- створення для них комфортних умов та ситуацій, що формують оптимістичні сподівання відносно своїх можливостей та позитивну дидактико-реабілітаційну мотивацію;

- формування свідомого ставлення до якості своїх психічних і фізичних стандартів;

- систематичне орієнтування діяльності інваліда в умовах корекційної та реабілітаційної практики на досягнення позитивних результатів;

- дезактуалізація хвилювань, психопатичних станів з приводу хвороби, напрацювання конкретних оптимальних сподівань на майбутнє;

- формування свідомого розуміння кожним слухачем природи позитивних змін у сфері їхніх психофізичних можливостей, обдарувань, які були досягнуті у процесі реабілітації.

Медична реабілітація

На першому етапі реабілітації слухач з церебро-васкулярною патологією проходить обстеження лікарів спеціалістів: терапевта, невролога, ортопеда-травматолога, лікаря функціональної діагностики, лікаря фізіотерапевта, лікаря – лаборанта і отримує дозвіл на продовження комплексної реабілітації.

На даному етапі лікарі враховують:

- період захворювання (відновний – 4 місяці, наслідки - до 2 – ох років, віддалені наслідки – більше 2 – ох років);

- вид мозкового інсульту (ішемічний, геморагічний);

- ступінь важкості неврологічного дефекту;

- наявність ускладнень.

Для оцінки рухових розладів використовують контрольні тести. Контрольні рухи для верхніх кінцівок оцінюють можливість розгинання руки з одночасною зовнішньою ротацією та супінацією, розгинанням кисті та пальців. Контрольні рухи для нижніх кінцівок дозволяють провести оцінку згинання, внутрішньої ротації, відведення ноги, тильного згинання стопи (додаток 1).

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Виділяють основні симптомокомплекси, на які спрямовують реабілітаційні заходи, а саме:

1. Сфера рухових порушень.

2. Больовий синдром.

3. Сфера чутливих порушень.

4. Порушення мови (афатичні розлади).

5. Координаторні порушення.

6. Нейрогенні контрактури верхніх і нижніх кінцівок.

7. Порушення функції тазових органів.

8. Нейротрофічні порушення.

Здійснюють необхідні обстеження:

- лабораторні дослідження : загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові (глюкоза, печінкові проби, ревмопроби, креатинін, сечовина, ліпідограма);

- інструментальні методи дослідження: електрокардіо-граму, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, органів малого тазу, щитовидної залози;

- при необхідності: рентгенографію хребта, кісток верхніх і нижніх кінцівок, гастродуоденоскопію, колоноскопію, ректороманоскопію.

Слухачі Центру мають можливість пройти усі ці обстеження в нашому медико-діагностичному відділенні з отриманням фахових рекомендацій щодо комплексної реабілітації протягом навчання.

Професійна реабілітація

В основу методології професійної реабілітації людей з цереброваскулярною патологією покладені принципи найкращих педагогічних технологій, які забезпечують оптимізацію навчання людей з такою нозологією і індивідуальний підхід у проведенні освітнього процесу залежно від конкретних умов і завдань реабілітації слухача, його соціально-психологічних і фізичних даних. Серед новітніх технологій навчання та інноваційних моделей освіти - особистістно орієнтована освіта, продуктивне навчання, технологія індивідуального стилю навчання, валеологічні технології освіти, ресурсно-орієнтоване навчання, модульне структурування дидактичного матеріалу та модульно-рейтингова організація навчання, дистанційна форма навчання, відкрита освіта.

Працівники відділу професійної реабілітації проводять професійну діагностику та професійне спостереження за слухачем протягом діагностичного етапу, використовуючи сучасні методи діагностування, і визначають потреби пристосування робочого місця, методи навчання і індивідуальні підходи для ефективності навчального процесу. Нині створюються уніфіковані стандартні методики для діагностики вступників і слухачів центрів реабілітації інвалідів. Вони розроблені з урахуванням вимог як для визначення професійно важливих якостей для кожної робітничої професії, їх діагностичних показників та методик (психограми спеціальностей), так із урахуванням груп інвалідності. Це в жодному разі не зменшує рівень вимог до визначеного кваліфікаційного рівня до кожної робітничої професії, а сприятиме підготовці більш компетентного робітника з урахуванням специфіки його стану. Успішне оволодіння будь-якою професією зумовлене наявністю у людини таких психофізіологічних якостей, які мають відповідати вимогам професіограми. Професійний відбір як діагностична процедура не вирішує остаточно питання щодо придатності особи до опанування професії, а тільки зменшує ймовірність помилок у професійному визначенні. Це залежить не тільки від досконалості застосованої методики, а й від того, що кожна людина має різні можливості власного розвитку пластичності нервової системи.

З важливих професійно-значимих якостей особистості до праці сьогодні виділяють такі:

№п/п

Предмет дослідження

Професійно значущі якості

Методика дослідження

1.

Психодинамічні якості

Емоційна стабільність

Працездатність

Айзенка

Кольоровий тест М. Люшера

2.

Особистісні якості

Професійна спрямованість

Ціннісні орієнтації

Варіант методики іної

Модифікація методики М. Рокача

3.

Особливості спілкування

Комунікативні і організаторські здібності

Реагування на конфліктні ситуації

Вміння слухати Вміння виразно і зв’язно говорити

Методика КОС-1

Томаса

Маклені

Маклені

4.

Психічні процеси

Увага: - розподіл - переключення

Мислення: - мислення, пам’ять

Методика ВН-2

Складання чисел з переключенням

Методика “Складні асоціації”

Фахівці здійснюють діагностування претендента по всіх цих показниках (їх у нас 11), а потім аналіз і узагальнення одержаної інформації.

Найчастіше рекомендованими професіями для слухачів з цереброваскулярними захворюваннями є: касир, оператор персонального компьютера, обліковець, оператор комп’ютерної верстки, квіткарка, агент з організації туризму, екскурсовод, секретар керівника.

Перед фахівцями постає проблема вибору найбільш адекватних методик діагностики, адаптації класичних та створення нових діагностичних методик. Практика показує, що при виборі комплексу методик, які можуть бути використані, повинні враховуватися наступні принципи:

•  відносна простота методик;

•  швидкість їх проведення;

•  повнота вивчення досліджуваного явища;

•  взаємне доповнення методик.

На даному етапі викладач вивчає особливості пізнавальних можливостей слухача і підбирає індивідуальні завдання для кращого засвоєння програмного матеріалу. Методисти відділу пропонують напрацьовані методики і нові методи навчання або рекомендують нові підходи до традиційних методів. На даному етапі можливі зміни в розкладі занять. Неповна завантаженість навчальним процесом дасть можливість слухачам якісно обстежитись у всіх відділеннях реабілітації. Перших два дні в розклад вноситься тільки три уроки (2год астрономічні), з врахуванням особливостей діагнозу, тривалість уроку – 40хв, третій і четвертий день – по чотири уроки (по 2год 40хв астрономічних в день), п’ятий – 5 уроків (3 год 20хв астрономічні). Перерви між заняттями по 10хв. На цьому етапі викладач визначається відповідно до показів лікаря з можливістю великої перерви і її тривалістю для проведення реабілітаційних процедур чи фізкультурних хвилинок. Важливим є вміння викладача спокіно та терпеливо проводити заняття, закріплення матеріалу і диференційовано підходити до засвоєння нових знань.

Логопедична корекція

Більш ніж у третини хворих, що перенесли інсульт, спостерігаються мовні порушення: афазія і дизартрія. Основою мовної реабілітації є заняття з логопедом-афазіологом у поєднанні з виконанням домашніх завдань. Заняття по відновленню мови включають читання і рахунок. Дуже небезпечна в такій ситуації мовна ізоляція хворого. Реабілітологи повинні роз’яснити рідним і близьким хворого, що не тільки спеціальні заняття, але і звичайний постійний побутовий мовний контакт з хворим самі по собі сприяють відновленню у нього як власної мови, так і розуміння мови оточуючих.

Необхідно стимулювати хворого до самостійної мови навіть при грубому її порушенні. Велике значення мають читання вголос, письмо, малювання та інші заняття, які стимулюють мовні функції. При будь-якій афазії необхідно працювати над розумінням мови, над відновленням вільного висловлювання та змістовної структури мови.

У хворих з наслідками інсульту і порушеннями мови формуються емоційні розлади у вигляді тривоги та депресії, прояви яких залежать від форми мовних порушень. Найбільший прояв тривожних та депресивних розладів спостерігається у хворих при афазіях з порушенням експресивної функції мови (додаток 2). У хворих з дизартріями емоційні розлади проявляються менше при корковій формі дизартрії.

Встановлено, що цілеспрямована логопедична корекція з урахуванням конкретної форми мовного розладу разом з комплексною індивідуальною реабілітаційною програмою дозволяє досягти поліпшення комунікативних мовних функцій навіть при важких порушеннях мови, що супроводжується зменшенням тривожних і депресивних розладів, підвищенням повсякденної активності.

Фізична реабілітація

На діагностичному етапі реабілітологи обстежують слухачів з цереброваскулярною патологією відповідно до медичного діагнозу і визначених лікарем протипоказів та застережень по плану:

-  загальний анамнез захворювання (історія хвороби);

-  рівень свідомості і пізнавальний стан (сприйняття хворим інформації);

-  виявлення порушень мови;

-  тестування чутливості;

-  тестування сили і тонусу м'язів;

-  вимірювання амплітуди рухів в суглобах уражених кінцівок;

-  виявлення ураження черепно-мозкових нервів;

-  оцінка основних рухових навичок (функціональних можливостей пацієнта).

Відповідно до обстеження складаються короткотермінові та довготермінові завдання реабілітації.

ІІ. Адаптаційний етап.

Соціальна реабілітація

Відновлення самообслуговування і інших побутових навиків відбувається поетапно. Спочатку - це навчання простих навичків самообслуговування тих хворих, у яких ці навички втрачені: самостійний прийом їжі, навички особистої гігієни, потім - навчання самостійному одяганню, користуванню туалетом і ванною. Самостійно користуватися туалетом і ванною хворим з геміпарезом і атаксією допомагають різні технічні пристосування – поручні біля унітазу, скоби в стінах ванної кімнати, дерев’яні стільчики у ванні. Ці пристосування неважко зробити як в центрі, так і в домашніх умовах. На це звернена особлива увага соціальних працівників. На даному етапі соціальні працівники в основному працюють над забезпеченням методів засвоєння слухачами цих пристосувань.

При відновленні навичків самообслуговування і ходи слухачів треба залучати до домашніх робіт та готувати до повернення на роботу.

Психологічна реабілітація

На цьому етапі робота психолога полягає у якнайшвидшому створені комфортного психологічного клімату під час перебування у Центрі та праці згідно індивідуальних потреб слухачів.

Для більш комфортного і безболісного процесу адаптації психологом центру інтенсивно ведеться групова робота - різноманітні тренінги:

- тренінги формування впевненості у собі;

- тренінги розвитку комунікативності;

- тренінги розвитку самопізнання, самосвідомості, самоповаги та саморегуляції;

- тренінги особистісного зростання;

- мотиваційні тренінги.

Також розпочинаються заняття в школі самовиховання, групові та індивідуальні консультації, що є безпосередньою допомогою у вирішенні різноманітних проблем та питань, що виникають.

Медична реабілітація

Основним завданням на даному етапі є контроль за процесом реабілітації згідно до укладених лікарями та медичними працівниками індивідуальних програм та призначень на діагностичному етапі з урахуванням усіх реабілітаційних процесів.

З метою проведення успішної медичної реабілітації хворих на цереброваскулярну хворобу реабілітаційні заходи найбільш доцільно призначати в різні терміни. При створенні реабілітаційної програми інвалідів з даною патологією потрібно враховувати локалізацію, важкість, характер ураження та загальний стан хворого.

При стабільному стані слухача з врахуванням артеріального тиску, відсутності декомпенсації серцево-судинної та дихальної систем реабілітаційний комплекс заходів складається з:

-  лікувальної фізкультури;

-  масажу ( точковий, сегментарний);

-  апаратної фізіотерапії ( електрофорез медикаментів, електросон, ампліпульстерапія, д'арсонвалізація, магнітотерапія, теплові процедури та інші);

-  методів бальнеотерапії;

-  дієтотерапії ( кисневі суміші);

-  психотерапії ( релакс-відео, аромотерапія);

-  медикаментозну симптоматичну терапію згідно Уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України;

-  механотерапії ( вправи на тренажерних апаратах, апаратах розробки гомілково-ступневих, променево-п'ястних суглобів, пальців кисті);

- засобів нетрадиційної медицини (традиційних немедикамен-тозних засобів): гірудотерапії, апітерапії, мануальної терапії, голко-рефлексотерапії, гомеопатії, фітотерапії, нутріціології.

Фізіотерапевтичні методи лікування

В фізіотерапевтичному лікуванні цереброваскулярних хворіб використовується системний вибір зон впливу – вплив на різні рівні функціональної системи: корковий та підкорковий рівні, сегментарний апарат та орган, що постраждав. Центральна та периферична нервова система мають важливе значення в компенсаційній пристосованості. Головним нейрофізіологічним механізмом компенсації порушених функцій є формування нових систем тимчасових зв'язків.

В ранньому відновлювальному періоді із фізіотерапевтичних методів лікування найбільш доцільно призначати електрофорез 1% розчину аміназину, 2% розчину но-шпи, 0,2% розчину платифіліну гідротартрату, 0,5% розчину новокаїну, 3% розчину калію йодиду, 1% розчину нікотинової кислоти, 0.5% розчину кавінтону по ендоназальній, комірцевій, очно-потиличній методикам, по методиці загального впливу по Вермелю, тривалість процедури 15-20 хв., курс лікування – 10 – 15 процедур.

Хворим на гіпертонічну хворобу показані електрофорез 3% розчину магнію сульфату та 3% розчину еуфіліну.

При вертебро-базилярній недостатності на фоні шийного остеохондрозу, при вегетативних розладах, фобічних та депресивних станах доцільні електрофорез 3% розчину калію йодиду та 0,5% розчину новокаїну, ультразвук на комірцеву зону. На курс – 10 – 12 процедур. Це сприяє покращенню реґіонарного кровообігу та зниженню артеріального тиску.

При наявності у хворого гіпотонії рекомендується електрофорез 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду на синокаротидну зону.

Для досягнення седативного, трофотропного, знеболюючого ефекту хворим призначаються процедури електросну по очно-потиличній або лобно-потиличній методикам, тривалість процедури – 30 хв. – 1 год., на курс – 10 – 20 процедур.

Методи електротерапії рекомендується застосовувати одночасно з масажем та лікувальною фізкультурою.

Відновлювальне лікування хворих в ранньому періоді має три етапи:

1.  Попередження розвитку контрактур, сінкінезій, підвищення м'язевого тонусу.

2.  Вироблення та тренування активних рухів, боротьба з підвищеним м'язевим тонусом та сінкінезіями, навчання самообслуговуванню: використовуються масаж, апаратна та ручна розробка, лікувальна фізкультура, електростимуляція та інши методи фізіотерапії.

3.  Розвиток компенсаторних рухів, навчання самообслуговуванню, побутовим навичкам.

Лікування у відновлювальному періоді має бути комплексним. З одного боку, вплив на ділянку ураження сприяє покращенню кровообігу головного мозку, зменшенню набряку, покращенню трофічних та обмінних процесів, впливу на тимчасово інактивовані ділянки головного мозку. З іншого боку, застосування масажу паретичних кінцівок та відповідних сегментарних зон, лікувальної фізкультури, ванн веде до подразнення дистантних рецепторів. Дистантні та прямі подразнення пропріорецепторів, екстерорецепторів шкіри є пусковим стимулом для активації рухових та інших порушених функцій організму.

Лікувальну гімнастику потрібно починати з дистальних відділів кінцівок, а через декілька днів переходити до вправ проксимальних відділів кінцівок. При підвищеному тонусі м'язів вправи починають з розробки великих суглобів, потім переходять до дрібних. Використовують точковий та сегментарний масаж, вправи на розслаблення спазмованих м'язів.

Активні вправи починають з тих рухів, які раніше з'являються. При парезі з м'язовим гіпертонусом для досягнення більшого ефекту лікувальну гімнастику краще проводити у воді – ванні або басейні. Лікувальною фізкультурою хворим потрібно займатися по декілька разів на день, при цьому необхідно уникати перевтоми м'язів. Найбільш доцільними формами ЛФК для хворих з хронічною церебро-васкулярною недостатністю також є дозована ходьба та прогулянки.

Для зниження гіпертонусу спастичних м'язів, попередження розвитку атрофії м'язів-антагоністів, затримки розвитку їх денервації та збереження життєспроможності, покращення кровообігу в найбільш ранні строки (через 2-3 тижня в залежності від стану хворого) необхідно призначати електростимуляцію антагоністів спастичних м'язів: розгиначів плеча, передпліччя, пальців кисті, згиначів стегна та гомілки з боку ураження. Використовується змінний режим, 2 рід роботи, частота модуляції 30 – 50 Гц, глибина модуляції 75%, тривалість посилки та паузи – 2-3 с. При наявності спастичности м'язів частота модуляції – 150 Гц. Тривалість процедури – 10 – 15 хв., 1-2-3 рази на день, курс лікування 15 – 20 днів. Процедури електростимуляції краще проводити за 1,5-2 години до ЛФК..

При реабілітації хворих з елементами моторної та сенсорної афазіями, дизартрією при відсутності логопедичної допомоги використовується електростимуляція під'язичних м'язів (частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції 25-75%, 3 та 4 рід роботи). Тривалість процедури 5-10 хв., на курс – 10 процедур. Це сприяє покращенню розуміння мови, вимови слів та речень.

При підвищенні тонусу внутрішньочерепних вен та порушенні венозного відтоку рекомендується проводити СМС-терапію м'язів шийно-комірцевої зони (режим змінний, 3 та 4 рід роботи, частота модуляції 150 Гц, глибина модуляції 25%, тривалість посилки та паузи – 1-1,5с). Тривалість процедури 10 хв., на курс – 10-15 процедур.

Хворим з наявністю клінічних проявів шийного остеохондрозу рекомендуються ультразвук, синусоїдальні модульовані та диадинамічні струми паравертебрально, на субокципітальну та синокаротидну зони (при поєднанні з гіпертонічною хворобою).

Для зниження гіпертонусу спастичних м'язів, попередження розвитку контрактур суглобів застосовують озокеритові аплікації на суглоби та спастичні м'язи (температура 48-50°С). Тривалість процедури 30 хв., на курс – 10 – 15 процедур. Найбільш доцільно проведення спочатку теплових процедур, а потім масажу та лікувальної фізкультури.

Застосування ДМХ-терапії в комплексній реабілітації хворих сприяє збільшенню пульсового кровонаповнення артеріол в усіх басейнах магістральних судин, особливо ураженої напівкулі головного мозку, покращенню венозного відтоку та зменшенню набряку, розвитку коллатерального кровообігу.

При локалізації інфаркту мозку в каротидному басейні внаслідок оклюзії однієї з внутрішніх сонних артерій при зниженні пульсового кровонаповнення ДМХ-терапію призначають на тім'яно-скроневу ділянку. При локалізації інфаркту мозку в вертебро-базилярному басейні та наявності артеріальної гіпертонії краще впливати на потиличну область, при ознаках внутрішньочерепної гіпертензії – на комірцеву зону. Тривалість процедури 10-15хв., курс лікування – 8 -15 процедур.

ДМХ-терапію доцільно поєднувати з лікувальною фізкультурою, масажем та електростимуляцією.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5