна після 1 квітня не амортизувати таку залишкову вартість та віднести її на витрати?