Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» (стр. 1 )

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу

«Прогнозування техніко-економічного рівня машин»

для студентів факультету економіки та менеджменту спеціальності 6.050100 «Маркетинг»

усіх форм навчання

Суми

Вид-во СумДУ

2007

Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» / Укладачі: іна, . — Суми: Вид-во СумДУ, 2007. — 90 с.

Кафедра маркетингу

ЗМІСТ

С.

Вступ.........................................................................................	4
Тема 1 Теоретичні аспекти прогнозування техніко-економічного рівня машин.....................................................	6
Тема 2 Методи прогнозування собівартості нових машин.	16
Тема 3 Прогнозування економічної ефективності від використання нових машин........................................................	27
Тема 4 Прогнозування загального економічного ефекту впровадження нової машини.................................................	37
Тема 5 Функціонально-вартісний аналіз у прогнозуванні ефективності машин................................................................	48
Тема 6 Динамічний аспект у прогнозуванні ефективності нової техніки (машин)..................................................................................................................................................	57
Тема 7 Еволюція товарів як технічних систем......................	63
Тема 8 Закономірності розвитку машин і технології іх виробництва.................................................................................	69
Тема 9 Прогнозування тенденцій розвитку технологій......	72
Тема 10 Прогнозування техніко-економічних параметрів машин для різних сегментів ринку........................................	79
................................................................................	87
Список основної літератури...................................................	88
Список додаткової літератури................................................	88

Вступ

Економічна ситуація в Україні припускає реалізацію комплексу програм зпідвищення наукоємності продукції, що випускається, та інноваційної активності. Підприємства здійснюють розроблення нової продукції, модернізацію виробництва, упровадження високих технологій. В умовах посилення конкуренції прогнозування розвитку систем машин та їх економічне обґрунтування здобувають особливо важливого значення. Стратегія розвитку економіки висуває нові вимоги до фахівців у сфері маркетингу, комерційної справи, проектування продукції, її виготовлення й експлуатації, а також інформаційного обслуговування технічних і технологічних систем машин.

Машина — технічний пристрій, робота якого базується на використанні механізмів і механічного руху. Наукову базу створення «класичних» машин складає теорія машин і механізмів. Поняття машини нині уживається і для позначення складних технічних пристроїв, функціонування яких грунтується не тільки на механічних процесах, наприклад комп’ютерів. Такі машини іноді називають «некласичними». Як засоби праці машини призначені для підвищення її продуктивності. З їх допомогою люди здійснюють доцільне перетворення предметів праці (матеріалів, енергії, інформації), переміщують їх у просторі. Виділяють такі види машин: енергетичні (електродвигуни і генератори, турбіни, двигуни внутрішнього згорання і т. п.); технологічні (верстати, преси і т. п.); транспортні (автомобілі, підйомні крани, транспортери та ін.); інформаційні (арифмометри, механічні інтегратори і т. п.). Сучасна техніка стала комплексною, її конкретні зразки вміщують перералічені види машин в різних поєднаннях. Розвиток машин займає важливе місце в технічному прогресі, а механізація виробництва складає цілий етап його історії. Механізацію виробництва основоположники характеризували як промислову революцію, як переворот в розвитку продуктивних сил, який привів до становлення і зміцнення капіталізму. На даний час в історії техніки почався новий етап — етап автоматизації. Проте і механізація далеко не вичерпала своїх можливостей, вона продовжує відігравати важливу роль в розвитку технічної бази сучасного виробництва, підвищенні його ефективності. Більш того, фундаментальні досягнення в електроніці, обчислювальній техніці, механіці, фізиці і т. п. забезпечили істотний прогрес машинобудування, привели до появи принципово нових машин для автоматизованого виробництва, наприклад роботів, маніпуляторів, роторних ліній й т. п. Комплексна механізація виробництва спрямована на ліквідацію важкої фізичної праці, сприяє зростанню кваліфікації працівників, підвищенню культури виробництва.

Машинобудування є однією з ключових галузей економіки України. У процесі прискорення соціально-економічного розвитку країни цій галузі відводиться значна роль, тому підприємства машинобудування і машинобудівна галузь в цілому вимагають докорінної реконструкції і переходу до випереджального розвитку, значного підвищення техніко-економічного рівня систем машин, що ними випускаються.

Тема 1

Теоретичні аспекти прогнозування
техніко-економічного рівня машин

Загальний|спільний| методичний підхід до прогнозування економічної ефективності нових виробів. Перед розробниками при створенні|створінні| нових машин ставиться глобальне завдання|задача|: обгрунтувати доцільність заміни існуючого приладу новим. Для цього необхідно вирішити|розв'язати| приватні завдання|задачі|. Суть поставлення цих завдань|задач| наступна|слідуюча|. У таблиці показано порівняння техніко-економічних характеристик існуючого базового приладу 1 (про вибір базового приладу див. далі) і нового (проектованого) 2, на підставі чого можна підійти до вирішення глобального задавдання.

Таблиця 1.1 — Порівняння техніко-економічних параметрів нового (проектованого) і базового приладів

Техніко-економічна величина	Числове значення (умовне) для приладу	Якісне порівняння	Примітка|тлумачення|
базового	нового
Продуктивність (швидкодія), од./год	12000	15000	Краще
Вартість (оптова ціна), грн	600	700	Гірше
Надійність (напрацювання), год.	300	400	Краще
Довговічність (термін служби), років	8	8	То саме
Споживана потужність, Вт|	100	130	Гірше
Маса, кг	5	4	Краще
Габарити, дм3	15	20	Гірше

Як бачимо|показно| з|із| таблиці 1.1, якісне порівняння техніко-економічних характеристик неоднозначно: деякі «краще», деякі «гірше», а інші «те саме». Отже, і висновок|виведення| на підставі такого порівняння неоднозначний. Висновок|виведення| міг би бути однозначним («доцільно»—«недоцільно»), якби якісне порівняння за всіма характеристиками було або «краще», або «гірше». Проте|однак| через об’єктивний закон діалектичного матеріалізму всі характеристики краще або все гірше бути не можуть, отже, немає і однозначного висновку|виведення| з приводу доцільності заміни існуючої машини новою на підставі такого порівняння.

Оскільки ці характеристики різнозначні|, то на підставі їх простого складання також не можна зробити висновок|виведення| про доцільність заміни існуючої машини новою. Скористатися якісним порівнянням техніко-економічних характеристик можна, якщо привести ці характеристики до однозначності. Таке зведення робиться|чиниться| способом ранжирування (привласнення|присвоєння| рангів) характеристик методами експертних оцінок. Враховуючи, що ці методи «грішать» значним суб’єктивізмом, їх рекомендується застосовувати лише в тих випадках, якщо ніякими|жодними| іншими достовірнішими методами скористатися не можна.

Як бачимо|показно| з|із| табл|. 1.1, техніко-економічні характеристики порівнюваних приладів, крім того, що вони різнозначні|, ще і різнорозмірні|, тому у такому вигляді їх не можна зіставляти|співставляти| (комбінувати) між собою. Для того щоб таке комбінування було можливе, характеристики повинні вимірюватися однією і тією самою одиницею. Такими вимірниками є|з'являється, являється| грошові одиниці — гривня, рубль, |карбованець|долар, євро. У принципі|в принципі|, можуть бути і інші вимірники — тимчасові, енергетичні і т. п.

Якщо всі техніко-економічні характеристики порівнюваних машин (і їх прояв|вияв| у процесі використання приладів) будуть переведені|перекладені, переказані| в грошові одиниці, тоді можливі їх будь-які комбінації і зіставлення.

Таким чином, послідовність вирішення|розв'язання, вирішення, розв'язування| приватних і глобального завдань|задач| для визначення доцільності заміни існуючого приладу може бути така|слідуюча|:

1) вибрати базу для порівняння (аналог);

2) виявити характеристики машин, що змінилися;

3) перевести|перекласти, переказати| в грошові одиниці|карбованці| всі наслідки|результати| зміни цих характеристик при використанні приладів, інакше кажучи, визначити експлуатаційні витрати до і після зміни характеристик;

4) порівняти (зіставити) ці витрати;

5) зробити висновки|виведення| (на підставі зіставлення) про доцільність заміни існуючого приладу новим.

Процедуру вирішення цих завдань можна охарактеризувати як визначення техніко-економічної ефективності нових приладів.

Під визначенням техніко-економічної ефективності нових машин слід розуміти їх об’єктивну оцінку і аналіз з метою встановлення мінімальних вимог, необхідних для розроблення і виготовлення нормально функціонуючих приладів при найменших сумарних витратах|затратах| суспільної|громадської| праці і при поліпшенні|покращанні| основних параметрів цих приладів.

Розглянемо|розгледимо| загальний|спільний| методичний підхід до вирішення цих завдань (спочатку приватних, а потім — глобального), виходячи з того, що переведення|переведення, переказ| в грошові одиниці|карбованці| здійснене.

У зв’язку з новими вимогами, що висуваються до вдосконалення господарського механізму, виникла необхідність в перегляді деяких положень|становищ| оцінки економічної ефективності нової техніки.

Об’єктивно обг’рунтованим є|з'являється, являється| народногосподарський підхід до такої оцінки, що базується на єдиному критерії економічної ефективності, узгоджених|погоджених| з|із| ним показниках і відповідних цьому критерію умовах економічної ефективності. Такий підхід схематично може бути поданий|уявлений| таким чином:

.

Критерієм (основним мірилом) економічної ефективності нових машин є|з'являється, являється| економія суспільної|громадської| праці, тобто праці живої|жвавої| і уречевленої|матеріалізованої| у|в, біля| виробника і споживача приладів при адекватності кінцевого|скінченного| результату. Економія суспільної|громадської| праці має місце при зниженні його витрат|затрат| за рахунок застосування|вживання| нової техніки. При цьому мається на увазі як абсолютне їх зниження, так і відносне, тобто на одиницю корисного ефекту (це може відбуватися|походити| і при абсолютному підвищенні витрат|затрат| суспільної|громадської| праці).

Оскільки, відповідно до законодавства, на підприємствах всіх видів основним узагальнювальним показником фінансових результатів господарської діяльності є|з'являється, являється| прибуток, то має бути визначено зв’язок економії суспільної|громадської| праці і прибутку.

Абсолютно|цілком| очевидна пряма залежність прибутку від економії суспільної|громадської| праці: чим більша ця економія, тим менші суспільні|громадські| витрати виробництва (собівартість), тим більше суспільний|громадський| прибуток. Інша справа, як розподіляється ця економія між виготовлювачем, у|в, біля| якого витрати виробництва нових приладів можуть збільшитися, і споживачем, у|в, біля| якого витрати експлуатації відносно (на одиницю корисного ефекту) можуть зменшитися.

Цю обставину враховують в ціноутворенні на нові прилади, тобто в розподілі сумарного економічного ефекту (1.1) між виготовмовачем (у ціні нових приладів) і споживачем.

Як критеріальний інтегральний показник може бути використаний показник сумарного економічного ефекту

Е = Ее + Ет = Ее + ЕпрТс ,

(1.1)

де Ее| — економічний ефект за рахунок зміни одноразових витрат|затрат|, грн|; Ет| — економічний ефект за рахунок зміни поточних витрат|затрат| за весь час «життя» приладу, грн|.; Зпр — економічний ефект на поточних витратах|затратах| за 1 рік, грн/рік; Тс — термін служби приладу, років.

Відповідно до вищезазначеного критерію, умовою економічної ефективності нової машини, що свідчить про економію суспільної|громадської| праці, є

Е > 0 .

(1.2)

У разі, якщо|у разі , якщо, в случае | новий прилад обходиться дорожче (Ее| < 0), умова (1.2) стає недостатньою. Необхідне дотримання ще однієї умови:

Ток = |Ее| / Токн > 0 ,

(1.3)

де Токн — нормативний термін окупності додаткових витрат|затрат|, років.

Грунтуючись на вищевикладених загальних|спільних| положеннях|становищах|, викладених вище, розглянемо|розгледимо| їх інтерпретацію в застосуванні|вживанні| до визначення економічної ефективності створення|створіння| і використання нових машин.

У цьому випадку складові сумарного економічного ефекту Е (1.1), які повинні включати витрати|затрати| живої|жвавої| і упредметненої|матеріалізованої| праці, можуть бути подані|уявлені| в узагальненому вигляді|виді|:

Ее = Ем = Цб – Цн > 0 ,

(1.4)

Ет = Ем = Впб – Впн > 0 ,

(1.5)

де Ев — економічний ефект при виготовленні нових машин (на одноразових витратах|затратах|), грн|.: Ет — економічний ефект при споживанні|вжитку| нових машин за весь термін їх служби (на поточних витратах|затратах|), грн; Цб, Цн — оптові ціни базової і нової машини, грн; Впб, Впн — витрати споживача при використанні базової і нової машини відповідно за весь термін їх служби, грн.

Якщо впровадження нової машини пов’язане з|із| супутніми капітальними вкладеннями у|в, біля| споживача, вони повинні бути враховані в Цб і Цн.

Кожна з величин Ев| і Ет| є|з'являється, являється| різницею двох чисел, і тому вони можуть бути і позитивними, і негативними|заперечними| (1.4, 1.5), а за абсолютним значенням — більше або менше один одного. Значення Е як суми цих двох величин (1.1) також може виявитися або позитивним, або негативним|заперечним|, а потрібно, щоб сумарний ефект був величиною позитивною (1.2).

Для практичних розрахунків економічного ефекту за рахунок споживання|вжитку| нових машин зручніше скористатися такою|слідуючою| інтерпретацією формули (1.5):

,

(1.6)

де Есi — економічний ефект у|в, біля| споживача за рахунок зміни i-го виду витрат, грн|.; m — кількість видів витрат у|в, біля| споживача, за рахунок яких може бути одержаний|отриманий| економічний ефект (він залежить від зміни технічних параметрів порівнюваних приладів).

Кожний з економічних ефектів Есi визначається як різниця відповідних витрат при використанні базового Рпiб і нового Pпiн приладів. Таким чином, формули (1.5) і (1.6) адекватні і відрізняються лише формою запису: перша з|із| них — різниця витрат, друга — сума ефектів. Проте|однак| з погляду практичного використання формула (1.6) більш доцільна, оскільки|тому що| дозволяє виділити складові загального|спільного| економічного ефекту при використанні нових приладів, а це, у свою чергу|своєю чергою|, дозволяє аналітично підійти до регулювання економічного ефекту у|в, біля| споживача зміною тих або інших витрат Pпi за рахунок зміни тих або інших технічних параметрів xj нових приладів, оскільки Рпi є|з'являється, являється| функцією хj, тобто

,

(1.7)

де xj = x1, x2, ... — технічні параметри нового приладу, що змінилися.

Далі розглянемо|розгледимо| деякі питання, що відносяться до понять джерел економічних ефектів, бази для порівняння, періоду, за який потрібно вести розрахунок, тобто до понять, необхідних для використання в розрахунках економічної ефективності нових приладів формул (1.1) — (1.7).

Джерела економічних ефектів. Розрахунок економічної ефективності повинен виявити повний|цілковитий| народногосподарський ефект, який може бути одержаний|отриманий| з урахуванням|з врахуванням| виробництва і експлуатації проектованого приладу. Складові показника сумарного економічного ефекту у вигляді економічного ефекту при виготовленні Еп і споживанні|вжитку| Ес,| а також повний|цілковитий| народногосподарський економічний ефект Е (формули 1.1 і 1.5) можуть бути одержані|отримані| за рахунок|лічбу|:

·  економії витрат|затрат| суспільно необхідної праці (зниження витрат|затрат| на виробництво нових приладів або в процесі їх експлуатації);

·  задоволення яких-небудь якісно нових потреб суспільства|товариства| (кольорове і об’ємне телебачення, надзвукові швидкості і

т. п.);

·  поліпшення|покращання| якості продукції, що випускається за допомогою приладів;

·  поліпшення|покращання| умов праці, техніки безпеки і промсанітарії| (ергономічних і соціальних характеристик об’єкта);

·  поліпшення|покращання| охорони здоров’я (профілактика, лікування, реабілітація);

·  прискорення термінів і підвищення якості підготовки і навчання|вчення| кадрів (повчальні машини, рахунково-вирішальні|ухвальні| пристрої|устрої|, тренажери і т. п.);

·  вирішення|розв'язання, вирішення, розв'язування| нових наукових проблем (дослідження космосу, світового океану, принципово нові конструктивні рішення|розв'язання, вирішення, розв'язування| за якісно новими науковими результатами);

·  зміцнення обороноздатності країни.

На основі порівняння витрат|затрат| суспільної|громадської| праці за базовим і новим виглядом приладів з урахуванням|з врахуванням| зазнаних джерел ефекту знаходять|находять| синтетичний показник порівняльної ефективності — сумарний економічний ефект.