Робоча програма навчальної дисципліни 6.040100 «Юридична психологія» (стр. 5 )

Б. перевірка на достовірність версій

В. співставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону

Г. вивчення особистості підсудного, потерпілого, свідка та інших осіб.

Д. вивчення поведінки осіб, що знаходяться в зоні.

Є. все перераховане.

32. серед виділених сторін юриста зокрема cлідчого, cудді має більшу питому вагу:

А. соціальна

Б. пізнавальна (пошукова)

В. комунікативна

Г. організаційна

Д. засвідчу вальна

33. мотиви обманних показів свідка

А. родинні обов’язки, неправдиве зрозуміле почуття дружби

Б. особиста зацікавленість свідка (ненависть, заздрість ті ін..)

В. почуття співчуння до потерпілого

Г. бажання приховати інші подробиці

34. фактори, що впливають на свідків в ході допиту це

А. фізичні умови сприйняття події

Б. психофізичні особливості

В. психічний стан в ході допиту

Г. індивідуальний тип пам’яті і якості інтелекту

Д. все перераховане.

35. мотиви закритості при допиті це

А. страх покарання

Б. боязнь помсти співучасників

В. сором за вчинене

Г. бажання приховати істині подробиці

Д. антипатія не приязнь до слідчого

Є. все перераховане.

36. приводами для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи є

А розумова відсталість не повнолітнього

Б. статеві злочини

В. сумніви в здібностях особи правильно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення

Г. ознаки вкрай підвищеного і раптово виниклого емоційного перенапруження. Яке проявляється в злочинній дії

Д. все перераховане.

37. хитроці обшукуваного

А. переключення уваги на інші предмети

Б. провокація

В. брехлива співпраця

Г. використання не доступних місць

Д. скарження на стан здоров’я

Є. все перераховане.

38. способи приховування злочину

А. маскування

Б. фальсифікація (створення хибних слідів)

В. інсценування (комбінація маскування і фальсифікації)

Г. приховування і знищення інформації

Д. все перераховане.

39. психологія огляду vcwz події це

А. невизначеність сklxj інформації

Б. невідкладний характер

В. розподілення та переключення уваги слідчого
Г. перевантаження оперативної уваги і висока психологічна напруженість

Д. поєднання в діяльності слідчого пізнавального елементу (сприйняття обстановки, фактів; виявлення причинного зв’язку; висунення версій)

Є. все перераховане.

40. мотиви злочинної поведінки

А. їх особливість заклечається у вузько особистісних спонуканнях. Які протиставлені більш високим суспільними інтересам

Б. переважання матеріальних та вітальних ( природних ) спонукань над духовними

В. домінування спонукань типу потягів а не обов’язку

Г. панування спонукань з найближчими цілям. А не життєво важливими перспективами

Д. низький рівень спонукань в ієрархічній системі цінностей офіційно прийнятих суспільством

Є. все перераховане.

41. мотивація виконує наступні функції

А. причино відображальму (формується у взаємодії соціального середовища та особистості

Б. спонукальна (штовхає людину до активності)

В. смислоутворюючі (мають для індивіда особистісне значення)

Г. регулятивна (спрямовує дії людини у відповідності з актуальним бажанням)

Д. контролюючі виступає в якості еталонної складової в процесі співставлення індивідом бажаних і тих що досягаються результатом своїх дій

Є. все перераховане.

42. біологічні умови до протиправної поведінки це

А. патологія біологічних потреб (сексуальне викривлення)

Б. спадкові захворювання

В. неврастенія

Г. психопатія та інші нервово психічні захворювання

Д. все перераховане.

43. сімї, для яких характерні дефекти правової соціалізації це

А. криміногенна та аморальна

Б. не повна сім’я з дефектами в структуру

В’ю проблемна сім’я

Г. псевдо благополучна сім’я з неправильними методами виховання

Є. все перераховане.

44. правосвідомість особистості це

А. сукупність правовиз знань та вмінь

Б. оціночні судження до норм права (позитивні, нейтральні, негативні)

В. наявність психологічної установки на право послушну поведінку, звички до виконання норм і нестерпного ставлення до правопорушників

Г. ціннісні установки особистості

Д. все перераховане.

45. основні ознаки правосвідомості:

А. правосвідомість не kbit відображає соціальну реальність але і активно на неї впливає;

Б. в якості механізму право свідомості виступає мовно-розумова діяльність;

В. правосвідомість не може існувати без конкретного носія людської особистості;

Г. правосвідомість не kbit відбиває правовий досвід особистості але і мотивує поведінку, виконує функцію регулятора поведінки;

Д. все перераховане.

46. правова соціалізація включає в себе:

А. засвоєння критерії оцінок критично юридично значимих ситуацій;

Б. вивчення законів і соціальних вимог які визначають міру можливої і належної поведінки;

В. усвідомлення своїх праві обов’язків і способів їх реалізації;

Г. оволодіння необхідними соціальними навичками шляхом навчання того як користуватися правовими знаннями, вимогами;

Є. все перераховане.

47. основними проблемами є:

А. психологія правової соціалізації

Б. психологічні умови ефективності правових норм

В. асоціальні стереотипи поведінки

Г. Психологічні аспекти ефективні правотворчості

Д. все перераховане.

48. принцип системного підходу в юридичній психології припускає:

А. розгляд явища яке вивчається, яка системи тобто як відмежованої множини взаємодіючих елементів;

Б. визначення складу структури організації елементів і частин системи виявлення провідних взаємодій між ними;

В. виявлення зовнішніх зв’язків системи виділення серед них головних;

Г. визначення функції і її роль серед інших систем;

Д. виявлення на цій основі закономірностей і тенденцій;

Є. все перераховане.

49. Завдання юридичної психології це:

А. розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;

Б. розробка методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досягнень у галузі;

В. психологічне дослідження особистості злочинця. Розкриття мотивації злочинної поведінки;

Г. розробка соціально психологічних основ профілактики;

Д. все перераховане.

50.Предмет юридичної психології це:

А. злочин, особа злочинця після його засудження;

Б. психічне явище. Механізми і закономірності людської психіки в системі «людина – право»;

В. особливості розвитку і прояву психологічних закономірностей пов’язаних з почепом діяльності по здійсненні правосуддя;

Г. психологічні основи особистості і діяльності в умовах правового регулювання, система «людина право» головною ланкою в якій є особистість як суб’єкт діяльності;

Д. все перераховане.

Варіант №3

Збірник тестових питань і відповідей для здачі курсу « юридична психологія»

Вибрати вірну відповідь

1. особливостями цивільних правовідносин є

А. правомочні вимоги (можливість жадати від забов’язаного суб’єкта виконання ним своїх обов’язків)

Б. правомочності на захист (можливість вимагати використання державно примусових заходів у випадку порушення суб’єктом права

Г. цілі мотиви. Почуття, рішення переконання

Д. все перераховане.

2. Об’єктивні передумови розвитку підприємництва це

А. права господаря власності від будь яких посягань

Б. рівноправність усіх форм власності

В. мотиваційна сфера, потреба самореалізації

Г. майново-розпорядницька самостійність при організація господарських зв’язків

Д. офіційна фінансова політика держави по відношенню до приватного бізнесу

Є. все перераховане.

3. структура захисної промови адвокати має структуру

А. вступ та аналіз фактичних обставин справи

Б. аналіз особистісних особливостей підзахисного

В. аналіз мотивів учинення діяння підзахисного

Г. нав’язування трудомістких слідчих дії

Д. аналіз норм законодавства і висновок

Є. все перераховане.

4. структура промови державного обвинувачувача має слідуючі компоненти

А. вступна частина та виклад фактичних обставин діяння

Б. аналіз та оцінка зібраних в справі доказів

В. обґрунтування класифікація злочину і характеристика злочинця і потерпілого

Г. аналіз причин і умов, що спаяли злочину

Д. зняття емоційного напруження

Є. все перераховане.

5. психологічні засоби ефективного впливу на підсудного

А. використання окремих факті, а з життя підсудного

Б. спростування помилкових уявлень про причини , що привили його до кримінальної відповідальності

В. спростування розрахунку піддослідного на безнаказаність

Г. встановлення істини по справі

Д. все перераховане.

6. структура пізнавальної діяльності суду

А. вивчення доказових факторів та оцінка всіх обставин кримінальної справи

Б. перевірка на достовірність версій

В. співставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону

Г. вивчення особистості підсудного, потерпілого, свідка та інших осіб.

Д. вивчення поведінки осіб, що знаходяться в зоні.

Є. все перераховане.

7. серед виділених сторін юриста зокрема cлідчого, cудді має більшу питому вагу:

А. соціальна

Б. пізнавальна (пошукова)

В. комунікативна

Г. організаційна

Д. засвідчу вальна

8. мотиви обманних показів свідка

А. родинні обов’язки, неправдиве зрозуміле почуття дружби

Б. особиста зацікавленість свідка (ненависть, заздрість ті ін..)

В. почуття співчуння до потерпілого

Г. бажання приховати інші подробиці

9. фактори, що впливають на свідків в ході допиту це

А. фізичні умови сприйняття події

Б. психофізичні особливості

В. психічний стан в ході допиту

Г. індивідуальний тип пам’яті і якості інтелекту

Д. все перераховане.

10. мотиви закритості при допиту це

А. страх покарання

Б. боязнь помсти співучасників

В. сором за вчинене

Г. бажання приховати істині подробиці

Д. антипатія не приязнь до слідчого

Є. все перераховане.

11. приводами для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи є

А розумова відсталість не повнолітнього

Б. статеві злочини

В. сумніви в здібностях особи правильно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення

Г. ознаки вкрай підвищеного і раптово виниклого емоційного перенапруження. Яке проявляється в злочинній дії

Д. все перераховане.

12. хитроці обшукуваного

А. переключення уваги на інші предмети

Б. провокація

В. брехлива співпраця

Г. використання не доступних місць

Д. скарження на стан здоров’я

Є. все перераховане.

13. способи приховування злочину

А. маскування

Б. фальсифікація (створення хибних слідів)

В. інсценування (комбінація маскування і фальсифікації)

Г. приховування і знищення інформації

Д. все перераховане.

14. психологія огляду vcwz події це

А. невизначеність сklxj інформації

Б. невідкладний характер

В. розподілення та переключення уваги слідчого
Г. перевантаження оперативної уваги і висока психологічна напруженість

Д. поєднання в діяльності слідчого пізнавального елементу (сприйняття обстановки, фактів; виявлення причинного зв’язку; висунення версій)

Є. все перераховане.

15. мотиви злочинної поведінки

А. їх особливість заклечається у вузько особистісних спонуканнях. Які протиставлені більш високим суспільними інтересам

Б. переважання матеріальних та вітальних ( природних ) спонукань над духовними

В. домінування спонукань типу потягів а не обов’язку

Г. панування спонукань з найближчими цілям. А не життєво важливими перспективами

Д. низький рівень спонукань в ієрархічній системі цінностей офіційно прийнятих суспільством

Є. все перераховане.

16. мотивація виконує наступні функції

А. причино відображальму (формується у взаємодії соціального середовища та особистості

Б. спонукальна (штовхає людину до активності)

В. смислоутворюючі (мають для індивіда особистісне значення)

Г. регулятивна (спрямовує дії людини у відповідності з актуальним бажанням)

Д. контролюючі виступає в якості еталонної складової в процесі співставлення індивідом бажаних і тих що досягаються результатом своїх дій

Є. все перераховане.

17. біологічні умови до протиправної поведінки це

А. патологія біологічних потреб (сексуальне викривлення)

Б. спадкові захворювання

В. неврастенія

Г. психопатія та інші нервово психічні захворювання

Д. все перераховане.

18. сімї, для яких характерні дефекти правової соціалізації це

А. криміногенна та аморальна

Б. не повна сім’я з дефектами в структуру

В’ю проблемна сім’я

Г. псевдо благополучна сім’я з неправильними методами виховання

Є. все перераховане.

19. правосвідомість особистості це

А. сукупність правовиз знань та вмінь

Б. оціночні судження до норм права (позитивні, нейтральні, негативні)

В. наявність психологічної установки на право послушну поведінку, звички до виконання норм і нестерпного ставлення до правопорушників

Г. ціннісні установки особистості

Д. все перераховане.

20. основні ознаки правосвідомості:

А. правосвідомість не kbit відображає соціальну реальність але і активно на неї впливає;

Б. в якості механізму право свідомості виступає мовно-розумова діяльність;

В. правосвідомість не може існувати без конкретного носія людської особистості;

Г. правосвідомість не kbit відбиває правовий досвід особистості але і мотивує поведінку, виконує функцію регулятора поведінки;

Д. все перераховане.

21. правова соціалізація включає в себе:

А. засвоєння критерії оцінок критично юридично значимих ситуацій;

Б. вивчення законів і соціальних вимог які визначають міру можливої і належної поведінки;

В. усвідомлення своїх праві обов’язків і способів їх реалізації;

Г. оволодіння необхідними соціальними навичками шляхом навчання того як користуватися правовими знаннями, вимогами;

Є. все перераховане.

22. основними проблемами є:

А. психологія правової соціалізації

Б. психологічні умови ефективності правових норм

В. асоціальні стереотипи поведінки

Психологічні аспекти ефективні правотворчості

Д. все перераховане.

23. принцип системного підходу в юридичній психології припускає:

А. розгляд явища яке вивчається, яка системи тобто як відмежованої множини взаємодіючих елементів;

Б. визначення складу структури організації елементів і частин системи виявлення провідних взаємодій між ними;

В. виявлення зовнішніх зв’язків системи виділення серед них головних;

Г. визначення функції і її роль серед інших систем;

Д. виявлення на цій основі закономірностей і тенденцій;

Є. все перераховане.

24. Завдання юридичної психології це:

А. розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;

Б. розробка методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досягнень у галузі;

В. психологічне дослідження особистості злочинця. Розкриття мотивації злочинної поведінки;

Г. розробка соціально психологічних основ профілактики;

Д. все перераховане.

25.Предмет юридичної психології це:

А. злочин, особа злочинця після його засудження;

Б. психічне явище. Механізми і закономірності людської психіки в системі «людина – право»;

В. особливості розвитку і прояву психологічних закономірностей пов’язаних з почепом діяльності по здійсненні правосуддя;

Г. психологічні основи особистості і діяльності в умовах правового регулювання, система «людина право» головною ланкою в якій є особистість як суб’єкт діяльності;

Д. все перераховане.

26. консультація з юридичної психології дається у таких питаннях

А. між індивідуальні відмінності, типологія осіб специфічні прояви поведінки та діяльності окремих психологічних типів

Б. окремі психологічні феномени, стани, процеси їх наявність чи відчутність в ситуації вчинення злочину

В. вікові особливості психологічного розвитку, зміни динаміки та темпу пізнавальних емоційно-вольвих прочесів на різних етапах становлення та розвитку особи

Г. рекомендації, щодо заходів психологічного впливу на особу з метою впливу встановлення психологічного контакту

Д. сумніви в оригінальності тексту

Є. все перераховане.

27. судово-психологічна експертиза проводиться тоді коли спостерігається

А. невизначеність, химерність мотивації поведінки підозрюваного, свідка, обвинувачуваного, потерпілого

Б. вміння виявляти розумну настороженість і увагу до ризику, небезпеки, несподіваності

В. не відповідність характеру поведінки цілям і мотивам вчиненого

Г. різко вираженні характерологічні особливості об’єкта (в’ялість або активність, замкненість або ейфорія)

Д. все перераховане.

28 недоліки судово-присихологічної експертизи

А. даний вид експертизи не має наукових засад

Б. експерти не застосовували обов’язкових для даного виду дослідження методик

В. наукові положення і дані викликає сумнів

Г. висновок експертів обґрунтовані не на психологічних знаннях і не на даних науки

Д. висновки базуються не на конкретних результатах, а на середніх даних

Є. все перераховане.

29. компетенція судово психологічної експертизи в цивільному процесі

А. установлення психологічних факторів укладання угод

Б. установлення психологічної сумісності дітей та опікунів

В. установлення професійної придатності з урахуванням психологічних особливостей

Г. встановлення не дійсних угод (суперечка про заповіти та договори дарування)

Д. встановлення індивідуально психологічних особливостей свідків здатності їх правильно сприймати події та факти, які мають значення для справи і давати про неї адекватні покази та ін.

Є. все перераховане.

30. компетенція психологічної експертизи справа про адміністративні правопорушення це

А. установлення фізіологічного афекту у момент вчинення правопорушення

Б. визначення психологічної можливості свідка та потерпілого вірно сприймати обставини вчиненого правопорушення

В. визначення інтелектуального порушення неповнолітнього, психологічногоо та психічного інфантилізму

Г. виявлення особистісних якостей правопорушення, що виявляється у вчиненому правопорушення

Д. установлення психологічних особливостей водія транспортних засобів при порушенні ним встановлених правил, а також того як ці якості позначилися в правопорушенні

Є. все перераховане.

31. на відміну від психологічного експерименту психодіагностика допомагає виявляти і оцінити

А. зовнішні змани

Б. незалежні змінні

В. артефакти

Г. додаткові змінні

Д. залежні змінні

32. який вид психологічного вимірювання визначається порівнянням тестового показника розвитку властивостей під експертного середньогоруповим рівнем

А. нормативне

Б. критеріальне

В. іпсативне

Г. імовірнісне

Д. десятинне

33. яка з перерахованих психотехнологій предназначена для виявлення індивідуальної свідомості під експертних

А. стандартизованим метод дослідження особистості Л. Собчик

Б. репертуарні решітки Дж Келлі

В. тест малюнкових фрустрацій С. Розинцвейн

Г. тест тематичної аперцепції Мюррея

Д. соціометрія Морено

34. кримінальна психологія це

А. галузь соціальної психології яка вивчає психологічні особливості осіб, що скоїли злочин

Б. галузь юридичної психології яка вивчає психологічний механізм правопорушень на психологія правопорушників, проблеми утворення, структури та функціонування утворення злочинних груп

В. особлива частина загальної психології, яка вивчає психологічний механізм правопорушень та і психологія правопорушників, проблеми утворення проблеми утворення, структури та функціонування утворення злочинних груп

Г. галузь юридичної психології яка вивчає психологію порушників засуджених до позбавлення волі за скоєння злочину

Д. галузь юридичної психології яка вивчає психологічні механізми та психологічні особливості розгляду кримінальних справ у судах

35. причини злочинності це

А. результат складної взаємодії особистості та середовища

Б. наслідки відсутності належного контролю за дітьми з боку батьків

В. стан розвитку економіки в країні

Г. сучасні умови розвитку демократії

Д. результат виховання та навчання підлітків

36. що не входить до основних етапів формування злочинної поведінка

А. пошуковий

Б. мотиваційний

В. цілепокладаючий

Г. операційний

37. злочинна група це

А. анти суспільне об’єднання 3 і більше неповнолітніх для скоєння злочину

Б. державне об’єднання 2 і більше осіб для отримання прибутку шляхом здійснення кримінальної діяльності

В. недержавне об’єднання 3 і більше підприємців для розвитку своєї справи

Г. об’єднання 3 і більше осі для спільного скоєння злочину

Д. анти суспільне об’єднання 2 і більше осіб для спільного вчинення злочинне, що є єдиним, особливим об’єктом людської діяльності

38. що не належить до причин обєднання декількох осіб у злочинну групу

А. не можливість вчинити злочин самому

Б. спільність інтересів

В. особисті неформальні зв’язки у минулому та їх характер

Г. прийняті в групі загальні норми поведінки, що визначають та групову злочинну діяльність

Д. брак належно соціального контролю в суспільстві

39. що не належить до закономірності формування та розвитку злочинних груп

А. добровільність

Б. наявність зброї

В. удосконалення як функціональної структури

Г. заміна емоційних стосунків на ділові

Д. розширення сфер впливу

40. злочин це

А. складний акт вольової поведінки, що являє собою суспільну небезпеку та трактується законом, як злочинний

Б. вид професійної діяльності, яка карається правовими актами держава

В. закінчена дія яка трактується як злочинна

Г. особливий психічний стан людини який створює небезпу навколишнього середовища.

Д. емоційні прояви особистості які трактуються зрідно законодавства як злочинні

41. що не входить до чотирьох груп прагнень

А. до результату дії

Б. до самих дій

В. до злочинної поведінка

Г. до спілкування

Д. до спілкування

42. що є провідним чинником, що визначає злочинну поведінку

А. порушення житлових умов

Б. порушення соціалізації

В. порушення соціальної угоди у суспільстві

Г. порушення соціальних гарантій

Д. порушення прав громадянина.

43. психологічний вплив

А. застосування фізичних методів до отримання необхідної інформації

Б. спілкування з особами від яких необхідно отримати інформації

В. активна цілеспрямована діяльність спрямована на зміну психіки

44.розкриття злочинів

А. один з найбільш екстремальних видів правоохоронної діяльності

Б. один із способів встановлення істини

В. вид гуманітарної підготовки фахівців

Г. спосіб існування певних категорій громадян

Д. використання спеціальних знань у професійній діяльності фахівчіф з гуманітарною освітою

45. що належить до комунікативних слідчих дій

А. огляд місця подій

Б. обшук

В. затримання

Г. перевірка свідчень на місці

Д. допит

46. що є об’єктом дослідження судово-психологічної експертизи

А. контроль за психічним станом звинувачуваного

Б. психологічні вияви людини, що не виходять за норми

В. психологічна патологія

Г. вивчення рівня фізичного розвитку

Д. психічні стани людини під час судового процесу

47. судово-психологічна експертиза є напрямом

А. криміналістика

Б. кримінології

В. загальної психології

Г. юридичної психології

Д. соціальної психології

48. теоретичною базою для юридичної психології є

А. криміналістика

Б. конфліктологія

В. кримінальний процес

Г. кримінальне право

Д. загальна психологія

Є. психологія в особливих умовах

49. що не входить до підготовки допиту

А. створення інформаційної бази

Б. вивчення особи допитуваного

В. отримання консультації експертів

Г. складання плану допиту

Д. попередження керівнитство про проведення допиту

50. від чого залежить ефективність проведення судово-психологічної експертизи

А. від компетентності і професіоналізму експертів

Б. від психічного стану слідчого який призначає СПЕ

В. від кримінального досвіду обстежуваного

Г. від професійного рівня cyддів які розглядають справу

Д. від психічного стану свідків

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Предмет юридичної психології.

2. Завдання юридичної психології.

3. Система юридичної психології.

4. Методологічні принципи в юридичній психології.

5. Методи юридичної психології.

6. Завдання юридичної психології як міждисциплінарної галузі знань.

7. Використання досягнень юридичної психології в галузях соціальної та юридичної практики.

8. Зародження юридичної психології.

9. Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології.

10. Формування психологічної школи права на початку XX ст. (Л. Петражицький).

11. Історія вітчизняної юридичної психології.

12. Сучасний стан та проблеми вітчизняної юридичної психології.

13. Поняття особистості у психології та правовій науці.

14. Пізнавальні психічні процеси та урахування їх закономірностей юристом у професійній діяльності.

15. Емоції, почуття, психічні стани об'єктів юридичної діяльності та їх психолого-правова оцінка.

16. Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста.

17. Фрустрація, її зв'язок з агресивною поведінкою, насильницькими злочинами проти особи, скоєнням самогубств.

18. Значення страждань при визначенні моральної шкоди потерпілому.

19. Психологічна характеристика праці юриста.

20. Психологічні особливості пізнавальної діяльності юриста.

21. Особливості комунікативних дій в діяльності юриста.

22. Психологічні особливості прийняття рішень галузях юридичної діяльності.

23. Психологічні особливості вирішення юристом органпаційно-управлінських питань.

24. Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста.

25. Професійна деформація юриста та шляхи її подолання.

26. Психологічні аспекти підвищення ефективносгі праці юристів.

27. Психологія взаємодії людей у сфері цивільно-правової регуляції.

28. Психологічні аспекти цивільного процесу.

29. Психологічні особливості діяльності господарського суду.

30. Цивільне право та формування ринкової психології.

31. Психологічні аспекти діяльності адвоката у цивільному судочинстві.

32. Предмет та завдання кримінальної психології.

33. Психологія злочинного діяння.

34. Індивідуально-психологічні причини злочинної поведінки.

35. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки.

36. Психологічна структура злочинного діяння.

37. Психологічні наслідки здійсненого злочину.

38. Особистість злочинця як об'єкт психологічного дослідження.

39. Соціально-психологічна типологія злочинця.

40. Психологія потерпілого.

41. Психологія організованих злочинних формувань (груп).

42. Психологічний аналіз особистості неповнолітнього правопорушника.

43. Психологічні методи боротьби з груповою злочинністю.

44. Психологія допиту потерпілого.

45. Психологія допиту підозрюваного.

46. Психологія допиту звинуваченого.

47. Психологія допиту свідків.

48. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.

49. Психологія огляду місця події.

50. Психологія обшуку.

51. Психологія виїмки.

52. Психологія слідчого експерименту.

53. Психологія відтворення обстановки.

54. Психологія відтворення обставин події.

55. Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.

56. Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.

57. Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку.

58. Психологічні ознаки неправдивих покітиь при допиті.

59. Використання психолога у якості консультанта на попередньому слідстві.

60. Залучення психолога у якості спеціаліста під час проведення слідчих дій.

61. Загальний предмет судово-психологічної експертизи (СПЕ).

62. Окремі предмети судово-психологічної експертизи?

63. Приводи для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи.

64. Приводи факультативного призначення СПЕ.

65. Компетенція СПЕ.

66. Завдання СПЕ.

67. Види судово-психологічних експертиз.

68. СПЕ емоційних станів.

69. СПЕ потерпілих у справах про сексуальні злочини.

70. Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи.

71. СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій.

72. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.

73. СПЕ у справах про пригоди, пов'язані з керуванням технікою.

74. Підготовка та призначення СПЕ при попередньому слідстві.

75. Підготовка та призначення СПЕ у судовому засіданні під час розгляду кримінальних справ.

76. Підготовка та призначення СПЕ при вирішенні цивільно-правових спорів.

77. Методика проведення СПЕ.

78. Етапи проведення та оформлення результатів СПЕ.

79. Оцінка, використання висновку СПЕ слідчим.

80. Оцінка, використання висновку СПЕ захисником.

81. Оцінка, використання висновку СПЕ судом.

82. Психологічна структура судової діяльності.

83. Загальна психологічна характеристика судового процесу.

84. Психологічні особливості подання свідчень у суді.

85. Формування переконання і винесення вироку судом.

86. Психологія судових дебатів.

87. Психологія винесення вироку.

88. Предмет і завдання пенітенціарної психології.

89. Психологія особистості засудженого.

90. Соціально-психологічна характеристика груп засуджених.

91. Соціальна реадаптація звільненого.

92. Каяття злочинця як психічний акт самооцінки й самоосуду індивідом своєї поведінки.

93. Методи психологічного впливу на засуджених з метою їх ресоціалізації.

9.  Рекомендована література

1. , Казміренко Л. /., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія.— К., 1999.

2. , Преступность и психические апомалии. — М., 1987.

3. , Криминальная патопсихология. —М., 1991.

4. , Енхікєєв М. И., Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.

5. Я. Психология групп несовершеннолетнпх правонарушителей (социально-психологические особенности). — М., 1993.

6. Судебно-психологическая экепертиза. Харьков, 1929.

7. Васильєв В. Л. Судебная психология: Психологический практикум для следователей. — Л., 1979.

8. Васильєв В. Л. Психология осмотра места преступления. — Л., 1986.

9. Васильєв В. Л. Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности.— СПб., 1998.

10. Васильєв В. Л. Юридическая психология. — СПб., 1997.

11. , Исправительно-трудовая психология. — М., 1974.

12. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. — М., 1990.

13. ДуловА. В. Судебная психология. — Минск, 1975.

14. Я, , Кудрящєв В. Н. Генетика. Поведение. Ответственность. — М., 1989.

15. Еникєєв М. И. Основы общей и юридической психологии. — М., 1996.

16. ЗєлшскийА. Ф. Криминальная психология. — К., 1999.

17. ИлларионовВ. П. Переговоры с преступниками. — М., 1993.

18. Психологические основи исправления правонарушителя. — М., 1968.

19. Психологические основи очной ставки. — Харьков, 1976.

20. Психология в раселедовании пре ступлений.— Харьков, 1978.

21. Правовая психология. — Харьков, 1997.

22. В. Судебно-психологическая експертиза. — Львов, 1987.

23. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические вопросы. — К., 1990.

24. Судебно-психологическая експертиза. — М., 1977.

25. КудрявцееВ. Н. Закон, поступок, ответственность. — М., 1986.

26. Правовое поведение: нормы и паталогия. — М., 1989.

27. Судебная психолого-психиатрическая експертиза.-М, 1988,

28. , Психология работы с людьми. — К., 1998.

29. Психология лжи. — Харьков, 1926.

30. Личность преступника как обьект психологического иселедования. — М., 1979.

31. , , Основы судебно-психологической експертизи по уголовным делам. — Л., 1987.

32. Юридическая психология. — К., 1998.

33. Личность и право. — М., 1975.

34. (в соавт.) Исправительно-трудовая психология.— Рязань, 1985.

35. Криминальная психология. — М., 1926.

36. РомановВ. В. Военно-юридическая психология. — М., 1987.

37. РомановВ. В. Юридическая психология. — М., 1998.

38. Судебная психология для следователей. — М., 1967.

39. Психологическое изучение личности преступника. _М., 1982.

40. , Психология допроса обвиняемого. — М., 1988.

41. Искусство речи на суде. — М., 1991.

42. Судебно-психологическая експертиза. — М., 1980.

43. Столяренко приемы в работе юриста. – М., 2000.

44. Прсступнос поведснис. М., 1974.

45. Филонов Л. Б. Психологичсские способы изучения личности обвиняемого. — М., 1983.

46. Филонов Л. Б. Тренинги делового общения сотрудников органов внутрених дел с различнымии категориями граждан. — М, 1993.

47. Очерки судебной исихологии. — Казань, 1974.

48. Парадоксы тюрьмы — Мм 1991.

49. Социальная середа и иличность. — М., 1982.

50. Основы юридической психологии. — М.; 1995.

51. Психология в оперативно-розыскной деятельности правоохранительных органов. — М., 1996.

52. Юридическая психология. — М., 2000.

53. Юридическая психология. — М., 1998.

54. Как читать людей по их внешнему облику.— К., 1993.

55. Основи психологических знаний. — К., 1996.

56. Юридическая психология. — СПб., 2001.

57. Преступность и социальная психология. — М., 1971.